Рішення № 138821051, 28.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1637/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряна Нива", с.Семенівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЛЛ-АВТО», м.Харків про зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

12.05.2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоряна Нива" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЛЛ-АВТО» про зобов`язання передати позивачу документи, які підтверджують походження товару, поставленого за договором поставки сільськогосподарської продукції від 1 серпня 2025 року № 01-08-1, в повному обсязі поставки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2026 року позовну заяву залишено без руху.

19.05.2026 року представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№12020).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 року відкрито провадження у справі №922/1637/26 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.06.2026 року.

11.06.2026 року представник позивача надав до суду клопотання (вх.№14220), в якому просить суд, у зв`язку з відсутністю відзиву на позовну заяву, провести підготовче засідання по справі № 922/1637/26, призначене на 16 червня 2026 року без участі позивача та перейти до розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою суду від 16.06.2026 року відкладено підготовче засідання на 07.07.2026 року.

22.06.2026 року представник позивача надав до суду клопотання (вх.№15170), в якому просить суд провести підготовче засідання по справі № 922/1637/26, призначене на 07 липня 2026 року о 12.30, без участі позивача та перейти до судового розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою суду від 07.07.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.07.2026 року.

15.07.2026 року представник позивача надав до суду клопотання (вх.№17287), в якому просить суд, у зв`язку з відсутністю відзиву на позовну заяву та відсутність додаткових письмових доказів провести судове засідання, призначене на 28 липня 2026 року, без участі позивача за наявними у справі матеріалами. Також повідомляє про відсутність технічної можливості присутності у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 28.07.2026 року не з`явився, раніше надавав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 28.07.2026 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з огляду на наступне.

Ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61166, м. Харків, проспект Науки, буд. 38.

Крім того, ухвали суду направлялись на адресу засновника відповідача.

Однак, ухвали повернулись до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Під час розгляду справи судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.

Згідно з 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і не вручено підприємством зв`язку з посиланням на "за закінченням терміну зберігання", вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін обов`язковою не визнавалася, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності позивача та відповідача за наявними в справі матеріалами, як це передбачено ст.202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.08.2025 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 01-08-1, за умовами якого відповідач зобов`язується продати (поставити), а позивач прийняти та оплатити зернові та олійні культури.

Відповідно до п.1.2. Договору кількість товару, його асортимент та вартість визначається Специфікацією, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п.1.3. Договору Постачальник заявляє та гарантує, що Товар має українське походження, цілком вирощений та зібраний на території України, крім тимчасово окупованих територій, він є єдиним його власником, а також, що на Товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб (у тому числі Товар не є предметом застави та/або податкової застави, не що поставляється перебуває під арештом, обтяженням та/або забороною, не є спільною власністю, право власності на Товар не оскаржується третіми особами, тощо).

Відповідно до п.2.2. Договору датою поставки Товару та переходу права власності від Постачальника до Покупця вважається дата оформлення видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної та підписання уповноваженими представниками Сторін.

Строк поставки Товару, що поставляється за цим Договором. зазначається у Специфікаціях до даного Договору (п.2.3. Договору).

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що при поставці Товару Постачальник зобов`язується надати Покупцю:

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну оформлену на ім`я Покупця, та інші документи за запитом Покупця для підтвердження походження Товару.

Розділом 3 Договору встановлено якість товару.

Товар, що поставляється, має бути здоровим, повинен маги властивий запах та колір, не допускається зараженість та вміст насіння карантинних та токсичних рослин (п.3.1. Договору).

За якістю Товар повинен відповідати вимогам ГОСТ та ДСТУ, чинними в Україні і вказаним у Специфікації до Договору. У випадку, якщо якість Товару не відповідає показникам якості, що зазначені Специфікації до Договору. Покупець має право відмовитися від Товару (п.3.2. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору умови оплати кожної партії Товару та ціна, узгоджуються додатково перед кожною поставкою Партії товару та зазначаються окремо в специфікації до цього договору.

Строк дії договору встановлюється з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2025 р., а у випадку несвоєчасного виконання Сторонами своїх договірних обов`язків - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов`язань (п.7.1. Договору).

На виконання умов договору від 01.08.2025 року № 01-08-1 між сторонами складено наступні специфікації на поставку сої: від 6 серпня 2025 року № 06-08 в кількості 236480 кг; від 11 серпня 2025 року № 11-08 в кількості 210560 кг; від 12 серпня 2025 року № 12-08 в кількості 81860 кг; від 13 серпня 2025 року № 13-08 в кількості 101160 кг; від 14 серпня 2025 року № 14-08 в кількості 27200 кг; від 20 серпня 2025 року № 20-08 в кількості 250020 кг; від 21 серпня 2025 року № 21-08 в кількості 52440 кг; від 22 серпня 2025 року № 22-08 в кількості 100040 кг; від 25 серпня 2025 року № 25-08-1 в кількості 94820 кг; від 25 серпня 2025 року № 25-08-2 в кількості 25920 кг; від 27 серпня 2025 року № 27-08 в кількості 183800 кг; від 29 серпня 2025 року № 29-08 в кількості 104580 кг; від 4 вересня 2025 року № 04-09 в кількості 259820 кг; від 6 вересня 2025 року № 06-09 в кількості 317280 кг; від 24 вересня 2025 року № 24-09 в кількості 198480 кг; від 27 вересня 2025 року № 27-09 в кількості 152560 кг; від 13 жовтня 2025 року № 13-10 в кількості 24260 кг; від 14 жовтня 2025 року № 14-10 в кількості 41740 кг; від 15 жовтня 2025 року № 15-10 в кількості 56140 кг; від 16 жовтня 2025 року № 16-10 в кількості 96660 кг; від 18 жовтня 2025 року № 18-10 в кількості 77760 кг; від 20 жовтня 2025 року № 20-10 в кількості 53400 кг; від 8 листопада 2025 року № 08-11 в кількості 41140 кг; від 10 листопада 205 року № 10-11 в кількості 134560 кг; від 11 листопада 2025 року № 11-11 в кількості 65180 кг; від 12 листопада 2025 року № 12-11 в кількості 25080 кг; від 15 листопада 2025 року № 15-11 в кількості 25140 кг; від 17 листопада 2025 року № 17-11 в кількості 25980 кг.

В складених специфікаціях сторони встановили вимоги до якості товару, а саме те, що відповідач зобов`язаний передати позивачу насіння соняшнику, що відповідає наступним показникам якості:

- вологість 12,00 %;

- сміттєва домішка - 2,00 %;

- олійна домішка - 25,0 %;

- масова частка білка, в перерахунку на суху речовину - не менше ніж 37,0 %;

- масова частка олії у перерахунку на суху речовину - 18,0 %;

- насіння соняшника - не більше - 2,0 %;

- вміст зелених насінин - не більше 10,0 %;

- інші показники згідно ДСТУ 4964:2008.

На виконання умов договору від 01.08.2025 року № 01-08-1 між сторонами складено наступні специфікації на поставку насіння соняшнику: від 11 серпня 2025 року № 1 в кількості 38465 кг; від 12 серпня 2025 року № 2 в кількості 49149 кг; від 13 серпня 2025 року № 3 в кількості 24380 кг; від 15 вересня 2025 року № 15-09 в кількості 87120 кг; від 19 вересня 2025 року № 19-09 в кількості 117080 кг; від 22 вересня 2025 року № 22-09 в кількості 108620 кг; від 4 листопада 2025 року № 04-11 в кількості 37540 кг; від 6 листопада 2025 року № 06-11-1 в кількості 22760 кг; від 6 листопада 2025 року № 06-11-2 в кількості 24400 кг; від 7 листопада 2025 року № 07-11 в кількості 182751 кг; від 8 листопада 2025 року № 08-11 в кількості 167700 кг; від 17 листопада 2025 року № 17-11 в кількості 47940 кг.

В складених специфікаціях сторони встановили вимоги до якості товару, а саме те, що відповідач зобов`язаний передати позивачу насіння соняшнику, що відповідає наступним показникам якості:

- вологість - 8,0 %;

- сміттєва домішка - 4,0 %;

- масова частка олії у перерахунку на суху речовину - 48,0 %;

- кислотне число не більше 3,50 мг КОН/г.

Фактичні обставини свідчать, що відповідач здійснив поставку сої відповідно до: видаткової накладної від 6 серпня 2025 року № 0608.1 в кількості 236480 кг (ТТН від 6 серпня 2025 року № 1, ТТН від 6 серпня 2025 року № 2, ТТН від 6 серпня 2025 року № 3, ТТН від 6 серпня 2025 року № 4, ТТН від 6 серпня 2025 року № 5, ТТН від 6 серпня 2025 року № 6, ТТН від 6 серпня 2025 року № 7, ТТН від 6 серпня 2025 року № 8, ТТН від 6 серпня 2025 року № 9); видаткової накладної від 11 серпня 2025 року № 1108.1 в кількості 210560 кг (ТТН від 11 серпня 2025 року № 1108-1, ТТН від 11 серпня 2025 року № 1108-2, ТТН від 11 серпня 2025 року № 1108-3, ТТН від 11 серпня 2025 року № 1108-4, ТТН від 11 серпня 2025 року № 1108-5, ТТН від 11 серпня 2025 року № 1108-6, ТТН від 11 серпня 2025 року № 1108-7, ТТН від 11 серпня 2025 року № 1108-8); видаткової накладної від 12 серпня 2025 року № 1208.1 в кількості 81860 кг (ТТН від 12 серпня 2025 року № 1208-1, ТТН від 12 серпня 2025 року № 1208-2, ТТН від 12 серпня 2025 року № 1208-3); видаткової накладної від 13 серпня 2025 року № 1308.1 в кількості 101160 кг (ТТН від 13 серпня 2025 року № 1308-1, ТТН від 13 серпня 2025 року № 1308-2, ТТН від 13 серпня 2025 року № 1308-3, ТТН від 13 серпня 2025 року № 1308-4); видаткової накладної від 14 серпня 2025 року № 1408.1 в кількості 27200 кг (ТТН від 14 серпня 2025 року № 1); видаткової накладної від 20 серпня 2025 року № 2008.1 в кількості 250020 кг (ТТН від 20 серпня 2025 року № 1, ТТН від 20 серпня 2025 року № 2, ТТН від 20 серпня 2025 року № 3, ТТН від 20 серпня 2025 року № 4, ТТН від 20 серпня 2025 року № 5, ТТН від 20 серпня 2025 року № 6, ТТН від 20 серпня 2025 року № 7, ТТН від 20 серпня 2025 року № 8, ТТН від 20 серпня 2025 року № 9); видаткової накладної від 21 серпня 2025 року № 2108.1 в кількості 52440 кг (ТТН від 21 серпня 2025 року № 1, ТТН від 21 серпня 2025 року № 2); видаткової накладної від 22 серпня 2025 року № 2208.1 в кількості 100040 кг (ТТН від 22 серпня 2025 року № 1, ТТН від 22 серпня 2025 року № 2, ТТН від 22 серпня 2025 року № 3, ТТН від 22 серпня 2025 року № 4); видаткової накладної від 25 серпня 2025 року № 2508.1 в кількості 94820 кг (ТТН від 25 серпня 2025 року № 1, ТТН від 25 серпня 2025 року № 2, ТТН від 25 серпня 2025 року № 3, ТТН від 25 серпня 2025 року № 4); видаткової накладної від 25 серпня 2025 року № 2508.2 в кількості 25920 кг (ТТН від 25 серпня 2025 року № 5); видаткової накладної від 27 серпня 2025 року № 2708.1 в кількості 183800 кг (ТТН від 27 серпня 2025 року № 1, ТТН від 27 серпня 2025 року № 2, ТТН від 27 серпня 2025 року № 3, ТТН від 27 серпня 2025 року № 4, ТТН від 27 серпня 2025 року № 5, ТТН від 27 серпня 2025 року № 6, ТТН від 27 серпня 2025 року № 7); видаткової накладної від 29 серпня 2025 року № 2908.1 в кількості 104580 кг (ТТН від 29 серпня 2025 року № 1, ТТН від 29 серпня 2025 року № 2, ТТН від 29 серпня 2025 року № 3, ТТН від 29 серпня 2025 року № 4); видаткової накладної від 4 вересня 2025 року № 0409.1 в кількості 259820 кг (ТТН від 4 вересня 2025 року № 1, ТТН від 4 вересня 2025 року № 2, ТТН від 4 вересня 2025 року № 3, ТТН від 4 вересня 2025 року № 4, ТТН від 4 вересня 2025 року № 5, ТТН від 4 вересня 2025 року № 6, ТТН від 4 вересня 2025 року № 7, ТТН від 4 вересня 2025 року № 8, ТТН від 4 вересня 2025 року № 9, ТТН від 4 вересня 2025 року № 10); видаткової накладної від 6 вересня 2025 року № 0609.1 в кількості 317280 кг (ТТН від 6 вересня 2025 року № 1, ТТН від 6 вересня 2025 року № 2, ТТН від 6 вересня 2025 року № 3, ТТН від 6 вересня 2025 року № 4, ТТН від 6 вересня 2025 року № 5, ТТН від 6 вересня 2025 року № 6, ТТН від 6 вересня 2025 року № 7, ТТН від 6 вересня 2025 року № 8, ТТН від 6 вересня 2025 року № 9, ТТН від 6 вересня 2025 року № 10, ТТН від 6 вересня 2025 року № 11, ТТН від 6 вересня 2025 року № 12); видаткової накладної від 24 вересня 2025 року № 2409.1 в кількості 198480 кг (ТТН від 24 вересня 2025 року № 1, ТТН від 24 вересня 2025 року № 2, ТТН від 24 вересня 2025 року № 3, ТТН від 24 вересня 2025 року № 4, ТТН від 24 вересня 2025 року № 5, ТТН від 24 вересня 2025 року № 6, ТТН від 24 вересня 2025 року № 7); видаткової накладної від 27 вересня 2025 року № 2709.1 в кількості 152560 кг (ТТН від 27 вересня 2025 року № 1, ТТН від 27 вересня 2025 року № 2, ТТН від 27 вересня 2025 року № 3, ТТН від 27 вересня 2025 року № 4, ТТН від 27 вересня 2025 року № 5, ТТН від 27 вересня 2025 року № 6); видаткової накладної від 13 жовтня 2025 року № 1310.1 в кількості 24260 кг (ТТН від 13 жовтня 2025 року № 1); видаткової накладної від 14 жовтня 2025 року № 1410.1 в кількості 41740 кг (ТТН від 14 жовтня 2025 року № 1, ТТН від 14 жовтня 2025 року № 2); видаткової накладної від 15 жовтня 2025 року № 1510.1 в кількості 56140 кг (ТТН від 15 жовтня 2025 року № 1, ТТН від 15 жовтня 2025 року № 2); видаткової накладної від 16 жовтня 2025 року № 1610.1 в кількості 96660 кг (ТТН від 16 жовтня 2025 року № 1, ТТН від 16 жовтня 2025 року № 2, ТТН від 16 жовтня 2025 року № 3, ТТН від 16 жовтня 2025 року № 4); видаткової накладної від 18 жовтня 2025 року № 1810.1 в кількості 77760 кг (ТТН від 18 жовтня 2025 року № 1, ТТН від 18 жовтня 2025 року № 2, ТТН від 18 жовтня 2025 року № 3); видаткової накладної від 20 жовтня 2025 року № 2010.1 в кількості 53400 кг (ТТН від 20 жовтня 2025 року № 1, ТТН від 20 жовтня 2025 року № 2); видаткової накладної від 4 листопада 2025 року № 0411.1 в кількості 81560 кг (ТТН від 4 листопада 2025 року № 1, ТТН від 4 листопада 2025 року № 2, ТТН від 4 листопада 2025 року № 3); видаткової накладної від 8 листопада 2025 року № 0811.1 в кількості 41140 кг (ТТН від 8 листопада 2025 року № 1, ТТН від 8 листопада 2025 року № 2); видаткової накладної від 10 листопада 2025 року № 1011.1 в кількості 134560 кг (ТТН від 10 листопада 2025 року № 1, ТТН від 10 листопада 2025 року № 2, ТТН від 10 листопада 2025 року № 3, ТТН від 11 листопада 2025 року № 4, ТТН від 11 листопада 2025 року № 5); видаткової накладної від 11 листопада 2025 року № 1111.1 в кількості в кількості 65180 кг (ТТН від 11 листопада 2025 року № 1, ТТН від 11 листопада 2025 року № 2, ТТН від 11 листопада 2025 року № 3); видаткової накладної від 12 листопада 2025 року № 1211.1 в кількості 25080 кг (ТТН від 12 листопада 2025 року № 1); видаткової накладної від 15 листопада 2025 року № 1511.1 в кількості 25140 кг (ТТН від 15 листопада 2025 року № 1); видаткової накладної від 17 листопада 2025 року № 1711.1 в кількості 25980 кг (ТТН від 17 листопада 2025 року № 1).

Також відповідач здійснив поставку насіння соняшнику відповідно до: видаткової накладної від 11 серпня 2025 року № 1108.1 в кількості 38465 кг (ТТН від 11 серпня 2025 року № 1; ТТН від 11 серпня 2025 року № 2); видаткової накладної від 12 серпня 2025 року № 1208.1 в кількості 49149 кг (ТТН від 12 серпня 2025 року № 1; ТТН від 12 серпня 2025 року № 2); видаткової накладної від 13 серпня 2025 року № 1308.1 в кількості 24380 кг (ТТН від 13 серпня 2025 року № 1); видаткової накладної від 15 вересня 2025 року № 1509.1 в кількості 87120 кг (ТТН від 15 вересня 2025 року № 1; ТТН від 15 вересня 2025 року № 2, ТТН від 15 вересня 2025 року № 3); видаткової накладної від 19 вересня 2025 року № 1909.1 в кількості 117080 кг (ТТН від 19 вересня 2025 року № 1; ТТН від 19 вересня 2025 року № 2, ТТН від 19 вересня 2025 року № 3, ТТН від 19 вересня 2025 року № 4); видаткової накладної від 22 вересня 2025 року № 2209.1 в кількості 108620 кг (ТТН від 22 вересня 2025 року № 1; ТТН від 22 вересня 2025 року № 2, ТТН від 22 вересня 2025 року № 3, ТТН від 22 вересня 2025 року № 4); видаткової накладної від 4 листопада 2025 року № 0411.1 в кількості 37540 кг (ТТН від 4 листопада 2025 року № 1, ); видаткової накладної від 6 листопада 2025 року № 0611.1 в кількості 22760 кг (ТТН від 6 листопада 2025 року № 1); видаткової накладної від 6 листопада 2025 року № 0611.2 в кількості 24400 кг (ТТН від 6 листопада 2025 року № 2); видаткової накладної від 7 листопада 2025 року № 0711.1 в кількості 182751 кг (ТТН від 7 листопада 2025 року № 1, ТТН від 7 листопада 2025 року № 2, ТТН від 7 листопада 2025 року № 3, ТТН від 7 листопада 2025 року № 4, ТТН від 7 листопада 2025 року № 5, ТТН від 7 листопада 2025 року № 6, ТТН від 7 листопада 2025 року № 7); видаткової накладної від 8 листопада 2025 року № 0811.1 в кількості 167700 кг (ТТН від 8 листопада 2025 року № 1, ТТН від 8 листопада 2025 року № 2, ТТН від 8 листопада 2025 року № 3, ТТН від 8 листопада 2025 року № 4, ТТН від 8 листопада 2025 року № 5, ТТН від 8 листопада 2025 року № 6); видаткової накладної від 17 листопада 2025 року № 1711.1 в кількості 47940 кг (ТТН від 17 листопада 2025 року № 1, ТТН від 17 листопада 2025 року № 2).

Позивач зазначає, що в порушення вимог п. 2.4 договору відповідач одночасно разом з поставкою товарів не надав позивачу документи на підтвердження походження товару.

Висновок про походження товару - документ, що містить інформацію про походження товару та про критерій походження цього товару згідно з критеріями визначення країни походження товару, встановленими в цьому Порядку.

Позивач стверджує, що відповідач не надав позивачу документи (висновок про походження товару, сертифікат походження форми У-1) на підтвердження походження товару, що свідчить про порушення 673 Цивільного кодексу України, де передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, а також ст. 674 Цивільного кодексу України, де передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Внаслідок цього позивач позбавлений можливості підтвердити належним чином походження товару, що позбавляє можливості його подальшого використання в господарському обігу.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що належним способом захисту в цьому випадку буде вимога про зобов`язання відповідача надати позивачу документи про походження товару (насіння соняшника та сою) на виконання умов п. 2.4 договору поставки сільськогосподарської продукції від 1 серпня 2025 року № 01-08-1.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтями 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Правові наслідки невиконання продавцем обов`язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару, визначені ст. 666 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Згідно з ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 530 ЦК України врегульовано строки виконання зобов`язань. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник зобов`язаний виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається що відповідач поставив позивачу товар, що підтверджується матеріалами справи. Претензій щодо якості та кількості товару матеріали справи не містять.

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що при поставці Товару Постачальник зобов`язується надати Покупцю:

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну оформлену на ім`я Покупця, та інші документи за запитом Покупця для підтвердження походження Товару.

Матеріали справи містять видаткові накладні та ТТН на поставлений товар, що підтверджується позивачем.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи зміст п. 2.4 Договору, суд зазначає, що сторони в межах свободи договору чітко розмежували документи, які передаються безумовно («при поставці Товару» видаткова накладна та ТТН), та документи, обов`язок надання яких виникає виключно у разі виявлення відповідної ініціативи покупця («за запитом Покупця» інші документи для підтвердження походження товару).

Таким чином, за погодженими умовами Договору, зобов`язання Відповідача щодо надання документів про походження товару є відносним (не автоматичним), а строк його виконання не є фіксованим і безпосередньо пов`язаний із настанням конкретної відкладальної обставини направленням та отриманням Відповідачем відповідного запиту від Покупця.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 537/4905/15-ц).

Частинами 1, 3 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Предметом доказування у цій справі є факт реалізації Покупцем свого договірного права на витребування документів, тобто факт звернення Позивача до Відповідача із запитом про надання документів про походження товару.

В позовній заяві позивач посилається на постанову Верховного суду від 21 липня 2022 року по справі № 922/3308/20, в якій зазначено, що положення частини 2 ст. 16 ЦК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як примусове виконання обов`язку в натурі.

Зазначений спосіб захисту (примусове виконання обов`язку в натурі) застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його.

Отже, за твердженнями позивача, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Проте, дослідивши матеріали справи, суд констатує, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази звернення Позивача до Відповідача із запитом у порядку п. 2.4 Договору (копії письмових запитів, докази їх поштового чи електронного направлення, описи вкладення, фіскальні чеки тощо).

Зважаючи на відсутність доказів направлення Відповідачу відповідного запиту, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов`язання Відповідача щодо надання спірних документів у розумінні п. 2.4 Договору та ст. 530 ЦК України на момент звернення до суду не настав.

Водночас, відповідно до чч. 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Суд зазначає, що положення ст. 613 ЦК України безпосередньо узгоджуються з положенням п.2.4. договору, які ставлять в залежність виконання зобов`язання продавцем з передачі документів від факту запиту покупця до продавця на надання таких документів на підтвердження походження Товару.

Суд наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано суду докази вчинення ТОВ "Зоряна Нива" дій, а саме, звернення до ТОВ «АТОЛЛ-АВТО» із запитом про надання документів на підтвердження походження Товару, як то передбачено п.2.4. Договору.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б) звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано ані листів, а ні описів вкладення до поштового відправлення, а ні рекомендованих повідомлень, тобто жодного доказу звернення позивача до відповідача матеріали справи не містять.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76-77 ГПК України, на підтвердження звернення до відповідача із запитом про надання спірних документів, як не надано і доказів відмови відповідачем в наданні таки документів (підтвердження походження товару) чи його неготовності до надання таких документів.

За змістом ст. 4 ГПК України та ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захисту судом підлягає лише реально порушене право.

Враховуючи, що Відповідач не порушив умов Договору, оскільки Позивач не скористався своїм правом на направлення запиту щодо отримання документів на підтвердження походження товару, шляхом направлення належного запиту, право Позивача не є порушеним на момент пред`явлення позову.

З урахуванням викладеного вище, оскільки продавцем не було прострочено зобов`язання щодо передачі документів на підтвердження походження товару, з огляду на не вчинення відповідних дій покупцем щодо направлення запиту на отримання документів від продавця, та за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів відмови відповідача від надання таких документів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ "Зоряна Нива" про зобов`язання ТОВ «АТОЛЛ-АВТО» передати позивачу документи, які підтверджують походження товару, поставленого за договором поставки сільськогосподарської продукції від 01 серпня 2025 року № 01-08-1, в повному обсязі поставки.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними належними доказами, отже, не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких судові витрати покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "07" серпня 2026 р.

СуддяК.В. Аріт