Єдиний державний реєстр судових рішень
ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/1877/25
Провадження №2-о/477/12/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2026 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої - судді Саукової А.А.,
із секретарем судового засідання Котовою О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до Вітовського районного суду Миколаївської області із заявою в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт проживання однією сім`єю громадянами України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали безперервно весь час з 1999 року по 31.01.2025 року однією сім`єю.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2025 року №31, солдат ОСОБА_2 прибув до району виконання бойових завдань в підпорядкування ремонтно-відновлювального батальйону з метою виконання бойових завдань. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2025 року №94 визнано таким, що зник безвісти 04.04.2025 року в районі виконання бойових завдань в АДРЕСА_2 , солдата ОСОБА_2 . Згідно повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2025 року, за результатами розслідування підтверджено факт зникнення солдата ОСОБА_2 станом на 20.05.2025 року його місцеперебування не встановлено.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2025 року №3105 ОД, за результатами розслідування підтверджено факт зникнення солдата ОСОБА_2 04.04.2025 року під участі у бойових діях. Згідно витягу з акту службового розслідування від 18.05.2025 року №9631, за результатами розслідування підтверджено факт зникнення безвісти 04.04.2025 року солдата ОСОБА_2 за особливих обставин під ча участі у бойових діях.
Встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 має для заявника юридичне значення, оскільки впливає на можливість отримання заявником матеріальних виплат та гарантій, передбачених законодавством України.
Представник Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без участі представника Міністерства оборони України, вимоги за заявою просив залишити без розгляду, обґрунтовуючи тим, що вказана справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки від встановлення факту визнання заявниці членом сім`ї військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання статусу члена сім`ї загиблого Захисника України та на отримання грошової допомоги, з приводу чого заперечує Міністерство оборони України. Таким чином, з огляду на наявність спору про право, який підлягає вирішенню в позовному порядку, вбачаються наявними підстави для залишення вказаної заяви без розгляду.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з`явився, викликався належним чином, просив проводити судове засідання в режимі відеоконференції, однак на зв`язок не вийшов. Надав до суду відзив, в якому вказав, що вказана справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки від встановлення факту визнання заявниці членом сім`ї військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання статусу члена сім`ї загиблого Захисника України та на отримання грошової допомоги, вбачає наявність спору про право, тому просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про встановлення факт в повному обсязі.
Заявниця та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги за заявою підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, пояснили, що заявниця з 1999 року проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Спільних дітей немає. Пояснили в судовому засіданні, що саме заявниця отримала сповіщення від військової частини, у якому зазначено, що її чоловік- солдат ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання. Окрім цього, зазначили, що військова частина вже виплатила кошти ОСОБА_1 , однак згідно листа військової частини, оскільки ще не було рішення суду, ОСОБА_1 повернула виплачені кошти, про що надала в судовому засіданні квитанції про повернення виплачених коштів.
Судом було задоволено клопотання заявниці про допит свідків в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 є її рідний брат. Пояснила, що заявниця ОСОБА_1 її невістка, оскільки її брат ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом з 2004-2005 року в с. Калинівка Миколаївського району Миколаївської області. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно проживали разом десь з 2004 року разом в АДРЕСА_3 , дітей в них не було, жили разом без укладення шлюбу, до моменту, поки ОСОБА_5 не мобілізували у 2025 році. Зазначила, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільний побут, свідок ОСОБА_4 проживає також в с. Калинівка, будинки розташовані далеко в різних кінцях села, однак свята святкували разом, дні народження, Новий рік та Великдень. Також свідок вказала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 жили тільки вдвох, працювали вдвох, покупки робили разом, купували разом побутову техніку.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вони з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сусіди, часто спілкувались, допомагали один одному по-сусідськи. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 проживали разом з 2004 року, разом купували техніку, добудували хату, вели господарство. ОСОБА_1 доглядала бабусю ОСОБА_2 та його батька, якого вони перевезли до себе. Після мобілізації ОСОБА_2 ОСОБА_1 їздила до нього майже кожного тижня. На пред`явлених фотокартках, долучені до позовної заяви, підтвердила, що на фото ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_1 , оскільки вона її кума та хрещена її сина, ОСОБА_2 також знає, вони добре спілкувались. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали проживати разом на початку 2000-х років, підтвердила, що вони дійсно проживали разом, вели спільне господарство, підтримували один одного, дітей спільних не мали, все майно буле спільне, жили разом, поки ОСОБА_2 не мобілізували у 2025 році. Оглянувши фотокартки, долучені до позовної заяви, свідок підтвердила, що на фото дійсно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на різних сімейних дозвіллях.
Суд, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, заслухавши позицію учасників справи, дослідивши письмові докази та показання свідків дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Судом встановлено, що згідно з актом адміністратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» ВК Воскресенської селищної ради Калинівського старостинського округу від 06 травня 2025 року зареєстрованого в реєстрі за№1-45, підписаного свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 проживає без реєстрації місця проживання з 1999 року по 31 січня 2025 за адресою АДРЕСА_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2025 року №31, солдат ОСОБА_2 прибув до району виконання бойових завдань в підпорядкування ремонтно-відновлювального батальйону з метою виконання бойових завдань.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2025 року №94 визнано таким, що зник безвісти 04.04.2025 року в районі виконання бойових завдань в АДРЕСА_2 , солдата ОСОБА_2 .
Згідно повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2025 року, за результатами розслідування підтверджено факт зникнення солдата ОСОБА_2 станом на 20.05.2025 року його місцеперебування не встановлено.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.05.2025 року №3105 ОД, за результатами розслідування підтверджено факт зникнення солдата ОСОБА_2 04.04.2025 року під участі у бойових діях. Згідно витягу з акту службового розслідування від 18.05.2025 року №9631, за результатами розслідування підтверджено факт зникнення безвісти 04.04.2025 року солдата ОСОБА_2 за особливих обставин під час участі у бойових діях.
Відповідно до сповіщення №444 від 05.04.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 просять сповістити дружину військовослужбовця ОСОБА_1 про те, що її чоловік солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 зник безвісти 04.04.2025 року під час виконання бойового завдання по стримуванню російської агресії на позиціях поблизу н.п. Шевченко, Покровського району, Донецької області.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2025 року до ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області звернулася ОСОБА_1 про те, що її чоловік військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти 04.04.2025 року під час виконання бойового завдання(№ к/п НОМЕР_2 ).
Окрім цього, у матеріалах справи наявні та досліджені у судовому засіданні копії фотографій, на яких зображено спільний відпочинок та дозвілля заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підтверджені показами свідків, які були допитані в судовому засіданні.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Предметом доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, передусім є сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, які визначені ч. 2 ст. 3 СК України.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61-18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).
Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-ц.
Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 643/6799/17 від 30.10.2019.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).
Суд бере до уваги зазначені вище письмові докази, фоткартки та показання свідків, як належні та допустимі докази на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю, наявності між ними усталених відносин, оскільки вели спільний бюджет, мали взаємні права та обов`язки, піклувалися один про одного. Ні заявниця, ні ОСОБА_2 не перебували в інших шлюбах, не мали дітей.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви заявника про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу її разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зник безвісти 04.04.2025 року, в період з 1999 року по 31.01.2025 року.
Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин» члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Зазначена норма закону передбачають певні права членів сім`ї особи, зниклої безвісті.
Встановлення заявленого факту створює для заявника можливість отримання певних пільг, відтак заявлений факт може мати юридичне значення.
Щодо заперечення представника Міністерства оборони України про залишення заяви без розгляду з підстав наявності спору суд зазначає наступне.
Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу передує зверненню до відповідних органів за призначенням та отриманням грошової допомоги за безвісти зниклого військовослужбовця, проте після встановлення цього факту та звернення за допомогою публічно-правовий спір може виникнути тільки в разі відмови суб`єкта владних повноважень у призначенні грошової допомоги. Тому стверджувати про те, що на етапі встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу вже виник публічно-правовий спір між заявником та членами сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця чи суб`єктом владних повноважень, який вирішує питання призначення грошової допомоги, є помилковим.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.09.2023 по справі № 560/17953/21.
Разом з тим, щодо заявлених вимог ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання із ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 1999 року, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).
Пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України визначено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01 січня 2004 року.
Отже, норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК України.
Факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу набув юридичного значення після набрання чинності СК України та ЦК України з 01 січня 2004 року. Кодекс про шлюб та сім`ю УРСР не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу.
Тому для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 1999 року до 01 січня 2004 року підстави відсутні, оскільки КпШС України не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 163/754/17 (провадження № 61-14555св18).
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, - задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 01 січня 2004 рокпо 31 січня 2025 року.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_8 АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ;
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, пр-т. Повітряних Сил 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022.
Суддя А. А. Саукова
Судове рішення № 138829012, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області) було прийнято 18.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 477/1877/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: