Рішення № 138833355, 13.07.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/133/2026

130/2238/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

секретаря Рекало Т.В.,

розглянувши в судовому засіданні у м. Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі» про стягнення інфляційних витрат та відсотків,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Давиденко В.І. звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із даною позовною заявою, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі» (код ЄДРПОУ 38328431) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 37 215,18 грн грн інфляційних втрат та 7 455,85 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач завдав позивачу матеріальну шкоду та не відшкодовує її, а також не виплатив моральну шкоду та витрати на проведення автотоварознавчої експертизи, чим прострочив виконання грошового зобов`язання, тому позивач має право вимагати стягнення інфляційних втрат і 3 % річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України з моменту завдання шкоди. У постанові Вінницького апеляційного суду від 09.05.2024 у справі № 130/3055/16-ц встановлені наступні обставини, які не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи. Відповідно до протоколу від 23 січня 2016 року серії АП1 №174071, 23 січня 2016 року об 11 год. 00 хв. на а/д р-06 «Ульяновка-Миколаїв», 180 км + 749 м водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Сканія Р420», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.», з причепом, номерний знак НОМЕР_3 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, здійснив занос причепа, номерний знак НОМЕР_3 , який вийшов на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з т/з «Рено Магнум», номерний знак НОМЕР_4 , внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Тим самим ОСОБА_3 порушив п. 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. У письмових поясненнях, наданих під час складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_2 зазначив: «23 січня 2016 року близько 11 год. 00 хв. він рухався на а/д Р-06 «Ульяновка-Миколаїв», в напрямку з м. Вознесінськ до м. Миколаїв. Рухався зі швидкістю 40 км/год. Не доїжджаючи до с. Троїцьке близько 2 км, йому на зустріч рухався автомобіль «Рено Магнум», НОМЕР_4 з причіпом. Він рухався на автомобілі «Сканія», НОМЕР_2 , з причіпом. Побачив, що дорога дуже вузька, почав гальмувати і його автомобіль розвернуло в результаті чого відбулось зіткнення із зустрічним автомобілем. Водій автомобіля «Рено Магнум», НОМЕР_4 , належного ОСОБА_1 , ОСОБА_4 надав такі письмові пояснення: «23 січня 2016 року близько 11 год. 00 хв. він рухався на «Рено Магнум», НОМЕР_4 , з причіпом KR ONE НОМЕР_5 , в напрямку з м. Миколаїв до м. Вознесінськ по а/д Р-06 «Ульяновка-Миколаїв». Проїхавши близько 2 км після с. Троїцьке зі швидкістю близько 40 км/год, на зустріч йому їхав автомобіль «Сканія», НОМЕР_2 , з причіпом, і його раптово почало розвертати і він перегородив дорогу. Він почав гальмувати, але марно, автомобілі зіткнулись, у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Наказом ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.» №95-к від 24 вересня 2015 року ОСОБА_2 був призначений на посаду водія автотранспортних засобів з посадовим окладом згідно штатного розпису з доплатою за суміщення посади експедитора. Наказом ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.» №23-к від 08 лютого 2016 року ОСОБА_2 був звільнений з посади водія автотранспортних засобів за згодою сторін. Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 05 лютого 2016 року у справі № 482/82/16-п ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, а також стягнуто судовий збір на користь держави. Відповідно до звіту № 4 про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 12 лютого 2016 року, здійсненого оцінювачем ОСОБА_5 матеріальний збиток, завданий власникові КТЗ «Рено Магнум», д. н. з. НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП на дату оцінки з урахуванням фізичного зносу складає 299 046,03 грн. 03 квітня 2015 року між ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.» та ПрАт «СК «Здорово» було укладено поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6687683, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «Сканія Р420», д. н. з. НОМЕР_2 . Страхова сума за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн. 08 серпня 2016 року ПрАТ «СК «Здорово» здійснило страхову виплату у розмірі 50 000 грн на користь ОСОБА_1 , що підтверджується випискою по рахунку позивачки від 13 вересня 2016 року №9ECE-GV8J-LJVM-IALM. Отже, відповідач завдав позивачу матеріальної шкоди та відмовляється добровільно її відшкодовувати. Постановою Вінницького апеляційного суду від 09.05.2024 у справі № 130/3055/16-ц стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану як власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП, у розмірі 249 046,03 грн, 1200 грн витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та 10 000 грн моральної шкоди. Судове рішення до цього часу не виконане відповідачем у повному обсязі. Інфляційні втрати та 3 % річних нараховуються на заборгованість в розмірі 260 246,03 грн, яка складається з 249 046,03 грн збитків, 1 200 грн витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 10 000 грн моральної шкоди. Позивач розраховує інфляційні втрати за період з липня 2024 року по червень 2025 року, а 3 % річних за період з 26.07.2024 по 09.07.2025, які не були предметом розгляду в справі № 130/2233/24. В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває справа № 130/2233/24 про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за період з 24.01.2016 по 25.07.2024. 10.07.2025 з відповідача стягнуто частину боргу в сумі 45716,02 грн. Керуючись принципом диспозитивності, позивач заявляє вимоги про нарахування інфляційних втрат і 3% річних до дати першого часткового погашення заборгованості.

Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження. Призначено судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Давиденко В.І. в поданій заяві просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, враховуючи таке.

Судом встановлено, що у постанові Вінницького апеляційного суду від 09.05.2024 у справі № 130/3055/16-ц встановлені обставини, які не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.

Відповідно до протоколу від 23 січня 2016 року серії АП1 №174071, 23 січня 2016 року об 11 год. 00 хв. на а/д р-06 «Ульяновка-Миколаїв», 180 км + 749 м водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Сканія Р420», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.», з причепом, номерний знак НОМЕР_3 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, здійснив занос причепа, номерний знак НОМЕР_3 , який вийшов на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з т/з «Рено Магнум», номерний знак НОМЕР_4 , внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Тим самим ОСОБА_3 порушив п. 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У письмових поясненнях, наданих під час складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_2 зазначив: «23 січня 2016 року близько 11 год. 00 хв. він рухався на а/д Р-06 «Ульяновка-Миколаїв», в напрямку з м. Вознесінськ до м. Миколаїв. Рухався зі швидкістю 40 км/год. Не доїжджаючи до с. Троїцьке близько 2 км, йому на зустріч рухався автомобіль «Рено Магнум», НОМЕР_4 з причіпом. Він рухався на автомобілі «Сканія», НОМЕР_2 , з причіпом. Побачив, що дорога дуже вузька, почав гальмувати і його автомобіль розвернуло в результаті чого відбулось зіткнення із зустрічним автомобілем.

Водій автомобіля «Рено Магнум», НОМЕР_4 , належного ОСОБА_1 , ОСОБА_4 надав такі письмові пояснення: «23 січня 2016 року близько 11 год. 00 хв. він рухався на «Рено Магнум», НОМЕР_4 , з причіпом KR ONE НОМЕР_5 , в напрямку з м. Миколаїв до м. Вознесінськ по а/д Р-06 «Ульяновка-Миколаїв». Проїхавши близько 2 км після с. Троїцьке зі швидкістю близько 40 км/год, на зустріч йому їхав автомобіль «Сканія», НОМЕР_2 , з причіпом, і його раптово почало розвертати і він перегородив дорогу. Він почав гальмувати, але марно, автомобілі зіткнулись, у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Наказом ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.» №95-к від 24 вересня 2015 року ОСОБА_2 був призначений на посаду водія автотранспортних засобів з посадовим окладом згідно штатного розпису з доплатою за суміщення посади експедитора.

Наказом ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.» №23-к від 08 лютого 2016 року ОСОБА_2 був звільнений з посади водія автотранспортних засобів за згодою сторін.

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 05 лютого 2016 року у справі № 482/82/16-п ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, а також стягнуто судовий збір на користь держави.

Відповідно до звіту № 4 про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 12 лютого 2016 року, здійсненого оцінювачем ОСОБА_5 матеріальний збиток, завданий власникові КТЗ «Рено Магнум», д. н. з. НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП на дату оцінки з урахуванням фізичного зносу складає 299 046,03 грн.

03 квітня 2015 року між ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.» та ПрАт «СК «Здорово» було укладено поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6687683, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «Сканія Р420», д. н. з. НОМЕР_2 . Страхова сума за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн.

08 серпня 2016 року ПрАТ «СК «Здорово» здійснило страхову виплату у розмірі 50 000 грн на користь ОСОБА_1 , що підтверджується випискою по рахунку позивачки від 13 вересня 2016 року №9ECE-GV8J-LJVM-IALM. Постановою Вінницького апеляційного суду від 09.05.2024 у справі № 130/3055/16-ц стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі.» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану як власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП, у розмірі 249 046,03 грн, 1200 грн витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та 10 000 грн моральної шкоди. Судове рішення до цього часу не виконане відповідачем у повному обсязі. Отже, відповідач завдав позивачу матеріальної шкоди та відмовляється добровільно її відшкодовувати.

Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У справі виникли правовідносини щодо відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між суб`єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

По своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.

Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: 1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; 2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди.

Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 463/389/14-ц, від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

Згідно з приписами ЦК України відшкодуванню підлягає вся шкода, яка була завдана потерпілій особі.

Відповідно частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Положеннями пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди, її розмір, протиправність дій відповідача та причинний зв`язок між ними (постанова Верховного Суду від 28 липня 2025 року в справі №161/22270/23).

Підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди між сторонами є факт її завдання позивачу, а постановою Вінницького апеляційного суду від 09 травня 2024 у справі № 130/3055/16-ц конкретизовано її розмір та визначено спосіб відшкодування (грошові кошти). Зазначене судове рішення не оскаржувалось сторонами та набрало законної сили 09 травня 2024 року.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) виконання остаточного судового рішення, яким вирішений спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру, є частиною «права на суд» (див. рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece, § 40, 45, заява № 18357/91) від 19 березня 1997 року, «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia, § 34, 37, заява № 59498/00) від 7 травня 2002 року).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Інфляційні втрати розраховуються за період з липня 2024 року по червень 2025 року.

Сукупний індекс інфляції за вказаний період становить: 1 х 1,006 х 1,015 х 1,018 х

1,019 х 1,014 х1,012 х 1,008 х 1,015 х 1,007 х 1,013 х 1,008 = 1,143.

Сума інфляційних втрат становить:

260 246,03 х 1,143 260 246,03 = 37 215,18 грн.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок проводиться за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році].

З 26.07.2024 по 09.07.2025. За 2024 рік з 26.07.2024 по 31.12.2024 159 днів. 260 246,03 х 3%/ 366 х 159 = 3391,73 грн. За 2025 рік з 01.01.2025 по 09.07.2025 190 днів. 260 246,03 х 3%/ 365 х 190 = 4064,12 грн. Загальна сума 3% річних становить: 7 455,85 грн = 3391,73 + 4064,12.

З огляду на наведене, сума інфляційних втрат становить 37215,18 грн, а загальна сума трьох процентів річних 7455,85 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі» (код ЄДРПОУ 3832843, юридична адреса: вул. Соборна, 1, прим. 3 м. Жмеринка Вінницької області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 37215,18 грн. інфляційних втрат та 7455,85 грн. - 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантаж Бі.Ем.Джі» (код ЄДРПОУ 3832843, юридична адреса: вул. Соборна, 1, прим. 3 м. Жмеринка Вінницької області) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя