Рішення № 138891358, 28.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1160/26

Провадження № 2/752/6620/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря -Пулинець Л.Ю.,

представника відповідача - Якименка М.М. ,

представника відповідача - Дідуха Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києва порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання членами сім`ї наймача та зміну договору найму жилого приміщення,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з наведеним позовом, в якому просить суд визнати її та ОСОБА_4 членами сім`ї наймача ОСОБА_3 ; змінити договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , визнавши ОСОБА_2 намайчем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення № 89 від 21 липня 2020 року замість попереднього наймача ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Позивачка ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_5 (третя особа у справі). На підставі розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 30 від 22 червня 2020 року ОСОБА_3 видано ордер № 06494 серії Б на жиле приміщення площею 15,60 кв.м: кв. АДРЕСА_1 .

21 липня 2020 року між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та ОСОБА_3 укладено договір № 89 найму житла, предметом якого є надання у користування квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться на балансі відповідача.

За згодою наймача ОСОБА_3 у вказану квартиру 04 серпня 2020 року було зареєстровано позивачку ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З моменту реєстрації позивачка проживає у цій квартирі разом з наймачем однією сім`єю: вони вирішують спільні побутові питання, разом робили ремонт у квартирі, купували меблі, позивачка допомагає дідусю по господарству, в тому числі в оплаті комунальних послуг.

Відповідач, на звернення позивачки, листами № 072/322-26 від 11 липня 2025 року та № 072/449-26 від 22 жовтня 2025 року відмовив у визнанні позивачки наймачем квартири та зміні договору найму жилого приміщення - спочатку з підстав відсутності документів на підтвердження факту належності позивача та її сина до сім`ї ОСОБА_3 , а потім з підстав того, що позивачку не було вказано в ордері на квартиру як члена сім`ї.

Посилаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити, судові витрати покласти на відповідача.

Разом із позовною заявою позивач подала клопотання про проведення судового розгляду без її участі.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання (а.с.42-44).

У системі «Електронний суд» представником відповідача 29 березня 2026 року подано заяву про поновлення строку на подання відзиву, як на причину несвоєчасного подання відзиву посилається на надзвичайну ситуацію державного рівня в електроенергетичних системах (а.с.64-68). Викладені позивачем обставини суд вважає поважним, а тому строк для подання відзиву відповідачем підлягає поновленню.

10 квітня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що в ордері № 06494 серії Б на спірне житлове приміщення, який було видано ОСОБА_3 24 червня 2020 року, позивачку не вказано членом його сім`ї. Також у договорі найму жилого приміщення не вказано членів сім`ї, які постійно проживають разом з наймачем ОСОБА_3

14 квітня 2026 року позивачкою надано відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти доводів, які наведено у відзиві на позовну заяву, зазначає, що відповідно до положень ст.ст. 65,106 Житлового Кодексу (далі - ЖК) України, повнолітній член сім`ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення замість попереднього наймача. Наймач вправі в установленому порядку вселити у займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Повідомляє, що позивачкою до позову надано достатньо доказів, що свідчать про вселення позивачки у спірну квартиру за згодою наймача, постійне проживання з 2020 року у квартирі, ведення спільного господарства з наймачем, а тому наявні правові підстави для задоволення позову, зважаючи також на те, що сам наймач визнає та підтверджує наведене позивачкою у позові у нотаріально засвідченій заяві.

Справу просить розглянути у відсутність позивачки.

Від третьої особи ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечували з підстав, наведених у відзиві на позов. Додатково звертали увагу, що позовна вимога про зміну договору найму є передчасною, оскільки попередньо позивачу необхідно було звертатись до суду із вимогою про визнання його членом сім`ї наймача. Крім того, позивач просить визнати свого малолітнього сина членом сім`ї наймача, при цьому не вказує себе як його законного представника.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 вересня 2019 року, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на праві власності належить Державі в особі Міністерства освіти і науки України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права від 03 березня 2020 року, будинок АДРЕСА_3 , у якому знаходиться кв. АДРЕСА_4 , закріплений на праві господарського відання за Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

За матеріалами справи, розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 30 від 22 червня 2020 року затверджено спільне рішення адміністрації та президії профспілкового комітету Київського національного університету імені Тараса Шевченка про надання ОСОБА_3 однокімнатної квартири АДРЕСА_5 .

У вказаному розпорядженні зазначено, що ОСОБА_3 працює в університеті з 2002 року на посаді слюсаря-сантехніка 5 розряду ботанічного саду університету. На квартирному обліку перебуває з 1989 року, зареєстрований та проживає у двох приватних кімнатах комунальної кв. АДРЕСА_6 , які на праві приватної власності належить дочці - ОСОБА_6 . Житлова площа надається для постійного проживання з метою поліпшення житлових умов.

24 червня 2020 року ОСОБА_3 на підставі розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 22 червня 2020 року № 300 видано ордер № 06494 серії Б на право зайняття жилого приміщення жилою площею 15,60 кв.м, яке складається з однієї кімнати в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Склад сім`ї - ОСОБА_3

21 липня 2020 року між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та ОСОБА_3 укладено договір № 89 найму житла, відповідно до умов якого наймодавець надає наймачеві ОСОБА_3 на підставі ордеру № 06494 серії Б, виданого Шевченківською РДА у м. Києві 24 червня 2020 року у користування окрему кв. АДРЕСА_1 , яка знаходиться на балансі наймодавця.

Рішенням Київської міської ради від 10 листопада 2022 року № 5598/5639, АДРЕСА_7 .

На підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3 позивачкою надано: свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком вказано - ОСОБА_3 ; свідоцтво про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_7 після укладання шлюбу з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 взяла прізвище « ОСОБА_9 »; свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 18 серпня 1988 року позивачки ОСОБА_2 , де батьком вказано - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_6 .

Позивач ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ).

Згідно з витягами з Реєстру територіальної громади від 05 червня 2025 року, позивачка ОСОБА_2 з 04 серпня 2020 року, а також її син ОСОБА_4 з 26 червня 2021 року, зареєстровані АДРЕСА_2 .

Листами № 072/322-26 від 11 липня 2025 року та № 072/449-26 від 22 жовтня 2025 року Київський національний університет імені Тараса Шевченка на звернення ОСОБА_2 повідомляв, що відповідно до діючого договору найму № 89 від 21 липня 2020 року, укладеного з ОСОБА_3 , та ордеру № 06494 від 24 червня 2020 року, виданого Шевченківською РДА у м. Києві 24 червня 2020 року, ОСОБА_3 не має членів сім`ї. Надані ОСОБА_2 документи не підтверджують факт належності позивача та її дітей до сім`ї ОСОБА_3 .

Предметом спору у цій справі є визнання членом сім`ї наймача та зміну договору найму житлового приміщення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та розгляду справи судом першої інстанції).

Ухвалення законного і справедливого судового рішення передбачає правильне визначення сторін у справі.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, провадження № 61-61цс18 зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню до правовідносин, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.

У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів відповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України.

Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.

Належними сторонами у справі є особи, між якими виник спір, який є предметом розгляду та вирішення судом, і які є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно з частинами першою, другою статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до частини першої статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство (частина друга статті 64 ЖК України).

Особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (стаття 65 ЖК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з частинами першою і другою статті 4 ЖК Української РСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об`єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ (частина друга статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд) ( частина перша статті 5 ЖК Української РСР).

Позивач просила суд, у тому числі, змінити договір найму житлового приміщення, визнавши її наймачем спірного приміщення, яке належить до державного житлового фонду, перебуває у власності держави в особі Міністерства освіти і науки України та перебуває у повному господарському віданні Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

З огляду на зазначені вище норми матеріального і процесуального права, Міністерство освіти і науки України є належним відповідачем у справі, оскільки визнавати наймачем приміщення, яке перебуває у віданні міністерства, без участі у справі міністерства, як відповідача, не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Під час розгляду справи позивач не заявляла клопотання про залучення як відповідача Міністерство освіти і науки України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, проте вирішення позову з неналежним відповідачем не може мати наслідки встановлення судом обставин справи та викладення у рішенні відповідних висновків щодо відмови в позові з інших підстав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позов заявлений до неналежного відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання членами сім`ї наймача та зміну договору найму жилого приміщення, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, код ЄДРПОУ 02070944, адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Суддя А.В. Слободянюк