Ухвала суду № 138885563, 31.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8014/26

Номер провадження 1-кс/711/2454/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №42026250000000059, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Молодецьке, Уманського району, Черкаської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого на посаді машиніста електростанції пересувної відділення енергозабезпечення групи енергозабезпечення частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, перебуваючого в званні майстер-сержант служби цивільного захисту, учасника бойових дій, інвалідом, депутатом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №42026250000000059, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026250000000059 від 26.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом ГУ ДСНС України у Черкаській області №95 від 26.02.2026 майстра-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_5 призначено на посаду машиніста електростанції пересувної відділення енергозабезпечення групи енергозабезпечення частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Черкаській області.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 «Загальні положення» посадової інструкції машиніста електростанції пересувної відділення енергозабезпечення групи енергозабезпечення частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Черкаській області, затвердженої Начальником частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій АРЗ СП ГУ ДСНС України у Черкаській області 01.07.2026 (надалі - посадова інструкція) - машиніст електростанції пересувної відділення енергозабезпечення групи енергозабезпечення частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Черкаській області є особою рядового чи начальницького складу цивільного захисту.

Пунктом 1.2. розділу 1 посадової інструкції, машиніст електростанції пересувної безпосередньо підпорядковується командиру відділення - машиністу електростанції пересувної відділення енергозабезпечення, начальнику групи енергозабезпечення, заступнику начальника частини та начальнику частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Згідно пункту 1.3. розділу 1 посадової інструкції, машиніст електростанції пересувної керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Кабінету міністрів України, наказами і розпорядженнями МВС України та ДСНС України, іншим чинним нормативно-правовим актам України, наказам і розпорядженням керівництва Головного управління ДСНС України у Черкаській області та АРЗ СП, Положенням про частину, Положенням про групу енергозабезпечення, Положенням про відділення енергозабезпечення та цією посадовою інструкцією.

Відповідно до пункту 2.16 розділу 2 «Завдання та обов`язки», машиніст електростанції пересувної відповідно до покладених на нього завдань зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог антикорупційного законодавства та загальновизначених етичних норм поведінки. Своєчасно повідомляти про випадки порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції».

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді машиніста електростанції пересувної відділення енергозабезпечення групи енергозабезпечення частини інженерного забезпечення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Черкаській області, маючи службові зв`язки в АРЗ СП ГУ ДСНС України у Черкаській області, що надають можливість у сприянні та впливі на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усупереч положень чинного законодавства, діючи з прямим умислом, з метою одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_5 , будучи обізнаним про введення в Україні воєнного стану та проведення загальної мобілізації, за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, маючи товариські стосунки з начальником відділення персоналу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Черкаській області ОСОБА_7 , діючи з метою одержання неправомірної вигоди від чоловіків призовного віку за здійснення впливу на начальника відділення персоналу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Черкаській області ОСОБА_7 для прийняття ним рішення про працевлаштування з можливістю подальшого бронювання, вчинив вимагання такої неправомірної вигоди.

Встановлено, що у червні 2026 року, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 звернувся до свого знайомого ОСОБА_5 з питанням щодо можливості працевлаштування до вказаної установи. Під час розмови, ОСОБА_5 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, реалізуючи свій протиправний умисел, повідомив ОСОБА_8 , що вирішення питання щодо його працевлаштування коштуватиме 2000 доларів США, які останній повинен передати йому як неправомірну вигоду за здійснення відповідного впливу на начальника відділення персоналу аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Черкаській області ОСОБА_7 . Разом із цим, ОСОБА_5 надав ОСОБА_8 номер мобільного телефону уповноваженої особи - начальника відділення персоналу аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Черкаській області ОСОБА_7 для отримання первинних рекомендацій.

22.06.2026 ОСОБА_8 , під час телефонної розмови з ОСОБА_7 , домовився про особисту зустріч для обговорення деталей щодо працевлаштування до ГУ ДСНС України у Черкаській області з можливістю одночасного бронювання від мобілізації на період дії воєнного стану.

