Рішення № 138841716, 05.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1859/26

провадження №: 2/398/2640/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"05" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», представник позивача Поляков Олексій Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 383,12 грн та судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 грудня 2021 року первісний кредитор ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір № 523260861 початково на суму 5 700,00 грн, яку в подальшому було збільшено до 9 300,00 грн. Кредитні кошти перераховані на платіжну картку відповідача.

Відповідач порушив умови договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів. Загальний розмір заборгованості становить 11 383,12 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) - 9 299,12 грн та заборгованість за процентами - 2 084,00 грн. Заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) до стягнення не заявляється.

Право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 року, укладеного з ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». Останнє, у свою чергу, набуло право вимоги від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року, до якого право вимоги перейшло від первісного кредитора на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо емітування на ім`я відповідача платіжної картки, належності йому номера телефону, а також первинні банківські документи (виписки) про факт зарахування кредитних коштів. На виконання ухвали суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом № БТ/Е-18419 від 05 травня 2026 року надало витребувану інформацію та виписки про рух коштів за картковим рахунком відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки поштою за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . До суду повернувся поштовий конверт з відміткою про причини невручення - «адресат відсутній». Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося, а відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Укладення кредитного договору та його умови.

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 523260861 від 15.12.2021 року відповідач отримав інформацію про умови кредитування, а ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця.

15 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір кредитної лінії № 523260861. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Згідно з реквізитами підпису у тексті договору та Довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі одноразовий ідентифікатор MNV3C75B був відправлений відповідачу 15.12.2021 року о 9:04:30 на повідомлений ним номер телефону НОМЕР_1 та введений ним для підписання о 9:05:26.

Договором № 523260861 встановлено такі умови кредитування:

сума кредиту (перший транш) - 5 700,00 гривень;

строк кредитування (Дисконтний період) - 28 днів від дати отримання першого траншу (до 12.01.2022 року) з можливістю його продовження на умовах п. 1.8 Договору;

дисконтна процентна ставка - 3,65 % річних, що становить 0,01 % на день від суми кредиту (п. 1.9.1);

індивідуальна процентна ставка, що застосовується за умови продовження строку Дисконтного періоду, - 766,50 % річних, що становить 2,10 % на день від суми кредиту, з правом кредитодавця надавати знижки на її розмір (п. 1.9.2);

процентна ставка, що застосовується з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду, - 1 087,70 % річних, що становить 2,98 % на день від суми кредиту (п. 1.12.2).

Згідно з пунктами 1.12 та 1.12.1 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на таких умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. Відповідно до п. 5.2 Договору строк його дії обчислюється з моменту підписання та може бути продовжений з урахуванням умов п. 1.8 і п. 1.12.1 Договору.

У подальшому сума кредиту була збільшена шляхом отримання додаткових траншів на загальну суму 3 600,00 грн, а саме: 18.12.2021 року на 3 000,00 грн та 03.01.2022 року на 600,00 грн. Загальна сума наданого кредиту становить 9 300,00 грн.

Видача кредитних коштів.

На виконання умов Договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснило видачу кредитних коштів шляхом безготівкового перерахування трьома траншами на загальну суму 9 300,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № 5375-41ХХ-ХХХХ-8362, яку він указав у своїй Заявці. Зазначені обставини підтверджуються копіями платіжних доручень банку платника ПАТ «КБ «ГЛОБУС»: № a6715687-d87e-49b6-b827-6b6d08d24274 від 15.12.2021 року на 5 700,00 грн, № 5c74c4bb-b317-4beb-8297-7fdc9223302f від 18.12.2021 року на 3 000,00 грн та № 37b30b1c-5706-417a-9e01-313dec392344 від 03.01.2022 року на 600,00 грн, а також довідками первісного кредитора щодо ініціювання відповідних платіжних операцій.

Фактичне зарахування зазначених кредитних коштів на рахунок відповідача підтверджено інформацією банку-емітента, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів. Листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № БТ/Е-18419 від 05 травня 2026 року підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , повний номер рахунку за якою - НОМЕР_4 , а також що номер телефону НОМЕР_1 є фінансовим номером телефону за цим картковим рахунком і міститься в анкетних даних відповідача. Відповідно до наданих банком виписок за картковим рахунком відповідача зафіксовано успішне зарахування коштів: 15.12.2021 року о 09:05:51 у сумі 5 700,00 грн, 18.12.2021 року о 12:20:00 у сумі 3 000,00 грн та 03.01.2022 року о 10:19:08 у сумі 600,00 грн.

Крім того, згідно з наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» випискою 03.01.2022 року о 10:24:55, тобто через п`ять хвилин після зарахування чергового траншу, з указаної банківської картки відповідача здійснено операцію з поповнення мобільного номера НОМЕР_1 на суму 300,00 грн, що є доказом належності йому цього номера.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості.

Згідно з Довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора відповідач двічі скористався правом продовження Дисконтного періоду на умовах п. 1.8 Договору: 08.01.2022 року, сплативши всі фактично нараховані проценти в сумі 21,00 грн, унаслідок чого Дисконтний період продовжено на 26 днів - до 07.02.2022 року; та 10.02.2022 року, сплативши 5 667,00 грн, унаслідок чого Дисконтний період продовжено на 30 днів - до 09.03.2022 року.

Інших платежів на погашення заборгованості відповідач не здійснював. Усього ним сплачено 5 688,00 грн, з яких на погашення тіла кредиту зараховано 0,88 грн, на погашення процентів - 5 687,12 грн.

Згідно з наданими позивачем розрахунком заборгованості первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», розрахунком наступного кредитора ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та випискою з особового рахунку, складеною позивачем, станом на дату звернення до суду за кредитним договором обліковується заборгованість у загальному розмірі 11 383,12 грн, яка складається із:

заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) - 9 299,12 грн;

заборгованості за процентами - 2 084,00 грн.

Заборгованість за штрафними санкціями позивачем до стягнення не заявляється та у виписці визначена в розмірі 0,00 грн.

Як убачається з наданих розрахунків, нарахування процентів здійснювалося кредиторами за період з 15.12.2021 по 06.06.2022 року в такій хронології: первісний кредитор ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснював нарахування за період з 15.12.2021 по 05.05.2022 року; наступний кредитор ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - за період з 06.05.2022 по 06.06.2022 року. Після 06.06.2022 року нарахування процентів кредиторами не здійснювалося.

Перехід права вимоги.

Право вимоги за кредитним договором № 523260861 від 15.12.2021 року перейшло до позивача внаслідок послідовного відступлення прав за ланцюгом договорів факторингу.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 з додатковими угодами до нього. Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року до цього договору (порядковий номер 11 863) право грошової вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Станом на дату відступлення сума заборгованості відповідача становила 11 353,36 грн, з яких 9 299,12 грн - тіло кредиту та 2 054,24 грн - проценти. Факт передачі прав та проведення розрахунків за цим відступленням підтверджується Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги і Актом звірки взаємних розрахунків.

Надалі, 23 лютого 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 23/0224-01. Згідно з Витягом з Реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року (порядковий номер 871) право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» із сумою заборгованості 11 383,12 грн (9 299,12 грн - тіло кредиту, 2 084,00 грн - проценти). Виконання зобов`язань щодо оплати за відступлені права вимоги підтверджується платіжною інструкцією.

У подальшому, 15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Клієнт) та позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е. Перехід права вимоги до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 15.07.2025 року та Витягом з Реєстру боржників від 15.07.2025 року, згідно з яким (порядковий номер 9 147) право вимоги до ОСОБА_1 відступлено позивачу із зафіксованою сумою заборгованості 11 383,12 грн (9 299,12 грн - тіло кредиту, 2 084,00 грн - проценти). Оплатність цього переходу прав вимоги підтверджується наданою позивачем платіжною інструкцією.

Норми права, які застосував суд.

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з частинами 1 та 2 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога); майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що 15 грудня 2021 року між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 523260861, укладеного в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, у тому числі з розміром процентних ставок і порядком нарахування процентів, та погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 207 ЦК України прирівнюється до власноручного підпису і створює для сторін відповідні правові наслідки.

Належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів на загальну суму 9 300,00 грн підтверджується платіжними дорученнями та витребуваними судом інформацією і банківськими виписками АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за картковим рахунком відповідача. Суд окремо звертає увагу на те, що банк-емітент підтвердив як належність відповідачу платіжної картки, на яку перераховувалися кредитні кошти, так і належність йому фінансового номера телефону, на який надсилався одноразовий ідентифікатор для підписання договору, а згідно з банківською випискою 03.01.2022 року з цієї ж картки здійснювалося поповнення цього номера телефону.

Право грошової вимоги за вказаним договором внаслідок укладення послідовного ланцюга договорів факторингу у повному обсязі перейшло до позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС». Кожен етап відступлення підтверджений договором факторингу, витягом з відповідного реєстру із зазначенням даних саме цього кредитного договору та відповідної суми заборгованості, а також доказами оплати наданого фінансування; зафіксовані у витягах суми є взаємоузгодженими. Укладення двох перших договорів факторингу до виникнення кредитного зобов`язання відповідача на дійсність відступлення не впливає, оскільки за ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути і право вимоги, яке виникне в майбутньому, а самі договори передбачають перехід права вимоги з моменту підписання відповідного реєстру. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання не виконав, кредит та нараховані проценти у встановлені строки не повернув. Власного розрахунку заборгованості, контррозрахунку чи доказів її погашення відповідач суду не надав, розміру заборгованості не оспорював.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки заборгованості і встановив, що вони є арифметично правильними, відповідають умовам договору та узгоджуються з витягами з реєстрів прав вимоги на кожному етапі відступлення. Із загальної суми наданого кредиту 9 300,00 грн відповідачем погашено 0,88 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості за тілом кредиту становить 9 299,12 грн.

Здійснюючи оцінку правомірності нарахування процентів, суд ураховує, що первісний Дисконтний період тривалістю 28 днів спливав 12.01.2022 року, проте відповідач двічі скористався передбаченим п. 1.8 Договору правом на його продовження, сплативши всі фактично нараховані проценти, унаслідок чого Дисконтний період було продовжено до 09.03.2022 року. Пунктами 1.12, 1.12.1 та 5.2 Договору сторони погодили відкладальну обставину, згідно з якою факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду має наслідком продовження загального строку дії Договору на кожний наступний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. Отже, погоджений сторонами строк кредитування закінчувався 07.06.2022 року.

Нарахування заборгованості за процентами здійснювалося кредиторами за період з 15.12.2021 по 06.06.2022 року, тобто в межах визначеного договором строку кредитування, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Нарахування здійснювалися за ставками, погодженими сторонами в пунктах 1.9.1 і 1.9.2 Договору, а після закінчення Дисконтного періоду - за ставкою, нижчою за передбачену п. 1.12.2 Договору, тобто на умовах, більш сприятливих для позичальника, ніж це передбачено договором. Із загальної суми нарахованих процентів відповідачем сплачено 5 687,12 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості за процентами становить 2 084,00 грн.

Відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 11 383,12 грн є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов таких висновків.

На підтвердження цих витрат позивач надав Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Додаткову угоду № 25771096392 від 01.09.2025 року до нього, Акт прийому-передачі наданих послуг, а також свідоцтво і довіреність адвоката Соломка О.В., відповідно до яких позивачу надано послуги професійної правничої допомоги на загальну суму 7 000,00 грн.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Верховний Суд у справі № 873/212/21 дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18 та від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи; часткова відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав їх необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства навіть за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції: заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Керуючись критеріями обґрунтованості та співмірності судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а також того, що заборгованість виникла за договором споживчого кредитування, справа є малозначною, розглядалася в порядку спрощеного провадження, а позовна заява є типовою для адвоката, суд визнає обґрунтованим стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 523260861 від 15 грудня 2021 року у загальному розмірі 11 383 (одинадцять тисяч триста вісімдесят три) гривні 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 5 серпня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський