Рішення № 138854054, 29.07.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/365/26 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова", 45711 Волинська область, Луцький район, с. Мирне, вул. Л. Українки, 5

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Лан", 47531 Тернопільська область, Тернопільський район, с. Рибники, вул. Середня, 35

про стягнення 490 017,17 заборгованості за договором купівлі-продажу

За участі представників:

Позивача: Давидюк Максим Вікторович, адвокат;

Відповідача: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Лан" про стягнення 490 017,7 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №1108/1000981 від 11.08.2025.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 22.06.2026 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2026 справу №921/365/26 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.

Ухвалою суду від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/365/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 22.07.2026.

Надалі, ухвалою суду від 22.07.2026 закрито підготовче провадження по справі №921/365/26 та призначено її до розгляду по суті на 29.07.2026.

У зв`язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 29.07.2026.

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2026 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участь повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.

29.07.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

11.08.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Лан" (далі Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь нова" (далі Продавець) укладено договір купівлі-продажу №1108/1000981 (далі Договір).

За умовами п.1.1. Договору Продавець продає, а Покупець купує наступний транспортний засіб (надалі - Товар): - Причіп самонавантажуючий, марка Fliegl, заводський номер НОМЕР_2, рік випуску 2008 рік, державний номер НОМЕР_1 .

Загальна вартість Товару, що продається за цим договором становить гривневий еквівалент 18 000 (вісімнадцять тисяч) доларів США, що дорівнює 745 020,00 гри., включаючи ПДВ по курсу встановленому на Міжбанківському валютному ринку України продажу долара (за посиланням https://minfin.com.ua/ua/currencv/mb/), що діяв на дату укладення договору. Джерелом курсу доллара до гривні сторони погодили вважати інтернет-ресурс: https://minfiri.com.ua/ua/currencv/nib/. Гривневий еквівалент вартості товару, визначений в договорі не є остаточним та підлягає перерахунку у разі зростання курсу валют на дату здійснення оплати (п.3.1. Договору).

Розрахунки проводяться за домовленістю сторін шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок Продавця, або іншим, не забороненим чинним законодавством, способом. Допускається розрахунок за товар шляхом зарахування зустрічних вимог (п.3.2. Договору).

Розрахунки проводяться в наступному порядку: Покупець сплачує на рахунок Продавця 200 000 грн в строк до 20.08.2025 року передоплати, що становить гривневий еквівалент 4 832,09 доларів США по курсу, що діє на дату укладення договору, решта вартості Товару сплачується в строк до 20.12.2025 року.

Моментом оплати Покупцем вартості Товару є дата поступлення коштів на поточний рахунок Продавця (п.3.3. Договору).

Розрахунок по договору здійснюється в національній валюті гривні (п.3.4. Договору).

Видаткова накладна виписується на дату передачі товару. Вартість товару в видатковій накладній визначається як гривневий еквівалент 18 000 (вісімнадцять тисяч) доларів СІІІА, включаючи ПДВ по курсу встановленому на Міжбанківському валютному ринку України продажу долара (за посиланням https://minfln.com.ua/ua/currencv/mb/), що діє на дату передачі товару. Дана вартість не є остаточною. В разі зростання курсу долара США, без укладання будь-яких додаткових угод, дана вартість перераховується в національній валюті (гривні) на кожну дату оплати відповідно до курсу встановленому па Міжбанківському валютному ринку України продажу долара (за посиланням https://minfm.com.ua/ua/ciirrency/mb/), що діяв на дату кожної часткової оплати. В разі зниження курсу долара, вартість товару відповідає вказаній в видатковій накладній і не перераховується на дати оплат (п.3.6. Договору).

Згідно п.4.1. Договору, Товар передається по акту прийому-передачі Покупцю за адресою: Рівенська обл. смт Млинів в присутності уповноважених представників від Покупця та Продавця.

Право власності на товар переходить до покупця після 100% оплати за товар (п.4.2. Договору).

Пунктом 7.7. Договору сторони погодили, що останній дійсний з моменту укладання і діє до повного його виконання. Будь-які зміни до договору оформлюються додатковими угодами та підписуються двома сторонами.

На виконання умов Договору позивач згідно акту приймання-передачі №38 від 13.08.2025 передав відповідачу Причіп самонавантажуючий, марка Fliegl ULW-20, заводський номер НОМЕР_2, рік випуску 2008 рік, державний номер НОМЕР_1 .

Також сторонами оформлено видаткову накладну №38 від 13.08.2025 на загальну суму 747 540 грн згідно якої позивач передав, а відповідач прийняв товар (Причіп самонавантажуючий, марка Fliegl, заводський номер НОМЕР_2, рік випуску 2008 рік, державний номер НОМЕР_1 ).

Відповідачем здійснено часткову оплату товару на суму 200 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №109 від 13.08.2025, що згідно умов договору становило 4 832,09 доларів США. Також 08.01.2026 відповідачем здійснено оплату в розмірі 200 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №268, що еквівалентно 4 636,07 доларів США (курс долара станом на 08.01.2026).

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в сумі 8 531,84 долара США, що еквівалентно 376 936,69 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань і стали підставою даного позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу (надалі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11, ч.1 ст. 13 ЦК України).

У розумінні ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦКУ).

Приписами ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 689 ЦК України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

У силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що товар (Причіп самонавантажуючий, марка Fliegl ULW-20, заводський номер НОМЕР_2, рік випуску 2008 рік, державний номер НОМЕР_1 ) поставлений позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не спростований вказаний факт, граничний строк виконання Покупцем своїх зобов`язань за спірним договором є таким, що настав.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що належними і допустимими доказами у справі підтверджується передача позивачем товару (Причіп самонавантажуючий, марка Fliegl ULW-20, заводський номер НОМЕР_2 , рік випуску 2008 рік, державний номер НОМЕР_1 ) відповідачу,, відповідачем здійснено лише часткову оплату поставленого товару.

Відтак сума боргу складає 376 936,69 грн, що еквівалентно 8 531,84 доларів США (по курсу 44,18).

Згідно з статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ст. 192 ЦК України, гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на території України за номінальною вартістю, тоді як обіг іноземної валюти регламентований законами України.

Приписи чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, у якому має бути виражене та виконане зобов`язання, однак не забороняють вираження у договорі грошового зобов`язання в іноземній валюті.

За змістом ст. 524 ЦК України зобов`язання, має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

За статтею 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Отже, за загальним правилом зобов`язання має бути виражене і підлягає оплаті у гривнях, водночас сторони мають право визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, а також з метою визначення суми, що підлягає сплаті у гривні, погодити порядок перерахунку суми платежу у гривні пропорційно до зміни курсу гривні до іноземної валюти.

У випадку якщо грошове зобов`язання певним чином виражене в іноземній валюті, то у складі такого зобов`язання виокремлюються два взаємопов`язаних елементи: валюта зобов`язання (грошова одиниця, в яких нарахована сума зобов`язання, що дає змогу визначити її вартісне значення) та валюта платежу (грошові знаки, що є засобом погашення грошового зобов`язання і в яких має відбуватися їх фактичне виконання).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21 лютого 2020 року у справі № 910/10191/17 викладено правовий висновок про те, що положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежу, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував, доказів в підтвердження сплати 376 936,69 грн не подав, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорений відповідачем.

Щодо штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно п.5.3. Договору, у разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати переданого товару, Продавець має право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення від простроченої суми. За несвоєчасну о Товару або взагалі неоплату Товару Покупець сплачує штраф у розмірі 30% від неоплаченої чи простроченої суми, що підлягає оплаті згідно даного договору.

Зважаючи на вищенаведені умови договору позивачем нараховано 30% штрафу від неоплаченої суми, що складає 113 081,01 грн, яка також підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судового збору.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Лан", Тернопільська область, Тернопільський район, село Рибники, вул. Середня, 35 (код 43084927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова", Волинська область, Луцький район, село Мирне, вулиця Лесі Українки, 5 (код 05531943) - 376 936 (триста сімдесят шість тисяч дев`ятсот тридцять шість) грн. 69 коп. заборгованості за договором, 113 081 (сто тринадцять тисяч вісімдесят одну) грн. 01 коп. штрафу і 7350 (сім тисяч триста п`ятдесят) грн. 27 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 7 серпня 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко