Ухвала суду № 138873193, 02.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51582/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в об`єднанному кримінальному провадженні №12017100060004016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2017 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та № 12025100060001753, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває вказане об`єднане кримінальне провадження.

Прокурор в судовому засіданні вказав, що до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 17.02.2026 продовжено до 17.04.2026 включно. В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_5 під вартою на 60 діб із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий та розуміючи невідворотність покарання може не з"являтися до суду, тобто існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися; обвинувачений може вплинути на свідків з метою зміни їх показів, оскільки ОСОБА_5 , в ході виконання слідчих дій отримав ряд копій документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, він володітиме інформацією про адреси місць проживання та телефонні номери, що о може призвести до зміни показів вже допитаних осіб; офіційно не працевлаштований і відповідно не має стабільного заробітку та постійного джерела прибутку, також слід врахувати характер вчинення кримінального правопорушення, що в своїй сукупності свідчить наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого. З урахуванням наведеного, прокурор просить задовольнити вказане клопотання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, вказавши, що вказані в клопотанні ризики є абстрактними, обвинувачений ОСОБА_5 не ухилявся від явки до прокурора чи суду, немає жодного свідка, на якого міг би вплинути обвинувачений. Захисник також вважав, що стороною обвинувачення не доведено ймовірність вчинення ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення. Тому захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та звільнити обвинуваченого з-під варти в залі суду.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Представники потерпілих в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про місце, дату та час розгляду справи у передбаченому законом порядку.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальні акти та реєстри матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання доцільності продовження застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що він обвинувачується у вчиненні, зокрема, умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Вказане свідчить про те, що обвинувачений, будучи неізольованим від суспільства в рамках лише такого запобіжного заходу як тримання під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду,, а достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Оцінюючи можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності за інкриміновані йому злочини, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ризик здійснення ОСОБА_5 незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що обвинувачений може впливати на таких з метою спотворити зміст їх показів та мінімізувати власний ризик притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, суд вважає реальним існування ризику вчинення ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень, оскільки він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Суд також бере до уваги, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2026, постановленою в даній справі, обвинуваченого ОСОБА_5 звільнено від кримінальниї відповідальності за вчинення чотирьох кримінальних правопорушень на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, яка (підстава) не відноситься до числа реабілітуючих.

Вказаним ризикам, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, ймовірності та вірогідності їх реалізації, не може запобігти будь-який інший, більш м`який запобіжний захід.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи конкретні обставини та тяжкість правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_5 , даних про його особу, суд, із врахуванням принципів розумності і співмірності, вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 52 000 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, та відповідно до частин 4, 5 ст. 194 КПК України, слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати (залишити) на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою - задовольнити.

Продовжити до 31 травня 2026 року включно застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 52 000 (п`ятдесят дві тисячі) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати (залишити) на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1