Рішення № 138859149, 10.08.2026, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/683/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Шевчук Р.М.,

при секретарі Ільчуку М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в м Заставна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому посилався на те, що 19.11.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за № 4193107 відповідно до умов якого, останній отримав кредитні кошти в розмірі 5 550,00 гривень, які зобов`язався повернути в розмірі та строк, обумовлений договором.

Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість.

Позивач вказує, що 29 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Крім того, 31 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» укладено Договір факторингу № ДФ-31102025 (далі Договір факторингу-2).

Позивач зазначає, що на підставі Договору факторингу № 29/10-2025 від 29 жовтня 2025 року та Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року відбулося послідовне відступлення права вимоги за кредитним договором № 4193107 від 19 листопада 2020 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Таким чином, як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4193107 від 19 листопада 2020 року.

Посилаючись на те, що відповідач добровільно заборгованість не погашає, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 952,80 грн, а також судові витрати.

В позовній заяві просив суд розглядати справу у відсутність представника позивача та ухвалити рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, не проти винесення заочного рішення по справі.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник ТОВ ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ СОЛВЕНТІС» в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи за відсутності представника не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Крім цього, представником до суду, було скеровано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання був повідомленим належним чином, судовою повісткою за зареєстрованим місцем проживання.

В його інтересах представником - адвокатом Іонашку В.Д. подано до суду відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що відповідач позов визнає частково. Не погоджується з нарахованими позивачем процентами на тіло кредиту після спливу строку кредитування. Крім того, вважає, що сума витрат на правову допомогу, яку позивач просить стягнути на свою користь є завищеною і в разі задоволення позову просить зменшити її розмір до 1500,00 грн. Мотивує це тим, що дана справа є малозначною та типовою.

Просить також відмовити в позові, в частині стягнення відсотків за користування кредитом.

21.05.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив. В якій позивач заперечив наведене у відзиві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, врахувавши заяви сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.11.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4193107 у формі електронного документу з використанням електронного підпису на суму 5 550,00 грн, обумовлений строк кредитування з 19.12.2020 по 17.06.2021 року (181 дні) та процентні ставки, які складають:

- у випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 19.11.2020 року до 19.12.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 0,96%.

- при використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають:

- базовий період з 19.11.2020 року до 19.12.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил). Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 20.12.2020 року до 17.06.2021 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом.

Відповідно до умов Кредитного договору, у якості підтвердження підписання Договору (вчинення електронного правочину), надання Кредиту Позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про Кредитодавця, Основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на Правила, якими регламентуються порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання вимог ч. 11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Правила надання кредиту ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» розміщені на Сайті Кредитодавця URL: https://alexcredit.ua за посиланням URL: https://alexcredit.ua /umovi.

Відповідно до ч.1-2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем.

Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.

У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Встановлено, що договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора - PS4193107.

Кредитодавець виконав всій обов`язок по переказу кредитних коштів. Дана обставина підтверджується довідкою виданою Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Елаєнс» Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ» на підставі договору №41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) від 02.11.2024 року з якої вбачається, що 19.11.2020 року на картковий рахунок (банківську картку) за № НОМЕР_1 здійснено платіж в сумі 5 550,00 грн номер операції: № 59938290630712352322940821282627.

Встановлено також, що 29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», укладено Договір факторингу №29/10-2025 («Договір факторингу-1»).

В подальшому 31.10.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», укладеного Договір факторингу за № ДФ-31102025 ( «Договір факторингу-2»).

Відповідно до Договору факторингу-1 від 29.10.2025 року та Договору факторингу-2 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4193107 від 19.11.2020 року.

Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.

Отже, встановлено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.

Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Ст. 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Позивач до матеріалів справи надав деталізований розрахунок сформований ТзОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (первинним кредитором), відповідно до якого станом на дату відступлення права вимоги 29.10.2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 4193107 від 19.11.2020 року, становить 36 940, 80 грн, яка складається з: 5 550,00 грн - заборгованість по тілу кредиту 31 390,80 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Крім цього, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором, відповідачем 16.12.2020 здійснено платіж у розмірі 1 468,80 грн, також 18.01.2021 здійснено платіж у розмірі 2 291,04 які були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за відсотками.

Розрахунок здійснений за відсотковими ставками: за період з 19.11.2020 по 19.12.2020 року 0,96% за період з 20.11.2020 по 07.02.2021 року 1.28% за період з 08.02.2021 по строк закінчення кредитування (17.06.2021) 3%.

Судом здійснено власний перерахунок відсотків в межах строку кредитування:

1.)Період: 19.11.2020 19.12.2020

кількість днів: 31

ставка: 0,96%/день

відсотки: 5 550 ? 0,96% ? 31 = 1 651,68 грн

2.) Період: 20.12.2020 07.02.2021

кількість днів: 50

ставка: 1,28%/день

відсотки: 5 550 ? 1,28% ? 50 = 3 552,00 грн

3.) Період: 08.02.2021 17.06.2021

кількість днів: 130

ставка: 3%/день

відсотки: 5 550 ? 3% ? 130 = 21 645,00 грн.

Загальна сума відсотків:

1-й період: 1 651,68 грн

2-й період: 3 552,00 грн

3-й період: 21 645,00 грн

Таким чином, сума відсотків в межах кредитного строку (181 днів) становить - 26 848,68 грн.

Разом з тим, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу за № ДФ -31102025 від 31.10.2025 року, позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ СОЛВЕНТІС» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму в розмірі 24 952,80 з яких 5 550 тіло заборгованості, 19 402,80 грн заборгованість за відсотками. Саме вказану суму, яка є меншою ніж мала би бути за розрахунком, позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.

Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.

Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Судом встановлено, що позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4193107 від 19 листопада 2020 року щодо повернення кредитних коштів та сплати нарахованих процентів у загальному розмірі 24 952,80 грн, з яких 5 550,00 грн сума основної заборгованості за кредитом (тіло кредиту), а 19 402,80 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Як вбачається з копії реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у зазначеному розмірі.

Надаючи оцінку доводам сторони відповідача щодо неправомірності нарахування процентів за межами строку кредитування, суд виходить із того, що відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості проценти за користування кредитом нараховані за період з 19 листопада 2020 року по 17 червня 2021 року, тобто в межах визначеного кредитним договором строку кредитування.

Таким чином, твердження представника відповідача про нарахування позивачем процентів за межами строку кредитування не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи та спростовується наданими позивачем доказами, зокрема розрахунком заборгованості та реєстром боржників до Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 4193107 від 19 листопада 2020 року становить 24 952,80 грн, у тому числі 5 550,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 19 402,80 грн заборгованості за процентами за користування кредитом (відповідно до реєстру боржників).

Оскільки право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договорів факторингу перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», яке є належним кредитором у спірному зобов`язанні, а відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості суду не надав, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 4193107 від 19 листопада 2020 року в загальному розмірі 24 952,80 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне: на підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано договір та замовлення про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 р., детальний опис наданих послуг, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю, ордер.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо, на її думку, є недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідач у відзиві заявив про зменшення розміру стягнення витрат на правничу допомогу оскільки вважає їх такими які не відповідаю фактичній складності спору та обсягу виконаної роботи, є надмірним та таким, що створює непропорційний фінансовий тягар для відповідача, який є стороною у типовому кредитному спорі масової категорії.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову, а також часткове задоволення позовних вимог суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі підлягають частковому задоволенню, в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, належить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК ЕЙС» судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 662,40 грн.

На пiдставi викладеного, керуючись ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265 ЦПК України, ст.204 ч.1, 605, 625, 626, 1048, 1049, 1050, 105 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 4193107 від 19.11.2020 року у розмірі 24 952,80 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та 3000,00 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.