Рішення № 138872938, 10.08.2026, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/921/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 м.Заставна

Заставнівський районий суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді: Шевчук Р.М.,

при секретарі судового засідання: Ільчуку М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Заставна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому посилався на те, що 07.11.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит за № 45797173 відповідно до умов якого, останній отримав кредитні кошти в розмірі 5 000,00 гривень, які зобов`язався повернути в розмірі та строк, обумовлений договором.

Неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором з боку ОСОБА_1 призвело до виникнення заборгованості перед первинним кредитором - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Вказує, що 18.03.2026 року первісний Кредитор та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» уклали Договір факторингу № 18/03/26 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників до Договору Факторингу 18/03/26 від 18.03.2026, до Позивача перейшло право вимоги на загальну суму 20 278,15 грн.

Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від № 45797173від 07.11.2025 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 добровільно заборгованість не погашає, просив стягнути на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» у суму в розмірі 20 278,15 грн. та судові витрати.

Позивач ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» , належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, шляхом направлення виклику до суду через систему електронний суд, який ним отримано, у судове засідання не з`явився.

В позовній заяві просив суд розглядати справу у відсутність представника позивача та ухвалити рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, не проти винесення заочного рішення по справі.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» , в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи за відсутності представника не заперечував щодо заочного розгляду справи. Крім цього, представником до суду, було скеровано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання був повідомленим належним чином, судовою повісткою за зареєстрованим місцем проживання.

Подав до суду відзив на позовну заяву. В якому зазначає, що він позов визнає частково. Не погоджується з нарахованими позивачем процентами на тіло кредиту після спливу 30 денного строку кредитування. Крім того, вважає, що сума стягнення комісії за надання кредиту є неправомірною. Просить суд відмовити в позові, в частині стягнення відсотків за користування кредитом понад строк договору та в частині нарахування комісії за надання коштів.

23.06.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив. В якій позивач заперечив наведене у відзиві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, врахувавши заяви сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.11.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 45797173 у формі електронного документу з використанням електронного підпису на суму 5 000,00 грн. Строк кредитування 30 днів.

Відповідно до п. 2.2 договору встановлена процентна ставка в розмірі 0,696% відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом та комісія за надання кредиту в розмірі 16,00 % від суми кредиту, що складає 800 грн.

Встановлено, що договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора - 27528.

Крім цього, судом встановлено, що між сторонами 08.11.2025 року було укладено додаткову угоду за № 16148495, до договору про надання коштів у кредит за № 45797173 від 07.11.2025 року за якими відповідач отримав додаткові кошти в розмірі 6 000,00 грн. таким чином сума кредиту склала 11 000,00 грн. Умовами додаткової угоди змінено проценту ставку на 1%.

Перерахування кредитних коштів підтверджується довідками про зарахування коштів, ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» від 05.05.2026 року та 06.05.2026 року відповідно до яких відповідачу первинним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було перераховано суму кредиту в розмірі 5000,00 грн та суми кредитних коштів за додатковою угодою в розмірі 6000 грн, в загальному розмірі 11 000,00 грн.

Встановлено також, що 18.03.2026 року первісний Кредитор та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» уклали Договір факторингу № 18/03/26 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу 18/03/26 від 18.03.2026, до позивача перейшло право вимоги на загальну суму 20 278,15 грн.

Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від № 45797173 від 07.11.2025 року.

Отже, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.

Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк виконання обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Ст. 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Позивач до матеріалів справи надав розрахунок сформований ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», відповідно до якого станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача за кредитним договором № 45797173 від 07.11.2025 року, становить 20 278, 15 грн, яка складається з: 11 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту 3 198,15 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 5 280 заборгованість по процентам за понадстрокове користування кредитом, 800 комісія за надання кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.

Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання.

Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.

Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Встановлено, що кредитним договором від 07.11.2025 року та додатковою угодою від 08.11.2025 року строк кредитування погоджено терміном 30 днів, з 07.11.2025 року до 06.12.2025, отже нарахування та стягнення процентів за користування кредитом з ОСОБА_1 поза визначеними строками суперечить вимогам Цивільного Кодексу України та висновкам Верховного Суду. Період нарахування процентів з 07.12.2025 року, суд визнає неправомірним.

Суд приймає до уваги доводи відповідача щодо неправомірного нарахування процентів поза межами строку кредитування та вважає, що позивач вправі нараховувати проценти за користування кредитом лише за період погодженого строку кредитування, тобто в межах 30 днів.

Отже, за розрахунком суду, сума процентів за користування кредитом, сплати яких позивач вправі вимагати, становить: 3198,15 грн. з врахуванням, відсоткової ставки кредитування в різні періоди яку, відповідно до додаткової угоди, сторони змінили: 1 день -0,696%, 29 днів- 1,00%.

Таким чином суд доходить висновку, що у позивача виникло право вимагати від ОСОБА_1 повернення тіла кредиту в розмірі 11 000,00 грн, та сплати процентів за користування кредитом в межах строку укладених угод в розмірі 3198,15 грн., дана обставина визнається самим відповідачем.

Щодо нарахованої комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому, згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що кредитний договір є двостороннім, оплатним цивільно-правовим договором, який встановлює взаємні права та обов`язки його сторін, а правовідносини з надання кредиту є договірними та регулюються, зокрема, умовами, погодженими сторонами при укладенні договору.

Судом встановлено, що відповідач добровільно уклав кредитний договір, погодився з його умовами, у тому числі з умовою щодо сплати комісії за надання кредиту, яка була визначена сторонами у договорі. Доказів того, що зазначена умова була змінена, припинена або визнана недійсною у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.

При цьому відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість ознайомитися з його умовами та у разі незгоди з ними не укладати договір або ініціювати зміну його умов у встановленому договором та законом порядку. Натомість доказів висловлення відповідачем заперечень щодо погодженого сторонами розміру комісії або вчинення ним дій, спрямованих на зміну відповідної умови договору, суду не надано.

Отже, за відсутності доказів недійсності відповідної умови кредитного договору або її невідповідності вимогам законодавства, суд виходить із презумпції правомірності правочину та обов`язковості погоджених сторонами договірних умов.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що передбачений кредитним договором обов`язок відповідача зі сплати комісії за надання кредиту є таким, що виник на підставі укладеного сторонами договору та підлягає належному виконанню.

Таким чином, нарахована відповідно до умов кредитного договору комісія за надання кредиту в розмірі 800,00 грн є обґрунтованою, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звертаючись з позовом, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» надало належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Враховуючи встановлені судом обставини суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» підлягають часткову задоволенню, а саме підлягає стягненню з відповідача на користь позивача тіло кредиту в розмірі 11 000,00 грн, проценти за користування кредитом в межах строку укладених угод в розмірі 3198,15 грн. та 800 грн. комісії за надання кредиту.,

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, належить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 969,16 грн (14998,15грн : 20 278,15 грн x 2 662,40 грн ).

На пiдставi викладеного, керуючись ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265 ЦПК України, ст.204 ч.1, 605, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 35625014, заборгованість за Кредитним договором № 45797173 від 07.11.2025 у розмірі 14 998,15 гривень та судовий збір в розмірі 1 969,16 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.