Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №:755/21047/25
Провадження №: 2/755/3271/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Гречаної Ю.О.,
провівши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва підготовче засідання у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
В С Т А Н О В И В :
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Згідно заявлених вимог позивач просив суд стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 вересня 2013 року у розмірі 77 444,07 грн, що складається із заборгованості за тілом кредита.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Яровенко Н.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано від приватного нотаріуса Шестопал Олени Петрівни, станом на дату розгляду справи у суді, копії матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_3 . (т.1 а.с.111-112)
18 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.
26 лютого 2026 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву.
Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва призначено повторний автоматизований розподіл вказаної справи.
Вказану справу було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року справу прийнято до провадження судді Гаврилової О.В., призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання на 15 червня 2026 року.
Учасники справи в підготовче засідання не з`явились.
10 серпня 2026 року представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Боака Богдан В`ячеславович подав до суду через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зайнятістю представника банку в іншому судовому засіданні. Додатками до заяви вказані: підтвердження повноважень; квитанція про надсилання стороні.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
За змістом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (ч. 3 ст. 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно положень ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Крім того, ч. 5 ст. 130 ЦПК України визначено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
За змістом положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці позивача.
Положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21).
Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови ВС від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, від 12 травня 2022 року у справі №645/5856/13-ц).
За матеріалами справи судом установлено, що представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» двічі поспіль - 15 червня 2026 року та 10 серпня 2026 року не з`явився в підготовче засідання, доказів, які мали підтвердити поважні причини його неявки суду надано не було.
08 травня 2026 року копія ухвали суду від 07 травня 2026 року була доставлена до електронного кабінету позивача та його представника, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (т.1 а.с.212, 213).
11 травня 2026 року судова повістка на 15 червня 2026 року була доставлена до електронного кабінету позивача та його представника, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (т.2 а.с.09, 10).
15 червня 2026 року судова повістка на 10 серпня 2026 року була доставлена до електронного кабінету представника позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (т.2 а.с.12).
16 червня 2026 року судова повістка на 10 серпня 2026 року була доставлена до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (т.2 а.с.13).
Позивач не скористався процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у його відсутність, в той же час проведення судового розгляду справи без участі позивача суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, оскільки позивач має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.
При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив причин неявки, так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно положень п. 1 ч. 2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, оскільки викладене вище свідчить про повторну поспіль неявку представника позивача в підготовче засідання без поважних причин і позивачем (представником позивача) не подана заява про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 4, 200, 223, 257, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя:
Судове рішення № 138873157, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/21047/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: