Рішення № 138883513, 29.07.2026, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/77/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Шевчук Р.М.,

при секретарі судового засідання Ільчуку М.В.

з участю:

представника позивача прокурора Ройку А.В.

представника відповідача Баршакова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомКерівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Вікнянської сільської ради, до суду з даним позовом в якому посилається на те, що вивченням інформації, розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, та інформації Вікнянської сільської ради, прокуратурою встановлений факт використання земельної ділянки з кадастровим номером 7321588800:01:005:0057 на території Вікнянської сільської ради без правовстановлюючих документів.

Зазначає, що в комунальній власності Вікнянської сільської ради Чернівецького району знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 7321588800:01:005:0057 площею 1,2672 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка сформована як об?єкт цивільних прав 20.11.2023.

На даній земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі та споруди комплексу консервного заводу, а саме: адмінбудинок, цегляний, загальною площею 123,10 кв.м., зазначений в інвентарній справі під літ. А; прохідна площею 11,20 кв.м., під літ. Б; прохідна площею 10,0 кв.м., під літ. Б-1; автомобільна вага площею 42,0 кв.м., під літ. В; підсобне приміщення площею 23,0 кв.м. під літ. Г; підсобне приміщення площею 56,30 кв.м. під літ. Г-1; склад торгової продукції площею 496,50 кв.м. під літ. Д; прибудова площею 128,0 кв.м. під літ. Д-1; котельня площею 234,70 кв.м. під літ. Е; навіс площею

153,10 кв.м. під літ Є; навіс площею 79,0 кв.м. під літ Є-1; навіс площею

46,40 кв.м. під літ Є-2; навіс площею 69,90 кв.м. під літ Є-3; навіс для овочів площею 161,10 кв.м. під літ Є-4; соковий цех площею 130,20 кв.м. під літ Ж; соковий цех площею 173,60 кв.м. під літ Ж-1; площадка вигризки площею 215,30 кв.м. під літ И; криниця під літ К; консервний цех площею 1124,80 кв.м. під літ Л; допоміжна будівля площею 53,90 кв.м. під літ М; допоміжна будівля площею 10,80 кв.м. під літ М-1; токарня площею 56,30 кв.м. під літ Н; 4 електроцех площею 40,90 кв.м. під літ О; вбиральня під літ П;

трансформаторна під літ Р; огорожа N?l-3; пандус 1; пандус 2; вежа Рожновського під літ У; вежа Рожновського під літ У-1; майно Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме вищевказані нежитлові будівлі з 17.06.2005 належить ОСОБА_1 , та зареєстрована під реєстраційним номером об?єкта нерухомого майна 10911920. Відповідно нерухоме до інформації з Державного реєстру речових прав на майно земельна кадастровим номером 7321588800:01:005:0057 площею 1,2672 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка сформована як об?єкт цивільних прав 20.11.2023. Окрім того, з акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 7321588800:01:005:0057 вбачається, що на вказаній земельній ділянці

розташоване нерухоме майно, власником якого з червня 2005 року являється ОСОБА_1 . Вказана земельна ділянка по периметру огороджена парканом та використовується без правовстановлюючих документів.

Відповідачем - громадянином ОСОБА_1 - не вжито заходів до оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку та сплати коштів до бюджету.

У зв?язку з цим, з січня 2024 року до грудня 2025 року кошти за користування громадянином ОСОБА_1 вищевказаною земельною ділянкою до бюджету не надходили, про що достовірно відомо Вікнянській сільській раді Чернівецького району. Так, в діях відповідача наявний факт використання вказаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без сплати коштів до бюджету за користування нею, виходячи з наступного.

У ОСОБА_1 відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які посвідчували б факт правомірного використання вищевказаної земельної ділянки в період, який охоплюється позовними вимогами (з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2025 року).

Зважаючи на правові позиції Верховного Суду, які в силу вимог ст. 263 ЦІК України повинні враховуватися при виборі і застосуванні норми права, відносини, що склалися між ОСОБА_1 та Вікнянською сільською радою Чернівецького району є кондиційними.

Так, Верховний Суд при розгляді справи за N? 922/391/18 у постанові від 11.02.2019 року сформував правову позицію, відповідно до якої стягнення з власника об?єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об?єкти розміщені, повинне здійснюватися на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За умовами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов?язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

При цьому згідно із правовою позицією, сформованою Верховним судом по справі N? 922/391/18 (постанова від 11.02.2019), особа, яка не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, не є суб?єктом плати за землю у формі земельного податку, а тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата, основою для визначення якої для земель державної і комунальної власності є нормативно-грошова оцінка.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, яка в будь-якому разі не може бути меншою, ніж встановлено пунктом 288.5.1 статті 288 ПК України. Відповідно до п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є в тому числі нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік, щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі-І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Так, Вікнянською сільською радою 11.12.2023 винесено рішення N?20-24/2023 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності Вікнянської сільської ради за межами с. Товтри (колишній консервний завод)», яким затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки на земельну ділянку з кадастровим номером 7321588800:01:005:0057 3 визначеною сумою 1924571,40 грн.

Розрахунок недоотриманих Вікнянською сільською радою коштів в розмірі орендної плати за січень 2024 року - грудень 2025 року здійснено відповідно до нормативно грошової оцінки затвердженої вказаним рішення сільської ради. Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7321588800:01:005:0057 в 2025 складає 2265451,49 грн.

Згідно рішення XIII сесії VIII скликання Вікнянської сільської ради N?1-13/2022 від 23.06.2022 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати місцевих податків на 2023 рік» з додатками, з 01 січня 2023 року на адміністративній території Вікнянської територіальної громади встановлена мінімальна відсоткова плата 3% для земельних ділянок нормативно грошову оцінку яких проведено - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної та іншої промисловості.

Відповідно до розрахунку до сплати за користування земельною ділянкою підлягає 125700,68 грн.

Вказує, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов?язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті1212 ЦК України.Такий самий правовий висновок викладено у постановах ВеликоїПалати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі N? 629/4628/16- та від 20.09.2018 у справі N? 925/230/17.

Із дня набуття права власності на об?єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об?єкт, а тому саме із цієї дати у власника об?єкта нерухомого майна виникає обов?язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об?єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об?єкт, такі кошти є безпідставно збереженими (правова позиція Верховного Суду України у справі N?922/2060/20 від 05.08.2022).У статті 13 Конституції України визначено, що власність зобов?язує.Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов?язки. Це конституційне положення пов?язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об?єктами власності. Держава забезпечує захист прав усіх суб?єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків (правова позиція Верховного Суду України у справі N? 6-530цс16 від 08.06.2016)

Набуваючи право власності на нежитлову будівлю ОСОБА_1 повинен був передбачити наслідки у виді виникнення додаткових обов?язків, в тому числі щодо внесення плати за землю комунальної власності саме у формі орендної плати. Оскільки, як вказав Верховний Суд при розгляді справи N? 922/595/18 (постанова від 29.01.2019 р., п. 38) з моменту виникнення права власності на нерухоме майно саме у власника виникає обов?язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. ОСОБА_1 у період, який охоплюється позовними вимогами був власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці належній територіальній громаді Вікнянської сільської ради Чернівецького району.Також слід врахувати, що ОСОБА_1 використовував у період, який охоплюється позовними вимогами, земельну ділянку для обслуговування власного нерухомого майна, не сплачуючи при цьому до місцевого бюджету коштів в розмірі орендної плати, що ставить у нерівне (дискримінаційне) становище інших орендарів земельних ділянок комунальної власності, які дані кошти добросовісно сплачували та сплачують.

Отже, враховуючи наявність факту безпідставного збереження коштів ОСОБА_1 за рахунок Вікнянської сільської ради Чернівецького району ради в розмірі 125700,68 грн., що еквівалентно мінімального розміру орендної плати за землю за вказаний період, існують правові підстави для їх стягнення на підставі ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.

З метою захисту інтересів держави просив позов задоволити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області безпідставно збережені кошти з орендної плати за землю в розмірі 125700,67 грн.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 26.01.2026 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання

Представник відповідача адвокат Баршаков О.В. надіслав до суду відзив на позов в якому посилається на те, що його довіритель ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 73215888000:01:005:0057 площею 1,2672 га., що по АДРЕСА_1 ., яка сформована як об`єкт цивільних прав 20.11.2023 року та належить Вікнянській сільській раді Чернівецького району Чернівецької області. Вказує, що позивач визнає відповідача винним у ненадходженні коштів за спірний період посилаючись на кондиційні зобов`язання за яких вина немає значення оскільки важливим є неправомірне набуття («збереження») майна однією особою за рахунок іншої. Вказував, що рішенням ХХІІІ сесії УІІІ скликання № 23-23/2023 від 24. 10.2023 року затверджено інвентаризацію земельної ділянки на якій розташовані власні споруди ОСОБА_1 і останній подав заяву на її викуп через тиждень27.11.2023 року після сформування її як об`єкту цивільних прав. Зазначав, що рішенням сесії від 06.02.2024 року наданий дозвіл на викуп даної земельної ділянки з авансовою оплатою 20% нормативної грошової оцінки. В подальшому внесені зміни в рішення щодо зменшення авансового платежу до 10% та на рахунок громади 25.03.2024 року відповідачем перераховані кошти в розмірі 202272,45 грн. Проведеною оцінкою за звітом ТОВ «Всеукраїнський експертно-правовий союз» від 08.04.2024 року визначена оцінка земельної ділянки в розмірі 4768350 грн. або 376,2 грн. на кв.м. Не погодившись з такою оцінкою, яка на думку відповідача явно завищена, ОСОБА_1 подав позов до Чернівецького окружного адміністративного суду про скасування рішення та зобов`язання провести повторну оцінку. Рішенням суду від 26.05.2025 року звіт визнаний таким, що не відповідає чинному законодавству. Зазначав, що своїми діями сільська рада затягувала процес відчудження земельної ділянки через незаконне завищення ціни, що потребувало судового розгляду та тривалий час не проводила повторну оцінку зазначену в розмірі 615732 грн. Крім того вказував, що будь-яких пропозицій щодо договору оренди землі на 2024-2025 рік не надходило та земельний податок не нараховувався і таким чином ОСОБА_1 не ухилявся від оформлення прав, приймав можливі та необхідні заходи для придбання земельної ділянки, щоб запобігти безоплатного користування чужим майном. Крім того зазначив, що умислу на збагачення внаслідок збереження коштів, в його довірителя не було. Просив в задоволенні позову відмовити.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що з січня 2024 року до грудня 2025 року ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою №73215888000:01:005:0057 площею 1,2672 га, що по АДРЕСА_1 , однак кошти за користування земельною ділянкою в бюджет не надходили, при цьому відсутні правовстановлюючі документи, які б посвідчували право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку у вказаний період. Крім того вказав, що перераховані 25.03.2024 відповідачем грошові кошти в рахунок авансового платежу в розмірі 202272,45 грн., не мають будь-якого відношення до сплати орендної плати за використання вказаної ділянки, в період з 01.01.2024 по 31.12.2025, оскільки вказана сума була врахована при укладенні 23.02.2026 року договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки між Вікнянською сільською радою Чернівецького району та ОСОБА_1 . Посилаючись на позиції Верховного суду, який визначив, що кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов : набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося згодом відпала. Зазначав, що в даному випадку правовідносини, які виникли між сторонами регулюються приписами глави 82 та 83 ЦК України. Вважав, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, просив їх задоволити.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 28.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор Ройку А.В. позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у поданій відповіді на відзив.

Представник Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути у їх відсутності.

Представник відповідача адвокат Боршаков О.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що його довіритель у 2005 році придбав майновий комплекс колишнього консервного заводу, який на той час перебував у процедурі банкрутства. Земельна ділянка, на якій розташований зазначений майновий комплекс, належала Вікнянській сільській раді. На даний час будівлі комплексу не використовуються, комплекс не робочий.

За словами представника відповідача, з моменту придбання майнового комплексу до ОСОБА_1 жодного разу не зверталися з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки. Натомість саме його довіритель ініціював питання щодо викупу земельної ділянки, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, та сплатив авансовий внесок у розмірі понад 200 000 грн. В разі відмови від укладання договору купівлі-продажу його довірителем, аванс залишився б у користування сільської ради.

При цьому, як зазначив представник відповідача, сільська рада безпідставно зволікала з продажем земельної ділянки, затвердивши експертну грошову оцінку, яка, на думку відповідача, була суттєво завищеною. У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення сесії Вікнянської сільської ради про затвердження звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний позов було задоволено.

У подальшому, після проведення нової експертної грошової оцінки, його довіритель придбав спірну земельну ділянку у власність на підставі договору купівлі-продажу. При цьому в рахунок сплати її вартості було зараховано раніше сплачений авансовий внесок у розмірі 202 272,25 грн. Загальна вартість земельної ділянки відповідно до договору купівлі-продажу та нової експертної грошової оцінки становила 615 732 грн, у зв`язку з чим ОСОБА_1 додатково сплатив решту вартості земельної ділянки в сумі 413 459,55 грн.

Представник відповідача вважав позовні вимоги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню, та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, встановив наступне.

Судом встановлено, що 15 серпня 2025 року сільським головою Вікнянської сільської ради до Чернівецької окружної прокуратури скеровано листа №434 з проханням здійснити представництво інтересів держави в особі Вікнянської сільської ради шляхом пред`явлення позовної заяви до суду про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів з орендної плати на користь Вікнянської сільської ради, оскільки йому на праві власності належать нежитлові споруди, що розташовані на земельній ділянці за адресою с.Товтри Чернівецького району Чернівецької області. Вказана земля належить сільській раді, однак орендну плату ОСОБА_1 в бюджет громади не сплачує.

Відповідно до Акту обстеження стану та використання земельної ділянки комунальної власності від 12.08.2025 року комісією встановлено, що земельна ділянка за № №73215888000:01:005:0057 площею 1,2672 га, що по АДРЕСА_1 розташована за межами села та перебуває в комунальній власності. На земельній ділянці розміщений майновий комплекс колишнього консервного заводу, який на праві власності належить ОСОБА_1 .. В моменту набуття права власності на майновий комплекс ОСОБА_2 право користування у встановленому порядку не оформив. Майновий комплекс за цільовим призначенням не використовується, господарська діяльність не здійснюється, земельна ділянка обгороджена заросла чагарниками та бур`янами.

З договору купівлі-продажу укладеним 30.05.2005 року між Міжгосподарським підприємством по переробці сільськогосподарської продукції та ОСОБА_1 вбачається, що останній набув у власність нежитлові будівлі та споруди комплексу консервного заводу №1-А, яке знаходиться по АДРЕСА_1 . Дана обставина стверджена також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 4390384451 від 11.08.2025 року та Витягом Про реєстрацію права власності на нерухоме майно Заставнівського районного бюро технічної інвентаризації.

З витягу з Державного реєстру речових прав №355496343 від 22.11.2023 року вбачається що земельна ділянка №73215888000:01:005:0057 площею 1,2672 га належить територіальній громаді Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-7400647522023 сформованого 06.09.2023 року вбачається, що земельна ділянка №73215888000:01:005:00 площею 1,2672 га, знаходиться за межами с в АДРЕСА_1 , та перебуває у державній власності.

З витягу №НВ- 7300640722025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки №73215888000:01:005:0057 становить 2265451,49 грн.

Рішенням Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №94-20/2023 від 05 липня 2023 року встановлено ставки та пільги сплати місцевих податків на 2024 рік

Рішенням Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №129-29/2024 від 12 липня 2024 року встановлено ставки та пільги сплати місцевих податків на 2025 рік.

З розрахунку безпідставно збережених коштів з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 73215888000:01:005:0057 вбачається, що сума безпідставно збережених коштів з орендної плати за земельну ділянку становить 125700,67 грн.

Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року в справі №600/5634/24-а визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення ХХІХ другого пленарного скликання Вікнянської сільськогї ради VІІІ скликання від 05.07.2024 року за №69-29/2024 «Про затвердження звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки АДРЕСА_2 та зобов`язано Вікнянську сільську раду Чернівецького райореу Чернівецької області повторно замовити звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки № №73215888000:01:005:0057 площею 1,2672 га, що по АДРЕСА_1 розташована за межами села та затвердити його з урахуванням висновків суду.

Як вбачається з договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення , який укладений 23.02.2026 року між Вікнянською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області та ОСОБА_1 , земельна ділянка № №73215888000:01:005:0057, площею 1,2672 га, що по АДРЕСА_1 , переходить у власність ОСОБА_1 . Ціна вказаної земельної ділянки становить 615732 грн. , при цьому в договорі вказано, що враховується авансовий внесок, що сплачений покупцем ( ОСОБА_1 ) в розмірі 202272,25грн, а грошові кошти в розмірі 413459,55 грн перераховуються на рахунок Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Так, в судовому засіданні представником відповідача не оспорювася факт належності з 2025 року ОСОБА_1 майнового комплексу розташованого по АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер №73215888000:01:005:0057 площею 1,2672 га

Адвокат Баршаков О.В. визнав відсутність оплати зі сторони ОСОБА_1 за фактичне користування його довірителем земельною ділянкою кадастровий номер №73215888000:01:005:0057 площею 1,2672 га, що по АДРЕСА_1 за період з 01.01.2024 року по 31.12.2025 року. Однак не визнав умислу на збагачення внаслідок безпідставного збереження коштів за орендну плату.

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, справляння плати за землю, тощо.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно зі статтею 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Встановлено, що власником спірної земельної ділянки в період часу з 01.01.2024 року по 31.12.2025 року була Вікнянська територіальна громада, а фактичним користувачем ОСОБА_1 .

З 23.02.2026 року дана земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу.

Приписами статей 122, 123, 124 ЗК України передбачено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Земельний Кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин першої, другої статті 120 цього Кодексу(у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2021 року в справі № 924/856/20.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності підпункту 14.1.147 пункту 147.1статті 14 Податкового кодексу України

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата» за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскільки відповідач в період часу з 01.01.2024 року по 31.12.2025 року не був власником спірної земельної ділянки, тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18).

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Таким чином спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав 20.11.2023 року.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (пункт 7.12. постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку землі»).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Практикою Верховного Суду, неодноразово підтверджено, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).

Предметом позову в даній справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Судом встановлено, що об`єкт нерухомого майна, а саме, майновий комплекс який розташований на земельній ділянці №73215888000:01:005:0057 площею 1,2672 га, що по АДРЕСА_1 , перебуває у власності ОСОБА_1 з 2005 року, при цьому земельна ділянка як об`єкт цивільних прав сформована 20.11.2023 року.

Отже ОСОБА_1 в період часу період з 01.01.2024 по 31.12.2025 не набув документально оформленого права користування на земельну ділянку кадастровим номером №73215888000:01:005:0057 площею 1,2672 га , а тому використовував їх під об`єктом нерухомості без укладення договору оренди землі та не сплачував орендну плату, чим порушив вимоги ст.ст.93,116,125,126,206 ЗК України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

Отже, відповідач користувався спірною земельною ділянкою у заявлений до стягнення період без достатніх правових підстав. У зв`язку з чим відповідно до розрахунків за період з 01.01.2024 по 31.12.2025 рік утворилась заборгованість у розмірі 125 700,67 грн..

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Використання земель без правовстановлюючих документів та безоплатно не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Несплата фактичним землекористувачем орендної плати за використання земель грубо порушує інтереси держави, оскільки спричиняє ненадходження до бюджету визначених земельним та податковим законодавством коштів, а тому має наслідком недофінансування бюджету та неможливість реалізації місцевих програм, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Безпідставне збереження коштів за користування вказаною земельною ділянкою з кадастровим номером № №73215888000:01:005:0057, площею 1,2672 га, що по АДРЕСА_1 порушує інтереси територіальної громади в особі Вікнянської сільської ради в частині можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення нагальних потреб територіальної громади.

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання при використанні спірних земельних ділянок, у тому числі повноти нарахування та сплати обов`язкових платежів за її використання, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав користувачів. Спірні правовідносини пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земельних ділянок, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади Вікнянської сільської ради.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2020 року у справ № 922/981/18 зазначено, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

В даній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що неналежне виконання своїх обов`язків з боку сільської ради не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою, а відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання.

Окрім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справа №922/595/18 від 19.01.2019р., у своїй постанові чітко вказав, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Такої ж позиції Верховний Суд дотримувався у постановах від 29 січня 2019 року у справі № 922/536/18, від 13 жовтня 2021 року у справі №175/833/19, вказавши, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку. Таким чином, саме власник нерухомого майна зобов`язаний ініціювати процес оформлення прав на земельну ділянку.

Однак ОСОБА_1 , набувши право власності на нежитлові будівлі, належним чином не оформив право користування земельними ділянками, на яких перебувають зазначені будівлі, та не уклав з Вікнянською сільською радою відповідних договорів оренди, не вчиняв жодних дій для ініціювання укладення такого договору.

На думку суду, ставши власником нерухомого майна, яке нерозривно пов`язано із земельною ділянкою, ОСОБА_1 до моменту звернення із заявою про викуп спірних земельних ділянок в 2023 році, на яких розміщене належне йому на праві власності нерухоме майно, та в період часу з 01.01.2024 по 31.12.2025 року діяв недобросовісно.

У Постанові ВС від 08 травня 2018 року (у справі № 910/1873/17) роз`яснено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право, що, на переконання судової колегії, і мало місце у даній справі - відповідач, визнаючи в актах приймання-передачі та гарантійному листі факт виконання позивачем умов Договору щодо укладення договорів страхування та підтверджуючи надходження сум страхових платежів і зазначаючи суми комісійної винагороди позивачу, гарантуючи їх виплату, у судових засіданнях зайняв протилежну позицію та став стверджувати про відсутність доказів того, що саме за участі позивача укладено низку договорів страхування.

Розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб`єктивних цивільних прав необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє у межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства. Виходячи із аналізу норм, закріплених у ЦК України, поняття «добросовісність» ототожнюється із поняттям «безвинність» і навпаки, «недобросовісність» із «виною». Такий висновок випливає із того, що за діяння, якими заподіяно шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, частина третя статті 39 ЦК України), а оскільки обов`язковим елементом настання відповідальності, за загальним правилом, є вина, то такі діяння є винними. Постанова ВС від 04 вересня 2020 року у справі № 311/2145/19-ц (провадження № 61-5521св20)

Отже, доводи представника ОСОБА_1 про неповідомлення сільською радою відповідача про необхідність укладення останнім договору оренди спірних земельних ділянок є безпідставними та суперечать правилам добросовісної поведінки власника нерухомого майна, який повинен керуватися принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі).

За встановлених судом обставин суд доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами правомірність звернення до суду з цим позовом. Натомість відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в період з 2005 року по 2023 рік ним вживалися заходи щодо належного та законного оформлення права користування спірною земельною ділянкою, а в період часу з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2025 року щодо здійснення плати за таке користування. Отже, протягом зазначеного періоду відповідач фактично користувався земельною ділянкою без належних правових підстав та без виконання обов`язку щодо оплати такого користування, що свідчить про недобросовісність його поведінки та порушення прав та законних інтересів Вікнянської сільської ради.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13-14, 19, 68, 131-1, 142 Конституції України, ст.ст.2, 10, 16, 23 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 15, 16, 373, 401, 403, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 73, 79-1, 80, 93, 99-100, 111, 112, 116, 120, 122-126, 152, 156, 206 ЗК України, ст. 1, 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 14, 288 ПК України, Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст.ст. 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку землі», ст. 16 Закону України «Про оренду землі», та ст.ст. 4, 12, 13, 56, 81, 141-142, 210, 223, 258-259, 263-265, 268, 272, 280-281, 352, 354-355 ЦПК України, ст. 7 Законом України «Про судовий збір», -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_3 на користь держави в особі Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (код ЄДРПОУ 04418570, р/рUA048999980334139815000024337 в УДКСУ в Чернівецькій області) безпідставно збережені кошти з орендної плати на землю в розмірі 125 700,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернівецької обласної прокуратури (Чернівецька область, місто Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м.Київ, МФО 820172, р/рUA378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету - 2800) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07.08.2026 року.

Суддя Шевчук Р.М.