Рішення № 138837100, 07.08.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/876/26

2/296/2208/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до Корольовського районного суду м.Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №518985054 від 27.03.2023 у розмірі 30 747,64 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №518985054, який підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV5Х32R, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 2 200,00 грн, суму якого в подальшому було збільшено до 6 600,00 грн, та зобов`язався його повернути і сплатити відсотки за користування кредитом. 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Також вказує, що на підставі витягу з реєстру прав вимоги №231 від 30.05.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача. 10.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №10/1024-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2024 до договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 15.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем по справі Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» було укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №518985054. Факт переходу до позивача права вимоги до відповідача підтверджується реєстром боржників №б/н від 15.07.2025 та актом прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу. Оскільки відповідач ОСОБА_1 не повернув своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язанням, у нього виникла заборгованість, яка становить 30 747,64 грн та складається з наступного: 6 600,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 24 147,64 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Петровської М.В. від 13 лютого 2026 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано докази.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою - повідомленням у цивільній справі, двічі направлялись на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі №910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - кредитодавець) та відповідачем по справі ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено договір кредитної лінії №518985054, який підписано останнім за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5Х32R.

Згідно п.2.1. розділу 2 договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6 600,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Пунктами 2.3. та 2.4. розділу 2 договору передбачено наступне: кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 2 200 грн 00 коп одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 26.04.2023; другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором.

Згідно пункту 3.1. розділу 3 договору, позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п.3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

У пункті 3.2. розділу 3 сторони погодили, що встановлений в п.3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Для здійснення першої пролонгації за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1 207 грн 80 коп (п.3.3. договору).

Згідно п.5.1. розділу 5 договору, кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки №4314-14XX-XXXX-5277, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Згідно з п.7.1. розділу 7 договору, орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 26.04.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Відповідно до п.7.2. розділу 7 договору, основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 договору (п.7.2.1. договору); дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2, або п.9.1.1.7, або п.9.2.1.5 договору (п.7.2.2. договору).

Відповідно до п.8.1. розділу 8 договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.

Положеннями п.8.3. розділу 8 договору передбачено, що протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів у фактичні дні користування кредитом визначаються наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 26.04.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 667,95 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,83 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - дисконтна процентна ставка) (п.8.3.1 договору); у разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 26.04.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 667,25 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,83 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - індивідуальна процента ставка) (п.8.3.2 договору).

Пунктом 8.4. розділу 8 договору передбачено, що після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до п.11.1. розділу 11 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь - якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Згідно наявного в матеріалах справи паспорту споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до договору №518985054 від 27.03.2023, в якому в якості споживача зазначено ОСОБА_1 , вбачається, що в ньому містяться наступні відомості щодо умов кредитування в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»: мета отримання кредиту - на споживчі цілі; тип кредиту - кредитна лінія; сума/ліміт кредиту становить 500 - 25000,00 грн; строк кредитування - до 1826 днів (дисконтний період 1-65 днів, з можливістю продовження); спосіб та строк надання кредиту - цілодобово, шляхом переказу грошових коштів позичальнику, після заповнення заявки в строк від 1 хвилини до 3-х днів; можливі види (форми) забезпечення кредиту - застава майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку; процентна ставка, процентів річних - дисконтна процентна ставка: 3,65% - 766,50%, індивідуальна процентна ставка: 383,25% - 766,50%, базова процентна ставка: 766,50%, після закінчення дисконтного періоду: 1087,70%; загальні витрати за кредитом - 180 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - 1 180,00 грн; реальна річна процентна ставка, процентів річних - 12466,25%.

З наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів повідомлення АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/3160БТ від 02.03.2026, а також з доданих до позовної заяви позивачем довідок Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» №518985054/28062025/Э від 28.06.2025, платіжних доручень №86280306-а186-43е0-а7fd-a29715aeceac від 27.03.2023 і №991154са-7351-4ff7-8e82-ba6fl9cb7005 від 05.04.2023 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» переказало на банківську платіжну картку випущену в АТ «ПУМБ» на ім`я відповідача по справі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 4314140203805277 до рахунку № НОМЕР_2 грошові кошти в загальній сумі 6 600,00 грн згідно договору №518985054, з яких: 27.03.2023 ОСОБА_1 було перераховано 2 200,00 грн, 05.04.2023 останньому було перераховано 4 400,00 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" вбачається, що на виконання кредитного договору №518985054 від 27.03.2023 ОСОБА_1 було видано грошові кошти в загальному розмірі 6 600,00 грн (27.03.2023 - 2 200,00 грн та 05.04.2023 - 4 400,00 грн) строком на 30 днів, при цьому, на виконання договору відповідачем здійснено чотири оплати на погашення заборгованості на загальну суму 2 156,00 грн, а саме: 26.04.2023 на суму 2 071,00 грн; 29.04.2023 на суму 35,00 грн; 30.04.2023 на суму 15,00 грн; 08.05.2023 на суму 35,00 грн. Станом на 30.05.2023 заборгованість за тілом кредиту становить 6 600,00 грн, а за відсотками нарахованими за користування кредитними коштами - 7 429,84 грн.

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) було укладено договір факторингу №28/1118-01, пунктом 2.1. розділу 2 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У пункті 1.3. розділу 1 договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Пунктом 1.2. розділу 1 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (пункту 4.1. розділу 4 договору).

Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (пункт 8.1. розділу 8 договору).

Згідно пункту 8.2. розділу 8 договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь - якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно умов якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін.

31 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у відповідності до змісту якої сторони продовжили строк договору до 31 грудня 2021 року. Також в даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції.

31 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

31 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

31 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Також у вказаній угоді розділ 3 договору факторингу викладено в новій редакції, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

Відповідно до наявних в матеріалах справи витягу з реєстру прав вимоги №231 від 30.05.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 і протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги від 30.05.2023 згідно реєстру прав вимоги №231 від 30.05.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» 30 травня 2023 року отримало право вимоги до боржників в кількості 1 276 осіб, в тому числі і до відповідача по справі ОСОБА_1 за договором №518985054 від 27.03.2023 на загальну суму 14 029,84 грн (6 600,00 грн - заборгованість по основному боргу; 7 429,84 грн - заборгованість по відсотках).

На виконання умов договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти в розмірі 2 445 113,59 грн, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №231 від 30.05.2023 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

10 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - клієнт) було укладено договір факторингу №10/1024-01, положеннями якого передбачено наступне: право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1. розділу 4); цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (пункт 8.1. розділу 8 договору); строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1. договору та закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь - якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.8.2. розділу 8 договору).

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з реєстру прав вимоги №1 від 10 жовтня 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача по справі ОСОБА_1 за договором №518985054 від 27.03.2023 на загальну суму 30 747,64 грн (6 600,00 грн - заборгованість по основному боргу; 24 147,64 грн - заборгованість по відсотках).

На виконання умов договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» грошові кошти в сумі 3 486 058,07 грн, згідно платіжної інструкції №7504 від 14 жовтня 2024 року, з зазначенням в ній наступного призначення платежу: оплата за відступлення права вимоги згідно реєстру №1 від 10.10.2024 та договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 без ПДВ.

Відповідно до розрахунку заборгованості складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», станом на 10.10.2024 загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №518985054 від 27.03.2023 становить 30 747,64 грн, з яких: 6 600,00 грн - заборгованість по основному боргу; 24 147,64 грн - заборгованість по відсотках.

15 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) було укладено договір факторингу №15/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останній відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників.

Відповідно до п.1.2. розділу 1 договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому - передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.2. розділу 3 договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, загальна сума прав вимоги, що відступаються за цим договором, а також ціна продажу встановлюються відповідно до реєстрів боржників, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Акту прийому - передачі Реєстру Боржників від 15 липня 2025 року за Договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 та витягу з реєстру боржників від 15.07.2025 до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги на загальну суму заборгованості в розмірі 979 869 825,88 грн, в тому числі право вимоги до відповідача по справі ОСОБА_1 за кредитним договором №518985054 від 27.03.2023 на загальну суму 30 747,64 грн (6 600,00 грн - заборгованість по основному боргу; 24 147,64 грн - заборгованість по відсотках).

На виконання умов договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошові кошти в загальному розмірі 9 400 000,00 грн згідно платіжних інструкцій №361 від 24 вересня 2025 року, №381 від 06 жовтня 2025 року, №383 від 07 жовтня 2025 року, №385 від 10 жовтня 2025 року, №396 від 23 жовтня 2025 року, №401 від 24 жовтня 2025 року, №404 від 30 жовтня 2025 року, №409 від 31 жовтня 2025 року, №411 від 03 листопада 2025 року, з зазначенням в них наступних призначень платежу: часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 без ПДВ.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №518985054 від 27.03.2023 наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 (за період з 15.07.2025 по 26.12.2025) становить 30 747,64 грн, з яких: 6 600,00 грн - прострочене тіло кредиту; 24 147,64 грн - прострочені відсотки за користування кредитними коштами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що кредитний договір №518985054 від 27 березня 2023 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем по справі ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме повідомленням АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/3160БТ від 02.03.2026, довідками Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» №518985054/28062025/Э від 28.06.2025, платіжними дорученнями №86280306-а186-43е0-а7fd-a29715aeceac від 27.03.2023 і №991154са-7351-4ff7-8e82-ba6fl9cb7005 від 05.04.2023.

Крім того, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем в ході розгляду справи не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору №518985054 від 27 березня 2023 року. Зазначений договір недійсним не визнано.

Також, дослідженими судом договорами факторингу, реєстрами відступлення прав вимоги, платіжними інструкціями, актом звірки підтверджено, що право вимоги за кредитним договором №518985054 від 27 березня 2023 року було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», яке в подальшому відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу відступило його позивачу по справі Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс».

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки отримані за кредитним договором №518985054 від 27 березня 2023 року грошові кошти за тілом кредиту в розмірі 6 600,00 грн в добровільному порядку відповідачем не були повернуті, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника ОСОБА_1 виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів за тілом кредиту в сумі 6 600,00 гривень.

Щодо відсотків нарахованих за користування кредитними коштами в розмірі 24 147,64 грн, суд зазначає, що такі нараховані відповідачу в межах строку дії договору та в розмірі передбаченому умовами укладеного договору (без застосування положень ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки відсотки в даному випадку нараховані за період до набрання чинності Законом №3498-ХІ). При цьому, суд зазначає, що внесена відповідачем по справі ОСОБА_1 сума на погашення заборгованості за кредитним договором №518985054 правомірно зарахована Товариством на погашення відсотків за користування кредитом на підставі умов п.6.7. розділу 6 кредитного договору, тому нараховані відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 24 147,64 грн (обраховані з урахуванням внесених на погашення заборгованості коштів) підлягають стягнення з відповідача на користь позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованості за кредитним договором №518985054 від 27 березня 2023 року в загальному розмірі 30 747,64 грн, з яких: 6 600,00 грн - заборгованість по основному боргу (тілу кредиту); 24 147,64 грн - заборгованість за відсотками нарахованими за користування кредитними коштами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає наступне.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; додаткову угоду №25771053298 від 01 вересня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; акт прийому - передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року; протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (додаток №1 до договору); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10; довіреність від 11 cерпня 2025 року.

Відповідно до акту прийому - передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року сума гонорару адвоката складається з вартості таких послуг: складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №518985054 від 27.03.2023 - 5 000,00 гривень (2 години); вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором №518985054 від 27.03.2023 - 1 000,00 гривень (2 година); підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №518985054 від 27.03.2023 - 500,00 гривень (1 година); підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №518985054 від 27.03.2023 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 500,00 гривень (1 година). Всього, без ПДВ - 7 000,00 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведені приписи, категорію справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження без фіксації судового/судових засідань за допомогою технічних засобів, обсягу наданих позивачем доказів, cуд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн, що на думку суду, є достатнім та справедливим.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Ейс" (м.Київ, вул.Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №518985054 від 27 березня 2023 року в розмірі 30 747,64 грн (тридцять тисяч сімсот сорок сім гривень шістдесят чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В решті вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07.08.2026.

Суддя М. В. Петровська