Рішення № 138866249, 05.08.2026, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/266/26

Провадження №2-о/605/22/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний Тернопільської області у складі:

головуючої судді Кравчук В.М.,

секретаря с/з Лежигубської О.В.,

за участі заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту належності документа,

В С Т А Н О В И В:

06.07.2026 звернулася до Підгаєцького районного суду Тернопільської області із заявою, в якій просить встановити факт належності документа, а саме: що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заведена 27 листопада 1992 року на ім`я « ОСОБА_1 » належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з усіма записами.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що під час звернення до управління ПФУ для підтвердження наявного трудового стажу в трудовій книжці була виявлена допущена помилка в записі її «по батькові». Так, в трудовій книжці помилково зроблено запис « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 ».

У зв`язку з цим в ПФУ в Тернопільській області запропонували їй звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу, а саме цієї трудової книжки.

Ухвалою від 09.07.2026 суд прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку окремого провадження. Судовий розгляд призначено на 04 серпня 2026 року о 15 год. 30 хв.

16.07.2026 від представниці Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Николишин Ірини Ігорівни (діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 02.05.2022) до суду надійшов «відзив на позовну заяву» (хоча ця заява не позовна), в якому представниця зазначає, що у заяві про встановлення факту не надано доказів, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 27.11.1992, належить заявниці. З огляду на те, що встановлення цього факту необхідне заявниці для подальшого звернення до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії, представниця вважає, що, встановлення даного факту пов`язане з вирішенням спору про право, а, саме, права на пенсію. Враховуючи це, покликаючись на ч.4 ст.315 ЦПК України та практику ВС, представниця вважає, що заява про встановлення факту повинна бути залишена судом без розгляду.

Крім того, представниця ОСОБА_4 просила розгляд справи здійснювати без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

04.08.2026 у судове засідання з`явилася заявниця ОСОБА_1 . Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, хоча заінтересована особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. У поясненнях під назвою «відзив на позовну заяву» представниця Головного управління ПФУ в Тернопільській області Николишин І.І. розгляд справи просила здійснювати без участі представника.

Заслухавши думку сторони заявниці, суд, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, вважав за можливе розглядати справу без участі представника заінтересованої особи.

04.08.2026 у судовому засіданні заявниця надала додаткові докази, заяву підтримала. Просила встановити юридичний факт належності їй трудової книжки НОМЕР_1 , щоб допущені при заповненні трудової книжки помилки не стали причиною для незарахування їй страхового стажу і відмови в призначенні пенсії. Саме тому вона змушена звертатися до суду на випередження, оскільки на цю помилку їй вказали працівники ПФУ і порадили звернутися до суду.

Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи як докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Суд встановив, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народилася в с.Новосілка Бережанського району Тернопільської області ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 20.03.1968 зроблено відповідний актовий запис №11. Батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 (арк.спр.6).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала паспорт громадянина України НОМЕР_3 18.02.1998 (арк.спр.5).

У дослідженій трудовій книжці серії НОМЕР_4 , яка була заповнена 27.11.1992, зазначене прізвище « ОСОБА_7 », а нижче дописано « ОСОБА_8 » (однак хто зробив цей допис належним чином не застережено і незасвідчено; за поясненнями заявниці, дописано працівником Підгаєцького районного центру зайнятості, де вона стояла на обліку як безробітна), зазначене ім`я і по батькові « ОСОБА_9 », дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_3 », освіта «середня» (арк.спр.11). Далі у трудовій книжці є записи про роботу: з 09.02.1989 в ковровому цеху, далі переведена в колективне підприємство «Побут», переведена в державно-комунальне підприємство «Червона рута», з 01.06.1995 прийнята на роботу в СС «Новосілківська», переведена в ТзОВ «Коропець» поваром. З січня 2002 по січень 2003 була зареєстрована як безробітна і отримувала допомогу. З 21.03.2003 по 03.11.2003 - працювала в КП «Карпати» робітником по збору і заготівлі лікарської сировини. З листопада 2003 по листопад 2004 знову отримувала допомогу по безробіттю (арк.спр.22-23).

Внесення виправлення в трудову книжку вже є неможливим, оскільки заведена трудова книжка, де вказано неправильне по-батькові заявниці, невідомим «ковровим цехом», звідки вона переведена в колективне підприємство «Побут», яке було реорганізоване, про що свідчить запис у ній за 26.04.1993. Останній запис у трудовій книжці стосується виплати допомоги по безробіттю, крім того суду не відомо і на даний час вже не можливо з`ясувати хто саме дописав прізвище « ОСОБА_8 » після « ОСОБА_7 ».

Відповідно до дубліката свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 29.08.2015, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Підгаєцького районного управління юстиції у Тернопільській області, шлюб між чоловіком ОСОБА_10 та дружиною ОСОБА_11 розірвано 25.09.1997, про що складено відповідний актовий запис № 20. Після державної реєстрації розірвання шлюбу їй присвоєне прізвище ОСОБА_8 (арк.спр.9).

На підтвердження того, що трудова книжка належить їй заявниця також подала копію атестата про середню освіту на ім`я ОСОБА_1 , яка народилася в с.Новосілка Бережанського району Тернопільської області, що вона в 1985 році закінчила повний курс Новосілківської середньої школи Бережанського району Тернопільської області (арк.спр.8); диплом ОСОБА_11 серії НОМЕР_6 від 02.03.1988, реєстраційний номер 6745, що вона в 1985 році поступила в Івано-Франківський технікум радянської торгівлі і в 1988 році закінчила його за спеціальність «Технологія приготування їжі», з додатком (арк.спр.24-25); посвідчення від 14.08.1987, видане ОСОБА_1 , що вона склала по спеціальності «Технологія приготування їжі» кваліфікаційний іспит і отримала кваліфікацію повара 5 розряду (арк.спр.26).

За витягом з реєстру територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована в с.Новосілка Тернопільського (колись Бережанського, Підгаєцького) району з 21.10.1988 (арк.спр.10).

Відповідно до ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. За п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України) суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 № 5 із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно листа ВСУ від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на приписи пункту 2.11, 2.12 Інструкції, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці, чи відповідальність за допущену в документі помилку. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Заявниця не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносилися відповідальним працівником (кадровиком), а не особисто нею, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати, що трудовий стаж у заявниці відсутній. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Встановлення даного факту не пов`язане з вирішенням спору про право, як вказувала у своїх поясненнях представниця заінтересованої особи, а породжує для заявниці юридичні наслідки, оскільки трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж.

Вказані заявницею обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, так суд встановив, що трудова книжка дійсно належить заявниці, співпадає дата народження, ім`я, прізвище, яке було в заявниці під час шлюбу, тобто на момент оформлення трудової книжки, посада повара в записах про роботу, а саме таку спеціальність отримала заявниця після закінчення технікуму. Підстав для відмови в задоволенні заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документа суд не виявив.

Отже, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 76, 81, 89, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту належності документа, - задовольнити.

Встановити факт належності документа, а саме: що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заведена 27 листопада 1992 року на ім`я « ОСОБА_11 » належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути повністю або частково оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Підгаєцьким РВ УМВС України в Тернопільській області 18.02.1998, тел. НОМЕР_8 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 14035769, вул. Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, електронна пошта: gu.ternopil@pfu.gov.ua.

Повний текст судового рішення виготовлений і підписаний 10 серпня 2026 року.

Суддя: Валентина КРАВЧУК