Рішення № 138841718, 05.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2234/26

провадження №: 2/398/2854/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"05" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Сиплива Тетяна Анатоліївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 7 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 280,00 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 в електронній формі було укладено Кредитний договір № 07.07.2025-100001879. За умовами договору відповідач отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн на строк 217 днів. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на її банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача станом на дату подання позову становить 13 280,00 грн і складається з: основного боргу (тіла кредиту) 4 000,00 грн, процентів за користування кредитом 6 200,00 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту 360,00 грн, комісії за обслуговування кредитної заборгованості 720,00 грн та неустойки (штрафу) 2 000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн, а також зазначив про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи вона повідомлялася належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за її зареєстрованим місцем проживання, до суду повернулося зворотне поштове повідомлення з розпискою відповідача про особисте вручення 26.06.2026. Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, про причини неявки вона суд не повідомила.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись нормами статей 280281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося, а відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів.

08 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено в електронній формі Кредитний договір № 07.07.2025-100001879. Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки від 08.07.2025 року та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту).

Перед укладенням договору відповідач пройшла процедуру ідентифікації та верифікації через Систему BankID НБУ. Це дозволило кредитодавцю отримати підтверджені дані про її особу, включаючи РНОКПП ( НОМЕР_1 ). Відповідач приєдналася до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Згідно з електронними документами, з яких складається договір, для підписання кредитного договору позичальником було використано одноразовий ідентифікатор E131, надісланий через SMS-повідомлення на її фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

Згідно з підписаною Заявкою та Графіком платежів, які є невід`ємною частиною кредитного договору, сторонами погоджені такі основні умови кредитування:

сума кредиту 4 000,00 грн;

строк кредитування 217 днів з дати надання кредиту, з кінцевою датою повернення 09.02.2026 року;

проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою ставкою «Стандарт» 1,0 % за кожен день користування протягом перших трьох чергових періодів та за ставкою «Економ» 0,5 % на день у наступних періодах (згідно з Графіком платежів);

комісія, пов`язана з наданням кредиту 9 % від суми кредиту, що становить 360,00 грн;

комісія за обслуговування кредитної заборгованості 360,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим періодом (усього 720,00 грн);

неустойка (штраф) 60,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

На виконання умов зазначеного кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» 08 липня 2025 року здійснило безготівкове перерахування кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача НОМЕР_3 . Фактична видача та перерахування коштів підтверджується наданою позивачем копією довідки (чека) сервісу онлайн-платежів iPay.ua (ТОВ «Універсальні платіжні рішення») від 08.07.2025 року (номер транзакції в системі iPay.ua 796297265), призначення платежу: «Видача за договором кредиту №07.07.2025-100001879».

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості.

Згідно з наданим позивачем Детальним розрахунком заборгованості, відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 07.07.2025-100001879 від 08.07.2025 року не виконувала, платежів у рахунок погашення кредиту не здійснювала.

У зв`язку з невиконанням умов договору виникла заборгованість, загальна сума якої згідно з розрахунком позивача, складеним станом на 27.03.2026 року, становить 13 280,00 грн. Зазначена сума заборгованості складається із:

основного боргу (тіла кредиту) 4 000,00 грн;

процентів 6 200,00 грн;

комісії за надання кредиту 360,00 грн;

комісії за обслуговування кредитної заборгованості 720,00 грн;

неустойки (штрафу) 2 000,00 грн.

Відповідно до детального розрахунку, проценти за користування кредитом нараховані позивачем в межах узгодженого сторонами 217-денного строку кредитування за період з 08 липня 2025 року по 09 лютого 2026 року включно. Нарахування неустойки здійснювалося позивачем за період прострочення з 08 серпня 2025 року по 10 вересня 2025 року, після чого було припинено.

Свого контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості (повністю або частково) відповідач суду не надала.

Норми права, які застосував суд.

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§ 1. Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Відповідно до пункту 159 розділу VIII Постанови НБУ № 164 від 29.07.2022 р. вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Суд встановив, що між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_2 виникли цивільно-правові відносини на підставі Кредитного договору № 07.07.2025-100001879 від 08.07.2025 року, укладеного в електронній формі. Відповідач була належним чином ідентифікована через Систему BankID НБУ, ознайомилася з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням процентів, комісій та неустойки, і погодилася з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором E131, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін відповідні правові наслідки.

Належне виконання кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн підтверджується копією довідки (чека) сервісу онлайн-платежів iPay.ua (ТОВ «Універсальні платіжні рішення») від 08.07.2025 року про зарахування коштів на банківську картку відповідача, яка має статус первинного документа.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання не виконала, платежів у рахунок погашення кредиту не здійснювала. Доказів погашення заборгованості чи спростування розрахунку позивача відповідач суду не надала.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що сума, яку позивач просить стягнути, є арифметично правильною, обґрунтованою та відповідає умовам кредитного договору. Загальна сума цієї заборгованості становить 13 280,00 грн і складається із: основного боргу (тіла кредиту) 4 000,00 грн; процентів 6 200,00 грн; комісії за надання кредиту 360,00 грн; комісії за обслуговування кредитної заборгованості 720,00 грн та неустойки (штрафу) 2 000,00 грн.

Враховуючи принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) та презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), а також те, що відповідач підписала договір добровольно та не заперечувала дійсність узгоджених умов щодо сплати комісій за надання та обслуговування кредиту (у тому числі з урахуванням застереження у п. 9 договору щодо виключення безоплатних за законом послуг), суд вважає вимогу про стягнення заборгованості за вказаними комісіями правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Оцінюючи вимогу про стягнення неустойки (штрафу) у розмірі 2 000,00 грн, суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» у договорах про кредит розміром менше однієї мінімальної заробітної плати сума неустойки (штрафу, пені) не може перевищувати подвійної суми одержаного кредиту. Заявлена сума неустойки (2 000,00 грн) не перевищує встановлений законом ліміт від суми кредиту в 4 000,00 грн.

Стосовно застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким передбачено звільнення позичальників від відповідальності у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит у період дії в Україні воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 1054 Цивільного кодексу України, особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Таким спеціальним законом, що деталізує та спеціально регулює правовідносини у сфері споживчого кредитування, є Закон України «Про споживче кредитування».

Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) було внесено зміни до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та скасовано пільги і обмеження щодо нарахування штрафних санкцій під час воєнного стану за новими договорами про споживчий кредит.

Відповідно до загальновизнаного принципу права lex specialis derogat legi generali (спеціальний закон скасовує дію загального закону), при колізії норм загального та спеціального законодавства застосуванню підлягають саме норми спеціального закону. Оскільки частина третя статті 1054 ЦК України прямо відсилає до спеціального закону, норми розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» є спеціальними стосовно загальних положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Оскільки спірний Кредитний договір № 07.07.2025-100001879 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено 08 липня 2025 року, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року, до цих спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми Закону України «Про споживче кредитування», а положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України застосуванню не підлягають.

За таких обставин, нарахування позивачем неустойки (штрафу) у розмірі 2 000,00 грн у межах граничних обмежень, встановлених ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 13 280,00 грн доведеною та обґрунтованою, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також суд зазначає, що в кредитному договорі та позовній заяві відповідач вказана як ОСОБА_2 , однак згідно з відомостями Червонокам`янського старостинського округу Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 13.04.2026 року № 56 за зареєстрованим місцем проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ) обліковується гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З метою належної та точної ідентифікації особи відповідача суд вважає за необхідне зазначити в судовому рішенні прізвище відповідача як ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, позивач у позовній заяві заявив про намір подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд наразі не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу, оскільки відповідні докази на час ухвалення рішення відсутні, залишаючи це питання для вирішення у додатковому рішенні.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263265, 280282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 07.07.2025-100001879 від 08.07.2025 року у розмірі 13 280 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, літера А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 5 серпня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський