Рішення № 138837099, 07.08.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/825/26

2/296/2173/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до Корольовського районного суду м.Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №863007483 від 09.09.2023 у розмірі 113 480,80 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №863007483, який підписано відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 20 000,00 грн, суму якого в подальшому було збільшено до 23 000,00 грн, та зобов`язалась його повернути і сплатити відсотки за користування кредитом. 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Також вказує, що на підставі витягу з реєстру прав вимоги №262 від 12.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки по кредитному договору. 10.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №10/1024-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 до договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 15.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем по справі Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №863007483. Факт переходу до позивача права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 підтверджується реєстром боржників №б/н від 15.07.2025 та актом прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу. Оскільки відповідачка ОСОБА_1 не повернула своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язанням, у неї виникла заборгованість, яка становить 113 480,80 грн та складається з наступного: 23 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 90 480,80 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Петровської М.В. від 06 лютого 2026 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано докази.

Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі направлялась відповідачці в електронному вигляді до електронного кабінету та була доставлена 14.02.2026 о 20:24:06, що підтверджується довідкою Корольовського районного суду м.Житомира про доставку електронного документу. Крім того, позовна заява разом з доданими до неї матеріалами направлялись позивачем на адресу відповідачки за зареєстрованим місцем її проживання, що підтверджується доданими позивачем до позовної заяви описом вкладення та списком №20917-02-131-679 Укрпошти від 13.01.2026.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 09 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - кредитодавець) та відповідачкою по справі ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено договір кредитної лінії №863007483, який підписано останньою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором DKQQ.

Згідно п.2.1. розділу 2 договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 25 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Пунктами 2.3., 2.4. та 2.5. розділу 2 договору передбачено наступне: кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 20 000 грн 00 коп 09.09.2023; другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором; загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими трашами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.

Згідно пункту 3.1. розділу 3 договору, позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п.3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

У пункті 3.2. розділу 3 сторони погодили, що встановлений в п.3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Для здійснення першої пролонгації за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3 540 грн 00 коп (п.3.3. договору).

Згідно п.5.1. розділу 5 договору, кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки №5168-74XX-XXXX-5738, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Згідно з п.7.1. розділу 7 договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 09.10.2023, а саме протягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Відповідно до п.7.2. розділу 7 договору, в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 договору (п.7.2.1. договору); дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 договору (п.7.2.2. договору).

Згідно п.7.3. розділу 7 договору, кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 09.10.2028.

Відповідно до п.8.1. розділу 8 договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.

Положеннями п.8.3. розділу 8 договору передбачено, що протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів у фактичні дні користування кредитом визначаються наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 09.10.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 215,35 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,59 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - дисконтна процентна ставка) (п.8.3.1 договору); у разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 09.10.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 538,53 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,48 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - індивідуальна процента ставка) (п.8.3.2 договору).

Пунктом 8.4. розділу 8 договору передбачено, що після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до п.11.1. розділу 11 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь - якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Згідно наявного в матеріалах справи паспорту споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до договору №863007483 від 09.09.2023, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6749, вбачається, що в ньому містяться наступні відомості щодо умов кредитування в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»: мета отримання кредиту - на споживчі цілі; тип кредиту - кредитна лінія; сума/ліміт кредиту становить 25000,00 грн; строк кредитування - до 1857 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження); спосіб та строк надання кредиту - цілодобово, шляхом переказу грошових коштів позичальнику, після заповнення заявки в строк від 1 хвилини до 3-х днів; можливі види (форми) забезпечення кредиту - застава майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку; процентна ставка, процентів річних - дисконтна процентна ставка: 3,65% - 766,50%, індивідуальна процентна ставка: 383,25% - 766,50%, базова процентна ставка: 766,50%, після закінчення дисконтного періоду: 1087,70%; загальні витрати за кредитом 3 540,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - 23 540,00 грн; реальна річна процентна ставка, процентів річних - 626,30%.

З наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260217/106403-БТ від 21.02.2026 та виписки за договором №б/н за період 09.09.2023 - 14.09.2023, а також з доданих до позовної заяви позивачем довідок Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» №863007483/27062025/Э від 27.06.2025, платіжного доручення №ае209а67-М-447d-9c43-1b968179185c від 09.09.2023 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» 09 вересня 2023 року переказало на банківську картку емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я відповідачки по справі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн.

Згідно платіжного доручення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №3e63514d-8b-406a-89d8-554f37b7618c від 23.10.2023 вбачається, що вищевказане Товариство 23 жовтня 2023 року перерахувало ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_4 грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн, з зазначенням в ньому наступного призначення платежу: переказ коштів згідно договору №863007483 від 09.09.2023.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" вбачається, що на виконання кредитного договору №863007483 від 09.09.2023 ОСОБА_1 було видано грошові кошти в загальному розмірі 23 000,00 грн (09.09.2023 - 20 000,00 грн та 23.10.2023 - 3 000,00 грн) строком на 30 днів, при цьому, на виконання договору відповідачкою здійснено дві оплати на погашення заборгованості на загальну суму 3 191,00 грн, а саме: 06.10.2023 на суму 3 186,00 грн; 08.11.2023 на суму 5,00 грн. Станом на 12.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 23 000,00 грн, а за відсотками нарахованими за користування кредитними коштами - 34 278,00 грн.

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) було укладено договір факторингу №28/1118-01, пунктом 2.1. розділу 2 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У пункті 1.3. розділу 1 договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Пунктом 1.2. розділу 1 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (пункту 4.1. розділу 4 договору).

Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (пункт 8.1. розділу 8 договору).

Згідно пункту 8.2. розділу 8 договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь - якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно умов якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін.

31 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у відповідності до змісту якої сторони продовжили строк договору до 31 грудня 2021 року. Також в даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції.

31 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

31 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

31 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Також у вказаній угоді розділ 3 договору факторингу викладено в новій редакції, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

Відповідно до наявних в матеріалах справи витягу з реєстру прав вимоги №262 від 12.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 і протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги від 12.12.2023 згідно реєстру прав вимоги №262 від 12.12.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» 12 грудя 2023 року отримало право вимоги до боржників в кількості 1 520 осіб, в тому числі і до відповідачки по справі ОСОБА_1 за договором №863007483 від 09.09.2023 на загальну суму 57 278,00 грн (23 000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 34 278,00 грн - заборгованість по відсотках).

На виконання умов договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти в розмірі 3 370 866,79 грн, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №262 від 12.12.2023 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

10 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - клієнт) було укладено договір факторингу №10/1024-01, положеннями якого передбачено наступне: право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1. розділу 4); цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (пункт 8.1. розділу 8 договору); строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1. договору та закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь - якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.8.2. розділу 8 договору).

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з реєстру прав вимоги №2 від 10 жовтня 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідачки по справі ОСОБА_1 за кредитним договором №863007483 від 09.09.2023 на загальну суму 113 480,80 грн (23 000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 90 480,80 грн - заборгованість по відсотках).

На виконання умов договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» грошові кошти в сумі 3 486 046,38 грн, згідно платіжної інструкції №7524 від 16 жовтня 2024 року, з зазначенням в ній наступного призначення платежу: оплата за відступлення права вимоги згідно реєстру №2 від 10.10.2024 та договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 без ПДВ.

Відповідно до розрахунку заборгованості складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», станом на 03.03.2024 загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №863007483 від 09.09.2023 становить 113 480,80 грн, з яких: 23 000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 90 480,80 грн - заборгованість по відсотках.

15 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) було укладено договір факторингу №15/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останній відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників.

Відповідно до п.1.2. розділу 1 договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому - передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.2. розділу 3 договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, загальна сума прав вимоги, що відступаються за цим договором, а також ціна продажу встановлюються відповідно до реєстрів боржників, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Акту прийому - передачі Реєстру Боржників від 15 липня 2025 року за Договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 та витягу з реєстру боржників від 15.07.2025 до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги на загальну суму заборгованості в розмірі 979 869 825,88 грн, в тому числі право вимоги до відповідачки по справі ОСОБА_1 за кредитним договором №863007483 від 09.09.2023 на загальну суму 113 480,80 грн (23 000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 90 480,80 грн - заборгованість по відсотках).

На виконання умов договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошові кошти в загальному розмірі 9 400 000,00 грн згідно платіжних інструкцій №361 від 24 вересня 2025 року, №381 від 06 жовтня 2025 року, №383 від 07 жовтня 2025 року, №385 від 10 жовтня 2025 року, №396 від 23 жовтня 2025 року, №401 від 24 жовтня 2025 року, №404 від 30 жовтня 2025 року, №409 від 31 жовтня 2025 року, №411 від 03 листопада 2025 року, з зазначенням в них наступних призначень платежу: часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 без ПДВ.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №863007483 від 09.09.2023 наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 (за період з 15.07.2025 по 26.12.2015) становить 113 480,80 грн, з яких: 23 000,00 грн - прострочене тіло кредиту; 90 480,80 грн - прострочені відсотки за користування кредитними коштами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що кредитний договір №863007483 від 09 вересня 2023 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою по справі ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260217/106403-БТ від 21.02.2026, випискою за договором №б/н за період 09.09.2023 - 14.09.2023, довідками Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» №863007483/27062025/Э від 27.06.2025, платіжними дорученнями №ае209а67-М-447d-9c43-1b968179185c від 09.09.2023 та №3e63514d-8b-406a-89d8-554f37b7618c від 23.10.2023.

Крім того, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачкою в ході розгляду справи не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору №863007483 від 09 вересня 2023 року. Зазначений договір недійсним не визнано.

Також, дослідженими судом договорами факторингу, реєстрами відступлення прав вимоги, платіжними інструкціями, актом звірки підтверджено, що право вимоги за кредитним договором №863007483 від 09 вересня 2023 року було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», яке в подальшому відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу відступило його позивачу по справі Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс».

Разом з тим, 10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

Відповідно до пунктів 10, 11 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23 (провадження №61-17096св23) дійшов висновку, що споживчим є будь-який кредит, наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 7.3. розділу 7 спірного кредитного договору №863007483 передбачено, що кінцева дата повернення кредиту - 09 жовтня 2028 року.

Тобто на час звернення до суду з позовом строк дії договору не закінчився і позивач просить стягнути повністю тіло отриманих коштів за кредитним договором.

Положеннями п.9.1.1.7. розділу 9 кредитного договору визначено, що у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору. При цьому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту позичальника.

Праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог ст.16 Закону України «Про споживче кредитування».

Положеннями ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Доказів направлення відповідачці ОСОБА_1 та одержання нею вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» чи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» про дострокове повернення кредитних коштів матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України «Про споживче кредитування» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абз.3 ч.4 ст.16 цього Закону, не дотримавши передбачений кредитним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором (позиція Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави для дострокового стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором №863007483 від 09 вересня 2023 року.

Отже, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Ейс" (м.Київ, вул.Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07.08.2026.

Суддя М. В. Петровська