Рішення № 138862709, 10.08.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/662/26 Єдиний унікальний № 748/234/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді: Майбороди С.М.,

при секретарі: Пасько К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" в особі директора Ткаченко Марії Миколаївни, яка виконує обов`язки на підставі наказу № 30/к/тр від 31.05.2024, звернулися до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за Кредитним договором № 95691020000 (26200966387859) від 03.10.2019 року у розмірі 30195,17 грн, суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн. Свої вимоги обгрунтовували тим, що між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 03.10.2019 укладено договір № 95691020000 (26200966387859), відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 50000 грн на строк до 03.10.2021, з процентною ставкою 55% річних. 29.11.2021 було укладено договір № 224, відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» право вимоги за вказаним договором. 29.11.2021 було укладено договір № 29/11/2021, відповідно до якого ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за вказаним договором. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за вказаним кредитним договором.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03.02.2026 року справу прийнято до провадження Чернігівського районного суду Чернігівської області та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідач відзиву на позов до суду не надав, клопотань про розгляд справи з викликом учасників справи не заявив. Суд визнав можливим проводити заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, враховуючи те, що представник позивача проти цього в поданій заяві не заперечує.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 03.10.2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95691020000. (а.с.7-8).

Згідно п. 2.1 банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом, відповідно до умов цього договору та правил.

Відповідно до п. 3.1. Договору сума кредиту становить 10398 грн.

Відповідно до п. 3.9. Договору процента ставка встановлюється у розмірі 0,00001% річних.

Як слідує з п.3.7. Договору та доданого графіку платежів, розмір ануїтетного платежу становить 434 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Банк відкриває позичальнику та обслуговує на умовах тарифного плану Картка з лімітом «Проста картка Sуперпокупця 55», окремий поточний рахунок НОМЕР_1 , до якого випускається платіжна картка. Відповідно до п.4.2 Договору ліміт кредитування до 50000 грн за строком дії до 24 міс.

Укладений договір підписано особистим підписом позичальника ОСОБА_1 .

До договору долучено графік платежів, паспорт споживчого кредиту, анкета заявка, що підписані особистим підписом позичальника ОСОБА_1 ( а.с.9-12)

Відповідно до наданої виписки по рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 зараховано на рахунок кредитні кошти в розмірі 18 000 грн.

Доказів погашення боргу відповідач не надала.

29 листопада 2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» було укладено договір факторингу №224. Відповідно до п.2.2. права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються у розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді. (а.с. 15-17).

Згідно копії платіжного доручення № 302450022 від 29.11.2021, ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» перерахувало АТ «УКРСИББАНК» 1 969 792 грн (а.с.21).

Відповідно до копії Реєстру Боржників до договору факторингу № 224 від 29.11.2021, до ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 95691020000 на суму 20 624,25 грн. (а.с. 24-26).

29 листопада 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 29/11/2021, за яким ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді (а.с. 27-29).

Згідно копії платіжного доручення № 306360002 від 29.11.2021, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перерахувало та ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» 1 969 792 грн (а.с.33).

Відповідно до копії Реєстру Боржників до договору факторингу № 29/11/2021 від 29.11.2021, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 95691020000 на суму 20 624,25 грн (а.с. 35-37).

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках 1 та 3 до договору. ( а.с.38-43)

04 лютого 2025 року укладено додаткову угоду № 10/6 до договору від 10.01.2023, відповідно до якого внесено зміни до реєстру боржників у зв`язку з технічною помилкою. ( а.с.49-50)

Згідно доданим реєстром до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним договором. (а.с. 55-58).

Між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» складено акт 28.02.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог та акт прийому-передачі реєстру боржників. ( а.с.51-54)

Відповідно до п.5.2 договору № 10-01/2023, права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.

Згідно з розрахунком заборгованості, що був складений ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», заборгованість ОСОБА_1 становить 20 624,25 грн, з яких : 15 718,32 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 4 905,93 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги. Додатково ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» донарахували відсотки у період з 29.11.2021 до 09.01.2023 в сумі 9 639,85 грн. ( а.с.13)

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надали розрахунок на суму відсотків в розмірі 14 476,85 грн. ( а.с.14)

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.

Статтею 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно дост.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Договір про надання споживчого кредиту та на відкриття поточного рахунку з лімітом кредитування укладений в письмовій формі та підписаний особисто позичальником. Заперечень суду щодо укладення договору відповідачем на надано.

Право вимоги до боржника підтверджено укладеними договорами факторингу з відповідними додатками.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту є доведеними.

Щодо вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Банк відкриває позичальнику та обслуговує на умовах тарифного плану Картка з лімітом «Проста картка Sуперпокупця 55», окремий поточний рахунок НОМЕР_1 , до якого випускається платіжна картка. Відповідно до п.4.2 Договору ліміт кредитування до 50000 грн за строком дії до 24 міс. Таким чином, умовами договору визначений строк дії кредиту до 03.10.2021 та доказів щодо пролонгації вказаного договору суду не надано.

Відповідно до договорів факторингу від 29.11.2021 права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються у розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсотки за період з 29.11.2021 по 09.01.2023 нараховані поза межами дії укладених договорів і без належного обгрунтування такого нарахування.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення відсотків підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивач слід стягнути розмір відсотків в сумі 4 905 грн 93 коп.

Нараховані відсотки в розмірі 9 570,92 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 30195,17 грн. Судом стягнуто 20624,25грн, тобто позовні вимоги задоволені на 68,30% ( 20624,25х 100 : 30195,17). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1818 грн 42 коп. (2662,40 х 68,30% : 100).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, перелік виду послуг, заявку на надання юридичної допомоги № 976 від 01.12.2025, витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025, згідно якого адвокатом було надано усну консультацію з вивченням документів, надано письмову консультацію з вивченням документів та складено позовну заяву. (а.с.66-73).

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" задоволено частково, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, подачу документів через систему електронний суд, що є не співмірним з витраченим часом, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд прийшов до висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 5 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 526, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про споживчий кредит в розмірі 20 624 ( двадцять тисяч шістсот двадцять чотири) грн 25 коп, що складається з: 15 718 грн 32 коп - заборгованість за основним зобов`язанням, 4 905 грн 93 коп. заборгованість за нарахованими процентами.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 1818 грн 42 копсудового збору та 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач : ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса : вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ.

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_1 .

Суддя С.М.Майборода