Рішення № 138829047, 14.07.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №333/2309/26

Провадження №2/477/1246/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

із секретарем судового засідання Котовою О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплачених державних допомог на проживання внутрішньо-переміщеним особам,

В С Т А Н О В И В:

До Вітовського районного суду Миколаїської області за підсудністю з Комунарського районного суду міста Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплачених державних допомог на проживання внутрішньо-переміщеним особам.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, на обліку в Департаменті соціального захисту населення Запорізької міської ради знаходиться особова справа по призначенню допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 71 "Про реорганізацію управлінь соціального захисту населення Запорізької міської ради та перейменування управління соціального захисту населення Запорізької міської ради в Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради" та Положення про Департамент відповідно додатку 1 до вказаного рішення Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради є правонаступником, серед іншого, Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району.

Відповідач є внутрішньо-переміщеною особою, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України та стала на облік в управлінні, згідно довідки від 13.08.2021 року № 2327-500385723.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги ВПО на момент виникнення спірних правовідносин регламентував «Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок 505).

Пунктом 5 Порядку 505 встановлено, що призначення і виплата грошової допомоги здійснюється уповноваженим органом за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї, а згідно пункту 3 преамбули Постанови 505 фінансування витрат, пов`язаних з наданням щомісячної адресної допомоги ВПО та відшкодування витрат акціонерному товариству «УКРПОШТА» за надання послуг, пов`язаних з виплатою та доставкою зазначеної грошової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та коштів, що надходять до державного бюджету як благодійна та міжнародна допомога.

Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку 505 для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає заяву. У разі відсутності змін, що впливають на призначення грошової допомоги, про це зазначається у заяві про призначення допомоги на наступний шестимісячний строк, і до заяви не додаються документи, зазначені у цьому пункті, а використовуються відомості з документів, поданих з останньою заявою про призначення грошової допомоги.

ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_2 перебували на обліку як внутрішньо-переміщені особи з 2014 року, отримувачем допомоги була відповідач, чоловік якої 01.12.2014 року надав заяву, в якій не заперечував щодо отримання щомісячної допомоги його дружиною.

19 листопада 2021 року відповідач вчергове звернулась до Управління для призначення щомісячної адресної допомоги ВПО.

Відповідно до заповненої заяви та поданих документів рішенням Управління від 01.12.2021 року ОСОБА_1 було призначено щомісячну адресу допомогу ВПО на період :

З 29.11.2021 року по 30.11.2021 року у розмірі 3 708,00 грн. як двом особам з інвалідністю ІІІ групи; з 01.12.2021 року по 28.05.2022 року у розмірі 3 868,00 грн. як двом особам з інвалідністю ІІІ групи.

У подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 було затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок 332).

Абзацом 5 пункту 3 Порядку 332 було передбачено, що допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг».

Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

На підставі того, що Відповідач та її чоловік станом на 01.03.2022 року отримувала щомісячну адресну допомогу ВПО, їй автоматично з 01.04.2022 року було призначено допомогу ВПО на проживання на підставі Порядку 332 у розмірі 3000,00 грн. на особу ( 6 000,00 грн) щомісячно. Отримувачем коштів була ОСОБА_1 .

Разом з тим, 10 серпня 2023 року за результатами верифікації по даним Державного реєстру актів цивільного стану Міністерства юстиції України було встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п.5 Порядку 332 внутрішньо-переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.

Пунктом 11 Порядку 332 у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо-переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Виплата відповідачу за чоловіка була зупинена та проведений розрахунок неправомірно отриманих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ( з лютого 2023 року по липень 2023 року -18 000,00 грн.)

Отже, враховуючи вищенаведене, відповідач отримала надмірну виплачену допомогу за період з лютого 2023 року по липень 2023 року в сумі 18 000,00 грн по причині смерті чоловіка ОСОБА_2 , та неподання заяви про припинення виплати допомоги на проживання ВПО за чоловіка, при цьому добровільно не повернула кошти, тому позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути надмірно виплачені кошти.

В судове засідання позивач та представник позивача за позовом не з`явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просила розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про та час судового засідання повідомлена належним чином, в порядку встановленому ст. 128 ЦПК України, причини неявки в судове засідання не повідомила, відзив не подала.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів, встановив наступні обставини та взаємовідносини сторін та дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що на обліку в Департаменті соціального захисту населення Запорізької міської ради знаходиться особова справа по призначенню допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 71 "Про реорганізацію управлінь соціального захисту населення Запорізької міської ради та перейменування управління соціального захисту населення Запорізької міської ради в Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради" та Положення про Департамент відповідно додатку 1 до вказаного рішення Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради є правонаступником, серед іншого, Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району.

ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_2 перебували на обліку як внутрішньо-переміщені особи з 2014 року, отримувачем допомоги була відповідач, чоловік якої 01.12.2014 року надав заяву, в якій не заперечував щодо отримання щомісячної допомоги його дружиною.

19 листопада 2021 року відповідач вчергове звернулась до Управління для призначення щомісячної адресної допомоги ВПО.

Відповідно до заповненої заяви та поданих документів рішенням Управління від 01.12.2021 року ОСОБА_1 було призначено щомісячну адресу допомогу ВПО на період :

З 29.11.2021 року по 30.11.2021 року у розмірі 3 708,00 грн. як двом особам з інвалідністю ІІІ групи; з 01.12.2021 року по 28.05.2022 року у розмірі 3 868,00 грн. як двом особам з інвалідністю ІІІ групи.

У подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 було затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок 332).

Абзацом 5 пункту 3 Порядку 332 було передбачено, що допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг».

Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Відповідач є внутрішньо-переміщеною особою, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України та стала на облік в управлінні, згідно довідки від 13.08.2021 року № 2327-500385723.

На підставі того, що Відповідач та її чоловік станом на 01.03.2022 року отримувала щомісячну адресну допомогу ВПО, їй автоматично з 01.04.2022 року було призначено допомогу ВПО на проживання на підставі Порядку 332 у розмірі 3000,00 грн. на особу ( 6 000,00 грн) щомісячно. Отримувачем коштів була ОСОБА_1 .

Разом з тим, 10 серпня 2023 року за результатами верифікації по даним Державного реєстру актів цивільного стану Міністерства юстиції України було встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки розрахунку переплати за період з лютого 2023 року по липень 2023 виникла переплата у розмірі 18 000,00 грн.

Повідомленням від 11.01.2024 №04.01.06/218, та 26 березня 2024 року №04.01-06/2172 ОСОБА_1 повідомлено про припинення надання та повернення державної соціальної допомоги, із зазначенням суми повернення та реквізитів, на які слід перерахувати переплачені кошти.

Як передбачено ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 7 Закону Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 4 Закону, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки внутрішньо переміщена особа має звернутися до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Заява внутрішньо переміщеною особою подається особисто, а дітьми - через законного представника.

Питання про повернення безпідставно сплачених коштів вирішується відповідно до п. 11 Порядку № 505, згідно з яким уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку. Наведений у п. 11 Порядку №505 перелік підстав, за яких допускається стягнення надміру виплачених коштів, є вичерпним. Інших підстав, за яких можливе таке стягнення, Порядком №505 не передбачено.

Згідно з п. 5 Порядку № 332, внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.

Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно із ч. 1ст. 1215ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Таким чином, за змістом зазначеної норми щомісячна допомога не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.

Отже, за загальним правилом безпідставно набута особою щомісячна допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Повернення надмірно сплачених сум щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини особи, яка отримала таку допомогу, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 628/1203/19 зазначено, що кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм гл. 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо:

1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами;

2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів), від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але надалі відпала.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідачка ОСОБА_1 діючи недобросовісно, без належних на те підстав отримала грошову допомогу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що була нарахована її чоловіку ОСОБА_2 , який на момент отримання допомогиз ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

Усвідомлюючи той факт, що відповідач зверталася до уповноваженого органу задля отримання грошової допомоги в тому числі на члена сім`ї та розуміючи, що строк дії рішення про нарахування такої виплати продовжується автоматично, хоча повинна була вжити заходів, задля того, аби припинити таку виплату.

Проте, ні після смерті, ні після отримання виплати, ОСОБА_1 не вжила жодних заходів, які були б спрямовані на повідомлення уповноваженого на те органу про смерть особи, частину виплати якої була отримана нею.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач отримав надмірно виплачену допомогу за період з лютого 2023 року по липень 2023 року, загальний розмір якої становить 18 000,00 гривень, та не подала заяву про припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в зв`язку зі смертю чоловіка.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення коштів чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 18 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений ним при поданні позову в сумі 3028,00 грн.

Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 279, 280-282, ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплачених державних допомог на проживання внутрішньо-переміщеним особам - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради судовий збір, сплачений при поданні позову, у розмірі 3 328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Вячеслава Зайцева, буд. 14;

відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя А.А.Саукова