Рішення № 138829048, 14.07.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/2395/21

Провадження № 2/477/1039/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем Коцюрубенко О.М., Крошніною А.М., Хлибовою Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Заводської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , виконавчого комітету Новоодеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання недійсним рішення сільської ради, припинення права власності, скасування реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, зобов`язання на вчинення певних дій, визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, повернення земельної ділянки у комунальну власність,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить: визнати недійсним рішення Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області від 13 липня 2021 року № 30;

припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823383400:04:005:0013, загальною площею 0,25 га, яка розташована за адресою: по АДРЕСА_1 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

скасувати реєстрацію право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823383400:04:005:0013, загальною площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

зобов`язати державного реєстратора, виконавчий комітет Новоодеської міської ради внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування реєстрації прав власності на земельну ділянку ОСОБА_2

визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4823383400:04:005:0013 в Державному земельному кадастрі та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4823383400:04:005:0013;

повернути земельну ділянку з кадастровим номер 4823383400:04:005:0013 площею 0,1939 га. у комунальну власність Заводської селищної ради та в спільне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що він з відповідачем є власниками окремих частин двоповерхового будинку з належними до нього спорудами, які розташовані в одному будинку, але за різними адресами. Так, позивач є власником житлового будинку 1/1 з належними до нього спорудами по АДРЕСА_1 , а у власності відповідача перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 . Тобто, будинки є окремим об`єктами.

Так, за ним право власності на житловий будинок зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області від 28 листопада 2017 року №3 про передачу у власність будинку АДРЕСА_1 та рішення виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради від 22 травня 2018 року №15 «Про привласнення адреси житлового будинку в селі Новомиколаївська Вітовського району Миколаївської області.

Рішенням Новомиколаївської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 22 травня 2018 року № 16 частині будинку ОСОБА_2 привласнена адреса АДРЕСА_1 .

30 грудня 1994 року Миколаївському ЛВУМГ було видано акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,5 га, частина якої використовувалася під будинком. В подальшому, земельній ділянці під будинком та спорудами площею 0,1939 га. було привласнено кадастровий номер 4823383400:04:005:0013.

Тобто, на час набуття ними права власності на окремі частини будинку, будинок був розташований на окремій земельній ділянці, яка використовувалась ними спільно для обслуговування їх частин будинку та належних до них споруд.

Зазначив, що він з відповідачем на вказаній земельній ділянці має спільні інженерні системи, комунікації, побудовані для обслуговування та експлуатації їх будинків.

Він разом з відповідачем звернувся до Новомиколаївської сільської ради з заявами про виділення земельних ділянок їм під будинки. Узгодити порядок користування ділянкою та умови передачі кожному з них ділянок у власність не вдалося.

На початку осені 2021 року йому стало відомо, що відповідачу виділено земельну ділянку площею 0,2582 га, яка складається частково із ділянки площею 0,1935 га, що використовувалася ними з часу формування ділянки спільно, для обслуговування будинку та іншої ділянки, яка використовувалася ними під городами, зокрема і частини, яка використовувалася ним.

10 вересня 2021 року на підставі вказаного рішення за № 30 від 17 липня 2021 року спірна земельна ділянка була зареєстрована у Державному реєстрі речових праві на нерухоме майно за відповідачем та в державному земельному кадастрі. При цьому, кадастровий номер земельної ділянки не було змінено та воно значиться за № 4823383400:04:005:0013.

Внаслідок незаконної передачі відповідачу земельної ділянки відбулося захоплення ділянки, через яку існує прохід до його будинку, саме пішохідної доріжки, а також системи водопостачання, енергопостачання, газопостачання. Через це він позбавлений вільного доступу для частини вказаних комунікацій для їх обслуговування.

Оскільки вказане рішення є незаконним, так як ухвалено всупереч положенням нормативно-правових актів, що регулюють порядок передачі у власність земельної ділянки, порушує його права власника будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, фактичного землекористування, а також перешкоджає реалізації його законного права на отримання у власність земельної ділянки під будинком з належними до нього спорудами, змушений звернутися до суду з позовом.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Від представника позивача до суду надійшла заява з проханням розглядати справу за їх відсутності за наявними у справі доказами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач - Заводська селищна радаМиколаївської області у судове засідання свого представника не направила, причини суду не повідомила, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена судом належним чином про час і місце розгляду справи. Відзив відповідачем не подано.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, причини суду не повідомила, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена судом належним чином про час і місце розгляду справи. Відзив відповідачем не подано.

Відповідач - виконавчий комітет Новоодеської міської радиу судове засідання свого представника не направив, причини суду не повідомив, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи. Відзив відповідачем не подано.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області у судове засідання свого представника не направило, причини суду не повідомила, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи. Відзив відповідачем не подано.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження про що судом постановлена відповідна ухвала 08 грудня 2021 року.

У справі ухвалою суду від 14 червня 2024 року за клопотанням представника позивача призначено судову земельно-технічну експертизу, зупинено провадження у справі.

Висновок експерта надійшов до суду 08 грудня 2025 року.

15 грудня 2025 року провадження у справі поновлено.

22 квітня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

З набранням чинності Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VІ «Про Державний земельний кадастр» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» без оформлення державних актів.

Отже, права власності на майно та перехід прав володіння на нього пов`язаний з державною реєстрацією таких прав (правові позиції з приводу принципу реєстраційного підтвердження викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц; ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі №372/1684/14-ц), а також створення презумпції права особи через реєстрацію прав (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, п. 6.30; від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, п. 4.17; від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, п. 6.13; постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, п.70)

20 січня 2015 року між ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та ОСОБА_1 був укладений договір №35 найму житла відомчого житлового фонду. З огляду на зміст якого ОСОБА_4 і членам його родини у безстрокове користування надано житло: квартирний житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 17-18).

В подальшому 28 листопада 2017 року Новомиколаївською сільською радою Вітовського району Миколаївської області прийнято рішення за № 3 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами/ літ. Б.И гараж; літ. В.Д.Е.Ж.К навіс, літ. Г,З сарай; літ. л-душ; літ. Мпд, підвал-погріб;, №4, 5, 6, 7, 8, 9,10, 11, 12 огорожі№ № 13, 14, 15, І споруди/, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 19).

Відповідно до листа КП ММБТІ від 08 червня 2018 року № 2-628 станом на 31 травня 2018 року розташовані за вказаною адресою об`єкти вказані в рішенні сільської ради № 3 від 27 листопада 2017 року (т. 1 а.с. 34).

На підставі рішення виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області від 22 травня 2018 року №15 присвоєно адресу житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 20).

З огляду на Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 жовтня 2018 року № 140437898 ОСОБА_1 є власником житлового будинку літ.А, 1/2 частки сараю літ Г, навісу літ. Д, Е, Ж; сараю літ. З, гаража літ. И, навісу літ. К, огорожі та споруди № 14; частки огорожі та споруди №4,6-13,15,І (т. 1 а.с. 21).

Вказане також підтверджується технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 24-29).

Як заначив позивач у позовній заяві рішенням виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області від 22 травня 2018 року №16 частині будинку відповідача ОСОБА_2 привласнена адреса АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до акту КП ММБТІ від 10 липня 2018 року представником Підприємства під час проведення технічної інвентаризації 31 травня 2018 року встановлено, що об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у користування ОСОБА_1 перебували: житловий будинок літ А, кімнати 1-1,1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13; частка сараю літ. Г; навіс літ. Е, Ж, Д, К; гараж літ. И; сарай - літ. З; басейн №1; частка огорож № 10, 11, 7, 8, 9; частка воріт № 4,6, частка хвіртки №12; частка водної колонки №13; частка зливної ями №15; частка №І- відмостки.

В свою чергу, у користуванні ОСОБА_2 перебували: житловий будинок літ А, кімнати 2-1,2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11, 2-12, 2-13; гараж - літ. Б; навіс літ В; погріб літ. Мид, частка сараю літ. Г; хвіртка №5; частка огорож № 10, 11, 7, 8, 9; частка воріт № 4,6; частка хвіртки №12; частка водної колонки №13; частка зливної ями №15; частка №І- відмостки.

Рішенням сесії №5 від 12 вересня 2018 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_2 .

Розпорядженням Вітовської районної державної адміністрації від 24 липня 2020 року за № 23 передана земельна ділянка з кадастровим номером № 4823383400:04:005:0013, загальною площею 0,1939 га із земель державної власності (категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту, вид використання для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту) у комунальну власність в землі житлової та громадської забудови з цільовим призначенням землі запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, вид користування землі запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичним особам) в межах території Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (т. 1 а.с. 22).

20 серпня 2020 року між Вітовською районною державною адміністрацією Миколаївської області та Новомиколаївською сільською радою Вітовського району Миколаївської області підписаний акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки (т. 1 а.с. 23).

Тобто, на час набуття сторонами права власності на частини будинку в їх користуванні знаходилася земельна ділянка з кадастровим номер 4823383400:04:005:0013 площею 0,1939 га., яка використовувалась для обслуговування будинку та належних до нього споруд.

Позивач звертався із заявами до Новомиколаївської сільської ради про виділення під його будинок земельної ділянки, а також щодо створення земельних комісій, узгодження розподілу, з урахуванням інтересів обох сторін і прохання вжити заходи щодо унеможливлення виділення відповідачцу всієї земельної ділянки (т. 1 а.с. 39, 40-41, 42, 43, 125).

З огляду на відомості надані Первомайською селищною радою від 25 листопада 2021 року № 1821/06-04 надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 відбулося на підставі рішення сесії Новомиколаїської сільської ради від 12 вересня 2018 року №5 (т. 1 а.с. 122).

Рішенням сесії Первомайської селищної ради від 13 липня 2021 року №30 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 . Передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 4823383400:04:005:0013 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області (т. 1 а.с. 124).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 листопада 2021 року №284660404 10 вересня 2021 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий № 4823383400:04:005:0013, на підставі рішення Первомайської селищної ради від 13 липня 2021 року №30 (а.с. т. 1 а.с. 37-38).

Як на підставу звернення до суду позивач послався на те, що рішення Первомайської селищної ради від 13 липня 2021 року №30 є незаконним, так як ухвалено всупереч положенням нормативно-правових актів, що регулюють порядок передачі у власність земельної ділянки, порушує його права власника будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, фактичного землекористування, а також перешкоджає реалізації його законного права на отримання у власність земельної ділянки під будинком з належними до нього спорудами.

Вважає, що вказане рішення винесене з порушенням вимог законодавства, в тому числі державних будівельних норм (ДБН-360-92), без узгодження меж земельної ділянки з позивачем відповідно до ст. 198 ЗК України.

Відповідно до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 28 листопада 2025 року № 125-0032 частина земельної ділянки, після зміни конфігурації в частині приєднання земельної ділянки під городом в правій боковій частині площею -1425,00 кв.м. та стала складати -2500,00 кв.м., на підставі Рішення №30 від 17 липня 2021 року була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (див. а.с. №37,38) за кадастровим номером 4823383400:04:005:0013, тобто кадастровий номер на земельну ділянку площею 2500,00 кв.м. залишився той же, що і на земельну ділянку площею 1938,0 кв. м.

Земельна ділянка загальною площею 2500,00 кв.м. неправильної конфігурації, яка належить ОСОБА_2 з розмірами в плані, а саме:

по фасадній межі з боку АДРЕСА_1 по прямій 47,33м.

по задній торцевій межі з боку суміжного землекористування - по прямих 57,48 кв.м.

по лівій межі з боку земель запасу та суміжного землекористування по прямих 98,78 м.,

по правій бічній межі з боку земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_3 по прямій 98,93 м.

При порівнянні, данні Топографо-Геодезичної зйомки, виконаної сертифікованим інженером - геодезистом ФОП ОСОБА_5 станом на травень 2025 року (див. додаток №1) зображено графічно червоним кольором, не співпадають з фактичними межами земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 2500,00 кв.м., які встановлені для обслуговування житлового будинку, з кадастровим номером 4823383400:04:005:0013 в координатах СК-63.

Дослідивши на місці, а також згідно з даними Топографо - Геодезичної зйомки, виконаної сертифікованим інженером - геодезистом ФОП ОСОБА_5 , встановлено, що межа, яка встановлена в точках координат СК-63 з кадастровим номером 4823383400:04:005:0013, проходить по частині житлового будинку літ. «А-2», а також по частині надвірної господарської будівлі літ. «Г-1» , які знаходяться в користуванні позивача ОСОБА_1 з відхиленням від фактичної вертикальної розділової межі житлового будинку літ. «А-2» трикутної форми площею - 3,44 кв.м., надвірної будівлі сараю літ. «Г-1» трикутної форми площею - 3,05 кв.м.

Встановленими межами земельної ділянки АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4823383400:04:005:0013, яка належить ОСОБА_2 , був перекритий доступ до загальних між співвласниками об`єктів, а саме: входу з боку АДРЕСА_1 через металеві ворота шириною 3,5 м та хвіртки шириною 1.5 м., до колекторного колодязя системи каналізації, басейн зберігання питної води літ. №14, який належить ОСОБА_1 , водяна свердловина літ. №15, до водяної колонки літ. № 13 1/2 частина яких, на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер 140437898 від 05 жовтня 2018 року, знаходяться у власності ОСОБА_1 ( див. а.с. №21 т.1).

Крім цього, по земельній ділянці вздовж правій бік межі по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , прокладені водяні труби до водяної колонки, якою тривалий час користується ОСОБА_1 .

На місці встановлено, що у зв`язку з наявною розділовою мережею між співвласниками з виділом у власність ОСОБА_2 частини земельної ділянки площею 2500,00 кв.м. на якій знаходиться в`їзд загального користування до частини житлового будинку співвласника ОСОБА_1 та на даний час прохід через ворота з боку АДРЕСА_1 по частині земельної ділянки в загальному користуванні перекритий фізичною границею, позивач ОСОБА_1 зробив окремий в`їзд з боку дороги земель запасу з улаштуванням дерев`яних воріт шириною 3,5м.

Тобто, можливість виходу від частини житлового будинку літ. «А-2» у позивача ОСОБА_1 з заїздом через ворота та земельну ділянку загального користування з боку АДРЕСА_1 , як було встановлено раніше, відсутня, в зв`язку з перебуванням вказаних об`єктів загального користування на земельній ділянці з кадастровим номером 1823383400:04:005:0013.

Дослідивши межі та конфігурацію земельної ділянки площею 2500,00 кв.м., за кадастровим номером 1823383400:04:005:0013, встановлено:

земельна ділянка АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на підставі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 43941304 від 10 вересня 2021 року (див. а.с. 37) була сформована з двох часток, а саме: з частини земельної ділянки площею 1075,00 кв.м. з загальної площі 1939,00 кв.м. для обслуговування житлового будинку та надвірних господарських будівель та споруд, а також з площі під городом 1425,00 кв. м.

Враховуючи викладене судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1823383400:04:005:0013, до моменту її часткового перетворення в нову ділянку була самостійним об`єктом цивільних прав, мала власний кадастровий номер, її межі були визначені в натурі (на місцевості), позивач мав право користуватися нею для обслуговування будинку, належних до нього господарських споруд. Після винесення Первомайською селищною радою рішення від 13 липня 2021 року №30, змінилася площа та конфігурації, первісна ділянка змінила свої об`єктивні характеристики як окремий об`єкт цивільних прав, у розумінні ст. 79-1 ЗК України, що вплинуло на визначеність прав позивача як власника будинку та землекористувача.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами чинного законодавства України визначено, що нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

У Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Разом з тим із вказаного Рішення Конституційного Суду України вбачається, що такі рішення органу місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в інший спосіб.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55, статті 124 Конституції України.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно із статтею 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Принцип єдності правового статусу земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди також передбачений статтею 120 ЗК України, а саме, що особа, яка законно набула у власність будинок, споруду має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудами після їх набуття.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 набув право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна (частину будинку з належними до нього спорудами), а тому має право на користування земельною ділянкою для обслуговування будинку та належних йому споруд. Водночас, рішенням органу місцевого самоврядування відповідачу була виділена у власність земельна ділянка, межа якої, відповідно до висновку експерта, проходить по частині житлового будинку позивача, а також по частині господарської будівлі. Крім цього, перекритий доступ до загальних між співвласниками об`єктів.

Крім цього, земельна ділянка була виділена відповідачу без узгодження із ним меж земельної ділянки відповідно до статті 198 ЗК України.

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналогічна норма закріплена у статті 155 ЗК України.

Крім цього, кожна земельна ділянка під час реєстрації отримує унікальний код - кадастровий номер (ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). Це індивідуальний набір цифр і знаків, який зберігається за ділянкою протягом всього часу її існування.

Як було встановлено під час розгляду справи спірній земельній ділянці площею 0,1939 га кадастровий номер 4823383400:04:005:0013 після зміни її конфігурації, збільшення площі до 0,25 га було залишено кадастровий номер 4823383400:04:005:0013, що є порушенням вимог статті 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Так, відповідно до частини 1-2 статті 26 вказаного Закону у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об`єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об`єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

Враховуючи, що рішення Новомиколаївської сільської ради ухвалено всупереч положенням нормативно-правових актів, що регулюють порядок передачі у власність земельної ділянки(статті 116, 118, 120 ЗК України), порушує права позивача, як власника житлового будинку з належними до нього господарським будівлями та спорудами та перешкоджає реалізації його законного права на отримання у власність земельної ділянки під будинком та спорудами для їх обслуговування суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вжиті ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 грудня 2021 року заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом строку визначеного законом або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення сільської ради, припинення права власності, скасування реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, зобов`язання на вчинення певних дій, визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, повернення земельної ділянки у комунальну власність - задовольнити.

Визнати недійсним рішення ІХ сесії восьмого скликання Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 від 13 липня 2021 року № 30.

Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 4823383400:04:005:0013, загальною площею 0,25 га, яка розташована за адресою: по АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасувати реєстрацію право приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 4823383400:04:005:0013, загальною площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зобов`язати державного реєстратора, виконавчий комітет Новоодеської міської ради внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування реєстрації прав власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4823383400:04:005:0013 в Державному земельному кадастрі та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4823383400:04:005:0013.

Повернути земельну ділянку з кадастровим номер 4823383400:04:005:0013 площею 0,1939 га. у комунальну власність Заводської селищної ради та в спільне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вжиті ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 грудня 2021 року заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Вітовський районний суд Миколаївської області.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Заводська селищна рада, адреса: вул. Ювілейна, 9, смт. Первомайське Миколаївського району Миколаївської області ЄДРПОУ 04375174;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - виконавчий комітет Новоодеської міської ради, адреса: вул. Центральна, 208, м. Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 05410568;

відповідач Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, адреса: пр. Миру, 34, м. Миколаїв, ЄДРПОУ 39825404.

Суддя В.В.Полішко