Ухвала суду № 138843437, 13.02.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9495/26-к

пр. 1-кс-15508/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025100060001690 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025100060001690 від 01.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України.

Суть клопотання сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.09.2025, у ОСОБА_5 , який перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії та отримує за призначенням лікаря препарат Таb. Methadoni (Метадон ЗН/Метафін-ІС), виник умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, обіг яких обмежено, з метою збуту, а також їх незаконному збуті.

Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що наркотичні лікарські засоби, які він отримує в межах участі у програмі замісної підтримувальної терапії, призначені виключно для особистого контрольованого медичного застосування, а їх передача іншим особам заборонена чинним законодавством України, однак, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вирішив вчиняти злочинну діяльність, пов`язану із незаконним обігом наркотичних засобів.

30.09.2025 приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований па придбання, зберігання наркотичних засобів, обіг яких обмежено, з метою збуту, а також їх незаконному збуту, із корисливих мотивів, попередньо домовившись по мобільному телефону про зустріч, зустрівся поблизу станції метро «Либідська», що неподалік будинку 143/2 по вул. Велика Васильківська у місті Києві, з неповнолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час зазначеної зустрічі неповнолітній ОСОБА_7 , з метою придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, відповідно до досягнутої домовленості, передав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 1 000 гривень.

Після отримання грошових коштів, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», а також Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009, у цей же день приблизно о 15 годині 45 хвилин прибув до аптеки № 31 КП «Фармація», що розташована за адресою: м. Київ, проспект Науки, буд. 4, де придбав сильнодіючі лікарські засоби «Димедрол-Д» у кількості 20 таблеток та лікарський засіб «Сонован» у кількості 10 таблеток, який не є сильнодіючим засобом.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також розуміючи, що у вказаному закладі інші громадяни незаконно отримують наркотичний лікарський засіб «Метадон», ОСОБА_5 незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «Метадон», шляхом обміну частини наявних у нього придбаних лікарських засобів, а саме передав невстановленій особі декілька таблеток лікарського засобу «Сонован», натомість отримав приблизно п`ять пігулок наркотичного засобу «Метадону», які незаконно отримав у своє фактичне володіння та почав зберігати при собі з метою подальшого збуту.

Після чого, цього ж дня приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , неподалік аптеки № 31 Комунального підприємства «Фармація», що розташована за адресою: м. Київ, проспект Науки, 4, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув неповнолітньому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця IІ Список № 1, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких на території України обмежено.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.

Так, ОСОБА_5 , який перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії та отримує за призначенням лікаря препарат Таb. Methadoni (Метадон ЗН/Метафін-ІС), у не встановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, достовірно знаючи, що наркотичні лікарські засоби, які він отримує в межах участі у програмі замісної підтримувальної терапії, призначені виключно для особистого контрольованого медичного застосування, а їх передача іншим особам заборонена чинним законодавством України, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (таблетки «Метафін ІС»), який зберігав до 30.09.2025 за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 , не припиняючи злочинну діяльність, пов`язану із незаконним обігом наркотичного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що не має жодних законних підстав на його обіг, вирішив вчинити повторний збут наркотичного засобу, який він придбав, перебуваючи на програмі замісної підтримувальної терапії, у не встановлений досудовим розслідуванням час, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, та зберігав за місцем свого мешкання.

У подальшому, 30.09.2025 приблизно о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , разом із неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перемістилися на АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_5 .

Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_5 зайшов до під`їзду житлового будинку, після чого піднявся до місця свого проживання, де взяв частину таблеток із наркотичним засобом - метадон (таблетки «Метафін ІС»), який незаконно зберігав за місцем мешкання з метою збуту, та, вийшовши з під`їзду, діючи умисно і повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, здійснив незаконний збут наркотичного засобу, передавши неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 таблетки, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадону (фенадон).

У результаті вживання неповнолітнім ОСОБА_7 наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів настала його смерть. Смерть неповнолітнього ОСОБА_7 настала від отруєння метадоном на фоні токсичної дії алкоголю, димедролу та нікотину.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», метадон віднесено до наркотичного засобу, обіг якого обмежено.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному зберіганні наркотичних засобів з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 , являючись особою, яка перебувала на програмі замісної підтримувальної терапії із застосуванням замісного препарату Таb. Methadoni (Метадон ЗН/Метафін-ІС) та достовірно знаючи про встановлений законодавством порядок обігу лікарських засобів і заборону їх передачі третім особам, усвідомлював, що лікарський засіб «Димедрол» відноситься до сильнодіючих і підлягає обігу виключно за медичними показаннями.

У подальшому, усвідомлюючи особливості функціонування програми ЗПТ та обмежені можливості контролю за фактичним використанням отриманих препаратів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.09.2025, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне використання сильнодіючих лікарських засобів не з лікувальною метою, а для їх незаконного обігу та збуту третім особам.

30.09.2025 приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання сильнодіючих лікарських засобів, обіг яких обмежено, а також незаконний збут сильнодіючих лікарських засобів, із корисливих мотивів, попередньо домовившись по мобільному телефону про зустріч, зустрівся поблизу станції метро «Либідська», неподалік будинку 143/2 по вул. Велика Васильківська у місті Києві, з неповнолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час зазначеної зустрічі ОСОБА_5 усвідомлював, що передача сильнодіючих лікарських засобів третім особам заборонена чинним законодавством України, а їх обіг дозволений виключно за медичними показаннями та за наявності відповідних призначень, однак, діючи умисно та з корисливих мотивів, вирішив реалізувати раніше сформований злочинний умисел.

З цією метою, після отримання від неповнолітнього ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 1 000 гривень, ОСОБА_5 у цей же день приблизно о 15 годині 45 хвилин прибув до аптеки № 31 КП «Фармація», що розташована за адресою: м. Київ, проспект Науки, буд. 4, де, усвідомлюючи відсутність законних підстав для подальшої передачі зазначених препаратів третім особам, діючи умисно, придбав сильнодіючі лікарські засоби «Димедрол-Д» у кількості 20 таблеток та лікарський засіб «Сонован» у кількості 10 таблеток, який не є сильнодіючим засобом.

Після придбання зазначеного сильнодіючого лікарського засобу, ОСОБА_5 незаконно отримав їх у своє фактичне володіння, після чого почав зберігати з метою подальшого незаконного збуту ОСОБА_8 та неповнолітньому ОСОБА_7 , без будь-яких медичних призначень чи інших передбачених законом підстав.

Реалізуючи вказаний умисел, цього ж дня приблизно о 16 годині 00 хвилин неподалік аптеки № 31 Комунального підприємства «Фармація», що розташована за адресою: м. Київ, проспект Науки, 4, ОСОБА_5 , діючи умисно, без спеціального дозволу та всупереч вимогам законодавства України у сфері обігу лікарських засобів, незаконно здійснив збут сильнодіючих лікарських засобів - пігулок «Димедрол-Д», шляхом їх безпосередньої передачі ОСОБА_8 та неповнолітньому ОСОБА_7 , без наявності будь-яких медичних призначень чи законних підстав.

Згідно Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 490 від 17.08.2007 «Про затвердження Переліку сильнодіючих та отруйних лікарських засобів», лікарські засоби «Димедрол» віднесено до сильнодіючих лікарських засобів, обіг яких підлягає спеціальному державному контролю та допускається виключно за наявності відповідних медичних призначень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні сильнодіючих лікарських засобів з метою збуту, а також збуті сильнодіючих лікарських засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, спрямований на незаконний збут сильнодіючого лікарського засобу, не припиняючи злочинну діяльність, пов`язану із незаконним обігом сильнодіючого лікарського засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що не має жодних законних підстав на його обіг, вирішив вчинити повторний збут сильнодіючого лікарського засобу.

30.09.2025 приблизно о 18 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 , після вчинення незаконного збуту сильнодіючого лікарського засобу - димедролу, разом із неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перемістилися на АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_5 .

Так, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 зайшов до під`їзду житлового будинку, після чого піднявся до місця свого проживання, де взяв частину таблеток із наркотичним засобом - метадоном, та, вийшовши з під`їзду, діючи умисно і повторно, здійснив незаконний збут неповнолітньому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сильнодіючого лікарського засобу у таблетках «Димедрол-Д» та лікарський засіб «Сонован», який не є сильнодіючим засобом, шляхом їх безпосередньої передачі, без будь-яких медичних призначень та передбачених законом дозволів, які придбав приблизно о 15 годині 45 хвилин у аптеці № 31 КП «Фармація», що розташована за адресою: м. Київ, проспект Науки, буд. 4, та зберігав їх з метою збуту при собі.

У результаті вживання неповнолітнім ОСОБА_7 наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів настала його смерть. Смерть неповнолітнього ОСОБА_7 настала від отруєння метадоном на фоні токсичної дії алкоголю, димедролу та нікотину.

Згідно Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 490 від 17.08.2007 «Про затвердження Переліку сильнодіючих та отруйних лікарських засобів», лікарський засіб «Димедрол» віднесено до сильнодіючих лікарських засобів, обіг яких підлягає спеціальному державному контролю та допускається виключно за наявності відповідних медичних призначень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному зберіганні сильнодіючих лікарських засобів з метою збуту, а також збуті сильнодіючих лікарських засобів, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 321 КК України.

Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення 09.02.2026 повідомлено ОСОБА_5 ..

09 лютого 2026 року старшим слідчим слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України, яке того ж дня погоджено прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Примірник письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено у спосіб, передбачений КПК України, для вручення повідомлень, а саме власноруч.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, копії яких долучені до матеріалів клопотання.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України, за скоєння найтяжчого з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу містить посилання про існування ризику, передбаченого п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування, знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Зважаючи на виняткову тяжкість кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 307 КК України) - до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, існує реальна загроза того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, про що свідчать спосіб та суспільна небезпека вчиненого ним кримінального правопорушення та загроза отримання реального покарання.

Також наслідком вчинення злочинів стала смерть неповнолітнього ОСОБА_7 , що об`єктивно підвищує рівень суспільної небезпеки підозрюваного до максимально можливого рівня.

Таким чином, знаючи про суворість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

При цьому, у рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Окрім цього, додатковими чинниками, що підтверджують цей ризик, є:

- майновий стан підозрюваного, а саме той факт, що ОСОБА_5 офіційно не працює, у зв`язку з чим не має постійного легального джерела доходу;

- вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

Про існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_5 , без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчить наступне:

Існує висока ймовірність того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, спробує: знищити запаси наркотичних засобів та сильнодіючих речовин, які ще не були виявлені органом досудового розслідування, видалити цифрові докази: листування у месенджерах, історію банківських транзакцій, дані про місця ймовірного придбання та збуту наркотичних речовин, засобів або сильнодіючих речовин або канали їх постачання; позбутися засобів зв`язку та інших атрибутів збуту.

Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_5 , без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчить наступне.

Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою схиляння до зміни показань безпосередньо в суді, тому як ОСОБА_5 володіє їх анкетними даними і такий вплив не виключається, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд сприймає показання безпосередньо, усно. А ризик незаконного впливу на свідків зберігається аж до стадії проведення їх судового допиту.

Серед ключових свідків є особи, які тривалий час підтримують дружні відносини із підозрюваним.

Цей ризик є критичним з огляду на смерть неповнолітнього. Загибель особи яка мала надавати свідчення, створює прецедент страху для інших потенційних свідків.

Також слід враховувати можливість підозрюваного впливати на інших неповнолітніх свідків: збут здійснювався у колі молоді, підозрюваний може використовувати залякування або матеріальну залежність підлітків для зміни їхніх показів.

Вплив на родичів померлого: спроби «врегулювати» ситуацію шляхом тиску на сім`ю загиблого для відмови від претензій матеріального, морального характеру або зміни версії подій.

Вплив на експертів: у кримінальних провадженнях, у яких смерть настала від передозування або дії токсичних речовин, висновки експертів є вирішальними. Ризик корупційного або силового тиску на медичних працівників та криміналістів не може бути виключений.

З огляду на викладене, ураховуючи зв`язки ОСОБА_5 серед осіб у кримінальному провадженні, існує ризик його активної протидії кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків з метою надання ними неповних або недостовірних показань.

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_5 , без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може вчинити інше кримінальне правопорушення, відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України свідчить наступне:

1. Ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

2. Репутація ОСОБА_5 , характеризується наявними фактами його притягнення до адміністративної відповідальності, що свідчить про зневажливе ставлення до вимог закону.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02.11.2023 до ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України, застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері до досягнення його повноліття, що прямо вказує на стійкий криміногенний характер вчинюваних протиправних дій підозрюваного у сфері обігу заборонених речовин.

Кваліфікація дій за ознакою повторності (ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України) є прямим доказом схильності особи до рецидиву та виключає випадковість дій підозрюваного. Це свідчить про те, що підозрюваний обрав незаконний обіг наркотиків як спосіб життя або основне джерело доходу.

Перебуваючи під слідством, але на волі, така особа, як правило, продовжує свою протиправну діяльність.

Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують саме такий рівень суворості запобіжного заходу. Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, вважаємо їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного на даний час неможливе, суспільна небезпечність підозрюваного є занадто високою.

Обставини соціальної адаптації у суспільстві свідчать про наявність певних ознак нестабільного характеру поведінки підозрюваного у звичайному житті (враховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні кримінальних правопорушень) дають підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не забезпечить належних гарантій здатності підозрюваного самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки без додаткових стимулюючих факторів.

Оцінюючи всі встановлені обставини, враховуючи рівень суспільної небезпеки та існуючі ризики, приходимо до висновку, що на даний час більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного. Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Гартлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 в пункті 175 зазначив, що «... термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення ...».

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» підозрюваного та обмеження його конституційних прав, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Ураховуючи зазначені обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для забезпечення реалізації покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам.

Перед судовим засіданням адвокатом підозрюваного було подано заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , в якому заперечував щодо задоволення клопотання, з огляду на те, що ризики, зазначені у клопотанні та на які посилався слідчий в клопотанні, стороною обвинувачення не доведені, підозра необґрунтована, тому просив відмовити у задоволенні клопотання, а у разі застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 застосувати до нього альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник підозрюваного підтримав свої заперечення та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З клопотання та додатків до нього вбачається, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12025100060001690 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України /том 1 а.м. 232-239/.

Перевіряючи обґрунтованість клопотання, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: висновку експерта №012-171-3769-2025 /том 1 а.м. 26-29/, протоколом допиту свідка /том 1 а.м. 30-33/, протоколом допиту неповнолітнього свідка /том 1 а.м. 34-38/, протоколом для пред?явлення особи для впізнання за фотознімками /том 1 а.м. 39-41/, психологічним висновком спеціаліста /том 1 а.м. 42-48/, протоколом обшуку /том 1 а.м. 49-52/, висновку експерта №СЕ-19/111-25/62491-НЗПРАП /том 1 а.м. 57-63/, протоколом допиту свідка /том 1 а.м. 64-69/, протоколом перегляду мобільного телефону /том 1 а.м. 71-96/, протоколом для пред?явлення особи для впізнання за фотознімками /том 1 а.м. 97-98/, протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів /том 1 а.м. 102/, протоколом огляду диска /том 1 а.м. 103-113/, протоколом допиту свідка /том 1 а.м. 116-119/, протоколом для пред?явлення особи для впізнання за фотознімками /том 1 а.м. 120-123/, протоколом проведення слідчого експерименту /том 1 а.м. 124-128/, протоколу огляду технічних пристроїв /том 1 а.м. 134-151/, протоколом перегляду мобільного телефону /том 1 а.м. 152-179/, протоколом додаткового допиту свідка /том 1 а.м. 180-183/, протоколом допиту свідка /том 1 а.м. 186-189/, протоколом для пред?явлення особи для впізнання за фотознімками /том 1 а.м. 190-191/, протоколом огляду диска /том 1 а.м. 193-203/, протоколом тичасового доступу до речей і документів /том 1 а.м. 209/, протоколом допиту потерпілої /том 1 а.м. 224-227/.

При вирішенні питання щодо можливості застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчим суддею були враховані наведені слідчим ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1, 3 ст. 321 КК України, усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене, може переховуватися від суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; існує ризик того, що обвинувачений може впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчим суддею також враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Слідчий суддя, оцінюючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_5 , особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватості є достатньою та співрозмірною для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому при продовженні строків тримання під вартою, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення та його стадії, слідчий суддя вважає можливим визначити ОСОБА_5 розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням конкретних обставин справи, суспільної небезпечності інкримінованого підозрюваному діяння, даних про сімейний, майновий стан останнього, високий ступінь ризиків, що встановлені в провадженні, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності, необхідним визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки внесення застави в такому розмірі на переконання слідчого судді буде справедливим та достатнім гарантуванням запобігання ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним покласти на підозрюваного у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту у якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочинну, згідно переліку зазначеного слідчим;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись статтями 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обраховувати з 13.02.2026 та до 12.04.2026.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту в залі суду.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва;

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених слідчим суддею обов`язків визначити до 12.04.2026 року, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, організацію виконання ухвали слідчого судді покласти на прокурора.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1