Рішення № 138854053, 29.07.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/262/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський солезавод", 67832, Одеська область, Одеський район, селище Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд. 10-В

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛЬЦ ЮА", 46025, м. Тернопіль, вул. О. Кульчицької, буд. 2А, офіс 14

про стягнення заборгованості в розмірі 131 846,40 грн.

За участі сторін/представників:

Позивача: Біла Тетяна Юріївна, уповноважена;

Відповідача: не з`явився.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморський солезавод" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛЬЦ ЮА" про стягнення 131 846,40 грн заборгованості, із яких: 114 000 грн основної заборгованості, 10 554,51 грн пені, 1 055,46 грн 3% річних та 6 236,33 грн інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати вартості отриманого товару за дистриб`юторським договором від 09.02.2026 №26/19-Т/2026.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 28.04.2026 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 справу №921/262/26 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.

Ухвалою суду від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/262/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 25.05.2026.

У зв`язку з неявкою представників сторін, ухвалою від 25.05.2026, підготовче засідання відкладено на 22.06.2026.

Надалі, ухвалою суду від 22.06.2026 закрито підготовче провадження по справі №921/262/26 та призначено її до розгляду по суті на 21.07.2026.

У зв`язку з неявкою представників сторін, ухвалою суду від 21.07.2029 розгляд справи відкладено на 29.07.2026.

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2026 повідомив, що відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості на загальну суму 49 000 грн, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача 65 000 грн основного боргу, 10 554,51 грн пені, 1 055,46 грн 3% річних та 6 236,33 грн інфляційних нарахувань.

Відповідач участь повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.

29.07.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

09.02.2026 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський солезавод" (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАЛЬЦ ЮА" (далі Покупець, Дистриб`ютор) укладено дистриб`юторський договір №26/19-Т/2026 (далі Договір).

За умовами п.1.1. Договору ПОСТАЧАЛЬНИК приймає на себе зобов`язання з передачі в обумовлений строк (термін) товару ПОКУПЦІЮ, а ПОКУПЕЦЬ зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених даним Договором, а також здійснити його продаж від свого імені та за власний рахунок на умовах, передбачених Договором.

Товаром за цим Договором с продукція заводу - харчова, технічна та таблетована сіль у різних категоріях якості та фасуваннях: зокрема: таблетована сіль, харчова кам`яна сіль різних помолів, сіль фасована у пакети, пачки, мішки інші види продукції, що входять до асортименту ПОСТАЧАЛЬНИКА (п.1.2. Договору).

Кількість, номенклатура, асортимент та ціна товару, в кожній конкретній поставці вказуються в рахунках, а також у видаткових накладних, які відіграють роль специфікацій (1.3. Договору).

Згідно п.2.1. Договору, поставка товару за цим Договором здійснюється окремими партіями в межах наявного асортименту ПОСТАЧАЛЬНИКА за попереднім замовленням ПОКУПЦЯ, яке ПОКУПЕЦЬ передає (розміщує) шляхом направлення листа на електронну пошту ПОСТАЧАЛЬНИКА або іншими способами зв`язку, що забезпечують фіксацію тексту і дати замовлення, такими як телефонний зв`язок, месенджери (Viber, Whats: App, Telegram) або усно через представника ПОСТАЧАЛЬНИКА.

На підставі отриманої від ПОКУПЦЯ інформації та в разі наявності відповідного товару ПОСТАЧАЛЬНИК формує рахунок на оплату та направляє його ПОКУПЦЮ. Оплата рахунку та/або приймання товару свідчить про погодження умов поставки ПОКУПЦЕМ.

ПОКУПЕЦЬ зобов`язаний прийняти товар протягом трьох календарних днів з моменту повідомлення ПОКУПЦЯ (по телефону або електронній пошті) про готовність товару до відвантаження (п.2.2. Договору).

Ціна Договору визначається сумою вартості товару згідно видаткових накладних оформлених ПОСТАЧАЛЬНИКОМ протягом дії цього Договору (п.4.1. Договору).

Ціни на Товар встановлюються у національний валюті Украйни - гривні та визначаються ПОСТАЧАЛЬНИКОМ (п.4.2. Договору).

Оплата за поставлений товар зараховується на закриття видаткових накладних за хронологією їх виписки починаючи з накладної з найбільш ранньої дати. Якщо по неоплачених, оплачених частково або несвоєчасно оплачених видаткових накладних ПОСТАЧАЛЬНИКОМ була виставлена претензія, то в першу чергу покриваються штрафні санкції, а потім основна суми боргу (п.4.9. Договору).

Пунктом 9.1. Договору Сторони погодили, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2026 року.

У випадку не повідомлення Сторонами один одного про намір припинити дію Договору за один місяць до закінчення терміну (строку) дії, Договір вважається продовженим на тих же умовах на кожні наступні 12 місяців. Така пролонгація можлива не більше двох разів.

На виконання умов договору Товариство поставив відповідачу товар згідно видаткової накладної №21 від 11.02.2026 на загальну суму 229 530 грн.

11.02.2026 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №26.

Відповідач здійснив оплату поставленого товару частково, на суму 115 530 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 139 від 01.04.2026. Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в сумі 114 000 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань і стали підставою даного позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу (надалі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11, ч.1 ст. 13 ЦК України).

У розумінні ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Приписами ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому у ст. 629 ЦК України законодавець обумовив, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов даного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 229 530 грн.

У свою чергу відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 115 530 грн, і за ним станом на час звернення позивача з позовом рахувалася заборгованість в розмірі 114 000 грн.

Поряд з цим, судом встановлено, що після пред`явлення позову, відповідачем частково сплачено заявлену до стягнення у цій справі основну, в підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних інструкцій №178 від 28.04.2026 на суму 24 000,00 грн; №223 від 27.05.2026 на суму 15 000,00 грн; №245 від 15.06.2026 на суму 5 000,00 грн; №261 від 26.06.2026 на суму 5 000,00 грн, а всього на загальну суму 49 000,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №910/23359/15, від 18.06.2019 у справі №914/891/16, від 18.07.2019 у справі №916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі №906/1357/20, від 16.08.2023 у справі №910/5571/22, від 20.02.2024 у справі №916/1042/22.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі в частині стягнення з ТОВ "ЗАЛЬЦ ЮА" 49 000,00 грн основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував, доказів в підтвердження сплати 65 000 грн не подав, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорений відповідачем.

Щодо пені.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно п.7.2. Договору, ПОКУПЕЦЬ за порушення строків оплати зобов`язаний сплатити ПОСТАЧАЛЬНИКУ пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача розмір пені становить 10 554,61 грн за період з 12.02.2026 по 16.04.2026.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований.

Щодо інфляційних втрат та 3 % річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період 12.02.2026 16.04.2026, суд вважає правомірною вимогу про стягнення 1 055,60 грн 3% річних та 6 236,33 грн інфляційних нарахувань в повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зальц ЮА", м.Тернопіль, вул. Олени Кульчицької, будинок 2А, офіс 14 (код 46100066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський солезавод", Одеська область, Одеський район, селище Великодолинське, вул. Ентузіастів, будинок 10-В (код 43910280) 65 000 (шістдесят п`ять тисяч) грн. заборгованості, 10 554 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 61 коп. пені, 6236 (шість тисяч двісті тридцять шість) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 1055 (одну тисячу п`ятдесят п`ять) грн. 60 коп. 3% річних і 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.Провадження у справі в частині стягнення 49 тис. грн. основної заборгованості закрити.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 7 серпня 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко