Ухвала суду № 138829013, 08.06.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/213/20

Провадження №6/477/28/26

УХВАЛА

08 червня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Саукової А.А.,

з секретарем Котовою О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про заміну стягувача у виконавчому провадженні по справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, третя особа Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

До Вітовського районного суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить замінити сторону виконавчого провадження, що було відкрите на підставі виконавчого документа №2/477/325/20 з Акціонерного товариства «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 , та просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 63205050.

В обґрунтування заяви зазначено, що у Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві перебувало виконавче провадження №63205050 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» за виконавчим листом, виданим на виконання рішення Вітовського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2020 року у цивільній справі №477/213/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. При цьому, після укладення 28.03.2024 договору факторингу № ПК-280324 право грошової вимоги перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а грошові кошти стягнуті в межах виконавчого провадження та помилково перераховані первісному стягувачу після відступлення права вимоги, були повернуті на депозитний рахунок органу ДВС.

23.02.2026 року представницею ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» направлено запит до відділу ДВС, де було поставлено питання про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, винесення постанови про відновлення виконавчого провадження, подання державним виконавцем відділу ДВС до Вітовського районного суду Миколаївської області заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

На поштову адресу ТОВ Фінансової Компанії «Кредит-Капітал» надійшла відповідь відділу ДВС щодо відсутності правових підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки дані дії призведуть до суттєвого порушення прав боржника шляхом безпідставного внесення інформації про нього в Єдиний реєстр боржників.

Отже, станом на 12.03.2026 року на зазначеному рахунку перебуває сума коштів, яка відповідно до умов договору факторингу № ПК-280324 належить новому кредитору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», однак у зв`язку із закінченням виконавчого провадження та відсутністю процесуальної заміни сторони заявник позбавлений можливості отримати вказані кошти, що унеможливлює повне виконання судового рішення, у зв`язку з чим Товариство вимушене звернутися до суду із заявою про заміну стягувача з метою отримання належних йому коштів.

Станом на сьогоднішній день рішення суду не виконано, заборгованість перед стягувачем не погашено (не перераховані кошти на рахунок нового кредитора згідно з договором факторингу). Фактично існують обставини, які унеможливлюють отримати кошти, стягнуті з боржника на користь первісного стягувача, новим кредитором, та повного виконання судового рішення. Як наслідок відсутність коштів, що були стягненні на стадії примусового виконання рішення суду є підставою для неподання товариством даних до Українського бюро кредитних історій щодо відсутності заборгованості за Кредитним договором та ненадання Довідки про відсутність боргу ОСОБА_1 , що також порушує її права.

Щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та відновлення виконавчого провадження заявник зазначає наступне, 28.03.2024 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» укладено Договір факторингу № ПК-280324.

Оскільки не було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» не зверталося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Аналізуючи норми Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державний виконавець мав зупинити виконавче провадження, але державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Отже, як наслідок вчинення дій державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №63205050 позбавляє можливості Товариство на отримання грошових коштів. Відповідно до пункту 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Відповідно до п. 7 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо стягнуті з боржника грошові кошти не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових коштів. Комплекс даних обставин спричиняє порушення прав ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а саме права на отримання коштів за кредитним договором № SAMDNWFC00008430988.

Враховуючи вищевикладене, заявник вважає, що існують підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження з метою заміни стягувача у виконавчому провадженні та перерахування коштів стягнутих з боржника щодо погашення заборгованості за кредитним договором SAMDNWFC00008430988 на рахунок Нового стягувача відповідно до Договору факторингу № ПК-280324.

Тому, просить суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №63205050 для здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні та перерахування коштів, отриманих щодо погашення заборгованості за кредитним договором, та замінити сторону виконавчого провадження, що було відкрите на підставі виконавчого документа № 477/213/20 із АТ КБ «Приватбанк на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236), за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

У судове засідання представник заявника ТОВ «ФК «Кредит Капітал» не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. У прохальній частині заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому документі просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, в порядку встановленому ст. 128, 130 ЦПК України, причини неявки в судове засідання не повідомила.

Згідно частини третьої статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши письмові матеріали суд приходить до наступного.

Заочним рішенням Жовтневого (нині Вітовського) районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2020 року у справі № 477/213/20 з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 953.72 гривень, а також судовий збір у розмірі 1721,54 гривень.

З матеріалів справи встановлено, що 07 вересня 2020 року Вітовським районним судом Миколаївської області направлено на адресу стягувача виконавчий лист у вищевказаній справі.

З листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №3989/02-31 від 05.03.2026 року слідує, що у Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (правонаступником якого нині є Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) перебувало виконавче провадження №63205050 з примусового виконання виконавчого листа №2/477/325/10, виданого 07.09.2020 року (помилково зазначено Корабельним районним судом м.Миколаєва) про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 46953,72 грн., яке 28.07.2021 року завершене з підстав, визначених пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

28 березня 2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № ПК/280324, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Стаття 11 Закону про виконавче провадження регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку.

Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону про виконавче провадження).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п`ята статті 15 Закону про виконавче провадження).

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону про виконавче провадження).

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону про виконавче провадження).

Стаття 37 Закону про виконавче провадження регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону про виконавче провадження).

Стаття 39 Закону про виконавче провадження регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону про виконавче провадження).

Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Отже, наведене в ухвалі Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у цій справі тлумачення стосується лише ситуації, коли виконавче провадження відкрите як юридичний процес, а його сторони набули відповідних прав як сторони відкритого виконавчого провадження. Щодо вчинення інших дій у межах виконавчого провадження, передбачених Законом про виконавче провадження, то процесуальні дії конкретного процесу не можуть здійснюватися поза межами цього процесу, а тому такі дії як процесуальні можуть здійснюватися лише в межах відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Якщо законом передбачена можливість здійснення інших дій сторін судового процесу, пов`язаних зі здійсненням виконавчого провадження, то для таких дій набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, як-от для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Зазначених висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21).

Судом встановлено, що виконавчий лист №2/477/325/10, виданий 07.09.2020 року Жовтневим (нині Вітовським) районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 46953,72 грн., у виконавчому провадженні №63205050 повернуто стягувачу 28.07.2021 року з підстав, визначених пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, станом на 28.03. 2024 року на день укладення договору факторингу між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» виконавче провадження було завершене поверненням виконавчого документу стягувачу.

При цьому, суд зазначає, що якщо виконавче провадження не закінчене відповідно до приписів статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ був повернутий стягувачу з підстав, передбачених статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, зважаючи на те, що виконавче провадження №63205050 з виконання виконавчого листа №2/477/325/10, виданого 07.09.2020 року Вітовським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 46953,72 грн. завершене саме як юридичний процес, заявник не позбавлений можливості здійснення інших дій, пов`язаних зі здійсненням виконавчого провадження, зокрема для яких набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, як от для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

За таких обставин, відповідно до положень статті 55 ЦПК України суд вбачає підстави для заміни учасника справи №477/213/20 (провадження №2/477/325/20) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", та заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Стосовно вимоги заявника щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 63205050, суд вважає вказану вимогу такою, що не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вже зазначалось, станом на 28.03.2024 року на день укладання договору факторингу між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» виконавче провадження було завершено поверненням виконавчого документа стягувачу, з підстав, визначених пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Отже, у зв`язку з тим, що державним виконавцем не виносилась постанова про закінчення виконавчого провадження № 66083767 у розумінні положень статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено підстави закінчення виконавчого провадження, а виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника, підстави для задоволення заяви в частині скасування такої постанови відсутні.

Керуючись ст. 260, 261, 442 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" задовольнити частково.

Замінити учасника справи №477/213/20 (провадження №2/477/325/20) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал".

Замінити стягувача АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» у виконавчому листі №2/477/325/20 від 07 вересня 2020 року, виданого Жовтневим (наразі Вітовським) районний судом Миколаївської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором без номера від 16 березня 2012 року.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя А.А.Саукова