Рішення № 138837533, 06.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026м. ДніпроСправа № 904/1325/26

за позовом Фізичної особи - підприємця Базилюка Климентія Володимировича, м. Білгород-Дністровський, Одеська область

до Відповідача-1: Приватного сільськогосподарського підприємства «Журавлинка-М», с. Єлизаветівка, Дніпропетровська область

Відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Олександрівка, Дніпропетровська область

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Приватного підприємства "Компанія Фудторг", м. Київ

про солідарне стягнення суми основної заборгованості у розмірі 140 001,12 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Фізична особа - підприємець Базилюк Климентій Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Приватного сільськогосподарського підприємства «Журавлинка-М», Відповідача-2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення суми основної заборгованості у розмірі 140 001,12 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/1325/26 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Також ухвалою суду від 23.03.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Приватне підприємство "Компанія Фудторг".

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

21.02.2024 між Приватним підприємством «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» (третя особа) та Приватним сільськогосподарським підприємством «ЖУРАВЛИНКА-М» (відповідач-1) було укладено договір поставки 01ДНПО/24, відповідно до умов якого ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» зобов`язується здійснювати постачання продукції виробничо-технічного призначення, а відповідач зобов`язується прийняти їх та оплатити.

29.02.2024 ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» на виконання умов договору передало ПСП «ЖУРАВЛИНКА-М» товар «насіння соняшнику КОБАЛЬТ 2» за ціною 146, 20 грн за 1 кг у кількості 1 200,00 кг. на загальну суму 200 001,60 грн.

29.02.2024 Приватним сільськогосподарським підприємством «ЖУРАВЛИНКА-М» було проведено частковий розрахунок товару в сумі 60 000,48 грн., решта отриманого товару в сумі 140001,12 грн. залишається несплаченою.

20.03.2024 з метою забезпечення виконання грошового зобов`язання за договором поставки 01ДНПО/24 від 21.02.2024 року між ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» та фізичною особою ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 (засновник і директор ПСП «ЖУРАВЛИНКА-М») укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 поручається перед кредитором за виконання ПСП «ЖУРАВЛИНКА-М» зобов`язань за договором поставки 01ДНПО/24 від 21.02.2024р.

27.10.2025 ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» відступило право вимоги простроченої заборгованості у розмірі 140 001,12 грн. ПСП «ЖУРАВЛИНКА-М» за договором поставки 01ДНПО/24 від 21.02.2024р. року на користь ФОП Базилюка Климентія Володимировича. Зазначене відступлення право вимоги відбулось в рахунок погашення заборгованості ПП ««НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» перед ФОП БАЗИЛЮК К.В.

Позивач вказує, що 29.10.2025 ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» було повідомлено ПСП «ЖУРАВЛИНКА-М» та ОСОБА_2 про відступлення права вимоги на користь ФОП БАЗИЛЮКА К.В. із зазначенням реквізитів для погашення заборгованості, та на підтвердження, у якості додатку, надано посвідчену копію договору про відступлення права вимоги.

Позивач стверджує, що на вказане повідомлення відповідач жодним чином не відреагував, заборгованість не оплатив у зв`язку з чим позивач вважає за необхідне звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з вимогами про стягнення основного боргу у розмірі 140 001,12 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-1.

Відповідач-1 у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач-1 вказав, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів пред`явлення ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» відповідачу вимоги про оплату товару із встановленням строку виконання такого обов`язку. Отже, строк виконання зобов`язання не настав, що виключає можливість визнання заборгованості простроченою та її примусового стягнення.

Відповідач-1 зазначив, що в даному випадку ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» вимогу про сплату грошових коштів не пред`являв, тому строк оплати товару не настав, отже вимоги є передчасними.

На переконання відповідача-1, оскільки вимогу про сплату грошових коштів не пред`являв, тому строк оплати товару не настав, отже, ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» не мав права відступати право вимоги на користь ФОП БАЗИЛЮКА Климентія Володимировича.

Відповідач-1 зауважив, що ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» не зареєструвало податкову накладну за результатом господарських операцій по даному договору, отже ПП «НУТРІФОРМ УКРАЇНА» має сплатити ПСП «ЖУРАВЛИНКА-М» 33 333,60 грн. (200 001,60 грн./6), тому ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» мало право вимоги не 140 001,12 грн., а 106 667,52 грн.

Відповідач-1 вважає, що складання позивачем актів здачі-приймання товару однією датою - 08.08.2025 за різні періоди (загалом з листопада 2024 року по березень 2025 року) є грубим порушенням законодавства України, яке регламентує питання ведення бухгалтерського обліку.

Додатково відповідач-1 зауважив, що Договір про відступлення права вимоги № 27/10/25 від 27.10.2025 містить всі ознаки договору купівлі-продажу права вимоги. За своєю правовою природою є договором купівлі-продажу права вимоги. До цього договору повинні застосовуватись положення законодавства щодо договорів купівлі-продажу.

Відповідач-1 звернув увагу, що позивачем не доведено відплатність договору відступлення, реальність господарської операції та належний перехід права вимоги. Таким чином, позивач не довів належним чином свого статусу кредитора у спірних правовідносинах, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-2.

Відповідач-2 відзиву на позов не подав.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа письмово викладеної правової позиції стосовно позовних вимог не надала.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про солідарне стягнення боргу у розмірі 140 001,12грн. у зв`язку з порушенням відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором поставки № 01ДНПО/24 від 21.02.2024, укладеним між Приватним підприємством "Нутрі-Форм Україна" (в подальшому перейменоване на Приватне підприємство "Компанія Фудторг") (постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Журавлинка-М» (покупець), зі сплати вартості поставленого товару; порушенням відповідачем-2 своїх зобов`язань за договором поруки № 01ДНПО/24 від 20.03.2024.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мали бути поверненні кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були повернуті кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

21.02.2024 між Приватним підприємством «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» (в подальшому перейменоване на Приватне підприємство "Компанія Фудторг" - третя особа) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Журавлинка-М» (відповідач-1) було укладено договір поставки 01ДНПО/24.

Відповідно до п.1 договору, в терміни визначені договором, постачальник (третя особа) зобов`язується передати у власність покупця (відповідач-1) продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену умовами цього договору.

29.02.2024 ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» на виконання умов договору передало відповідачу-1 насіння соняшнику Кобальт 2 у кількості 1 200,00 кг на загальну суму 200 001,60 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №6 від 29.02.2024. Дана накладна підписана з обох сторін та скріплена печатками.

Як вбачається з виписки з особового рахунку Приватного підприємства «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА», 29.02.2024 Приватним сільськогосподарським підприємством «Журавлинка-М» проведено частковий розрахунок за поставлений товару у розмірі 60 000,48 грн. Залишок оплати заборгованість матеріали справи не містять та сторонами не надано.

20.03.2024 між Приватним підприємством «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Журавлинка-М» (боржник) укладено договір поруки до договору №01ДНПО/24.

Відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається за кредитора за виконання боржником обов`язку щодо сплати боргу, який виник або виникне у божника перед кредитором за договором поставки №01ДНПО/4 від 247 лютого 2024 року; що включають в себе всі додатки та/або додаткові договором (угоди) до них, та інші зобов`язання, які є продовженням з вище згаданих договорів у разі їх укладення, що укладені між кредитором і боржником в повному обсязі, без обмеження по сумі зобов`язань поручителя.

Згідно з п.3.1. у разі порушення зобов`язання боржником кредитор направляє поручителю на адресу місцезнаходження або електронну адресу, яка вказана в розділі 8 даного договору, письмову вимогу виконати зобов`язання (або певну його частину). Кредитор не зобов`язаний підтверджувати факт невиконання зобов`язання боржником. Вимоги кредитора вважатиметься достатньою для поручителя підставою виконати зобов`язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких зауважень, умов чи вимог до кредитора про надання додаткової інформації чи документі.

Пунктом 3.2. поручитель зобов`язаний виконати пред`явлену йому кредитором вимоги в повному обсязі в строк не пізніше 7 робочих днів з моменту отримання такої вимоги. У разі невиконання поручителем вимоги у зазначений строк, поручитель вважатиметься таким, що порушив умови цього договору.

У пункті 6.1. сторони визначили, що порука за цим Договором припиняється з припинення зобов`язання. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом 3 років з дня настання строку виконання зобов`язання не звернеться з вимогою до поручителя.

27.10.2025 між ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем Базилюком Климентієм Володимировичем (новий кредитор) укладено договір №27/10/25 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1. за цим Договором «Первісний кредитор» передає «Новому кредитору» в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №150724/1 від 15.07.2024р. право вимоги з боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства "ЖУРАВЛИНКА-М» (код 44045119) належного виконання умов договору постачання №01ДНПО/24 від 21.02.2024р., в частині оплати товару на суму 140 001,12 грн., яке забезпечено порукою фізичної особи ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 згідно договору поруки №01ДНПО/24 від 20.03.2024р.

Пунктом 2 визначено, що право вимоги, що передається за цим Договором, складає право Фізичної особи - підприємця БАЗИЛЮКА Климентія Володимировича вимагати солідарного виконання від боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства "ЖУРАВЛИНКА-М" (код 44045119) та поручителя - фізичної особи ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 належного виконання умов договору поставки №01ДНПО/24 від 21.02.2024р., в частині оплати товару на суму 140 001,12 грн. (сто сорок тисяч одна) гривня 12 коп.. та інших належних Первісному кредитору платежів у випадку порушення виконання умов договору.

Згідно з п.3 набуття права вимоги Новим кредитором відбувається з моменту підписання цього договору сторонами.

Листом від 29.10.2025 ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» повідомило відповідача-1 та відповідача-2 про укладення договору про відступлення права вимоги, а також просило проводити погашення заборгованості за реквізитами нового кредитора.

Вищезазначений лист та копія договору №27/10/25 про відступлення права вимоги були надіслані 19.11.2025 на адресу Приватного сільськогосподарського підприємства «Журавлинка-М» та ОСОБА_1 , що підтверджується описом вкладення до цінного листа, накладними №6770700079998 , 6770700079980 та фіскальними чеками.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з пункт 4.1. договору поставки 01ДНПО/24, порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору. Однак додатки до даного договору відсутні.

Відповідно до чч.1, 2 ст.692 ЦК передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

29.02.2024 ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» на виконання умов договору передало відповідачу-1 насіння соняшнику Кобальт 2 у кількості 1 200,00 кг на загальну суму 200 001,60 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №6 від 29.02.2024.

Отже строк оплати є таким, що настав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і негрошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

За загальним правилом відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже було встановлено, 27.10.2025 між ПП «НУТРІ-ФОРМ УКРАЇНА» (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем Базилюком Климентієм Володимировичем (новий кредитор) укладено договір №27/10/25 про відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом ст. 512 - ст. 517 ЦК України у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

У частинах першій та другій статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання (ч. 4 ст. 559 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 1.1. договору поруки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається за кредитора за виконання боржником обов`язку щодо сплати боргу, який виник або виникне у божника перед кредитором за договором поставки №01ДНПО/4 від 247 лютого 2024 року; що включають в себе всі додатки та/або додаткові договором (угоди) до них, та інші зобов`язання, які є продовженням з вище згаданих договорів у разі їх укладення, що укладені між кредитором і боржником в повному обсязі, без обмеження по сумі зобов`язань поручителя.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки боржник - Приватне сільськогосподарське підприємство «Журавлинка-М» - не виконав свої зобов`язання та не сплатив заборгованість позивачу (новому кредитору) за договором поставки, пред`явлення позивачем вимоги до відповідачів про стягнення солідарно основного боргу є обґрунтованим.

Відповідно до 10.7 договору поставки 01ДНПО/24 від 21.02.2024р., якщо Сторона не направила та/або не зареєструвала ПН або РК, у відповідності із вимогами Договору та законодавства України, то така Сторона зобов`язана сплатити на користь іншої Сторони штраф у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини від вартості Товару, зазначеної у відповідній ПН або РК.

Свобода визначення умов договору є одним з проявів максими "дозволено все, що не заборонено", і вона базується на невтручанні держави у приватні відносини, доки такі відносини стосуються лише їх учасників. Тому сторони договору можуть на власний розсуд (якщо він не обмежений законом) визначити зміст свого регулятивного правовідношення, нормальну динаміку його розвитку.

Такому критерію, однак, відповідають лише ті відносини, що виникають на підставі правомірної поведінки сторін. Що ж до наслідків неправомірної поведінки, то немає ніяких підстав застосовувати до них правило "дозволено все, що не заборонено", бо лише правомірна поведінка не зачіпає публічного інтересу. Неправомірна поведінка є підставою для застосування способів захисту права. Якщо таке застосування здійснюється судом шляхом ухвалення судового рішення, яке до того ж забезпечується примусовим виконанням за санкцією держави (судовим рішенням), то це вже стосується не тільки приватного інтересу, а й зачіпає державний інтерес. Державі не байдуже, які дії та в якому випадку можуть бути санкціоновані і гарантовані державним примусом, адже через захист конкретного суб`єктивного права здійснюється одночасна охорона і публічних інтересів (суспільного ладу, правопорядку).

Також для реалізації сторонами свободи визначення умов договору як міри правомірної поведінки сторін важливим є те, чи належать ці умови договору до тих правовідносин, що взагалі можуть бути унормовані сторонами на власний розсуд у цивільному договорі, волевиявлення сторін у яких має значення для кваліфікації поведінки як правомірної, чи такої, що складає собою правопорушення.

За приватноправовим договором сторони встановлюють, змінюють або припиняють саме цивільні права та обов`язки (стаття 626 ЦК України), ті, які регулюються цивільним законодавством. Також за частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Реалізуючи свободу договору, сторони вправі на власний розсуд визначити строки і порядок поставки товару, його якість та асортимент, комплектність, перелік товаросупровідних документів, порядок їх передачі як і порядок, строки та спосіб оплати тощо, передбачивши цивільно-правову відповідальність за порушення цих умов.

Що ж стосується податкових накладних, їх складання та реєстрації, то це документ, призначений для розрахунку податку на додану вартість, а не для оформлення операцій з поставки товару господарюючим суб`єктом; податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок складання та реєстрації податкових накладних унормовано Податковим кодексом України (далі - ПК України), який за пунктом 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Так, відповідно до положень пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.1 статті 200 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.3 статті 201 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.

Аналізуючи природу обов`язку покупця зареєструвати податкову накладну, Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків (пункт 25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, пункт 8.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).

ПК України не передбачає застосування до правовідносин у сфері справляння податків і зборів правила "дозволено все, що не заборонено", як і не надає можливості застосування до цих правовідносин цивільного законодавства, у тому числі законодавства, що регулює зобов`язальні правовідносини сторін. Ці норми є імперативними, тобто, такими, що не допускають ніяких відхилень, можливості їх зміни шляхом узгодження цих змін сторонами.

Включення до приватноправового договору обов`язків, що належать до публічно-правової сфери, до сфери регулювання податкового законодавства, не перетворює ці обов`язки на цивільні незалежно від волевиявлення сторін договору. У разі невідповідності договірного регулювання приписам імперативних норм застосуванню в будь-якому разі підлягають саме імперативні норми, відтак таке договірне регулювання не створює передбачених ним правових наслідків, не надає підстав для застосування договірної відповідальності.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2026 у справі №904/2953/24.

З урахуванням вищевикладеного суд відхиляє доводи відповідача-1 щодо необхідності сплати ПСП «ЖУРАВЛИНКА-М» 33 333,60 грн. (200 001,60 грн./6) у зв`язку з порушення пункту 10.7. договору поставки 01ДНПО/24 від 21.02.2024р.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором поставки №01ДНПО/24 від 21.02.2024 (т. 1, а.с. 7-8), видатковою накладною №6 від 29.02.2024 (т.1, а.с. 9), випискою з особового рахунку (т. 1, а.с. 10), договором поруки до договору №01ДНПО/24 від 20.03.2024 (т.1, а.с. 11-12), доказами надсилання повідомлення (т.1, а.с.13-15), повідомленням від 29.10.2025 (т.1, а.с. 16), договором №27/10/25 про відступлення права вимоги від 27.10.2025 (т. 1, а.с. 16-17).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідачів порівну.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства «Журавлинка-М» (місце реєстрації: 51831, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Єлизаветівка, вул. Котеджна, будинок 47 а, квартира 1-33-8; ідентифікаційний код: 44045119) та ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Базилюка Климентія Володимировича (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) суму основної заборгованості у розмірі 140 001,12 грн.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Журавлинка-М» (місце реєстрації: 51831, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Єлизаветівка, вул. Котеджна, будинок 47 а, квартира 1-33-8; ідентифікаційний код: 44045119) на користь Фізичної особи - підприємця Базилюка Климентія Володимировича (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Базилюка Климентія Володимировича (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 06.08.2026.

Суддя М.О. Ніколенко