Рішення № 138837548, 07.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1289/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (76006, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, місто Івано-Франківськ, вул.Хмельницького Б., будинок 92А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДронХаб" (65020, Одеська обл., місто Одеса, вул. Південна, будинок 1, квартира 19)

про стягнення 18 115,89 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

06.04.2026 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДронХаб", в якій просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 18 115,89 грн, які складаються з 3% річних у сумі 1 375,89 грн та пені у сумі 16 740 грн, а також судовий збір.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10.04.2026 позовну заяву Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області за вх.№1322/26 від 06.04.2026 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення повного найменування позивача, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача та надання доказів направлення відповідачу позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення.

Вказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету позивача 11.04.2026 о 20:50, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу.

13.04.2026 та 14.04.2026 до суду від позивача надійшли заяви про усунення недоліків, згідно з якими останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки

усунув.

Ухвалою суду від 17.04.2026 відкрито провадження у справі №916/1289/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати заяви по суті справи та встановлено строки на подання останніх.

Також ухвалою суду про відкриття провадження у справі сторонам було запропоновано надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 17.04.2026 була доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 19.04.2026 о 23:12, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу, наявні в матеріалах справи (а.с.123-124).

04.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 8 370 грн.

Згідно з ч.5,7 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в умовах воєнного стану, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.

Протоколом уповноваженої особи Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області від 05.11.2025 затверджено Тендерну документацію для проведення процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: «Засіб радіоелектронного захисту» код ДК 021:2015 35730000-0 Електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту.

Того ж дня, АРЗ СП розпочата процедура публічної закупівлі товарів за предметом «Засіб радіоелектронного захисту» шляхом оприлюднення в інформаційно-телекомунікаційній системі "ProZorro" оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями (єдиний унікальний номер закупівлі ID: UA-2025-11-05-015162-a), за змістом якого, зокрема: очікувана вартість предмета закупівлі визначена замовником у розмірі 2 860 000,00 грн, кінцевий строк подання тендерних пропозицій до 13.11.2025, мова тендерної пропозиції українська, тощо.

Для участі у закупівлі тендерні пропозиції подано кількома учасниками, за результатами аукціону та проведеної кваліфікації учасників, переможцем визнано відповідача ТОВ ДронХаб.

Відповідно, за результатами проведеної процедури закупівлі, між АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області та ТОВ «Дронхаб» укладено договір про закупівлю № 442 від 27 листопада 2025 р. на постачання 10 комплектів засобів радіоелектронного захисту Шелтер 8.

Умовами договору та додаткової угоди № 1 від 28.11.2025 сторонами узгоджено кінцеві терміни постачання товару 10.12.2025, термін дії договору до 15.12.2025, розділами 7 та 8, 10 договору передбачено права та обов`язки, відповідальність сторін при порушенні зобов`язань, умови припинення договору.

Натомість, як зазначає позивач, станом на дату граничного терміну постачання товару 10.12.2025, товар не поставлено, внаслідок чого позивачем надіслано лист постачальнику №54600301-3950/546011 від 11.12.2025 про необхідність дотримання договірних зобов`язань, та отримано відповідь №0111/12 від 11.12.2025 від ТОВ ДронХаб про готовність сплати штрафних санкцій та гарантію постачання товару.

Станом на 12.12.2025 товар не поставлено, позивачем надіслано лист-попередження про порушення договірних зобов`язань (постачальником порушено умови договору розділ 4 (п.4.1., 4.5., 4.7, 4.8) щодо граничного терміну постачання всього товару (10 комплектів), відсутності представника постачальника при передачі товару).

Станом на 15.12.2025, дату граничного терміну дії договору, коли із закінченням строку дії договору між сторонами припиняються всі зобов`язання, окрім гарантійних, товар не було поставлено, з огляду на що позивачем надіслано лист №54600301-3990/546011 від 15.12.2025 про припинення договірних зобов`язань з врахуванням умов договору та ЦК України в односторонньому порядку з 16.12.2025.

Відповідь на лист - досудову вимогу про відшкодування завданих заявнику збитків невиконанням умов договору №54600301-4039/546011 від 18.12.2025 відповідачем не надано, штрафні санкції не сплачено, поштові конверти повернулись за терміном зберігання/не вручені, електронною поштою вимоги та претензії АРЗ СП виконавцем послуг отримані.

Позивач також зазначає, що 10.12.2025 відповідачем було надіслано товар на адресу замовника, що підтверджується експрес-накладною №559001522702588 з Нової пошти, проте, позивач змушений був відмовитись від отримання товару, адже, товар прийшов не у повній комплектності (замість замовлених 10 комплектів прийшло лише 3), та, всупереч умовам договору №442 від 27.11.2025, був відсутній представник постачальника при передачі товару.

Умовами розділу 8, 10 договору передбачена відповідальність сторін за порушення зобов`язань та завдання таким порушенням істотної шкоди та збитків іншій стороні: п.8.3 - за порушення строків виконання зобов`язань постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару та готовий нести відповідальність за прострочення поставки товару.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору у частині порушення строків виконання зобов`язань з повної та своєчасної поставки товару, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 18 115,89 грн, які складаються з 3% річних у сумі 1 375,89 грн та пені у сумі 16 740 грн.

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ДронХаб".

Відповідач зазначає, що відповідно до видаткової накладної № 139 від 10 грудня 2025 року, що була відправлена разом із засобами, а тому, підписана лише відповідачем, поставка товару здійснювалася у розмірі 4 комплектів, а не 3, як зазначає позивач, що також підтверджується вагою вантажу зазначеною в експрес-накладній.

На виконання умов договору відповідач здійснив фактичну поставку частини товару (4 комплектів) вчасно та був готовий здійснити подальшу поставку решти товару.

Проте, як зазначає відповідач, позивач безпідставно відмовився від прийняття поставленого товару, не забезпечив присутність свого представника для здійснення приймання товару.

Крім того, у відповідності до п.4.9 договору, позивач не направив жодного офіційного письмового листа щодо причин відмови від прийняття товару або зміни умов поставки, у зв`язку з відсутністю представника відповідача при першій частковій поставці чи інших причин.

При цьому, у жодному з листів, направлених позивачем у період з 11.12.2025 до 15.12.2025, позивач не повідомив відповідача про те, що 10.12.2025 товар надійшов від перевізника та був відхилений, а також не повідомив про причини такої відмови.

Таким чином, відповідач зазначає, що він, не будучи належним чином повідомлений про фактичні обставини, був позбавлений можливості оперативно відреагувати, організувати повторну поставку у повному обсязі з належним оформленням та забезпеченням присутності представника.

Таким чином, відповідач зазначає, що саме дії позивача, які полягають у безпідставній відмові від прийняття товару, недотриманні процедури фіксації невідповідності, передбаченої п.4.9 договору, та ненаправленні належного повідомлення відповідачу про фактичні підстави відмови, призвели до неможливості подальшого виконання зобов`язань відповідачем.

Окрім того, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4.5. договору постачальник здійснює поставку товару у кількості та у строки, визначені заявками замовника або умовами договору.

Водночас, у матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази направлення позивачем відповідної заявки на поставку товару у повному обсязі (10 комплектів) у конкретний строк, що свідчить про відсутність узгодженого сторонами обсягу та строків одноразової поставки всієї партії товару.

Крім того, згідно з пунктом 4.1. договору здача-приймання товару кожної поставки здійснюється у присутності представників сторін, згідно накладної в місці постачання товару, тобто, вказаний пункт прямо передбачає можливість здійснення поставки товару частинами (партіями), а не виключно одноразово у повному обсязі.

Стаття 670 ЦК України також передбачає, що позивач мав право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає.

Відповідач також зазначає, що відповідно до умов п. 7.2.1 договору сторони погодили, що замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це у строк - протягом 10 днів, тобто договірною підставою дострокового розірвання є саме невиконання, а не будь-яке порушення умов договору.

Відтак, підстава для розірвання за п.7.2.1 - «невиконання зобов`язань» - формально не настала, оскільки відповідач не ухилявся від виконання, а здійснив часткову поставку і підтверджував готовність до повної поставки.

На підтвердження добросовісної поведінки відповідача та його наміру виконати зобов`язання у повному обсязі свідчить лист №0111/12 від 11.12.2025, яким відповідач повідомив позивача про об`єктивні причини затримки поставки, а саме впровадження нових правил експортного контролю в Китаї, що підтверджується листом виробника від 17.11.2025, а також підтвердив готовність сплатити штрафні санкції за допущене прострочення та гарантував поставку товару у повному обсязі.

Відповідач також вважає, що нарахування штрафних санкцій має бути здійснено наступним чином.

Згідно з п.8.3 договору, 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання становить: 2 790 000,00 грн - 1 116 000,00 грн = 1 674 000,00 грн вартість за непоставлені 6 засобів, а отже, 0,1% вартості цього товару (6 комплектів) становить 1 674,00 грн. Оскільки позивач безпідставно відмовився від прийняття 4 комплектів товару, поставлених у межах граничного строку, відповідальність відповідача може поширюватись виключно на вартість фактично непоставлених 6 комплектів у розмірі 1 674 000,00 грн.

Згідно з наявними матеріалами справи строк дії договору до 15 грудня 2025 року. Відтак, період нарахування становить: з 11 грудня 2025 року (наступний день після поставки товару) по 15 грудня 2025 року (останній день дії договору), а тому дорівнює 1 674,00 грн*5=8 370,00 грн.

При цьому, відповідач у якості підстав для зменшення неустойки зазначає, що ним не було здійснено жодних дій спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань або завдання шкоди позивачу; часткове порушення зобов`язання сталось не з вини відповідача, останнім було докладено максимально зусиль для врегулювання даного питання та постачання товару позивачу. Крім того, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів понесення ним будь-яких збитків.

У свою чергу, відповідач поніс фактичні витрати, пов`язані з виготовленням товару, який було вироблено відповідно до технічних та якісних характеристик, наданих позивачем.

При цьому, відповідач не отримав жодної оплати за вказаний товар, що свідчить про наявність у нього майнових втрат.

Таким чином, відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими належними і допустимими доказами. Позивач безпідставно відмовився від прийняття частково поставленого товару, порушив процедуру фіксації невідповідності, передбачену п. 4.9 договору, та не повідомив відповідача про підстави відмови у жодному з офіційних листів, чим сам унеможливив подальше виконання зобов`язань відповідачем та сприяв збільшенню періоду прострочення.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

27.11.2025 між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (Замовник, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дронхаб» (Постачальник) укладено договір про закупівлю № 442 (а.с.11-18).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити замовнику товар згідно додатку 1, що є невід`ємною частиною договору (далі товар), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до п.1.2. договору найменування товару: Засіб радіоелектронного захисту, Код згідно ДК 021:2015 - 35730000-0 Електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту, згідно зі специфікацією (додаток 1).

Додатком №1 визначено, що товаром є засіб радіоелектронного захисту Шелтер 8, 10 комплектів, вартість 2 790 000 грн.

Додатком №2 визначені технічні та якісні характеристики товару.

Згідно з п.2.1 договору ціна договору становить: 2 790 000 грн, без ПДВ згідно п. 32 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу, відповідно до специфікації (Додаток 1).

Ціни на товар встановлюються з урахуванням: податків і зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені згідно з чинним законодавством, а також витрат на доставку (транспортування), страхування, навантаження, розвантаження, монтаж конструкцій в зібраному стані на об`єктах замовника, відповідно до цін, діючих на ринку на даний товар - здійснюється за рахунок постачальника, згідно з чинним законодавством та документацією.

Здача-приймання товару кожної поставки здійснюється у присутності представників сторін, згідно накладної в місці постачання товару (п.4.1 договору).

Приймання-передача товару здійснюється згідно з документами: видатковою накладною, товаро-транспортною накладною, тощо. Постачальник забезпечує таке пакування товару, яке необхідне для запобігання його пошкодженню або псуванню під час транспортування до кінцевого пункту призначення, зазначеного у договорі. Якщо під час здачі приймання товару виявиться, що якість (комплектність) товару не відповідає вимогам розділу ІІІ цього договору, то такий товар вважається непоставленим (п.4.2 договору).

Постачальник поставляє товар у кількості та у строки по заявці замовника/передбачені договором (п.4.5 договору).

Місце поставки товару: Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 92 «А» (п.4.7 договору).

Граничний термін поставки (передачі) товару замовнику « 30» листопада 2025 р. (п.4.8 договору).

Відносно недостачі, невідповідності асортименту, некомплектності або недоброякісності, ушкодження або псування товарів, які можуть бути знайдені після відкриття, покупець складає відповідний акт. Такий акт та інші документи, які підтверджують обґрунтованість претензій, повинні бути направлені постачальнику не пізніше, чим в 3-денний термін з моменту виявлення дефекту (п.4.9 договору).

Замовник здійснює оплату постачальнику протягом 7 робочих днів після постачання товару, платежами у розмірах фактично поставленого товару у межах отриманого бюджетного фінансування з Державного Бюджету України (п.5.1 договору).

Відповідно до п.7.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари; приймати поставлені товари згідно з рахунком та накладною.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що замовник має право, зокрема, достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його у строк - протягом 10 днів; контролювати постачання товарів у строки, встановлені цим договором; своєчасно та в повному обсязі отримувати товар відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.7.3 договору постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим договором.

Згідно з п.8.3 договору за порушення строків виконання зобов`язань постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

При неодноразовому попередженню постачальника щодо невиконання ним основних умов договору покупець має можливість односторонньо розірвати договір (п.8.5 договору).

Відповідно до п.10.2 договору договір діє до 15.12.2025. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань. Із закінченням строку дії договору між сторонами припиняються всі зобов`язання, окрім гарантійних зобов`язань постачальника, що встановлені розділом 6 договору.

28.11.2025 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору, якою викладено п.4.8 договору у новій редакції: « 4.8. Граничний термін поставки (передачі) товару замовнику 10.12.2025» (а.с.19).

Інформація про відповідну публічну закупівлю розміщена в інформаційно-телекомунікаційній системі "ProZorro" (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-11-05-015162-a) (а.с.31).

Листом від 11.12.2025 позивач просив відповідача докласти максимум зусиль для забезпечення постачання товару вчасно в обумовлені договором терміни (а.с.20).

Листом від 11.12.2025 відповідач повідомив про наявність обставин, що затримали поставку складових комплектів для виготовлення засобів радіоелектронної боротьби, надавши при цьому лист виробника щодо затримок на виробництві та впровадження нових правил експортного контролю, натомість, повідомив, що готовий нести відповідальність згідно з п.8.3 договору (а.с.21-22).

Листом від 12.12.2025 позивач повідомив відповідача про те, що умовами договору та додаткової угоди №1 до нього сторони узгодили питання граничного терміну поставки (передачі) товару замовнику - 10.12.2025, враховуючи наданий постачальником лист щодо затримки постачання складових комплектів для виготовлення засобів РЕБ від 17.11.2025.

Водночас, станом на граничну дату постачання товару 10 грудня 2025 року та напередодні ціїє дати ТОВ ДронХаб не надано жодного повідомлення, попередження чи листа про те, що повторно виникли обставини, що ускладнюють вчасне постачання товару.

При цьому, продовження термінів постачання на інший/додатковий термін неможливе в силу умов договору (п.10.2) щодо його кінцевого терміну дії, статусу замовника як державної установи, що фінансується за рахунок державного бюджету, вимог Бюджетного Кодексу України в частині завершення календарного бюджетного року, тощо.

Позивач також повідомив про наявність підстав для застосування норм ЦК України та п.8.5, 7.2.1. договору щодо права на одностороннє розірвання договору, про що буде проінформовано додатково.

Листом від 15.12.2025 позивач, користуючись своїми правами та з метою захисту своїх прав та інтересів, з метою уникнення реального ризику невиконання бюджетних зобов`язань, несвоєчасного та неефективного використання бюджетних коштів, що тягне за собою несення адміністративної та/або кримінальної відповідальності, відповідно до умов п.8.5, 7.2.1 договору №442 від 27.11.2025, норм Цивільного кодексу України, повідомив про розірвання договору про закупівлю товару №442 від 27.11.2025 в односторонньому порядку з 16.12.2025.

Листом від 15.12.2025 відповідач підтвердив факт припинення договору, враховуючи, що п.10.2 договором визначено, що договір діє до 15.12.2025 (а.с.23).

Листом від 15.12.2025 позивач звернувся до ГУ ДСНС в Івано-Франківській області щодо зняття бюджетних зобов`язань на суму 2 790 000 грн у зв`язку з закінченням строку дії договору та невиконанням постачальником договірних зобов`язань (а.с.24).

Листом від 18.12.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату штрафних санкцій у сумі 18 115,89 грн у зв`язку з порушенням відповідачем виконання зобов`язань з поставки товару (а.с.25).

Позивачем також надано суду розрахунок 3% річних у сумі 1 375,89 грн та пені у сумі 16 740 грн, нарахованих з 10.12.2025 до 15.12.2025 (а.с.29).

Матеріали справи також містять експрес-накладну Нової пошти №59 0015 2270 2588 (а.с.26), згідно з якою, як зазначає позивач, 10.12.2025 відповідачем (з м.Білгород-Дністровський) було надіслано товар на адресу замовника (с.Вовчинець), втім, замовник відмовився від отримання товару через неповну поставку (замість 10 поставлено 3 комплекти). Оголошеною вартістю вказано 50 000 грн.

Згідно з експрес-накладної Нової пошти №59001526893498 (а.с.27), 15.12.2025 відправлення у кількості 2 місць об`ємною вагою 816 кг, оголошеною вартістю 300 000 грн було направлене з с.Вовчинець до м.Білгород-Дністровський (отримувач: ТОВ «ДронХаб»).

У свою чергу відповідач зазначає, що ним було направлено 4 комплекти, на підтвердження чого останнім надано суду видаткову накладну від 10.12.2025 на суму 1 116 000 грн (за 4 комплекти) (а.с.134).

5. Позиція суду.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як було встановлено судом, 27.11.2025 між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (Замовник, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дронхаб» (Постачальник) укладено договір про закупівлю № 442 (а.с.11-18).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити замовнику товар згідно додатку 1, що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, укладений між сторонами договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Як встановлено судом, додатком №1 до договору (Специфікація на товар, що поставляється) визначено, що товаром є засіб радіоелектронного захисту Шелтер 8, 10 комплектів, вартість 2 790 000 грн. Додатком №2 визначені технічні та якісні характеристики товару.

Згідно з п.4.8 договору (у редакції додаткової угоди №1 від 28.11.2025) граничний термін поставки (передачі) товару замовнику 10.12.2025.

Здача-приймання товару кожної поставки здійснюється у присутності представників сторін, згідно накладної в місці постачання товару (п.4.1 договору).

Приймання-передача товару здійснюється згідно з документами: видатковою накладною, товаро-транспортною накладною, тощо. Якщо під час здачі приймання товару виявиться, що якість (комплектність) товару не відповідає вимогам розділу ІІІ цього договору, то такий товар вважається непоставленим (п.4.2 договору).

Постачальник поставляє товар у кількості та у строки по заявці замовника/передбачені договором (п.4.5 договору).

Місце поставки товару: Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 92 «А» (п.4.7 договору).

Відносно недостачі, невідповідності асортименту, некомплектності або недоброякісності, ушкодження або псування товарів, які можуть бути знайдені після відкриття, покупець складає відповідний акт. Такий акт та інші документи, які підтверджують обґрунтованість претензій, повинні бути направлені постачальнику не пізніше, чим в 3-денний термін з моменту виявлення дефекту (п.4.9 договору).

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що ним 10.12.2025 було поставлено 4 комплекти товару, а відмова позивача від їх прийняття є безпідставною. На підтвердження таких доводів відповідачем надано видаткову накладну від 10.12.2025, підписану виключно ним, а також експрес-накладну від "Нова Пошта".

У свою чергу, позивач зазначає, що він був змушений відмовитись від отримання товару, адже, товар прийшов не у повній комплектності (замість замовлених 10 комплектів прийшло лише 3), та, всупереч умовам договору №442 від 27.11.2025, був відсутній представник постачальника при передачі товару.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було погоджено спеціальний порядок передачі та приймання товару, відповідно до якого здача-приймання кожної поставки здійснюється у присутності представників сторін із оформленням відповідних первинних документів. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів здійснення відповідачем передачі товару у погодженому сторонами порядку, а також доказів прийняття позивачем будь-якої частини товару.

Більше того, сам відповідач визнає, що 10.12.2025 ним було направлено лише частину товару (чотири комплекти із десяти), тоді як умовами договору передбачено поставку 10 комплектів товару до 10.12.2025, а доказів погодження сторонами здійснення поетапної поставки або направлення замовником відповідних заявок щодо поставки окремими партіями матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на те, що положення п.4.1 договору передбачають можливість поставки товару окремими партіями, суд відхиляє, оскільки сам по собі порядок здачі-приймання кожної поставки не свідчить про погодження сторонами права постачальника самостійно змінювати визначені договором кількість та строк виконання зобов`язання.

Також суд критично оцінює доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п.4.9 договору. Вказаною нормою врегульовано порядок оформлення недостачі, невідповідності асортименту, некомплектності чи недоброякісності товару, які можуть бути виявлені після відкриття товару. Натомість у даному випадку спір виник щодо належного виконання відповідачем самого обов`язку з поставки товару відповідно до умов договору, а не щодо оформлення недоліків вже прийнятого товару, у зв`язку із чим положення п.4.9 договору до спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належного виконання зобов`язання щодо поставки товару у строк та в порядку, визначених договором, а тому з 11.12.2025 відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з поставки товару у кількості 10 комплектів.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом, позивач, враховуючи порушення відповідачем умов договору у частині порушення строків виконання зобов`язань з повної та своєчасної поставки товару, просить стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 18 115,89 грн, які складаються з 3% річних у сумі 1 375,89 грн та пені у сумі 16 740 грн.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, прострочення відповідачем виконання зобов`язання з поставки товару не є простроченням грошового зобов`язання у розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

При цьому, обставина визначення у договорі грошової вартості товару, від якої позивачем здійснено розрахунок 3% річних, не змінює правової природи невиконаного відповідачем зобов`язання та не перетворює його на грошове.

За таких обставин, суд зазначає про відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, та стягнення з нього 3% річних у сумі 1 375,89 грн, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст.121-1 Бюджетного кодексу України у разі, якщо порушення зобов`язання пов`язане з виконанням державного контракту (договору) постачальником товарів, виконавцем робіт та надавачем послуг та/або виконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Як вже було зазначено судом, згідно з п.8.3 договору за порушення строків виконання зобов`язань постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Враховуючи встановлення судом обставини несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу.

При цьому, Верховний Суд у постановах від 17.09.2020 у справі №922/3548/19, від 23.04.19 у справі №904/3565/18, від 25.06.18 у справі №912/2483/17, від 29.05.18 у справі №910/23003/16 зазначив, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 3 ст. 549 ЦК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і штраф (пеня) застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки, зокрема пені, можуть застосовуватися за допущене прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з простроченням поставки товару, що також цілком відповідає положенням ст.121-1 Бюджетного кодексу України.

Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок пені, суд встановив помилковість останнього з огляду на неврахування позивачем положень ст.253 ЦК України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, з огляду на що судом здійснено власний розрахунок суми пені за період з 11.12.2025 до 15.12.2025, яка становить 13 950 грн.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 11/12/2025 до 15/12/2025 2 790 000,00 x 0.1 x 5 : 100513 950,00 грн.У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір неустойки на розсуд суду.

При цьому, відповідач у якості підстав для зменшення неустойки зазначає, що ним не було здійснено жодних дій спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань або завдання шкоди позивачу; часткове порушення зобов`язання сталось не з вини відповідача, останнім було докладено максимально зусиль для врегулювання даного питання та постачання товару позивачу. Крім того, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів понесення ним будь-яких збитків.

У свою чергу, відповідач зазначає, що він поніс фактичні витрати, пов`язані з виготовленням товару, який було вироблено відповідно до технічних та якісних характеристик, наданих позивачем. При цьому, відповідач не отримав жодної оплати за вказаний товар, що свідчить про наявність у нього майнових втрат.

Згідно з ч.3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому суд зазначає, що ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у пункті 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).

За змістом наведених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує у відповідності до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідженню конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує, що, укладаючи договір 27.11.2025, тобто, після введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, відповідач, як постачальник товару, мав розуміти та передбачати всі ризики настання для нього несприятливих обставин, та, враховуючи призначення товару, сприяти якнайшвидшому виконанню зобов`язань зі свого боку.

До того ж, виходячи з наведених умов договору, з якими погодився відповідач, останній усвідомлював, що товар за договором використовується для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни, а також мав вжити заходів задля його своєчасної поставки, а у випадку прострочення нести відповідальність передбачену договором.

Суд також вказує, що укладений між сторонами договір про закупівлю стосувався не звичайних господарських правовідносин між двома суб`єктами господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність на власний розсуд та ризик, а був пов`язаний із поставкою товарів стратегічного значення, які спрямовані на забезпечення обороноздатності України та відсічі збройної агресії РФ.

З огляду на таке, суд вважає, що у даному конкретному спорі, позивач не має обов`язку доведення наявності/відсутності погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, оскільки презюмується, що несвоєчасна поставка товарів оборонного та стратегічного для країни значення, призводить до неможливості виконання силами оборони покладених на них завдань, стримання та відсічі збройної агресії РФ проти України.

Відтак, на переконання суду, укладаючи відповідний договір на постачання товарів для потреб безпеки і оборони, відповідач мав усвідомлювати усю важливість та значення товару, який є предметом договору, як для самого позивача, так й для всієї країни в цілому, та був зобов`язаний виконати його у погоджені строки, а у разі прострочення нести повному відповідальність за таке невиконання.

При цьому, до відзиву на позовну заяву відповідачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували неможливість виконання зобов`язання відповідача з поставки товару в установлений договором строк.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру неустойки. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у сумі 13 950 грн.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДронХаб" (65020, Одеська обл., місто Одеса, вул. Південна, будинок 1, квартира 19, код ЄДРПОУ 45349240) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (76006, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, місто Івано-Франківськ, вул.Хмельницького Б., будинок 92А, код ЄДРПОУ 08588725) пеню у сумі 13 950 /тринадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят/ грн, судовий збір у сумі 2 562 /дві тисячі п`ятсот шістдесят дві/ грн 70 коп.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська