Ухвала суду № 138873194, 21.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51582/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в об`єднанному кримінальному провадженні №12017100060004016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2017 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та № 12025100060001753, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває вказане об`єднане кримінальне провадження.

До обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, одночасно обвинуваченому визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 52 000 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти з покладанням на нього обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, який ухвалою суду від 02.04.2026 продовжено до 31.05.2026.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою на 60 діб з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 52 000 грн., з покладанням на нього обов`язків визначених ст. 194 КПК України. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий та розуміючи невідворотність покарання може переховуватися від суду. Обвинувачений також може вплинути на свідків з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , в ході виконання слідчих дій отримав ряд копій документів, котрі містять відомості про адреси проживання та контактні номери телефонів свідків, а перебування обвинуваченого на волі може призвести до зміни показів вже допитаних осіб. Поміж іншого прокурор вказує, що обвинувачений офіційно не працевлаштований і відповідно підозрюваний не має стабільного заробітку та постійного джерела прибутку. Також просить врахувати характер вчинення кримінального правопорушення, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого. З урахуванням наведеного, прокурор просить задовольнити вказане клопотання.

Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, вказавши, що вказані в клопотанні ризики є абстрактними та прокурором не доведені. Обвинувачений ОСОБА_5 не ухилявся від явки до прокурора чи суду, ніколи не перебував у розшуку та не існує жодного свідка, на якого міг би вплинути обвинувачений. Захисник також вважав, що стороною обвинувачення не доведено ймовірність вчинення ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення оскільки перебуваючи на умовно достроковому звільненні нових кримінальних правопорушень не вчиняв. Захисник також зауважив на тому, що прокурор не навів жодного обґрунтування підстав неможливості застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою. Вважає тримання під вартою особу обвинувачену в крадіжці недоцільним та надмірним.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Представники потерпілих в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про місце, дату та час розгляду справи у передбаченому законом порядку.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання доцільності продовження застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що він обвинувачується у вчиненні, зокрема, умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Розуміючи невідворотність настання відповідальності та покарання, що йому загрожує, може вжити заходів, спрямованих на переховування з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_5 раніше вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений. Вказане доводить, що протиправна діяльність ОСОБА_5 має системний характер, за викладених обставин ризик того, що обвинувачений, будучи неізольованим від суспільства в рамках такого запобіжного заходу як тримання під вартою, може продовжити протиправну діяльність.

Вказаним ризикам, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, ймовірності та вірогідності їх реалізації, не може запобігти будь-який інший, більш м`який запобіжний захід окрім тримання під вартою.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Оцінюючи можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності за інкриміновані йому злочини, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ризик здійснення ОСОБА_5 незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що обвинувачений може впливати на таких з метою спотворити зміст їх показів та мінімізувати власний ризик притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи конкретні обставини та тяжкість правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_5 , даних про його особу, суд, із врахуванням принципів розумності і співмірності, вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 52 000 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, та відповідно до частин 4, 5 ст. 194 КПК України, слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати (залишити) на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою - задовольнити.

Продовжити до 19 липня 2026 року включно застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 52 000 (п`ятдесят дві тисячі) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати (залишити) на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1