Рішення № 138834956, 07.08.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/658/26

Провадження № 2/503/791/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що 28.07.2024 року відповідач уклав з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитний договір № 1427-2231, згідно якого отримав кредит на умовах строковості та сплати відсотків за користування кредитними коштами. Однак, відповідач не виконав свої обов`язки за кредитним договором щодо повернення у повному обсязі та в строки, передбачені кредитним договором, наданого кредиту та сплати відсотків за користування. В свою чергу станом на момент подання позовної заяви відповідач має перед позивачем заборгованість за кредитним договором в сумі 12066,00 грн. Проте із застосуванням Програми лояльності для споживачів фінансових послуг позивач провів часткове списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2066,00 грн. У зв`язку з чим позивач для захисту своїх прав пред`явив до відповідача позов шляхом подання до суду позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1427-2231 від 28.07.2024 року у розмірі 10000,00 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Також в позові, у відповідності до положень ч.1 ст. 276 ЦПК України, заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а до самої позовної заяви, у відповідності до вимог абзаців першого і другого ч.7 ст. 43 та абзацу другого ч.1 ст. 177 ЦПК України, додано доказ надсилання іншому учаснику справи відповідачу копій поданих до суду документів (а.с.74). При цьому, згідно долученої судом до матеріалів справи роздруківки із сервісу https://send.e-post.com.ua/check-order з інформацією щодо стану доставки відповідного відправлення (а.с.88). Окрім того, в позові також заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та зазначено про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи (а.с.8, 73).

21.05.2026 року ухвалою суду (а.с.79-80) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно роз`яснено відповідачу його право подати у 5-денний строк з дня одержання цієї ухвали заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.4 ст. 277 ЦПК України), а у 15-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.7 ст. 279 ЦПК України) та відзив на позовну заяву (відзив). Копію ухвали направлено сторонам у відповідності до вимог ст. 190 ЦПК України та отримано ними у порядку встановленому ч.6 ст. 272 ЦПК України, зокрема відповідачем за адресою його зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної інформації (а.с.77) отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, про що свідчить відповідне рекомендоване поштове відправлення (а.с.84-87), яке було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою про причини повернення, що адресат відсутній.

У встановлені судом строки відповідач не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, зокрема клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (відзив) не подав. У зв`язку з чим та після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зі згоди керівника та представника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ураховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

28.07.2024 року відповідач уклав з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитний договір № 1427-2231, згідно якого отримав кредит на умовах строковості та сплати відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується копіями документів доданих до позовної заяви (а.с.27-61).

Однак, відповідач не виконав свої обов`язки за кредитним договором щодо повернення у повному обсязі та в строки, передбачені кредитним договором, наданого кредиту та сплати відсотків за користування.

В свою чергу станом на момент подання позовної заяви відповідач має перед позивачем за кредитним договором заборгованість в сумі 12066,00 грн, з якої 2000,00 грн тіло кредиту, 9766,00 грн проценти, а 300,00 грн комісія, що підтверджується відповідним розрахунком доданим до позовної заяви (а.с.62-69), але внаслідок застосуванням Програми лояльності для споживачів фінансових послуг Правил акцій під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с.70-71), яка затверджена наказом від 26.12.2023 р. №96-П позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в пред`явленому позові до відповідача заявив вимогу про стягнення з останнього на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 1427-2231 від 28.07.2024 року в розмірі 10000,00 грн, з яких 2000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 8000,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Таким чином позовна вимога заявлена позивачем до відповідача в межах нарахованої заборгованості, але в меншому розмірі, що не суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства, зокрема його положенням про те, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, передбаченому першим реченням ч.3 ст. 13 ЦПК України.

Нормативно-правове застосування

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону, регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12, ч.1 ст. 3 Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також у відповідності до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Висновки суду

- щодо обґрунтованості позову

Згідно із статтями 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки судом встановлено, що відповідач взяті на себе обов`язки за Кредитним договором № 1427-2231 від 28.07.2024 року не виконав, а саме не повернув кредитні кошти та не сплатив проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем на загальну суму 12066,00 грн, а також враховуючи те, що відповідач не надав відзив на позовну заяву (відзив) та/або доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача, то суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та укладеному договорі, а відтак є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню в межах заявленої позовної вимоги, тобто в розмірі меншому за фактично існуючу заборгованість, а саме стягнення загальної суми заборгованості в розмірі 10000,00 грн, з яких 2000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, а 8000,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

- щодо судових витрат

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 грн, сплаченого останнім за подання до суду позовної заяви, згідно платіжної інструкції № 29348 від 20.04.2026 року (а.с.1).

Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»; місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38548598, до ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1427-2231 від 28.07.2024 року в розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп., з яких 2000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 8000,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко