Рішення № 138829050, 16.07.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №945/280/25

Провадження №2/477/299/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Саукової А.А.,

із секретарем судового засідання Котовою О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Вітовського районного суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у загальному розмірі 52345,00 грн., а також судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 05 грудня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (далі ТОВ «КЛТ КРЕДИТ») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №1573, відповідно до якого кредитодавець надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3800,00 грн. строком на 365 днів до 04.12.2024 року, шляхом переказу на його платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3.5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних).

Договір укладено в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було направлено відповідачу повідомленням на його мобільний номер, зазначений у кредитному договорі.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» виконало своєчасно та у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти шляхом перерахування на карту, належну позичальнику.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 03.02.2025 року заборгованість за Кредитним договором становить: 3800,00 грн. заборгованість за кредитом, 48545,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами за період з 05.12.2023 року по 04.12.2024 року, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного договору за ставкою 3.5% за кожен день користування кредитом (1277,5 % річних) та графіку платежів.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з повернення заборгованості за кредитним договором, позивач звернувся з позовом до суду та просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 52345,00 грн.

03 липня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 направила відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач був ознайомлений з умовами наданого кредиту та взагалі отримував кредитні кошти та підписував кредитний договір. Розмір нарахованих позивачем процентів не грунтується на умовах договору і наданому позивачем розрахунку заборгованості. Натомість, розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, крім того, надані позивачем розрахунки заборгованості не містять жодної формули або методики нарахування заборгованості за кожен день, що не дає можливості встановити вірність нарахування заборгованості по процентам. Також матеріали справи не містять доказів направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати простроченої заборгованості.

Зважаючи на вищевикладене, представник позивача у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив на позовну заяву, поданій представником позивача Руденко К.В. через систему «Електронний суд» 07 липня 2025 року, представник позивача вказав, що заперечення відповідача щодо розміру нарахованої заборгованості за кредитними договорами є необгрунтованими, оскільки розмір та порядок нарахування відсотків за кредитними договорами погоджений сторонами при їх укладенні.

Підстави нарахування заборгованості є законними, а її розмір таким, що відповідає умовам договору. Крім того, ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Стосовно нарахування процентів, то за договорами про споживчий кредит, які укладені до набрання чинності Законом України «Про споживчий кредит», денна процентна ставка розраховується на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладення такого договору. Оскільки зміни до кредитного договору, укладеного з відповідачем, не вносились, додаткові договори щодо продовження строку його дії та інших умов не укладались, то відповідно підстав для перерахунку денної процентної ставки немає.

У запереченнях на відповідь на відзив, поданих представником відповідача адвокатом Зачепіло З.Я., вона вказує на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів за кредитним договором, а саме виписки по картковому рахунку, або ж розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру). Розрахунок заборгованості, складений позивачем, не може бути доказом заборгованості. Крім того, розмір відсотків, встановлений кредитним договором, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу прав та обов`язків на шкоду позичальника, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, адже тіло кредиту становить лише 3800 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належно.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.

Відповідно до анкети-заяви на кредит №16088 від 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 та ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» у інформаційно-телекомунікаційній системі https://kltcredit.com.ua було погоджено умови кредитування по заяві у сумі 3800 грн., строк кредитування 365 днів, процентна ставка 3.5% за кожен день користування, річна ставка у розмірі 1277,5 %.

Згідно з витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи https://kltcredit.com.ua, позичальнику було відправлено SMS повідомлення про погодження кредиту з ідентифікатором для підписання акцепту та укладення договору. Позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір. Друкована форма укладеного кредитного договору надіслана позичальнику в особистий кабінет для завантаження та перераховано кредитні кошти на картку позичальника.

Таким чином, 05 грудня 2023 року між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та відповідачем на сайті ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» https://kltcredit.com.ua було укладено Кредитний договір №1573.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, Товариство зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти у розмірі 3800 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у строки, визначені цим договором.

Згідно з п.1.2 Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить 3,5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 1277,50%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою.

Строк надання кредиту становить 365 днів з сплатою кредиту в кінці строку користування. Періодичність зі сплати процентів кожні 30 днів (п.1.3 Кредитного договору).

Перерахування суми кредиту здійснюється Товариством на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальнику. Переказ здійснюється через платіжний сервіс FONDY ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» (п.1.7 Кредитного договору).

Пунктом 2.3.3. Кредитного договору передбачено, що протягом 14 календарних днів з дня укладення договору позичальник має право відмовитися від договору без пояснення причин з поверненням грошових коштів, одержаних згідно з договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором.

Відповідно до п.п.6.1 Договору, кредитний договір укладається в електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://kltcredit.com.ua. відповідно до Закону України про «Електронну комерцію».

Договір підписаний позичальником 05 грудня 2023 року із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 973591.

Зі змісту статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

У другому абзаці частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Докази, надані позивачем на підтвердження укладення Кредитного договору №1573 від 05 грудня 2023 року в електронній формі суд вважає належними та допустимими.

Таким чином, Кредитний договір №1573 від 05 грудня 2023 року, укладений між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та відповідачем, є електронним договором, підписаним аналогом електронно-цифрового підпису ОСОБА_1 у формі одноразового ідентифікатора та вважається таким, що укладений в письмовій формі.

Факт перерахування кредитних коштів у сумі 3800,00 грн. 05.12.2023 року на емітовану банківську картку відповідача НОМЕР_2 та виконання позивачем взятих на себе зобов`язань підтверджується чеком про здійснення переказу через платіжний сервіс FONDY.

Зазначене також підтверджується випискою по рахунку від 11.09.2025 року за договором б/н за період з 05.12.2023 року по 10.12.2023 року, наданою АТ КБ «ПриватБанк», та довідкою від 15.09.2025 року №20.1.0.0.0/7-250908/93229-БТ, відповідно до яких на платіжну картку № НОМЕР_3 , емітовану банком на ім`я ОСОБА_1 , 06.12.2023 року було зараховано переказ у сумі 3800,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно змісту статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на розрахунки суми заборгованості за вказаним кредитним договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за вказаним договором станом на 03.02.2025 року заборгованість становить 52345,00 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 3800,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 48545,00 грн.

Відповідач, заперечуючи проти нарахованої заборгованості вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач був ознайомлений з умовами наданого кредиту та взагалі отримував кредитні кошти та підписував кредитний договір.

Вказані заперечення суд не приймає до уваги, зважаючи на наступне.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, або реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини у урахуванням поданих доказів визнається вірогіднішим, ніж протилежний (Постанова ВП ВС від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).

Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, поки інша сторона її не спростує (Постанова ВС від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18).

Судом встановлено, що договір укладено сторонами в електронній формі та підписано одноразовим ідентифікатором. При цьому в договорі сторонами було узгоджено всі основні умови, а саме розмір кредиту, строк договору, розмір та порядок нарахування відсотків за користування кредитом.

Крім того, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено випискою по рахунку на ім`я ОСОБА_1 , наданою АТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до зазначеної виписки, переказ коштів у сумі 3800 грн. здійснено 06.12.2023 року на карту № НОМЕР_3 , емітовану банком на ім`я ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд приймає до уваги заперечення відповідача щодо розміру та порядку нарахування позивачем процентів за договором, зважаючи на наступне.

Пунктом 1.2 Кредитного договору визначено процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 3.5%.

Позивач наполягає у відповіді на відзив на позовну заяву, що саме такий розмір процентної ставки має застосовуватися за весь період нарахування процентів, оскільки приписи Закону України «Про споживче кредитування», яким обмежено максимальний розмір денної процентної ставки по кредитному договору, укладеному до набрання чинності цими змінами і який не переукладався, не застосовується.

Суд зазначає, що згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення КСУ від 09 лютого 1999 року по справі № 1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Відповідно до частини 5 статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% (статтю 8 було доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023).

Згідно пункту 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» № 3498-IX, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон набрав чинності 24.12.2023 року.

Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період часу з 24.12.2023 року до 22.04.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 2,5 %, в період часу з 22.04.2024 року до 20.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 1,5 %, а з 20.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 1 %.

При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону (яким власне і запроваджено обмеження максимального розміру денної процентної ставки) поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Вказане свідчить про те, що у випадку продовження дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

На підставі зазначеного заборгованість за процентами має розраховуватись наступним чином: з 05.12.2023 року по 23.12.2023 року - 2527,00 гривень (3800,00 гривень х 3,5% х 19 днів); з 24.12.2023 року по 21.04.2024 року - 11305,00 гривень (3800,00 гривень х 2,5% х 119 днів); з 22.04.2024 року по 19.08.2024 року - 6840,00 гривень (3800,00 гривень х 1,5% х 120 днів); з 20.08.2024 року по 04.12.2024 року - 4028,00 гривень (3800,00 гривень х 1% х 106 днів);

З урахуванням викладеного, загальний розмір заборгованості за процентами складає 24700,00 гривень, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та визнає достатнім порушення істотних умов договору, відповідно до положень ст.ст. 625, 1049, 1054 ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 28500,00 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 3800,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 24700,00 грн.

Щодо судових витрат, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути з відповідача на підставі статті 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Згідно з частиною 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем разом із заявою про стягнення судових витрат на професійну (правничу) допомогу надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги №16/09/2024 від 16 вересня 2024 року, укладеного з адвокатом Руденко К.В., акт №2 про надання юридичних послуг від 06.01.2025 року, витяг з реєстру №1 до акту №2, де зазначена ціна наданих послуг на суму 10000,00 грн. з зазначенням детального опису наданих послуг.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 15 червня 2021 року по справі №159/5837/19 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, зважаючи на ступінь складності справи, яка належить до категорії справ, що розглядаються в порядку спрощеного провадження, суму стягнення, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та роз`яснень п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, від 17.10.2014 року № 10, з відповідача належить стягнути:

- судовий збір на користь держави, пропорційний до розміру задоволених позовних вимог 1319 грн. 00 коп. (28500 грн. х 100 / 52345,00 грн. = 54,45 %; 2422.40 грн. х 54,45 % = 1319,00 грн.);

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40076206) заборгованість:

за Кредитним договором №1573 від 05 грудня 2023 року у розмірі 28500 (двадцять вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 3800,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 24700,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40076206) судовий збір у сумі 1319 (одна тисяча триста дев`ятнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40076206) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40076206, адреса: 03035, м.Київ, площа Солом`янська, 2, прим.04);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя А.А.Саукова