Рішення № 138824244, 06.08.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1549/26

Провадження №:2/138/1464/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Савкової І.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1549239 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами вказаного договору товариство надало відповідачу кредит в розмірі 3000,00грн., а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Строк кредиту: 360 днів, стандартна процентна ставка: 2,5% в день, в окремих випадках може застосовуватись знижена процентна ставка 1,250% в день.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Позивач виконав свої зобов`язання за Кредитним договором у повному обсязі.

Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, порушив умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

15.07.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до умов первісний кредитор передає, а новий кредитор набуває права первісного кредитора. Відповідно до Додатку 1 до Договору факторингу - Реєстру боржників заборгованість за кредитним договором №1549239 становить 31 500,00 грн. та складається з: заборгованість за сумою кредиту 3000,00грн.; заборгованість по відсотках 27000,00грн.;пеня, штраф - 1500,00грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 31 500,00 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40грн.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 11.05.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч.13 ст.7, ч.8 ст.178, ч.5 ст.279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно Договору про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1549239 від 11.04.2024, ТОВ «Слон Кредит» (товариство) та ОСОБА_1 (споживач) уклали даний договір, предметом якого є споживчий кредит у гривні, який споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Договором визначено його істотні умови: тип кредиту: кредит, сума кредиту: 3000,00 грн. (п. 1.3), строк кредиту: 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів: 30 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (п. 1.4), тип процентної ставки-фіксована (п. 1.5), стандартну процентну ставку: 2,5% в день що застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору (п.1.5.1), знижену процентну ставку у розмірі 0,750% в день та умови її застосування (п. 1.5.2). Денна процентна ставка становить: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом: 2,5% в день (п. 1.7.1), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки: 2,4% в день (п. 1.7.2). Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом:27 000,00грн. (п.1.8.1), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки: 25 875,00 грн. (п. 1.8.2).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом: 90 465,53% річних (п. 1.9.1), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки: 32 188,28% річних (п. 1.9.2).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату кладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом: 30 000,00 грн. (п. 1.10.1), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки: 28 875,00 грн. (п. 1.10.2).

Згідно п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки№ НОМЕР_1 .

Згідно абз. 1) п. 4.4 Договору споживач зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.

Договір підписано споживачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором К452 11.04.2024 об 11:36:03.

Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 1549239 від 11.04.2024 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Додаток містить застереження, що якщо споживачемне будуть виконані умови Договору для отримання зниженої процентної ставки, розмір процентів за вказаний період буде перераховано за стандартною процентною ставкою, в зв`язку з чим перший платіж зі сплати процентів збільшиться та складе 2 250,00грн, а загальна сума розмірів платежів, що зазначені в Графіку платежів буде мати наступні значення: 1. Усього сума платежів за розрахунковий період складе 30 000,00 грн. 2. Усього сума процентів за користування кредитом складе 27 000,00грн. 3. Реальна річна процентна ставка складе 90 465,53% річних; 4. Загальна вартість кредиту складе 30 000,00грн.

Додаток підписано споживачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікаторомK452, 11.04.2024 11:36:03.

Згідно Паспорта споживчого кредиту сума кредиту: 3000,00грн., строк кредитування: 360 днів, стандартна процентна ставка:912.5% річних (або 2.5% в день), знижена процентна ставка: 456.25% річних (або 1,250% в день), загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом: 27 000,00 грн., загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки:25 875,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом: 30 000,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки: 28 875,00 грн., реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою протягом всього строку кредитування: 90 465,53% річних, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки: 32 188,28%. Паспортом передбачено порядок стягнення штрафу та зазначено відомості щодо пені: НІ. Паспорт підписано споживачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором K452, 11.04.2024 11:36:03.

Згідно заяви-анкети, підписаної споживачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікаторомK452, відповідач надав свої персональні дані, вказала контактну адресу, телефон та адресу електронної пошти.

Згідно повідомлення ТОВ «Пейтек Україна» № 20250815-738 від 15.08.2025 12:29:46 підприємство повідомляє про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит» 11.04.2024 на суму 3000.00 грн., з призначенням платежу: зарахування на картку, НОМЕР_2 , банк-еквайр - АТ «ПУМБ».

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №1549239 від 11.04.2024, доданим до позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становить 31 500, 00 грн., з яких 3 000,00 грн. сума по тілу кредиту; 27 000,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 1500,00 грн. пеня.

Відповідно до договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025, укладеного між ТОВ «Слон Кредит» (клієнт) та ТОВ «Свеа Фінанс» (фактор), клієнт відступає фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту фінансування за відступлення прав вимоги за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором.

Згідно копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 10120 від 16.07.2025 ТОВ «Свеа Фінанс» переказало ТОВ «Слон Кредит» кошти у розмірі 5158673,84грн. як оплата фінансування згідно договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025, без ПДВ.

Згідно копії реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025, за № 2084 вказаний ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , номер кредитного договору №1549239 від 11.04.2024, сума кредиту: 3 000,00грн., строк прострочення виконання зобов`язань: 430, загальна сума заборгованості: 31 500,00грн., сума основного боргу: 3000,00 грн., сума заборгованості за процентами: 27 000,00 грн., сума штрафних санкцій: 1 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вказаним Кредитним договором позичальник зобов`язалась повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

ОСОБА_1 усунувся від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти у повній мірі не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та відсотками.

Позивач вказує, що заборгованість відповідача за договором № 1549239 від 11.04.2024 станом на дату подачі позову складає 31500,00 грн., з яких: за тілом кредиту 3 000,00 грн.; за відсотками 27000,00 грн.; за пенею, штрафом 1 500 грн..

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаного кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування наданими йому кредитними коштами, а також на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Оскільки судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем відповідача договором факторингу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за сумою (тілом) кредиту в сумі 31500,00 грн. підлягають задоволенню.

Водночас, згідно з вищезазначеним розрахунком заборгованості, відсотки нараховувались в розмірі 2,5% від суми кредиту за період з 11.04.2024 по 06.04.2025, тобто в межах строку дії договору.

При перевірці правильності здійснених позивачем розрахунків, судом враховано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22.04.2024 року - не більше 1,5 %, а з 20.08.2024 року - не більше 1 %.

Договір про надання споживчого кредиту №1549239 від 11.04.2024 укладено після набрання чинності пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення вказаної норми застосовується до даного кредитного договору.

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що відсотки за користування кредитними коштами за вказаним договором повинні розраховуватися наступним чином:

- 11.04.2024 по 21.04.2024, 3 000,00 грн. х 2,5% (процентна ставка) х 11 днів = 825,00 грн.;

- 22.04.2024 по 19.08.2024, 3 000,00 грн х 1,5% (процентна ставка) х 120 дні = 5 400, 00 грн.

- 20.08.2024 по 04.04.2025, 3 000,00 грн. х 1% (процентна ставка) х 229 дні = 6 870 грн.

Таким чином, за вказаним кредитним договором з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13095,00 грн. нарахованих процентів.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за пенею/штрафами в розмірі 1 500 грн. суд зазначає наступне.

З 24.02.2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 17.03.2022 року), яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.

У свою чергу, представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по пені/штрафах, яка, враховуючи дату укладення договору позики, нарахована у період воєнного стану в Україні. Отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

У зв`язку з наведеним, слід позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором про споживчий кредит в загальному розмірі 16 095,00 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту 3000,00 грн.; за відсотками 13 095,00 грн.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 16 095,00 грн., тобто 51,09 % від заявленої вимоги, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1360,24 грн., а судовий збір у сумі 1302, 16 грн. суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»,ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 549, 610, 625, 626, 634, 638, 1054, п. 18 «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за Договором № 1549239 від 11.04.2024 в розмірі 16 095 (шіснадцять тисяч дев`яносто пять) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221) судовий збір у сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 24 коп.

Судовий збір в сумі 1302 (одна тисяча триста дві) гривні 16 копійок залишити за позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місце знаходження: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37616221.

Представник позивача: Паладич Аліна Олександрівна, адреса для листування: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач:ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: І.М.Савкова