Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
УХВАЛА
04 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/560/26
Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,
розглянувши заяву Приватного підприємства Приватна агрофірма "Лан" про залишення позову без розгляду у справі
за позовом:Приватного підприємства Приватна агрофірма "Лан"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Агролайф"
про визнання недійсним договір суборенди землі від 10.11.2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Приватна агрофірма "ЛАН" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-АГРОЛАЙФ" з вимогами:
1. визнати недійсним договір суборенди землі від 10.11.2023 року, укладений між ПП ПАФ «ЛАН» та ТОВ «МК- АГРОЛАЙФ» щодо передачі в суборенду земельної ділянки з кадастровий номер 1825880600:08:000:0813 площею 0,4404 га.;
2. зобов`язати ТОВ «МК- АГРОЛАЙФ» повернути ПП ПАФ «ЛАН» земельну ділянку кадастровий номер 1825880600:08:000:0813 площею 0,4404 га.
Ухвалою від 19.05.2026р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.06.2026р.
12.06.2026р. від відповідача д суду надійшов відзив на позовну заяву.
Підготовче судове засідання, призначене на 23.06.2026р., не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сікорської Н.А. з 23.06.2026р. по 29.06.2026р.
Ухвалою від 30.06.2026р. суд призначив підготовче засідання на 07.07.2026р.
Ухвалою від 07.07.2026р. суд відклав підготовче засідання на 28.07.2026р.
23.07.2026р. від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу
27.07.2026р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
27.07.2026р. від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
28.07.2026р. від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідно до земельної ділянки з кадастровим номером 1825880600:08:000:0813.
Протокольною ухвалою від 28.07.2026р. в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 04.08.2026р.
04.08.2026р. представником позивача подано до суду заяву, згідно якої позивач просить залишити позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України та повернути сплачений судовий збір.
04.08.2026р. представником відповідача подано заяву, згідно якої просить розгляд клопотання про залишення позову без розгляду здійснювати без її участі. Просить вирішити питання щодо стягнення з позивача понесених витрат на надання правничої допомоги.
Розглянувши заяву представника позивача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ч. 2 ст. 14 ГПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Водночас, положення ст. 226 ГПК України не є диспозитивними та передбачають обов`язок суду залишити позов без розгляду з підстав, вказаних у частині 1 цієї статті.
Враховуючи, що заява про залишення позову без розгляду подана позивачем на стадії підготовчого провадження, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать, що така заява суперечить правам чи законним інтересам сторін, тому суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, заява ПП "ПАФ "Лан" підлягає задоволенню. Позов Приватного підприємства Приватна агрофірма "Лан" суд залишає без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Зважаючи на те, що позовну заяву у даній справі залишено без розгляду за заявою позивача, тому сплачений ним судовий збір поверненню не підлягає.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Порядок розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначений у статті 130 ГПК України.
Так, за приписами частини 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже, при застосуванні частини 5 статті 130 ГПК України судом має бути встановлена наявність/відсутність саме необґрунтованих дій позивача. Такі критерії встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи (зокрема витрат на професійну правничу допомогу), у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку доведення стороною та встановлення судом необґрунтованості дій позивача.
Відтак відповідно до приписів частини 5 статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема:
- чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов;
- чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору;
- чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача;
- чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20.
У заяві, яка надійшла до суду 04.08.2026р., представник відповідача просить вирішити питання щодо стягнення з позивача понесених витрат на надання правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн. На підтвердження понесених витрат подано договір про надання правової допомоги від 14.01.2025р., додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 12.06.2026р., квитанцію про сплату гонорару, розрахунок витрат.
Той факт, що на момент звернення до суду спірна земельна ділянка не перебувала в оренді позивача та в суборенді відповідача, на думку відповідача, свідчить що дії позивача, який звернувся до суду з даним позовом були необгрунтованими.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду із позовом у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним відповідачем. Отримавши звернений до себе позов, відповідач цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду (викладених у постановах від 16.02.2021 у справі №905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі №902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17) очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина 5 статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Разом з тим, суд акцентує, що поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" (така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі 922/2017/17).
Окрім того, поняття "необґрунтовані дії позивача" не є тотожним поняттю "необґрунтований позов", адже законодавець свідомо визначив як підставу для компенсації саме дії позивача, які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору позов.
Відповідно до положень статей 2, 4, 14, 130, 191 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Сам по собі факт залишення позову без розгляду у справі не підтверджує, що спір виник у зв`язку з необґрунтованими діями позивача, ні свідоме порушення позивачем охоронюваних законом прав та інтересів відповідача не може свідчити про зловживання правом та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу.
Враховуючи викладене та оцінивши докази у справі, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено та судом не встановлено, що спір у справі виник внаслідок необґрунтованих (недобросовісних) дій позивача, а тому суд вважає відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 130, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити заяву Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Лан" про залишення позову без розгляду.
2. Залишити без розгляду позовну заяву Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Лан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Агролайф" про визнання недійсним договору суборенди землі від 10.11.2023р. - .
3. Відмовити ТОВ "МК-Агролайф" в задоволенні заяви від 04.08.2026 р. про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено: 10 серпня 2026 р.
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи
Судове рішення № 138853070, Господарський суд Житомирської області було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/560/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: