Рішення № 138860595, 07.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Справа № 160/5657/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняПівоварові В.С. за участі: представника позивача представника відповідача Пащенко В.І. Фіцай Я.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

форми «Р» від 05.01.2026 № 0003202408, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фіз осіб, що спл фіз особами за результатами річного декларування» на 298 524,79 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями на 238819,83 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 59704,96 грн.;

форми «Р» від 05.01.2026 № 0003272408, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Військ збір, що сплач фізич особ за результатами річного декларування» на 24 887,06 грн., яких: за податковими зобов`язаннями на 19901,65 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 4 975,41 грн.;

форми «ПС» від 05.01.2026 № 0003162408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що АТ «УКРСОЦБАНК» (код ЄДРПОУ 00039019) не повідомляло його про прощення (анулювання) основної суми боргу за Договором про іпотечний кредит № MRTG-000000014665 від 24.09.2008 у спосіб, визначений пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, укладення відповідного договору або надання повідомлення боржнику під підпис особисто. Позивач вказував, що на адвокатські запити банк не надав ані доказів вручення такого повідомлення, ані доказів направлення рекомендованого листа, а поштове відправлення № 1400045314458 у системі АТ «Укрпошта» не зареєстроване; довідку про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу № 86 від 20.08.2019 адресовано за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є ані зареєстрованим, ані фактичним місцем проживання позивача, ані його податковою адресою в розумінні п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України. З огляду на це позивач наполягав, що у разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу обов`язки податкового агента щодо таких доходів покладаються саме на кредитора, а тому у нього не виник обов`язок декларувати такий дохід та сплачувати з нього податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. Додатково позивач посилався на те, що прощена заборгованість виникла за іпотечним кредитом в іноземній валюті, отриманим на придбання житла, у зв`язку з чим відповідна сума не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовче засідання; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

31.03.2026 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що документальна позапланова невиїзна перевірка проведена на підставі наказу від 08.10.2025 № 6127-п з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а копія наказу та письмове повідомлення про дату початку і місце проведення перевірки від 08.10.2025 № 1639 надіслані платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення в порядку ст. 42 та відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 цього Кодексу. Відповідач вказував, що за відомостями центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у I кварталі 2019 року позивач отримав від АТ «УКРСОЦБАНК» дохід у розмірі 1 326 776,82 грн. у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126), який кредитор відобразив у податковому розрахунку за формою № 1ДФ, а листом від 07.04.2025 № 16785-39.4/2025 АТ «СЕНСБАНК» підтвердило прощення (анулювання) основної суми боргу та повідомлення про це боржника з дотриманням вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України. Відповідач наголошував, що прощена основна сума боргу є додатковим благом, яке підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік позивач не подав, а тому донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 238 819,83 грн. та військового збору у сумі 19 901,65 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, як і оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є правомірними.

06.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що ані до відзиву, ані на адвокатські запити не надано жодного доказу повідомлення його кредитором про прощення (анулювання) боргу у спосіб, визначений законом, а посилання на довідку та на дані податкової звітності кредитора такого повідомлення не підтверджують. Позивач вказував, що його було знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , після набуття банком права власності на предмет іпотеки, а тому направлення кореспонденції за цією адресою не свідчить про належне повідомлення платника податків. Крім того, позивач наголошував, що спірні правовідносини стосуються кредиту в іноземній валюті, отриманого на придбання єдиного житла (іпотечного кредиту), а при вирішенні питання про включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу додаткового блага, отриманого до 22.04.2021 включно, щодо платників податків, перевірки яких проводяться з 23.04.2021, підлягають врахуванню зміни, внесені Законом України від 13.04.2021 № 1383-IX, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.03.2026 у справі № 320/41763/24.

Ухвалою суду від 21.04.2026 у справі витребувано докази, на виконання якої АТ «СЕНС БАНК» надано копії документів, з урахуванням змісту яких 08.06.2026 позивачем подано додаткові пояснення у справі. У додаткових поясненнях позивач звертав увагу на те, що наданий кредитором реєстр відправки рекомендованої кореспонденції № 512 від 20.08.2019 містить 22 поштові відправлення, тоді як наданий фіскальний чек стосується 21 рекомендованого листа, а зазначена у цьому реєстрі адреса відправлення на його ім`я - АДРЕСА_1 - не мала до нього відношення, оскільки з реєстрації місця проживання за нею його знято 25.05.2012 у зв`язку з відчуженням батьками квартири, що підтверджується відповідним штампом у паспорті. Позивач також наголошував на необхідності застосування до суми прощеного (анульованого) боргу положень пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.04.2021 № 1383-IX, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.03.2026 у справі № 320/41763/24 та від 19.03.2026 у справі № 160/5158/25.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.09.2008 між ТОВ «УніКредит Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено Договір про іпотечний кредит №MRTG-000000014665 на суму 48 000,00 доларів США строком до 24.09.2028 на придбання житлової нерухомості - квартири АДРЕСА_3 . Виконання зобов`язань за цим договором забезпечено іпотечним договором №MRTG-000000014665/S від 24.09.2008, предметом іпотеки за яким виступала зазначена квартира.

31.01.2019 банк у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», набув право власності на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

05.09.2019 АТ «УКРСОЦБАНК» видано лист «Щодо відсутності претензій до фізичної особи ОСОБА_1 », яким повідомлено про відсутність фінансових претензій до позивача за кредитним договором № MRTG-000000014665 від 24.09.2008 у зв`язку з тим, що банк у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», задовольнив свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

АТ «АЛЬФА-БАНК» набуло всіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» у порядку правонаступництва згідно з передавальним актом, затвердженим 15.10.2019 відповідно до Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», а АТ «СЕНС БАНК» є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «АЛЬФА-БАНК» у зв`язку зі зміною найменування з 01.12.2022.

Листом від 31.10.2025 № 49256-33.4-б/б АТ «СЕНС БАНК» повідомило, що до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік включено дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 1326776,82 грн., а про анулювання (прощення) заборгованості клієнта повідомлено шляхом направлення довідки про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу № 86 від 20.08.2019 рекомендованим листом (номер відправлення № 1400045314458). Доказів вручення позивачу такого повідомлення, як і доказів фактичного направлення зазначеного рекомендованого листа, кредитором не надано.

Згідно з довідкою про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу № 86 від 20.08.2019 вона підлягала направленню ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . З реєстрації місця проживання за цією адресою позивача знято 25.05.2012, що підтверджується відповідним штампом у паспорті. Зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , припинено після набуття банком права власності на предмет іпотеки, і зареєстроване місце проживання у позивача відсутнє.

На виконання ухвали суду АТ «СЕНС БАНК» надано копію протоколу № 551/ОРК від 31.07.2019, прийнятого в межах повноважень, делегованих правлінням АТ «УКРСОЦБАНК» (протокол Правління № 19 від 20.02.2019), яким, зокрема, дозволено прийняти на баланс банку предмети іпотеки на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку», зменшено заборгованість позичальників за відповідними договорами кредиту на вартість прийнятої на баланс нерухомості, вирішено звільнити позичальників від подальшого виконання зобов`язань за договорами кредиту та повідомити їх про таке звільнення шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення щодо анулювання (прощення) залишку заборгованості. Разом з тим наданий кредитором реєстр відправки рекомендованої кореспонденції № 512 від 20.08.2019 містить 22 поштові відправлення, тоді як фіскальний чек, наданий на підтвердження відправлення кореспонденції, стосується 21 рекомендованого листа.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2025 № 6127-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, за результатами якої складено акт від 27.11.2025 № 5057/0-36-24-08/ НОМЕР_1 .

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік; пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік у сумі 238 819,83 грн.; пп. 1.2 з урахуванням пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податкові зобов`язання з військового збору за 2019 рік у сумі 19 901,65 грн. Підставою для таких висновків стало отримання позивачем у I кварталі 2019 року доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 1 326 776,82 грн. у зв`язку з прощенням (анулюванням) АТ «УКРСОЦБАНК» основної суми кредитної заборгованості за самостійним рішенням кредитора.

