Рішення № 138841717, 05.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2046/26

провадження №: 2/398/2734/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПОЗИКА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПОЗИКА 31 березня 2026 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 32 699,97 грн та судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю СЕЛФІ КРЕДИТ договір про надання споживчого кредиту № 1895664 на суму 10 000 грн, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 32 699,97 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 9 999,97 грн, заборгованості за процентами 19 500 грн, заборгованості за штрафними санкціями 3 200 грн. Комісії за договором не нараховувалися. 28 серпня 2025 року право вимоги за цим договором відступлено позивачеві на підставі договору факторингу № 28082025.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 11 травня 2026 року подав через підсистему Електронний суд заяву, у якій просив розглядати справу за його відсутності у зв`язку з перебуванням на військовій службі. По суті справи зазначив, що дійсно отримав на банківську картку позику в розмірі 10 000 грн, сплачував проценти за користування кредитом, однак за певних життєвих обставин допустив прострочення, у зв`язку з чим кредитодавець нарахував йому штрафні санкції та пеню. Повідомив, що з 24 лютого 2022 року перебуває на військовій службі у Збройних Силах України за мобілізацією, а тому відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей має право на звільнення від сплати процентів за користування кредитом та від сплати штрафів і пені за несвоєчасну сплату платежів. Просив урахувати це при вирішенні справи та стягнути лише тіло кредиту.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи; у позовній заяві та в окремому клопотанні міститься прохання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи через електронний кабінет; подав зазначену вище заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності у зв`язку з перебуванням на військовій службі, та надав копії довідки командира військової частини і військового квитка.

Враховуючи клопотання обох сторін, суд відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України ухвалив проводити розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося, а відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Укладення кредитного договору та його умови.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ виконало обов`язок надати споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця.

14 листопада 2024 року о 13 год 18 хв ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ (первісний кредитор, код ЄДРПОУ 43979069) і ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про надання споживчого кредиту № 1895664 за продуктом NewShort. Суд дослідив копію цього договору, надану позивачем. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором P047 14.11.2024 13:18:03, що надсилався на вказаний ним номер мобільного телефону. Факт укладення договору відповідач визнає.

Договором встановлені такі умови кредитування: сума кредиту (загальний розмір) 10 000 грн; строк кредиту 360 днів; стандартна процентна ставка 1 % на день (фіксована), знижена процентна ставка 0,95 % на день за умови сплати першого платежу до 14 грудня 2024 року; денна процентна ставка на дату укладення договору 1 %; загальні витрати за кредитом 36 000 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 2 333,95 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту 46 000 грн. Пунктами 1.13, 1.14 договору передбачено, що додаткові та/або супутні послуги за договором не надаються, а комісії не встановлюються.

Видача кредитних коштів.

На виконання умов зазначеного договору кредитні кошти в сумі 10 000 грн були перераховані 14 листопада 2024 року о 13 год 19 хв на реквізити платіжної картки відповідача № 4441114467025134, зазначеної в пункті 2.1 договору ( НОМЕР_1 ), що підтверджується листом ТОВ ПЕЙТЕК (код ЄДРПОУ 44103264) вих. № 20250828-381 із зазначенням номера транзакції, коду авторизації та банку-еквайра. ТОВ ПЕЙТЕК на підставі ліцензії Національного банку України надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку і діяло на підставі договору з ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ від 01 квітня 2024 року № 01042024-2. Отримання кредитних коштів відповідач визнає.

Порушення зобов`язання, нарахування та платежі.

Згідно з деталізованим розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ станом на 28 серпня 2025 року, за період з 14 листопада 2024 року по 28 серпня 2025 року (288 днів) відповідачеві нараховано: тіло кредиту 10 000 грн, проценти за користування кредитом 28 655 грн, штрафні санкції 5 000 грн (нараховані у період з 13 лютого по 26 березня 2025 року), а всього 43 655 грн.

За цим самим розрахунком відповідач здійснив три платежі: 12 грудня 2024 року 2 755,01 грн, 10 січня 2025 року 2 900,01 грн, 14 лютого 2025 року 5 300,01 грн, а всього 10 955,03 грн. Кредитодавець зарахував із цієї суми 0,03 грн у погашення тіла кредиту, 9 155 грн у погашення процентів за користування кредитом і 1 800 грн у погашення штрафних санкцій. Після 14 лютого 2025 року платежі від відповідача не надходили.

Внаслідок такого зарахування кредитодавець визначив залишок заборгованості станом на 28 серпня 2025 року в розмірі 32 699,97 грн, з яких: тіло кредиту 9 999,97 грн, проценти 19 500 грн, штрафні санкції 3 200 грн.

Перехід права вимоги.

28 серпня 2025 року між ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ і ТОВ Фінансова компанія ПОЗИКА укладено договір факторингу № 28082025, відповідно до якого первісний кредитор відступив на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 1895664, укладеним з ОСОБА_1 . Це підтверджується наданими позивачем копіями зазначеного договору, акта приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді від 28 серпня 2025 року (додаток 5 до договору) та витягу з додатка № 1 до договору факторингу, який містить прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача, номер і дату кредитного договору, а також структуру заборгованості на дату відступлення. Позивач здійснив оплату за відступлення права вимоги згідно з платіжною інструкцією від 28 серпня 2025 року № 6054373, копія якої надана позивачем та досліджена судом.

Щодо військової служби відповідача.

ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки за формою 5 командира військової частини НОМЕР_2 від 03 травня 2026 року № 2692/5/362.

Відповідно до наданої суду копії військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України № 69/2022 призваний до Збройних Сил України за мобілізацією та безперервно проходить військову службу на різних посадах у декількох військових частинах: з 24 лютого 2022 року у військовій частині НОМЕР_4 , з 19 червня 2023 року у військовій частині НОМЕР_5 , з 01 травня 2025 року у військовій частині НОМЕР_2 . Відомостей про виключення відповідача зі списків особового складу без подальшого зарахування до іншої військової частини військовий квиток не містить.

Отже, відповідач проходив військову службу за мобілізацією протягом усього періоду воєнного стану, станом на день укладення кредитного договору, протягом усього строку кредитування та станом на день розгляду справи.

Норми права, які застосував суд.

На підставі статті 205 та частини першої статті 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про споживче кредитування договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України Про електронні документи та електронний документообіг, а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про електронну комерцію).

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами статей 526, 530, 610, частини першої статті 612, статті 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частинами четвертою і п`ятою статті 8 Закону України Про споживче кредитування денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %, а її максимальний розмір не може перевищувати 1 %.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 21 Закону України Про споживче кредитування сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, у редакції Законів № 3621-IX від 21 березня 2024 року та № 3633-IX від 11 квітня 2024 року, чинній станом на день укладення зазначеного кредитного договору та протягом усього строку кредитування, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а також іншим військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між первісним кредитором і відповідачем виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору, укладеного в електронній формі. ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, зокрема з розміром процентної ставки та відповідальністю за порушення зобов`язання, і погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі статтею 12 Закону України Про електронну комерцію прирівнюється до власноручного підпису.

Належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується зазначеним вище листом ТОВ ПЕЙТЕК, згідно з яким 14 листопада 2024 року на платіжну картку відповідача, вказану в договорі, перераховано 10 000 грн. Ці обставини відповідач визнає, а тому відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України вони не підлягають доказуванню.

Умови договору щодо плати за користування кредитом і відповідальності відповідають вимогам Закону України Про споживче кредитування: денна процентна ставка становить 1 % і не перевищує максимального розміру, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону; нарахована сукупна сума штрафних санкцій (5 000 грн) не перевищує половини суми, одержаної споживачем за договором, як того вимагає абзац другий частини другої статті 21 Закону; комісії договором не передбачені і не нараховувалися. Строк кредитування (360 днів) станом на дату відступлення права вимоги не сплив. Отже, самостійних підстав для зменшення нарахованих сум з мотивів невідповідності умов договору вимогам законодавства про споживче кредитування суд не встановив.

Водночас, як зазначено вище, суд встановив, що ОСОБА_1 станом на день укладення кредитного договору та протягом усього строку кредитування проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у період дії воєнного стану. Тому на нього протягом усього строку кредитування поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, а саме йому не повинні були нараховуватися ані проценти за користування кредитом, ані штрафні санкції та пеня за невиконання зобов`язання.

Кредит за договором № 1895664 від 14 листопада 2024 року отримано на споживчі (особисті) потреби; він не є кредитом на придбання об`єктів житлового фонду чи автомобіля, а тому під передбачені зазначеною нормою винятки не підпадає.

Суд зауважує, що наведена норма не ставить застосування пільги в залежність від звернення військовослужбовця до кредитодавця, від повідомлення кредитодавця про проходження військової служби чи від внесення відповідних змін до кредитного договору. Не має правового значення й та обставина, що кредитний договір укладено після призову відповідача на військову службу за мобілізацією, оскільки пункт 15 статті 14 Закону такого винятку не містить, а пільга поширюється на весь час призову військовослужбовця.

Відсутність звернення відповідача до первісного чи нового кредитора із заявою про застосування пільг не спростовує того, що на ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». За наявності позову кредитора про стягнення заборгованості за кредитним договором суд має самостійно здійснити перерахунок такої заборгованості з урахуванням наданих військовослужбовцю пільг, зокрема зменшивши розмір кредиторських вимог на суми коштів, які були зараховані на погашення процентів, пені та штрафних санкцій. Подібний правовий висновок щодо обов`язку суду враховувати пільги військовослужбовця та здійснювати перерахунок заборгованості під час розгляду позову кредитора викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21.

Отже, нараховані відповідачеві за період з 14 листопада 2024 року по 28 серпня 2025 року проценти за користування кредитом у розмірі 28 655 грн та штрафні санкції у розмірі 5 000 грн нарахуванню не підлягали, а тому підстав для їх стягнення (у заявлених до стягнення частинах 19 500 грн процентів і 3 200 грн штрафних санкцій) немає.

Здійснюючи перерахунок заборгованості, суд виходить з того, що всі сплачені відповідачем кошти підлягають зарахуванню виключно в погашення заборгованості за тілом кредиту. Загальна сума платежів відповідача становить 10 955,03 грн (12 грудня 2024 року 2 755,01 грн, 10 січня 2025 року 2 900,01 грн, 14 лютого 2025 року 5 300,01 грн), тоді як сума одержаного ним кредиту становить 10 000 грн. Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту за договором № 1895664 від 14 листопада 2024 року була погашена в повному обсязі ще до дати відступлення права вимоги, а сплачена ним сума перевищила суму одержаного кредиту на 955,03 грн.

Суд враховує, що відповідач у своїй заяві не заперечував проти стягнення тіла кредиту. Проте визнання стороною окремих обставин звільняє від доказування лише фактів (частина перша статті 82 ЦПК України) і не позбавляє суд обов`язку самостійно надати правову кваліфікацію встановленим обставинам та перевірити наявність і розмір заборгованості. Оскільки за результатами перерахунку заборгованість за тілом кредиту відсутня, суд не вправі стягнути з відповідача суму, обов`язок сплати якої припинився належним виконанням (стаття 599 ЦК України). Питання про повернення надміру сплачених 955,03 грн предметом цього спору не є, оскільки зустрічний позов не заявлявся.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає таке. Ланцюг відступлення права вимоги за кредитним договором № 1895664 від ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ до ТОВ Фінансова компанія ПОЗИКА документально підтверджений договором факторингу, актом приймання-передачі реєстру боржників, витягом з додатка № 1 до договору факторингу та платіжною інструкцією про оплату відступлення. Разом з тим відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Оскільки станом на 28 серпня 2025 року зобов`язання відповідача перед первісним кредитором за тілом кредиту було припинене належним виконанням, а проценти і штрафні санкції нарахуванню не підлягали, до позивача не перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у будь-якому обсязі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та заявлені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають і покладаються на позивача.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПОЗИКА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ПОЗИКА, код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, літера Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 5 серпня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський