Рішення № 138861623, 10.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2026 р. справа № 300/3611/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Віта Груп", в інтересах якого діє адвокат Гринчишин Марія-Мар`яна Василівна, до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Віта Груп", в інтересах якого діє адвокат Гринчишин Марія-Мар`яна Василівна, звернулося в суд із позовом до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2026/000017/1 від 11.02.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2026/000075 від 11.02.2026.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем укладено контракт з YIWU DANNYHOME KITCHEN SUPPLIES Co., LTD (Китайська Народна Республіка) на купівлю та поставку товару (посуд столовий, інші господарські вироби). Позивачем здійснено оплату товару, а продавцем на підставі інвойсу, пакувального листа та коносаменту було відправлено контейнер товару до порту розвантаження у місті Гданськ (Республіка Польща). Позивачем через уповноважену особу ТзОВ "Кобра" подана електронна вантажна митна декларації якій присвоєно номер 26UA206020001610U0, у якій заявлена митна вартість визначена за ціною контракту та відповідно до ст. 53 Митного Кодексу України, надано всі необхідні документи. Водночас, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості та картку відмови з тих підстав, що на думку контролюючого органу декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товару; не подано документи, визначені ч. 2 та ч. 3 статті 53 Кодексу; не забезпечено надання митному органу відповідно до п. 2 ч. 2 статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Разом з тим, позивачем надано усі необхідні документи, що визначені Митним Кодексом України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів визначену за першим методом за ціною контракту. Вважає спірні рішення незаконними, такими що не містять обґрунтованих причин на коригування митної вартості, а отже такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. Вказав, що під час митного оформлення спрацювали ризики щодо можливого заниження митної вартості. Окрім цього, декларантом не надано договору на підтвердження виконання послуг перевезення, укладеного між ТОВ "Арді Логістекс" та виконавцем послуг "PE INTERVID", а вартість перевезення за межами України та по території України розприділено непропорційно, що може свідчити про заниження вартості транспортних послуг. Крім того, поданий декларантом прайс-лист, виданий виробником товару є адресним і містить інформацію про конкретні артикули товару, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця. В результаті, інспектором митного органу прийнято рішення про коригування митної вартості. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість, джерело інформації, що використовувалося, послідовність застосування методів визначення митної вартості. З урахуванням викладеного, підстави для задоволення позову відсутні (а.с.115-122).

Згідно з ухвалою суду від 25.06.2026 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відмовлено.

Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, враховує наступне.

За змістом частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першою статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

За приписами частини першої статті 51, частини першої статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Віта Груп" 16.07.2025 укладено контракт № 01/01-2025 з YIWU DANNYHOME KITCHEN SUPPLIES Co., LTD (Китайська Народна Республіка) на купівлю та поставку товару (посуд, вироби столові або кухонні, інші господарські і туалетні вироби з фарфору, скло та вироби із скла, стакани для пиття) (а.с.40-43).

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 контракту, поставка товару здійснювалася на умовах "FOB", відповідно до правил Інкотермс 2020.

Покупець зобов`язується здійснити 30% передоплати як депозит, 70% - після надання копії коносаменту (пп.5.3 п.5 контракту).

Продавцем YIWU DANNYHOME KITCHEN SUPPLIES Co., LTD (Китайська Народна Республіка) виставлено інвойс № 2025-DH10 від 24.10.2025 на суму 42 962,78 дол. США. (а.с.48-49).

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті № 177 від 03.11.2025 позивачем сплачено 26 237,68 дол. США. Як вказав у позовній заяві позивач, що 26 237,68 дол. США. це сума, що становить 30% від вартості товару згідно виставленої проформи інвойсу № 2025-DH09 від 24.10.2025 (13 558, 85 дол. США) та 30% від вартості товару згідно виставленої проформи інвойсу № 2025-DH10 від 24.10.2025 (12 678, 83 дол. США) (а.с.44).

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті № 12 від 06.01.2026 позивачем сплачено 30 283,95 дол. США, що становить 70% від вартості контейнеру товару згідно виставленого інвойсу № 2025-DH10 від 24.10.2025 (а.с.45).

Продавцем товару на підставі інвойсу № 2025-DH10 від 24.10.2025, пакувального листа №б/н від 24.10.2025 та коносаменту № STS25100507В від 06.11.2025 було відправлено контейнер товару (номер контейнеру - № MSNU5216862) згідно з переліком у інвойсі до порту розвантаження у місті Гданськ (Республіка Польща) (а.с.47, 53-55).

З метою отримання транспортно-експедиторського обслуговування, позивачем укладено договір № 195 від 30.04.2025 із ТОВ "АРДІ ЛОГІСТІКС" (а.с.80-88).

Відповідно до умов пункту 1.3 договору про надання транспортно експедиторського обслуговування, позивачем була створена заявка №38 М від 30.10.2025 про доставку товару з порту розвантаження у м. Гданськ (Республіка Польща) до м. Івано-Франківськ, Україна, відповідно до автотранспортної накладної СMR № 6862, та накладної ЦІМ (СIM consignment note (rail)) № 31526656 (а.с.60-61,103).

Позивачем, через ТзОВ "КОБРА", 11.02.2026 подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України митну декларацію № 26UA206020001610U0, якою задекларовано товар, який ввозиться на територію України (а.с.31-33).

В цій декларації заявлено чотири позиції товару: 1) посуд столовий та кухонний, прибори столові та кухонне приладдя: лопатка кух.нейлон. з метал. ручкою; ополовник кух.нейлон з метал.ручкою; вінчик кух.нейлон з метал.ручкою; 2) посуд та прибори столові або кухонні, інші господарські і туалетні вироби з фарфору: тарілка керам.прям.синя сер.квіт.; тарілка керам.Danny Home кругл.синя сер.; форма д/випічки керам. Danny Home; чашка керам.сіра з біл.принт. Danny Home; 3) скло та вироби із скла стакани для пиття, крім вироблених із склокераміки, механічного виготовлення, ограновані або інакше оздоблені: набір стаканів скл. Danny Home; 4) посуд столовий (крім посудин для пиття) або кухонний, крім виробленого із склокераміки із зміцненого скла: салатник, форма д/випічки Danny Home скл.

Позивач визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД №26UA206020001610U0 від 11.02.2026 митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларантом було подано наступний перелік документів: пакувальний лист №б/н від 24.10.2025; рахунок-проформу (інвойс) №2025-DH09 від 24.10.2025; проформу інвойсу №2025-DH10 від 24.10.2025; інвойс № 2025-DH10 від 24.10.2025; коносамент № STS25100507В від 06.11.2025; автотранспортну накладну (CMR) № 6862; накладну ЦІМ (СIM consignment note (rail)) № 31526656; платіжне доручення в іноземній валюті № 177 від 03.11.2025 на суму 26 237,68 дол. США; платіжне доручення в іноземній валюті № 12 від 06.01.2026 на суму 30 283,95 дол. США; рахунок на оплату транспортних послуг № 56 від 22.01.2026; довідку про транспортні витрати № 11539-1 від 22.01.2026; прайс-лист №б/н від 01.10.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) №01/01-2025 від 16.07.2025, заявку на транспортно-експедиторське обслуговування № 38 М від 30.10.2025; договір (контракт) на перевезення №195 від 30.04.2025, митну декларацію країни відправлення № 292120250001462126 від 06.11.2025.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідачем 11.02.2026 розпочато митну консультацію з декларантом та запропоновано надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого коду товару №3 (а.с.36).

Окрім цього, у зв`язку з виявленням розбіжностей, а саме довідка про вартість транспортних витрат від 22.01.2026 №011530-1 та рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.01.2026 №56, видані ТОВ "АРДІ ЛОГІСТІК", який відповідно до наданої до митного оформлення договору транспортно-експедиторського обслуговування від 30.04.2025 №195-експедитор, а відповідно до наданої до митного оформлення CMR від 10.02.2026 №6862 виконавцем послуг перевезення виступає перевізник PE INTERVID. Крім того, сума платіжних інструкцій від 03.11.2025 №177 та від 06.01.2025 №12 не відповідає сумі інвойсу від 24.10.2025 №2025-DH10, необхідно надати документи для підтвердження заявленої митної вартості: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Окрім цього, надати договір (угоду, контракт), із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів; рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.38, 148).

В свою чергу, позивачем через уповноважену особу надано додаткові документи, а саме: проформу інвойсу №2025-DH09 від 24.10.2025; проформу інвойсу №2025-DH10 від 24.10.2025; платіжне доручення в іноземній валюті № 177 від 03.11.2025 на суму 26 237,68 дол. США; платіжне доручення в іноземній валюті № 12 від 06.01.2026 на 30 283,95 дол. США; довідку про транспортні витрати № 11539-1 від 22.01.2026; прайс-лист №б/н від 01.10.2025; лист-відповідь до відповідача від уповноваженої особи позивача - ТзОВ "КОБРА" про те, що усі наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості були надані, митне оформлення товару просили провести в найкоротший строк не очікуючи 10-ти календарних днів; митну декларації країни відправлення № 292120250001462126 (а.с.39)

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митним органом, за результатами аналізу поданих декларантом до митного оформлення митної декларації та долучених документів, 11.02.2026 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA206000/2026/000017/1 (а.с.21-23).

Прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано наступним.

Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів які імпортуються, у зв`язку з неподанням документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 Митного кодексу України.

До митного оформлення подано довідку про вартість транспортних витрат від 22.01.2026 №11539-1 та рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 22.01.2026 №56, видані "Арді Логістікс", який відповідно до поданого до митного оформлення договору транспортно-експедиторського обслуговування від 30.04.2025 №195 - експедитор, відповідно до поданої до митного оформлення CMR від 10.02.2026 №6862 виконавцем послуг перевезення виступає перевізник "РЕ "INTERVID". Проте, договору на підтвердження виконання послуг перевезення (експедирування), укладеного між ТОВ "Арді Логістікс" та виконавцем послуг з перевезення "РЕ "INTERVID" надано не було. Крім того, під час аналізу наданих до митного оформлення транспортних/перевізних документів, а саме: рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 22.01.2026 № 56 та документ, що підтверджує вартість перевезення від 22.01.2026 № 11539-1 було встановлено, що вартість перевезення за межами території України та по території України розподілено не пропорційно. Таким чином, міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України (м.Гданськ (Польща) - п/п "Мостиська" відстань - 771 км (вартість перевезення орієнтовно становить - 63,83 грн.) та п/п "Мостиська" - Івано-Франківськ (Україна) відстань - 184 км (вартість перевезення орієнтовно становить - 301,63 грн.), що може свідчити про заниження вартості транспортних витрат за межами митної території України як складової митної вартості. Крім того, наданий декларантом прайс-лист від 01.10.2025 б/н, виданий виробником товару є адресним і містить інформацію про конкретні артикули товару, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця. Проте, каталоги, специфікації декларованого товару надано не було.

Таким чином, на вимогу митного органу декларантом не надано документів: належних транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Підсумовуючі вищевикладене, декларантом: невірно проведено розрахунок митної вартості товару; не подано документи, визначені ч. 2 та ч. 3 статті 53 Кодексу; не забезпечено надання митному органу відповідно до п. 2 ч. 2 статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не був застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої митним органом з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не був застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не був застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не був застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Митна вартість товару визначена із застосуванням методу визначення митної вартості товарів (резервний метод) відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 Кодексу, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість товару №2 скоригована з розрахунку - 3,15 дол. США/кг. Джерелом інформації слугувала митна декларація від 06.10.2025 №UA100330/2025/117182, відповідно до якої імпортовано схожий за описом товар «Керамічні вироби - прибори столові та кухонні, з фарфору:...» Митна вартість товару №3 скоригована з розрахунку-2,19 дол. США/кг. (додаткова одиниця виміру 0,714/шт). Джерелом інформації слугувала митна декларація від 17.03.2025 №UA209150/2025/2866, відповідно до якої імпортовано схожий за описом товар «Посуд столовий із скла...» Митна вартість товару №4 скоригована з розрахунку - 2,01 дол.США/кг. (додаткова одиниця виміру 1,28/шт). Джерелом інформації слугувала митна декларація від 28.04.2025 №UA205180/2025/17448, відповідно до якої імпортовано товар «Посуд столовий, кухонний...» Інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України надано з додержанням вимог конфіденційності інформації, що передбачена статтею 11, частиною 2 статті 56, статті 257 Кодексу. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови тощо, митним органом не здійснювалися.

Відповідно, митний орган прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів некомерційного призначення №UA206020/2026/000075 (а.с.24-27).

Івано-Франківською митницею визначено нову митну вартість товару за резервним методом (товару №2 скоригована з розрахунку - 3,15 дол. США/кг; товару №3 - 2,19 дол.США/кг.(додаткова одиниця виміру 0,714/шт); товару №4 2,01дол.США/кг. (додаткова одиниця виміру 1,28/шт). Позивачем на підставі оскаржуваного рішення про коригування митної вартості подано нову митну декларацію.

Позивач вважаючи рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої його митної вартості.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У цій справі у рішенні про коригування митної вартості відповідач вказав, що відповідно до поданої до митного оформлення CMR від 26.11.2025 №9839 виконавцем послуг перевезення виступає перевізник PE "INTERVID", проте договору між експедитором та виконавцем послуг перевезення надано не було.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

При цьому, взаємодія клієнта із залученими експедитором третіми особами, погодженими сторонами умовами договору не передбачена.

Як встановлено судом, позивачем 30.04.2025 із ТОВ "Арді Логістікс" (експедитор) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №195 (а.с.80-88).

Відповідно до пункту 2.2.1 даного договору експедитор (ТОВ "Арді Логістікс") має право укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов`язань за договором укладеним з Позивачем (ТОВ "Нью віта Груп").

У свою чергу ТОВ "Арді Логістікс" уклало договір із третьою стороною, зокрема із PE "INTERVID", який виступив перевізником товару позивача згідно з договором транспортно-експедиторського обслуговування №21/02-24 від 21.02.2024 (а.с.179-182).

Здійснення позивачем оплати з надання транспортно експедиторських послуг відбулося лише на користь експедитора (ТОВ "Арді Логістікс"), про що свідчать довідка про транспортні витрати №11539-1 від 22.01.2026 (а.с.62) та платіжна інструкція №20155 від 23.02.2026 (а.с.104).

Виходячи із наведеного, позиція митного органу щодо ненадання позивачем договору між експедитором та виконавцем послуг є необґрунтованою.

Суд зазначає, що залучення до перевезення третіх осіб, з якими позивачем не укладено прямого договору перевезення, не суперечить умовам законодавства України. А здійснення перевезення товару особою, відмінною від тієї, з якою укладено договір, не впливає на митну вартість товару.

При цьому митним органом не наведено жодних доказів існування конкретної невключеної комісійної чи експедиторської винагороди, її розміру та обов`язковості включення до митної вартості товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Що стосується вартості перевезення, зокрема посилання митного органу на те, що така за межами території України та по території України розподілено непропорційно.

Суд зазначає, що просте порівняння вартості одного кілометру за кордоном та в Україні не є коректним методом розрахунку. При визначенні вартості слід враховувати не лише відстань, а й швидкість руху, тривалість перевезення та специфіку логістичних процесів, якість дороги, тощо.

Як зазначив у позовній заяві позивач, перевезення за межами митної території України здійснювалося залізничним транспортом про, що свідчить копія накладної ЦІМ (СIM consignment note (rail)) № 31526656, на відміну цьому перевезення територією України здійснювалося автотранспортом, про що свідчить уже згадувана автотранспортна накладна (CMR) № 6862. Загально відомим фактом є те, що собівартість перевезень великого об`єму вантажу на далекі відстані залізницею є більш економічно вигідною ніж автомобільним транспортом, через нижчу собівартість таких перевезень. Визначення вартості перевезення, зокрема залізничним транспортом, впливає велика кількість інших показників (витрати на експлуатацію засобу перевезення, кількість затраченого робочого часу, тощо).

На думку суду посилання відповідача на заниження вартості транспортних витрат не знайшли свого підтвердження. А надані позивачем документи щодо отриманих послуг з перевезення, наданих вказаним експедитором і залученими ним перевізниками, на думку суду є належними доказами для підтвердження витрат на транспортування, закріплюють підсумкові перемовин щодо поставки партій товару та відображають дані щодо такої поставки повною мірою.

Щодо посилання митного органу на те, що наданий декларантом прайс-лист від 01.10.2025 б/н, виданий виробником товару є адресним і містить інформацію про конкретні артикули товару, суд зазначає, що по-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. По-друге, прайс-лист являє собою довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. По-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

До того ж, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо).

Щодо відсутності висновку про вартість товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, суд зазначає, що такі є лише додатковими документом, які надаються декларантом на письмову вимогу митного органу і не належать до переліку документів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

З приводу застосованого в спірному рішенні резервного методу для визначення митної вартості товару, слід зазначити наступне.

Згідно з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Судом встановлено, що митна вартість товару №2 скоригована з розрахунку - 3,15 дол. США/кг. Джерелом інформації слугувала митна декларація від 06.10.2025 №UA100330/2025/117182. Митна вартість товару №3 скоригована з розрахунку-2,19 дол.США/кг.(додаткова одиниця виміру 0,714/шт). Джерелом інформації слугувала митна декларація від 17.03.2025 №UA209150/2025/2866. Митна вартість товару №4 скоригована з розрахунку 2,01дол.США/кг. (додаткова одиниця виміру 1,28/шт). Джерелом інформації слугувала митна декларація від 28.04.2025 №UA205180/2025/17448 (а.с.152-157).

Суд зауважує, що вказані декларації не можуть вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

В контексті ж митних декларацій, відносно якої здійснювалося порівняння товару придбаного позивачем, суд звертає увагу на різницю величин задекларованих товарів, торгівельної марки, виробника, а також ваги товару співставлення якого здійснювалося. Суд пов`язує вказані обставини та звертає увагу на безпосередній вплив таких аспектів на формування митної вартості товару, що мало бути враховано митницею.

Слід також відзначити, що митні декларації (окрім №UA209150/2025/2866), котрі виступали джерелом порівняння митної вартості у спірних правовідносинах, у графі 43 містять значення "6", отже вже були попередньо скориговані митним органом, а не визначені відповідним декларантом самостійно, за ціною договору/контракту - "1", який і обрав позивач у досліджуваному випадку.

Суд зазначає, що спірне рішення не містить обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішенні, який свідчив би про обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, не зазначено також конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам ч.1 статті 55 Митного кодексу України.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутності інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умов договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Як наслідок, лише подібність ввезених позивачем товарів з тими, що порівнював митний орган беззаперечно та достеменно не свідчить про те, що задекларований позивачем рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями раніше.

З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до митного органу належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Більш того, подальші дії відповідача (а саме митне оформлення товару після винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості) підтверджують, що і посадові особи митниці визнають вказані документи, зокрема платіжні інструкції, транспортні документи, тощо, оскільки жодних застережень (картки відмови чи протоколів про порушення митних правил) при випуску товару у вільний обіг прийнято не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування спірних рішень Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Віта Груп" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Віта Груп" підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 12088,35 грн.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 Кодексу під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження надання правової допомоги та понесення позивачем витрат надано копії: договору про надання правової допомоги від 01.12.2025 №01/12, додаткової угоди від 01.05.2026 №10NDV, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АТ №1121930 від 09.12.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001697 від 31.01.2020, розрахунку судових витрат від 27.05.2026, платіжну інструкцію від 25.05.2026 №24797 про оплату адвокатських послуг в сумі 20000 грн. (а.с.74-78,89-93).

Відповідно до розрахунку судових витрат від 27.05.2026 адвокат Гринчишин Марія-Мар`яна Василівна надала ТОВ "Нью Віта Груп" юридичні послуги та правову допомогу, а саме: зустріч, консультація клієнта, вироблення та узгодження правової позиції вартістю 5000 грн., підготовка та подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовної заяви вартістю 15000 грн. Загалом вартість цих послуг адвокатом оцінена в 20000 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказав, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Сума витрат, яку заявляє представник позивача є завищеною.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги заперечення відповідача, суд враховує, що дана справа є справою, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, окрім цього розгляд справи відбувався у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд зауважує, що представник позивача добре обізнана з даною категорією справ, відтак, позовна заява по суті відтворює доводи, викладені адвокатом в ідентичних провадженнях, які ним супроводжуються, що значно спрощувало роботу в даній справі. На думку суду підготовка позовних матеріалів не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, вивчення додаткових джерел права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Суд також бере до уваги наявність судової практики по цій категорії справ, а також враховує розмір витрат на правничу допомогу по інших аналогічних справах.

Застосувавши принцип співмірності відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а також фактичний об`єм виконаної роботи, суд вважає частково обґрунтованими заперечення відповідача на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Івано-Франківської митниці Держмитслужби в сумі 6000 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA206000/2026/000017/1 від 11.02.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2026/000075 від 11.02.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43971364, вул.Чорновола, 159, м.Івано-Франківськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью віта Груп" (код ЄДРПОУ 41204597, вул.Синельникова Миколи, буд.13А, м.Чернівці) сплачений судовий збір в розмірі 12088 (дванадцять тисяч вісімдесят вісім) грн. 35 коп. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.