23.06.2026, близько 12 год. 50 хв., ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного плану, спрямованого на отримання неправомірної вигоди, зателефонував ОСОБА_8 та повідомив про тимчасову відсутність ОСОБА_7 на робочому місці до 14 год. 00 хв. При цьому ОСОБА_5 категорично заборонив ОСОБА_8 обговорювати з ОСОБА_7 будь-які питання, пов`язані з передачею грошових коштів, наголосивши, що всі фінансові питання щодо працевлаштування вирішуватимуться виключно через нього. Того ж дня, ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_5 на території АЗС «ОККО», що за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Сумгаїтська, 8/1, яка розміщена поблизу АРЗ СП ГУ ДСНС України в Черкаській області, де останній повторно висловив вимогу щодо нерозголошення інформації про грошові кошти.

У подальшому, 23.06.2026 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про наявність вакантної посади водія, для якої необхідна категорія «СЕ». Передавши зміст розмови ОСОБА_5 , останній запевнив ОСОБА_8 , що за час проходження служби в підрозділах ГУ ДСНС України в Черкаській області, останній набув широке коло знайомих із числа посадових осіб ГУ ДСНС України у Черкаській області та безпосередньо має гарні відносини з начальником відділення персоналу аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Черкаській області ОСОБА_7 та вирішить питання щодо впливу на ОСОБА_7 з метою подальшого безперешкодного працевлаштування в підрозділ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Черкаській області, а також запропонував за 1000 доларів США сприяти в отриманні необхідного посвідчення водія.

26.06.2026, усвідомивши, що від нього вимагають неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, щодо його працевлаштування до підрозділів ГУ ДСНС України у Черкаській області, ОСОБА_8 звернувся до Управління Служби безпеки України в Черкаській області із відповідним повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. У той же день зазначені відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026250000000059 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, після чого ОСОБА_8 почав діяти під контролем правоохоронних органів.

Надалі, 02.07.2026 під час зустрічі за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 4, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що питання його працевлаштування затримується через невиконання вимоги передати «подарунок» (алкогольні напої та каву) для передачі начальнику відділу кадрів ОСОБА_7 . Того ж дня, ОСОБА_5 підтвердив наявність посади водія та запропонував залучити свого тестя (на ім`я ОСОБА_9 ) для безперешкодного оформлення посвідчення водія необхідної категорії за 1000 доларів США.

18.07.2026, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_5 у месенджері «WhatsApp» надіслав ОСОБА_8 текстове повідомлення з вимогою передати «пару соток» (доларів США) для подальшого впливу на службову особу відділу кадрів АРЗ СП ГУ ДСНС України у Черкаській області, аби останній «не забув» про працевлаштування ОСОБА_8

20.07.2026, під час серії телефонних розмов у месенджері «WhatsApp», ОСОБА_5 повторно наголосив ОСОБА_8 на необхідності передачі 1000 доларів США для впливу на керівника відділу кадрів ОСОБА_7 , зауваживши про необхідність суворого дотримання конфіденційності.

21.07.2026, близько 19 год. 30 хв., під час особистої зустрічі на території АЗС «UPG», що у м. Черкаси, просп. Перемоги, 14, ОСОБА_5 , продовжуючи вимагання, висловив вимогу терміново надати йому грошові кошти у розмірі 200 - 300 доларів США в якості «авансу», за вплив на прийняття рішення начальника відділення персоналу аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Черкаській області ОСОБА_7 з метою «бронювання» майбутньої посади, зокрема, посади «генераторника» або водія, до моменту проходження ОСОБА_8 військово-лікарської комісії.

27.07.2026, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, зателефонував ОСОБА_8 та висловив остаточну вимогу щодо передачі першої частини неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США за призначення на посаду «генераторника» у підрозділі ДСНС, де служить ОСОБА_5 , а також зазначив, що другу частину неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США ОСОБА_8 повинен буде передати після його офіційного призначення. При цьому передача першої частини грошових коштів у сумі 1000 доларів США за взаємною домовленістю була узгоджена на першу половину дня 30.07.2026.

30.07.2026 ОСОБА_8 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , приблизно о 09 год. 20 хв., прибув до АЗС «ОККО», що за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Сумгаїтська, 8/1, та о 09 год. 30 хв. зустрівся на території АЗС з ОСОБА_5 .

В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на одержання ним та третіми особами неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США повідомив ОСОБА_8 , що на даний час посада «генераторника» в АРЗ СП ГУ ДСНС України в Черкаській області звільняється та приблизно через 3 тижні почнеться процедура прийому ОСОБА_8 на вказану посаду. Під час розмови, ОСОБА_5 підтвердив, що ОСОБА_8 буде влаштовано саме на посаду «генераторщика» та відповідно до обов`язків за посадою буде входити включення та відключення резервних джерел живлення під час здійснення рятувально-пошукових заходів на час боротьби з наслідками надзвичайних ситуацій. Надалі, ОСОБА_5 повідомив, що на даний час ніяких документів від ОСОБА_8 не потрібно, однак необхідно надати раніше обумовлену суму грошових коштів для того, щоб останній міг вже предметно балакати з посадовими особами АРЗ СП ГУ ДСНС України у Черкаській області та забронювати посаду за ОСОБА_10 .

Після цього, ОСОБА_5 , 30.07.2026, о 09 год. 45 хв., перебуваючи на території АЗС «ОККО», що за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Сумгаїтська 8/1, діючи з прямим умислом на одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення начальника відділення персоналу аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Черкаській області ОСОБА_7 , тобто особи, уповноваженої на виконання функцій держави, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, вказав ОСОБА_8 про необхідність передачі йому грошових коштів, після чого ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди, а саме 1000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 30.07.2026 складало 44 870 гривень, які 30.07.2026 встановленим порядком працівниками правоохоронних органів були вручені ОСОБА_8 для документування протиправної діяльності ОСОБА_5 , зокрема, в якості оплати за вчинення обіцяних ними дій та реалізації неправомірних намірів, за вплив на прийняття рішення начальником відділення персоналу аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Черкаській області ОСОБА_7 щодо безперешкодного працевлаштування ОСОБА_8 на посаду генераторника АРЗ СП ГУ ДСНС України у Черкаській області та подальше бронювання останнього від мобілізації на час дії правового режиму воєнного стану, тобто, вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Цього ж дня, о 09 год. 50 хв., одразу після отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення, його протиправна діяльність була припинена, а зазначені грошові кошти в сумі 1000 доларів США - вилучено.

Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_5 в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 30.07.2026; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 30.07.2026, іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.369-2 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Слідчий та прокурор вказують, що необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.

Метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий та прокурор звертають увагу на те, що кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як вчинене в умовах правового режиму воєнного стану та стосується визначеного законом порядку проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, вчинене службовою особою аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській області, яка повинна неухильно дотримуватися положень Конституції України, Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, посадової інструкції та інших нормативно правових актів.

Разом з цим, кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , зумовлене наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, паплюжить імідж органів ДСНС України під час дії правового режиму воєнного стану та під час здійснення відкритої агресії російської федерації проти України. Вищевикладене вказує про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Крім цього, запобіжний захід застосовується для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) не перешкоджав компетентному органу в перевірці обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину. Отже, на момент повідомлення особі про підозру існує лише припущення щодо її винуватості, для обґрунтування або спростування якого триває процедура збирання доказів.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

На даний час не встановлено повного кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, у тому числі серед посадових та службових осіб ГУ ДСНС України у Черкаській області, які матимуть можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Окрім цього, на даний час органом досудового розслідування не вилучені відеозаписи з зовнішніх камер відеоспостереження з місця вчинення кримінального правопорушення, однак, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 буде мати можливість впливу на службових осіб з метою знищення чи спотворення відповідного відеозапису.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно чинити тиск на основного свідка у кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , з метою схилення останнього до зміни показів, переслідуючи при цьому мету уникнення кримінальної відповідальності, що підтверджує ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.

Також, ОСОБА_5 матиме можливість впливу на посадових та службових осіб ГУ ДСНС України у Черкаській області щодо надання ними показів у даному кримінальному провадженні.

Даний ризик вказує на те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто незаконно впливати на осіб, які на теперішній час не допитані як свідки, однак яким можуть бути відомі відомості щодо обставин вчиненого даного кримінального правопорушення, які можуть надати свідчення, які становитимуть забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи, тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, а також враховуючи суспільний резонанс викликаний даними протиправними діями, на переконання сторони обвинувачення інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, у даному випадку не спроможні забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Органом досудового розслідування встановлено неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваним, так як:

1) особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом і не може бути застосований до підозрюваного, з огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу та інші обставини даного кримінального провадження в сукупності.

2) особиста порука - також не забезпечить запобіганню вищевказаним ризикам та стосовно підозрюваного не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;

3) домашній арешт - також не забезпечить запобіганню вищезазначеним ризикам і не може бути застосований до підозрюваного, з огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу та інші обставини даного кримінального провадження в сукупності.

Разом з цим, слідчий та прокурор зазначають, що у разі задоволення клопотання та при застосуванні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, беручи до уваги розмір отриманої ОСОБА_5 неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США, а також майновий стан, відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідною та доцільною буде застава в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави на думку органу досудового розслідування, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб позбавити підозрюваного ОСОБА_5 бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків. Разом з тим, у разі внесення застави, є необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- заборонити спілкування із ОСОБА_8 , посадовими особами із числа працівників відділення персоналу АРЗ СП ГУ ДСНС України у Черкаській області, які на даний час не набули статусу свідків однак в подальшому будуть допитані на предмет надання викривальних показів та понятими;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання в повному обсязі та просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, та з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , пояснення і заперечення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

За змістом ст.131 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, а саме, у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суддя звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

Таким чином, на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення у справі «Ердагоз проти Туреччини», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).

На підставі розумної оцінки сукупності наданих доказів, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні зв`язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення існує, та з урахуванням сукупності наданих доказів, слідчий суддя вбачає причетність ОСОБА_5 до подій розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, та обґрунтованість врученої підозри на даній стадії досудового розслідування, що є однією із складових підстав для застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики.

Слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України та встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Нормами ч.1 та ч.2 ст.194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Разом з цим, відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 та ч.6 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При обранні виду запобіжного заходу та способу його застосування, слідчий суддя враховує і наслідки такого запобіжного заходу для інших осіб, зокрема тих, які перебувають на утриманні.

З урахуванням досліджених в судовому засіданні обставин кримінального провадження, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв`язок, а також характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його сімейних та соціальних зв`язків, слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначені слідчим та прокурором ризики в даному кримінальному провадженні не є винятковими та такими, що неможливо убезпечити іншим менш тяжким запобіжним заходом.

На думку слідчого судді, існуючі ризики у цьому кримінальному провадженні не виправдовують застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 такого тяжкого запобіжного заходу як тримання під вартою та їх можливо убезпечити шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У даному випадку приобранні відносно ОСОБА_5 виду запобіжного заходу та способу його застосування, слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, вагомість наданих доказів та їх взаємозв`язок, характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має сталі сімейні та соціальні зв`язки (має постійне місце проживання та роботи, одружений, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, а дружина знаходиться в стані вагітності, є учасником бойових дій), а також наслідки такого запобіжного.

На думку слідчого судді, запобігти існуючим у цьому кримінальному провадженні ризикам можливо шляхом застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із встановленням заборони залишати житло цілодобово та з покладення відповідних забезпечувальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які, на переконання слідчого судді, в сукупності зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків на даній стадії досудового розслідування,та не будуть порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.

Згідно з вимогами п.1 ч.3 ст.202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 про те, що у разі невиконання покладених на нього слідчим суддею обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, що за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.09.2026 включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов`язати:

- вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) із заявником у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , а також з посадовими особами із числа працівників відділення персоналу АРЗ СП ГУ ДСНС України у Черкаській області щодо обставин даного кримінального провадження, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.

Підозрюваного ОСОБА_5 негайно доставити до місця виконання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що за адресою: АДРЕСА_2 , після чого звільнити з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього слідчим суддею обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 05.08.2026 року о 10:00 годині.

Слідчий суддя: ОСОБА_1