На підставі акта перевірки від 27.11.2025 № 5057/0-36-24-08/3087621833 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 05.01.2026 прийнято податкові повідомлення-рішення: форми «Р» № 0003202408 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фіз осіб, що спл фіз особами за результатами річного декларування» на 298524,79 грн. (за податковими зобов`язаннями - 238819,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 59704,96 грн.); форми «Р» № 0003272408 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Військ збір, що сплач фізич особ за результатами річного декларування» на 24887,06 грн. (за податковими зобов`язаннями - 19901,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4975,41 грн.); форми «ПС» № 0003162408 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 340,00 грн.

Скаргу позивача від 07.01.2026 вих. № 650 на зазначені податкові повідомлення-рішення, строк розгляду якої продовжувався до 12.03.2026 рішенням Державної податкової служби України від 29.01.2026 № 2367/6/99-00-06-01-02-06, рішенням Державної податкової служби України від 05.03.2026 № 5747/6/99-00-06-01-02-06 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом; загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За приписами пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції, чинній до 22 квітня 2021 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Законом України від 13 квітня 2021 року № 1383-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов`язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб», який набрав чинності 23 квітня 2021 року, зазначений підпункт доповнено абзацом третім, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається також основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Згідно з пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України (у редакції, чинній до набрання чинності Законом № 1383-IX) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити). Оскільки закон щодо такої реструктуризації прийнято не було, застосування наведеної норми до платників податків, яким борг за валютним іпотечним кредитом було прощено до 23 квітня 2021 року, залишалося неможливим, і саме цю прогалину усунуто Законом № 1383-IX.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір; об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України). Згідно з пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

За приписами п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу, яка згідно з пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, до 1 травня року, що настає за звітним. Водночас відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПК України обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, зокрема, якщо такий платник податку отримував доходи від податкових агентів, які згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У постановах від 25 червня 2020 року у справі № 817/430/17 та від 28 червня 2024 року у справі № 640/1123/19 Верховний Суд зазначив, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

У постанові від 8 квітня 2025 року у справі № 280/9920/21 Верховний Суд зазначив, що для включення на підставі пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України отриманого платником податків додаткового блага до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу необхідним є дотримання сукупності таких умов: кредитор анулював саме основну суму боргу (кредиту); рішення кредитора про анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту) є самостійним та не пов`язане із процедурою банкрутства; рішення про анулювання (прощення) боргу (кредиту) прийняте до закінчення строку позовної давності; сума анульованого (прощеного) боргу (кредиту) перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; кредитор повідомив платника податку - боржника про прощення (анулювання) боргу та включення суми прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, укладення відповідного договору або надання повідомлення боржнику під підпис особисто.

У постанові від 28 грудня 2018 року у справі № 804/1678/15 Верховний Суд сформував висновок про те, що конструкція пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України передбачає спосіб повідомлення платника податку про анулювання боргу шляхом надіслання відповідної інформації рекомендованим листом з повідомленням про вручення, при цьому метою вказаної правової норми є повідомлення особи про наявність обов`язку сплати податку. У постанові від 14 січня 2021 року у справі № 819/1181/17 Верховний Суд акцентував увагу на тому, що обов`язок платника податків (боржника) щодо сплати податку із суми прощеної (анульованої) основної суми боргу за кредитом та щодо її відображення у річній податковій декларації закон пов`язує із настанням такої умови, як повідомлення кредитором платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу.

У постанові від 24 травня 2019 року у справі № 813/3326/17 Верховний Суд зазначив, що сам по собі факт відображення кредитором інформації про анулювання боргу у податковій звітності не підтверджує виникнення у боржника обов`язку щодо декларування такого доходу, а у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 826/15891/17 дійшов висновку, що у разі неповідомлення боржника про прощення боргу обов`язки податкового агента покладаються на кредитора, а не на фізичну особу.

Із наведеного слідує, що обов`язок платника податку - боржника самостійно відобразити суму прощеної (анульованої) основної суми боргу у річній податковій декларації та сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб і військовий збір виникає лише за умови повідомлення його кредитором про прощення (анулювання) боргу в один із трьох визначених законом способів. Факт такого повідомлення є обов`язковою обставиною, яка підлягає встановленню контролюючим органом на підставі достовірних доказів, а у разі неповідомлення кредитором боржника у визначеному порядку обов`язки податкового агента щодо відповідних доходів закон покладає саме на кредитора.

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачу рекомендованого листа з повідомленням про вручення про прощення (анулювання) боргу, повідомлення про вручення поштового відправлення, доказів отримання такого листа позивачем, договору про прощення боргу чи доказів надання позивачу повідомлення під підпис особисто. Не надано таких доказів і кредитором на адвокатські запити та на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Сама лише наявність довідки про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу № 86 від 20.08.2019 та відображення кредитором відповідної суми у податковому розрахунку за формою № 1ДФ за I квартал 2019 року не підтверджують ані направлення цієї довідки позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, ані її вручення позивачу, а тому не свідчать про дотримання порядку, встановленого пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Не є підтвердженням такого повідомлення і посилання кредитора у листі від 07.04.2025 № 16785-39.4/2025 на дотримання ним вимог зазначеного підпункту, оскільки жодного документа на підтвердження цього твердження не надано.

Крім того, зазначену довідку адресовано за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як з реєстрації місця проживання за цією адресою позивача знято ще 25.05.2012. Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Отже, направлення кореспонденції за адресою, яка не є ані місцем проживання, ані податковою адресою платника податків, не може вважатися належним повідомленням у розумінні пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Наявні розбіжності між реєстром відправки рекомендованої кореспонденції № 512 від 20.08.2019, який містить 22 поштові відправлення, та фіскальним чеком, що стосується 21 рекомендованого листа, також унеможливлюють висновок про те, що повідомлення про прощення (анулювання) боргу було фактично направлене саме позивачу.

Таким чином, контролюючим органом не доведено дотримання однієї з обов`язкових умов, з якою закон пов`язує виникнення у позивача обов`язку щодо декларування доходу у вигляді прощеної (анульованої) основної суми боргу та сплати з нього податку на доходи фізичних осіб і військового збору, а обов`язки податкового агента щодо такого доходу за наведених обставин покладаються на кредитора.

Окремо суд враховує, що спірна заборгованість виникла за Договором про іпотечний кредит № MRTG-000000014665 від 24.09.2008 в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, придбаної за рахунок кредитних коштів. Прощення (анулювання) боргу мало місце у 2019 році, тоді як перевірку проведено у листопаді 2025 року, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято 05.01.2026, тобто після набрання чинності Законом № 1383-IX.

Відповідно до пп. 4.1.2 та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципах рівності всіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації та соціальної справедливості. Суд бере до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 березня 2026 року у справі № 320/41763/24, згідно з яким, вирішуючи питання щодо включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу додаткового блага, отриманого платником податків до 22 квітня 2021 року (включно) внаслідок прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, у частині платників податків, перевірки яких проводяться з 23 квітня 2021 року, необхідно враховувати зміни, внесені законодавцем Законом № 1383-IX. Аналогічної позиції щодо необхідності перевірки наявності підстав для застосування положень пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПК України з урахуванням змін, внесених Законом № 1383-IX, Верховний Суд дотримується і у постанові від 19 березня 2026 року у справі № 160/5158/25.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на це наведені висновки підлягають врахуванню при вирішенні цього спору, а віднесення контролюючим органом прощеної (анульованої) основної суми боргу за валютним іпотечним кредитом до оподатковуваного доходу позивача без урахування зазначених змін є безпідставним.

Оскільки у позивача не виник обов`язок щодо декларування спірного доходу, є безпідставними і висновки контролюючого органу про порушення ним пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України у зв`язку з неподанням податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, а отже, і застосування штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» від 05.01.2026 №0003162408.

Положеннями ст. 21 ПК України визначені обов`язки посадових та службових осіб контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, органи податкової служби та їх посадові особи при прийнятті рішень зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.01.2026 № 0003202408, №0003272408 та № 0003162408 прийняті за відсутності достатніх правових та фактичних підстав, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

При вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58), відповідно до якої принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З огляду на це інші доводи сторін не потребують окремого правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 цього Кодексу визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів та з урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого. Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви, у розмірі 2636,64 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 05.01.2026 №0003202408, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 298524,79 грн, форми «Р» від 05.01.2026 №0003272408, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 24887,06 грн., форми «ПС» від 05.01.2026 № 0003162408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений позивачем судовий збір у сумі 2636,64 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Єфанова