Ухвала суду № 138879100, 10.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2214/26-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судового засідання - Романенко Д.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції питання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», про захист прав споживачів, зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг та відшкодування моральної шкоди у цивільній справі №757/2214/26-ц,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 757/2214/26-ц за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2026 відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2026 ухвалено здійснювати розгляд цивільної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.05.2026 суддею Печерського районного суду м. Києва Хайнацьким Є.С. заявлено самовідвід від розгляду справи.

22.06.2026 на підставі розпорядження керівника апарату Печерського районного суду м. Києва № 227 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід, визначено головуючим суддею у справі Остапчук Т.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.06.2026 суддею Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. заявлено самовідвід від розгляду справи.

30.06.2026 на підставі розпорядження керівника апарату Печерського районного суду м. Києва № 243 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід, визначено головуючим суддею у справі Ільєву Т.Г. та фактично матеріали були переданні судді 02.07.2026.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2026 цивільну справу №757/2214/26-ц - прийнято до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Так, у матеріалах справи наявна зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», про захист прав споживачів, зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг та відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні відповідач просив прийняти до спільного розгляду зустрічну позовну заяву. Відповідач зазначив, що позивач протягом спірного періоду не виконував свої договірні та законодавчо встановлені обов`язки, щодо належного надання послуг з теплопостачання. Зокрема, температура повітря у квартирі відповідача, не відповідала встановленим нормам і стандартам, що свідчить про надання послуг неналежної якості.

На думку відповідача, неналежне виконання позивачем своїх обов`язків, спричинило йому моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, погіршенні умов проживання та необхідності вживати заходів для захисту своїх порушених прав у судовому порядку.

Відповідач також просив суд перейти до підготовчого судового засідання для вирішення процесуальних питань, необхідних для всебічного та повного розгляду справи.

Крім того, відповідачем у зустрічній позовній заяві заявлено клопотання про витребування доказів, а саме актів-претензій, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та підтвердження обставин надання послуг неналежної якості.

З огляду на взаємний зв`язок первісного та зустрічного позовів, відповідач просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки їх спільний розгляд сприятиме повному, всебічному та об`єктивному вирішенню спору.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що заявлені у зустрічному позові вимоги, стосуються спору щодо належної якості наданих послуг з теплопостачання, тобто фактично є спором у сфері захисту прав споживачів. На думку представника позивача, такі вимоги мають самостійний предмет і підстави позову, потребують встановлення окремих фактичних обставин та дослідження доказів, щодо якості наданих послуг, а тому не є взаємопов`язаними з первісним позовом настільки, щоб їх спільний розгляд був доцільним. У зв`язку з цим представник позивача просив суд, відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію учасників розгляду, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову .

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.

Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову, суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.

Пред`явлення зустрічного позову, не змінює первісного процесуального статусу сторін у справі, а тільки ускладнює його, додаючи окремі елементи процесуального статусу протилежної сторони.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного).

По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача.

По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом.

По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Враховуючи, що первісний та зустрічний позови є взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин, задоволення зустрічного позову може виключити повністю задоволення первісного позову, суд вважає за необхідне прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», про захист прав споживачів, зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 193 ЦПК України, у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, згідно з статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, відповідно до вимог ст. 79-80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що клопотання про витребування доказів, підлягає задоволенню, з метою належного розгляду справи та встановлення всіх обставин справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 76, 77, 79-80, 81,83, 84, 193, 194, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», про захист прав споживачів, зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг та відшкодування моральної шкоди об`єднати в одне провадження з первісним позовом за № 757/2214/26-ц.

Розгляд цивільної справи №757/2214/26-ц за первісним позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», про захист прав споживачів, зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг та відшкодування моральної шкоди - продовжити за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання на 07 жовтня 2026 о 15-00 год. у приміщенні Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, каб. 209 під головуванням судді Ільєвої Т.Г.

Копію ухвали надіслати учасникам справи, позивачу направити копію зустрічної позовної заяви.

Встановити відповідачу (за зустрічним позовом) строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали та копії зустрічної позовної заяви для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Зобов`язати відповідача (за зустрічним позовом) одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу (за зустрічним позовом).

Встановити позивачу (за зустрічним позовом) строк до 15 днів з дня отримання відзиву для надання суду відповіді на відзив.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати у Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5), належним чином завірені копії наступних документів, а саме:

- відомості обліку параметрів теплоносія (температура, тиск, витрати) загальнобудинкового вузла комерційного обліку теплової енергії за адресою: м. Київ, б-р Миколи Міхновського, 10-А, за період з 01.11.2021 по 29.01.2026;

- витяги з оперативного журналу диспетчерської служби району теплових мереж (РТМ) щодо зафіксованих поривів, аварійних ситуацій, планових та позапланових відключень теплопостачання та гарячого водопостачання, які впливали на подачу теплоносія до будинку АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 по 29.01.2026;

- інформацію про затверджений температурний графік подачі теплоносія та фактичні параметри температури теплоносія на вході в будинок за період з 01.11.2021 по 29.01.2026.

Витребувані докази надати суду протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Повний текст ухвали складено 10.08.2026.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА