Ухвала суду № 138842895, 07.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/19523/25

Номер провадження2-з/205/723/26

УХВАЛА

про призначення експертизи

07 серпня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника позивача адвоката Багдасарової Вікторії Миколаївни про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Дніпровська міська рада, про виділ 70/100 частин домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває вищезазначена цивільна справа.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що сторони є співвласниками вказаного домоволодіння, при цьому ОСОБА_1 належить 70/100 частин домоволодіння, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 30/200 частин кожному.

Згідно з матеріалами справи домоволодіння АДРЕСА_1 складається, зокрема, з житлового будинку літ. А-1, господарських будівель та споруд. Остання технічна інвентаризація домоволодіння проведена 01 листопада 2002 року.

Відповідно до даних технічної інвентаризації, проведеної 01 листопада 2002 року КП «ДМБТІ» ДМР, житловий будинок літ. А-1 складається з: приміщення 1-1 сені площею 13,0 кв.м., 1-2 кухня площею 12,5 кв.м, 1-3 житлова площею 13,7 кв.м., приміщення 2-1 житлова площею 6,5 кв.м., 2-2 житлова площею 15,5 кв.м, 2-3 житлова площею 8,9 кв.м (прибудова А1-1 самовільна), приміщення 2-4 кухня площею 11,9 кв.м та 2-5 тамбур площею 2,6 кв.м (прибудова А2-1 самовільна), загальною площею 84,6 кв.м., житловою площею 44,6 кв.м.

Також у складі домоволодіння зазначені сараї літ. В та літ. Ж; гараж літ.Е (самовільний, на даний час знесений), убиральні И, літній душ 3, огорожі №№ 1-8.

Позивачка посилається на те, що приміщення 1-1, 1-2, 1-3 фактично перебувають у її користуванні, мають окремий вхід, а належна їй частина домоволодіння забезпечена окремими системами газо-, водо- та електропостачання та їх обліку.

Крім того, позивачка зазначає, що земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння, має площу 562 кв.м., а порядок користування нею фактично склався між співвласниками.

Представником позивача адвокатом Багдасаровою В.М. подано клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. Необхідність проведення експертизи обґрунтовує тим, що для вирішення спору необхідно встановити технічну можливість виділу належної позивачці частки домоволодіння в натурі, визначити можливі варіанти такого виділу, а також можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою з урахуванням фактичного порядку користування, який склався між співвласниками.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Багдасарова В.М. у підготовчому засіданні клопотання підтримали та просили призначити комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, поставивши перед експертами питання щодо можливих варіантів виділу 70/100 частин домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Третяк Л.А. проти призначення експертизи не заперечували, однак запропонували поставити перед експертом питання щодо наявності технічної можливості виділити ОСОБА_1 приміщення 1-1, 1-2, 1-3 житлового будинку літ. А-1 та визначити, яку частку у праві власності на домоволодіння становить зазначена квартира. Щодо визначення порядку користування земельною ділянкою не заперечували, вказали, що фактично земельна ділянка поділена між співвласниками квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 огорожею багато років тому.

Відповідач ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явився, через канцелярію суду 22.06.2026 подав заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність.

Третя особа Дніпровська міська рада у підготовче засідання свого представника не направила, про день, час і місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи клопотання та заперечення щодо формулювання питань експерту, дійшов таких висновків.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності умов, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та якщо сторонами не надано відповідних висновків експертів із цих самих питань або такі висновки викликають сумніви щодо їх правильності.

За змістом частини другої статті 103 ЦПК України суд у разі необхідності може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Частинами п`ятою та шостою статті 103 ЦПК України передбачено право учасників справи запропонувати суду питання, роз`яснення яких потребує, на їх думку, висновку експерта, при цьому питання, які ставляться експерту, та його висновок не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення експертизи, суд має визначити не лише наявність передбачених законом підстав для її проведення, а й сформулювати такі питання, відповіді на які матимуть доказове значення для вирішення спору, стосуватимуться фактичних обставин, що потребують спеціальних знань, та не вимагатимуть від експерта здійснення правової оцінки.

Предметом заявленої позивачкою вимоги є виділ у натурі належної їй 70/100 частини домоволодіння.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Отже, для вирішення заявленої позовної вимоги суду необхідно встановити, зокрема, чи існує технічна можливість виділення належної позивачці частки в натурі таким чином, щоб утворилася індивідуально визначена частина нерухомого майна, яка може використовуватися самостійно, а також які саме приміщення та споруди можуть увійти до складу такої частини.

Вирішення цих питань без застосування спеціальних знань у сфері будівництва, технічної інвентаризації та відповідних будівельних норм є неможливим.

Саме необхідність встановлення технічної можливості виділу нерухомого майна, визначення можливих варіантів такого виділу, а за потреби можливості переобладнання чи перепланування, є обставиною, для встановлення якої проведення судової будівельно-технічної експертизи є належним процесуальним засобом доказування.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 зазначив, що при вирішенні спору про поділ нерухомого майна в натурі суд має встановити технічну можливість поділу об`єкта відповідно до будівельних норм і правил, зокрема можливість виділення відокремленої частини будинку із самостійним виходом, а також можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири; для встановлення таких обставин призначається судова будівельно-технічна експертиза. При цьому Верховний Суд звернув увагу, що наявність чи відсутність на час ухвалення судового рішення дозвільних документів на виконання робіт із перепланування чи переобладнання не є визначальною для встановлення самої технічної можливості поділу нерухомості. Зазначена правова позиція є релевантною і для вирішення питання про виділ частки в натурі, оскільки в обох випадках суду необхідно встановити фактичну та технічну можливість формування ізольованої частини нерухомого майна.

Суд також враховує, що остання технічна інвентаризація домоволодіння була проведена у 2002 році.

З огляду на значний проміжок часу, що минув після проведення інвентаризації, а також на твердження учасників справи щодо наявності самочинних прибудов, переобладнання приміщень, знесення окремих господарських будівель та зміни фактичного стану домоволодіння, відомості технічного паспорта від 01 листопада 2002 року не можуть самі по собі вважатися достатніми для встановлення актуального технічного стану об`єкта та можливості його виділу.

Тому проведення безпосереднього обстеження домоволодіння та земельної ділянки експертом є необхідним.

Суд враховує, що відповідно до правовстановлюючих документів домоволодіння має трьох співвласників.

Позивачка просить виділити в натурі саме належні їй 70/100 частин, а не здійснити поділ усього домоволодіння між усіма співвласниками.

Ця обставина має істотне значення для визначення предмета експертного дослідження.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.04.2025 у справі № 357/3145/20 розмежовано правові наслідки поділу спільного майна за ст. 367 ЦК України та виділу частки зі спільного майна за ст. 364 ЦК України. Зокрема, у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише щодо співвласника, якому виділяється частка, тоді як щодо інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається. За наявності трьох і більше співвласників суд має виділити та зазначити у рішенні індивідуально визначене майно позивача, не здійснюючи при цьому поділ решти майна між іншими співвласниками.

З урахуванням цього суд вважає, що питання до експерта мають бути спрямовані на встановлення можливості формування саме індивідуально визначеної частини домоволодіння, яка відповідає праву позивачки, а не на проведення повного поділу домоволодіння між усіма співвласниками.

Тому запропоноване позивачем питання: «які існують можливі варіанти виділу в натурі в самостійний об`єкт 70/100 частин домоволодіння...» підлягає уточненню в частині предмета дослідження, оскільки експерт має встановити конкретні технічні параметри кожного можливого варіанта, його склад, площу, ізольованість та необхідні будівельні роботи.

Таке уточнення не змінює предмета експертизи, а лише забезпечує отримання судом повного та придатного для оцінки висновку.

Суд бере до уваги доводи представника відповідача про те, що позивачка фактично користується приміщеннями 1-1, 1-2, 1-3 житлового будинку літ. А-1, та що ці приміщення можуть бути виділені їй як окрема частина домоволодіння.

Разом із тим суд не вважає достатнім обмежити експертне дослідження лише зазначеними приміщеннями, оскільки предметом спору є виділ 70/100 частин домоволодіння, а не визнання права власності позивача на конкретні приміщення; сама по собі фактична належність певних приміщень до сфери користування конкретного співвласника не означає автоматичного встановлення технічної можливості виділу саме цих приміщень у натурі; суду необхідно встановити не лише площу відповідних приміщень, а й можливість їх функціонування як самостійного об`єкта з урахуванням входу, інженерних мереж, доступу до земельної ділянки та інших необхідних технічних характеристик.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне поставити перед експертом окреме питання щодо можливості виділу саме приміщень 1-1, 1-2, 1-3, однак одночасно зобов`язати експерта дослідити й інші можливі технічні варіанти, якщо виділ зазначених приміщень не забезпечує відповідність вимогам до самостійного об`єкта або розміру частки позивачки.

Представник відповідача адвокат Третяк Л.А. також запропонувала поставити перед експертом питання: «яку частку в праві власності на домоволодіння складає зазначена квартира».

Суд не вбачає підстав для постановки цього питання у запропонованій редакції.

Визначення часток співвласників у праві спільної часткової власності, встановлення правових наслідків правовстановлюючих документів, визначення належності майна до конкретної частки у праві власності є питаннями права.

Експерт не наділений повноваженнями встановлювати зміст прав та обов`язків учасників справи, визначати належний спосіб захисту права, тлумачити правовстановлюючі документи або робити висновок про належність особі певної частки у праві власності.

Водночас експерт у межах спеціальних знань може встановити площу та склад приміщень, які можуть бути виділені позивачці, а також їх співвідношення із загальною площею об`єкта та розміром 70/100 частини у майні.

Саме такі фактичні дані необхідні суду для подальшої правової оцінки.

Тому питання представника відповідача у цій частині суд відхиляє як таке, що в запропонованій редакції виходить за межі спеціальних знань експерта, однак відповідні фактичні обставини включає до предмета експертного дослідження.

Позивачка також просить визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташоване спірне домоволодіння.

За матеріалами справи земельна ділянка площею 562 кв.м. є неприватизованою та була виділена під домоволодіння рішенням виконкому Ленінської районної ради трудящих міста Дніпропетровська від 06 жовтня 1953 року № 2484.

При цьому, між сторонами існують посилання на фактичний порядок користування земельною ділянкою, який склався між співвласниками.

Для вирішення цієї частини спору суду необхідно встановити фактичне розташування будинку, господарських будівель і споруд, входів, проходів, проїздів, інженерних мереж, площу та конфігурацію земельної ділянки, а також можливі варіанти її використання співвласниками.

Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що при встановленні порядку користування земельною ділянкою суд має визначити умови, на яких співвласники її використовуватимуть, забезпечуючи ефективну реалізацію їхніх прав щодо користування майном; питання права власності чи розпорядження земельною ділянкою при цьому не є предметом такого спору.

Отже, питання до земельного експерта мають стосуватися саме технічних варіантів користування земельною ділянкою, а не визначення права власності на неї або правової природи такого користування.

Оскільки представник відповідача не заперечує проти визначення порядку користування земельною ділянкою за фактичним порядком користування, ця обставина також підлягає дослідженню експертом як один із критеріїв визначення найбільш наближеного до фактичного варіанта.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним змінити запропоновані сторонами формулювання питань.

Зокрема, питання мають бути сформульовані таким чином, щоб встановити актуальний технічний стан домоволодіння; визначити технічну можливість виділу саме 70/100 частин позивачки; встановити можливість виділу приміщень 1-1, 1-2, 1-3; визначити можливі альтернативні варіанти, якщо виділ цих приміщень не забезпечує технічних вимог; визначити необхідність та характер можливого перепланування або переобладнання; встановити технічні параметри кожного варіанта; визначити можливі варіанти користування земельною ділянкою з урахуванням фактичного користування.

Саме така постановка питань, на думку суду, забезпечить належність висновку експерта до предмета доказування та дозволить суду надати отриманим результатам належну правову оцінку.

Позивачка просить доручити проведення експертизи експертам ТОВ «Бюро незалежної судової експертизи України».

Представник відповідача проти призначення експертизи вказаній установі не заперечував.

Враховуючи відсутність заперечень учасників справи щодо експертної установи, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи зазначеній установі.

Проведення призначеної експертизи передбачає безпосереднє обстеження житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки.

За матеріалами справи позивачка вже зверталася до ТОВ «Бюро незалежної судової експертизи України» для проведення дослідження, однак, за її твердженням, експертиза не була проведена через ненадання відповідачами доступу до частини домоволодіння, яка перебуває в їх фактичному користуванні.

Отже, існують об`єктивні підстави вважати, що без встановлення відповідного процесуального обов`язку доступ до об`єкта дослідження може бути ускладнений.

Відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто з таких осіб ухиляється та яке значення має для нього експертиза, може визнати факт, для з`ясування якого експертизу було призначено, або відмовити у його визнанні.

Тому відповідачів слід зобов`язати забезпечити експертам безперешкодний доступ до приміщень, будівель, споруд та земельної ділянки, що перебувають у їхньому фактичному користуванні, у погоджені з експертами дату та час.

Відповідно до частини другої статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерт одержує у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, є судовими витратами.

Оскільки клопотання про призначення експертизи заявлено позивачкою, суд вважає необхідним попередньо покласти витрати на її проведення на ОСОБА_1 , не визначаючи остаточний розподіл судових витрат, який здійснюватиметься судом за результатами розгляду справи відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Враховуючи необхідність проведення експертного дослідження та неможливість вирішення спору по суті до отримання висновку експерта, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

Отже провадження у справі підлягає зупиненню до отримання судом висновку експерта.

Керуючись статтями 76, 81, 103105, 109, 252, 253, 258261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката Багдасарової Вікторії Миколаївни про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Дніпровська міська рада, про виділ в натурі 70/100 частин домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу.

Проведення експертизи доручити експертам ТОВ «Бюро незалежної судової експертизи України» (код ЄДР 44346846, вул. Володимира Великого князя, буд. 16, офіс 67, м. Дніпро, 49000).

На вирішення експерта поставити такі питання:

1. Який фактичний склад та технічний стан домоволодіння АДРЕСА_1 станом на час проведення експертизи, а саме житлового будинку літ. А-1, господарських будівель і споруд, з визначенням їх фактичних площ, технічних характеристик та фактичного функціонального призначення приміщень?

2. Чи є технічна можливість виділити в натурі ОСОБА_1 належні їй 70/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в окремий, ізольований об`єкт нерухомого майна з можливістю самостійного користування ним?

3. Якщо технічна можливість такого виділу існує, які можливі варіанти виділу в натурі 70/100 частин домоволодіння можуть бути запропоновані із зазначенням конкретних приміщень житлового будинку, господарських будівель та споруд, їх площі, складу та інших технічних характеристик?

4. Чи є технічна можливість виділити ОСОБА_1 в натурі приміщення 1-1, 1-2, 1-3 житлового будинку літ. А-1 як окрему ізольовану частину домоволодіння з урахуванням наявності окремого входу та можливості самостійного користування відповідною частиною будинку

АДРЕСА_4 . У разі якщо виділ приміщень 1-1, 1-2, 1-3 як окремої ізольованої частини домоволодіння є технічно неможливим або не забезпечує відповідності виділеної частини розміру 70/100 частин домоволодіння, які інші технічно можливі варіанти виділу належної ОСОБА_1 частки можуть бути запропоновані, у тому числі з урахуванням можливого перепланування чи переобладнання?

6. Які будівельні роботи, пов`язані з переплануванням, переобладнанням, влаштуванням або зміною входів, перегородок, інженерних мереж чи інших конструктивних елементів, необхідні для реалізації кожного із запропонованих варіантів виділу?

7. Які можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 562 кв.м., на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_1 , з урахуванням розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд, існуючих входів, проходів, проїздів, інженерних мереж, розміру часток співвласників та фактичного порядку користування земельною ділянкою, що склався між співвласниками?

8. Який із можливих варіантів порядку користування земельною ділянкою найбільшою мірою відповідає фактичному порядку користування земельною ділянкою, який склався між співвласниками, за умови забезпечення можливості належного користування кожним із співвласників належною йому частиною домоволодіння?

Експерту надати для дослідження матеріали цивільної справи № 205/19523/25.

Експерту надати можливість здійснити безпосереднє обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій воно розташоване, провести необхідні вимірювання, фотографування та інші дослідження, необхідні для надання висновку.

Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечити експертам ТОВ «Бюро незалежної судової експертизи України» безперешкодний доступ до житлового будинку, господарських будівель і споруд, приміщень та земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 , які перебувають у їх фактичному користуванні, у погоджені з експертами дату та час.

Роз`яснити учасникам справи наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме те, що згідно зі ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків відповідно до статей 384, 385 КК України.

Витрати на проведення експертизи попередньо покласти на позивача ОСОБА_1 .

Провадження у цивільній справі зупинити до надходження до суду висновку експерта.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0422/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк із дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.В. Дорошенко

.