Рішення № 138840527, 31.07.2026, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/158/26 провадження № 2/403/357/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Ю.А. звернувся до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту - АТ «ПУМБ»), третя особа: приватний виконавець Золотарьова Т.В., про визнання таким, що не підлягає виконанню, вчиненого 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. виконавчого напису №42431, про стягнення із позивача на користь відповідача АТ «ПУМБ» грошових коштів в розмірі 37634,18 грн.. Позовна вимога обгрунтована відсутністю безспірного характеру зазначеної у виконавчому написі заборгованості позивача перед відповідачем, не повідомленням позивача у визначених законом спосіб та порядку про вчинення оспорюваного виконавчого напису, а також відсутністю нотаріального посвідчення кредитного договору, на підставі якого цей виконавчий напис був вчинений.

В судове засідання по розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Шевчук Ю.А. не зявились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в порядку, передбаченому ст.ст.14, 128 ЦПК України. Відповідно до поданої 28 липня 2026 року представником позивача заяви, останній прохав суд розглянути справу його участі та позивача. Позовні вимоги вимоги підтримує в повному обсязі та прохає суд їх задовольнити (а.с.70-71).

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача АТ «ПУМБ» не зявився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.ст.14, 128 ЦПК України (а.с.64, 67). Про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1 у встановлений судом строк не подав. Відповідно до поданої до суду заяви про визання позову, представник відповідача прохала суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнути з АТ «Перший Український Міжнародний Банк» 50% від суми судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову (а.с.28).

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Т.В. в судове засідання по розгляду справи по суті не зявилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у порядку, передбаченому ст.ст.14, 128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений їй належним чином (а.с.63, 68). Заяв та клопотань, повязаних з розглядом справи, до суду не подавала. Письмових пояснень третьої особи щодо позову до суду також не направила.

З огляду на неявку в судове засідання сторін, їх представників та приватного виконавця Золотарьової Т.В., суд відповідно до положень ч.1 ст.58, ч.1 ст.223 ЦПК України приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без їх участі. На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, а також процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.37-38).

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.56).

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що 17 травня 2019 року ОСОБА_1 шляхом підписання заяви №2001311570201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб беззастережно підтвердила прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення зазначеного договору, розміщеної на офіційному вебсайті банку, з урахуванням умов надання всіх обраних нею послуг. У вказаній заяві ОСОБА_1 просила відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку, а також встановити за цим рахунком кредитний ліміт у розмірі 24655,00 грн. (а.с.11).

Будь-яких належних, допустимих та достовірних в розумінні ст.ст.77-79 ЦПК України доказів на спростування обставини підписання заяви №2001311570201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб під час судового провадження у справі відповідачем надано не було.

26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №42431, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором №2001311570201 від 17 травня 2019 року за період з 29 березня 2021 року по 20 жовтня 2021 року в загальній сумі 37634,18 грн., з яких прострочена заборгованість за: сумою кредиту становить 5964,23 грн., прострочена заборгованість за процентами - 7861,27 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 22405,04 грн., строкова заборгованість за процентами - 1153,64 грн., а також 250,00 грн. плати за вчинення нотаріусом виконавчого напису на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» (а.с.10).

20 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67945502 по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса №42431, виданого 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. (а.с.12). Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним позивачем, як учасником цивільного процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією (п.19 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат», далі - Закону, в редакції на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок).

Відповідно до ч.1 ст.87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст.88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За змістом ч.2 ст.87 Закону та п.п.3.2 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку(п.п.3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса від 26 листопада 2021 за реєстраційним №42431 про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2001311570201 від 17 травня 2019 року, приватний нотаріус Бригіда В.О. при його вчиненні керувався ст.ст.87-91 Закону та п.2 Переліку.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» вказаний перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами»(далі - постанова №662) був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», за змістом якого для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржником допущено прострочення платежів за зобовязаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі і в частині п.2 щодо доповнення Переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобовязаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Вказана постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Відповідно до правових висновків, викладених в п.п.83, 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17, «…оскільки у судовому порядку постанову №662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса…Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Бригідою В.О. 26 листопада 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, а, отже, на дату вчинення приватним нотаріусом зазначеного виконавчого напису відповідні положення Переліку, на підставі яких допускалося стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, втратили чинність.

Згідно з п.1 Переліку (в редакції, що діяла на дату вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

Судом встановлено, що представником АТ «ПУМБ» приватному нотаріусу Бригіді В.О. для вчинення виконавчого напису не надавався оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може проводитися у безспірному порядку, а був поданий не засвідчений нотаріально оригінал заяви №2001311570201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 17 травня 2019 року, яка з огляду на недотримання умови щодо її нотаріального посвідчення, не може вважатися тим договором, за яким допускається проведення стягнення заборгованості у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису, вчиненого 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. за реєстраційним №42431, таким, що не підлягає виконанню, у звязку з недотримання передбачених ст.88 Закону умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Даний висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним Верховним Судом в постановах від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц та від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17, які відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі №750/3781/20, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором обєктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це обєктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобовязання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обовязково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі №554/6777/17 та від 03 лютого 2021 року у справі №761/6923/17, які відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У поданій до суду позовній заяві представник позивача заперечив обставину обізнаності позивача ОСОБА_1 про вчинення стосовно неї оскаржуваного виконавчого напису та отримання будь-яких документів з приводу виконавчого провадження.

За змістом ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч.2, 4 ст.12 ЦПК України).

З урахуванням положень п.п.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку (вчинення виконавчого напису після спливу тридцяти днів з моменту надіслання боржнику письмового повідомлення - вимоги про усунення порушень), обовязок доведення належного повідомлення ОСОБА_1 , як боржника, під час процедури стягнення з неї заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса, покладалося саме на АТ «ПУМБ», як стягувача за кредитним договором.

Разом з тим, АТ «ПУМБ» у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього доказами на спростування викладених представником позивача в позовній заяві тверджень про неотримання позивачем письмових повідомлень (вимог) про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором надано не було, що як наслідок, не може свідчити про дотримання кредитодавцем АТ «ПУМБ» під час процедури стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса такого її етапу, як належного повідомлення боржника.

Таким чином, за встановлених судом обставин в їх сукупності, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про недотримання приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. під час вчинення 26 листопада 2021 року виконавчого напису за реєстраційним №42431 вимог законодавства, що визначає порядок та умови вчинення нотаріусом зазначеної нотаріальної дії, а тому позов ОСОБА_1 про визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом немайнового характеру, який був поданий ним в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Предметом розгляду даної справи є вимога ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вчиненого щодо стягнення з неї заборгованості, яка виникла з кредитних правовідносин.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі №761/24881/16-ц дійшла висновку, що передбачена ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» пільга щодо сплати судового збору поширюється на споживачів за позовами, повязаними з порушенням їх прав.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №643/2870/18 зазначив, що позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин, а тому у випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягають застосуванню положення ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 19 червня 2024 року у справі №161/13491/22, відповідно до якого споживач, який звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, на захист своїх прав, порушених у кредитних правовідносинах, звільнений від сплати судового збору за подання такого позову.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин та те, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав, як споживач фінансових послуг, вона у відповідності до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору за подання даного позову.

За змістом ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що відповідачем АТ «ПУМБ» до початку розгляду справи по суті була подана заява про визнання позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

За результатами розгляду справи позовну вимогу ОСОБА_1 задоволено повністю.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 27 червня 2024 року у справі №554/1376/23, вирішуючи питання розподілу судових витрат у випадку звільнення позивача від сплати судового збору та визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, дійшов висновку, що з відповідача на користь держави підлягає стягненню 50 відсотків судового збору, який підлягав би сплаті за пред`явлення позову.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі та звільнення її від сплати судового збору, як споживача, а також визнання відповідачем АТ «ПУМБ» позову до початку розгляду справи по суті, у відповідності до ч.6 ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у виді 50 відсотків судового збору, який підлягав би сплаті позивачем при поданні даного позову до суду, з урахуванням пониження ставки судового збору на коефіцієнт 0,8, що становить 532 грн. 48 коп. (50% від 1064 грн. 96 коп.).

Інші судові витрати, повязані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 142, 206, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволити повністю. Визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинений 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №42431, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором №2001311570201 від 17 травня 2019 року за період з 29 березня 2021 року по 20 жовтня 2021 року в сумі 37384 грн. 18 коп. (тридцять сім тисяч триста вісімдесят чотири гривні вісімнадцять копійок) та плати за вчинення нотаріусом виконавчого напису в розмірі 250 грн. 00 коп. (двісті п`ятдесят гривень 00 копійок), а всього на загальну суму 37634 грн. 18 коп. (тридцять сім тисяч шістсот тридцять чотири гривні вісімнадцять копійок).

Стягнути із Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 532 грн. 48 коп. (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

Судовий збір в іншій частині в розмірі 532 грн. 48 коп. (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок) - компенсувати за рахунок держави.

Повне імя та найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», адреса місцезнаходження: вул.Андріївська, буд.№4 м.Київ, поштовий індекс 04070, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, адреса місцезнаходження: вул.Чорновола Вячеслава, буд.№43 м.Кропивницький, поштовий індекс 25006.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 05 серпня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова