Рішення № 138821052, 28.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1895/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", м.Київ до Фізичної особи-підприємця Крючкова Богдана Володимировича, м.Харків про стягнення 2010640,20 грн за участю представників:

позивача - Пронякін Є.В. (адвокат, довіреність № 131-Д від 21.05.2026);

відповідача - Кузнецова А.А. (адвокат, ордер АХ № 1360164 від 23.06.2026).

ВСТАНОВИВ:

29.04.2026 року позивач - Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Крючкова Богдана Володимировича про стягнення штрафних санкцій за договором №459/12-24-РМ від 20.12.2024 року у розмірі 2 010 640,20 грн, з яких: пеня - 1120420,80 грн; штраф - 890219,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2026 відкрито провадження у справі № 922/1895/26 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.07.2026.

02.06.2026 від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 13317), у якому він просить суд провести усі судові засідання у справі № 922/1895/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2026 року виправлено описку в ухвалі суду від 01.06.2026 року, зазначивши в пункті другому резолютивної частини ухвали вірну дату підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2026 року задоволено клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

23.06.2026 року представник відповідача надав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх.№15240).

26.06.2026 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№15559), в якому просить суд поновити строк на подання відзиву та долучити відзив до матеріалів справи, відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, у разі неврахування судом заперечень проти позову, задовольнити клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та зменшити розмір штрафних санкцій на 99%.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву, відповідач посилається на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (далі - Закон №543/96-ВР), та зазначає, що розмір нарахованої позивачем пені потрібно зменшити до розміру подвійної облікової ставки Національного банку України у відповідності до ст.3 Закону №543/96-ВР.

Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на п.188.1 ст.181 Податкового кодексу України та зауважує, що позивачем неправомірно було включено суму ПДВ у ціну Товару при здійсненні розрахунку штрафних санкцій.

Також, заперечуючи проти стягнення штрафу у розмірі 7% за порушення строку поставки Товару на понад 20 (двадцять) календарних днів, представник відповідача посилається на норми п.4 ст.17 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» №4196-IX (далі - Закон №4196-IX), та зазначає, що стягнення штрафу у розмірі 7% не застосовуються до виконавців державних контрактів з оборонних закупівель, які виконуються у період дії воєнного стану, що має місце у спірних правовідносинах.

Представник відповідача у відзиві на позову заяву також посилається на наявність обставин непереборної сили, а саме, обстріл виробничих приміщень ТОВ «СЕНС СМАРТ» (виробника Товару) з боку військ країни агресора, що мало місце 02.05.2025 року, що в подальшому вплинуло на своєчасне виконання своїх зобов`язань за вказаними заявками.

29.06.2026 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив (вх.№15766), в якій просить суд визнати неповажними причини пропуску процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та повернути без розгляду відзив. У випадку прийняття відзиву на позовну заяву визнати необґрунтованими та безпідставними доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Долучити відповідь на відзив до матеріалів справи та врахувати доводи позивача при розгляді та вирішенні справи. Задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо посилань відповідача на закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», позивач зазначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. У той же час спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо поставки товару, тобто, порушення має місце у сфері не грошового зобов`язання. Отже твердження відповідача є помилковими.

Позивач також зазначає, що пунктом 3 Специфікації прямо встановлено, що загальна ціна Договору становить 16 098 000 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 2683000,00 грн.

Отже умовами Договору сторони розмежували поняття ціни за одиницю Товару, вартості Товару без ПДВ та загальної ціни Договору, яка включає податок на додану вартість.

Водночас пункт 8.2 Договору не містить посилання саме на вартість Товару без ПДВ як на базу для нарахування пені та не передбачає виключення податку на додану вартість із ціни Товару при визначенні розміру відповідальності за порушення строків поставки.

Таким чином, на думку позивача, твердження Відповідача про необхідність застосування для розрахунку пені виключно ціну Товару без урахування ПДВ фактично ґрунтується на довільному тлумаченні умов Договору, яке не передбачене його положеннями.

Крім того, звертає увагу, що у позовній заяві позивачем чітко зазначено джерело нарахування штрафу - договірну умову, а не норму закону. Відповідач, укладаючи Договір, усвідомлював умови відповідальності та прийняв на себе відповідний ризик. Таким чином, вважає, що норми п. 4 ст. 17 Закону №4196-IX не застосовуються до спірних правовідносин.

Позивач також заперечує щодо зменшення розміру штрафних санкцій та посилань відповідача на настання форс-мажору.

В судовому засіданні 01.07.2026 року суд, керуючись ч. 5 ст. 233, ч. 1 ст. 119 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, прийняв відзив до розгляду та долучив його до матеріалів справи. Водночас суд відмовив у клопотанні позивача про визнання неповажними причин пропуску строку для подання відзиву, а також прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 01.07.2026 року відкладено підготовче засідання на 14.07.2026 року.

03.07.2026 року представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№16210), в яких просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, а у разі неврахування судом заперечень проти позову, задовольнити клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та зменшити розмір штрафних санкцій на 99%.

Протокольною ухвалою суду від 14.07.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.07.2026 року.

28.07.2026 року представник відповідача надав до суду додаткові пояснення у справі (вх.№18322), в яких просив суд відмовити у задоволенні позову, а у разі задоволення позову зменшити розмір штрафних санкцій на 99%.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 28.07.2026 року позовні вимоги підтримував у повному обсязі, просив позов задовольнити. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.07.2026 року проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві, просив суд у разі задоволення позову зменшити розмір штрафних санкцій на 99%.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.12.2024 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «ДЕРЖАВНИЙ ОПЕРАТОР ТИЛУ» (далі - ДП «ДОТ», Замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Крючковим Богданом Володимировичем (далі - ФОП Крючков Богдан Володимирович, відповідач) було укладено державний контракт (договір) про закупівлю №459/12-24-РМ (далі - Договір).

Наказом Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 реорганізовано юридичну особу - державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (код юридичної особи - 44830311) шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (код юридичної особи - 44725823). У зазначеному наказі прямо визначено, що державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу».

Наказом Міністерства оборони України № 647 від 30.09.2025 внесено зміни до наказу Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025, якими продовжено строк завершення заходів з реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» до 31 грудня 2025 року.

Наказом Міністерства оборони України № 7/нм від 06.01.2026 затверджено передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» його правонаступнику - державному підприємству Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель».

З моменту затвердження передавального акта усі права та обов`язки державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» перейшли до державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі - ДП «АОЗ»).

Таким чином, з урахуванням наказів Міністерства оборони України про реорганізацію, затвердженого передавального акта та положень чинного законодавства, ДП «Агенція оборонних закупівель» є належним правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Державний оператор тилу», у тому числі, прав та обов`язків за договорами, укладеними останнім.

Відповідно до п.1.1. Договору ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язується поставити ЗАМОВНИКУ «Кепі бойове (кашкет польовий) з тканини тип 4, клас 7 (ДК 021:2015: 18440000-5: Капелюхи та головні убори)» (далі за текстом - Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA- 2024-11-25-006123-a), а ЗАМОВНИК - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.2. Договору Отримувачами Товару за Договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі - ОТРИМУВАЧ) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що цей Договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до: 1)Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 р. № 1142 (зі змінами); 2) Наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 № 716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони » (зі змінами).

Відповідно до п. 4.1. Договору ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк, визначений ЗАМОВНИКОМ у заявці на поставку складеній ЗАМОВНИКОМ за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару), але у будь-якому випадку не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток № 1). Дострокова поставка Товару ПОСТАЧАЛЬНИКОМ допускається за погодженням із ЗАМОВНИКОМ. У разі відсутності погодження від ЗАМОВНИКА, приймання Товару може бути призупинене до дати, яка вказана у заявці на поставку Товару та/або дати погодженої із ЗАМОВНИКОМ.

Згідно з п.4.2. Договору поставка Товару здійснюється ПОСТАЧАЛЬНИКОМ однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку Товару та ростовки (у разі наявності), визначеної у Специфікації (Додаток №1).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що Заявка на поставку Товару подається ЗАМОВНИКОМ ПОСТАЧАЛЬНИКУ засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення Договору.

Пунктом 1 Специфікації (Додаток №1 Договору) Сторони погодили загальну кількість товару в розмірі 100 000 грн., на загальну суму 16 098 000,00 грн., що складає 134,15 грн. за одну одиницю Товару.

Пунктом 1.1. Додаткової угоди №1 до Договору Сторони погодили змінити п.5 Специфікації (Додаток №1 до Договору) та викласти його в наступній редакції:

«5. Відповідно до п. 4.1 Договору строк поставки Товару:

Кількість Товару кінцева дата,

до якої здійснюється поставка (включно)

14 000 до 14.03.2025

6 000 до 14.04.2025

65 000 до 12.05.2025

15 000 до 12.09.2025

Датою поставки Товару вважається дата, вказана ОТРИМУВАЧЕМ у Акті приймання Товару згідно з Додатком № 4 до Договору».

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що приймання Товару здійснюється після перевірки ОТРИМУВАЧЕМ: Товаросупровідних документів згідно п. 6.3 цього Договору, візуального огляду кожної партії Товару щодо зовнішнього вигляду, відповідності, цілісності, неушкодженості, проведення повного кількісного контролю- перерахунку.

Таким чином, дата підписання Акту приймання-передачі Товару є датою, що підтверджує перехід права власності на Товар та підтверджує факт поставки Постачальником Замовнику Товару.

Заявкою на поставку №R000666 від 23.12.2024 року ДП «ДОТ» було замовлено у ФОП Крюков Б.В.: 14000 одиниць Товару зі строком поставки у період з 01.01.2025 року по 14.03.2025 року; 6000 одиниць Товару зі строком поставки у період з 01.01.2025 року по 14.04.2025 року.

Відповідно до Акту №94 приймання Товару в кількості 20 000 штук відбулось 18 квітня 2025 року.

Крім того, заявкою на поставку №R000667-1 від 23 грудня 2024 року ДП «ДОТ» було замовлено у ФОП Крюков Б.В. 45500 одиниць Товару зі строком поставки з 01.04.2025 року по 12.05.2025 року.

Також, заявкою №R000667-2 від 04.03.2025 року ДП «ДОТ» було замовлено у ФОП Крюков Б.В. 19500 одиниць Товару зі строком поставки з 01.04.2025 року по 12.05.2025 року.

Водночас, відповідно до Акту №214 приймання Товару в кількості 65 000 штук відбулось 27.06.2025 року.

Отже актом приймання Товару №214 від 27.06.2025 року Постачальником було одночасно поставлено Товар за заявкою на поставку №R000667-1 від 23 грудня 2024 року та заявкою №R000667-2 від 04.03.2025 року в загальній кількості 65 000 штук.

Відповідно до пункту 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ЗАМОВНИКУ пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Згідно з п.8.5 Договору у разі застосування пені/штрафу ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 7 (семи) банківських днів від дати направлення ЗАМОВНИКОМ письмового повідомлення ПОСТАЧАЛЬНИКУ. Сплата пені/штрафів не звільняє ПОСТАЧАЛЬНИКА від виконання умов цього Договору, за виключенням випадків дострокового розірвання Договору з урахуванням п.8.3.1. та п.8.7.1. Договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання Товару нараховується ПОСТАЧАЛЬНИКУ за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання.

У зв`язку з неналежним виконанням Постачальником покладених на нього обов`язків за заявкою №R000666, Замовником нараховано штрафні санкції та 12.05.2025 року направлено повідомлення-вимогу №2165/3369/06-2025 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 311 013,36 грн.

Однак, як вказує позивач, при підготовці позовної заяви, Замовником було виявлено технічну помилку в нарахуванні штрафних санкцій та направлено на адресу Постачальника уточнення № 22.3-14717 від 26.05.2026 року до повідомлення-вимогу №2165/3369/06-2025 від 12.05.2025 з коригувальним розрахунком на суму 315520,80грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Постачальником покладених на нього обов`язків за заявками №R000667-1, №R000667-2, Замовником нараховано штрафні санкції та 10.07.2025 року направлено повідомлення-вимогу №2165/4796/06- 2025 про стягнення штрафних санкцій на загальну суму 1 695 119,40 грн.

Позивач зауважує, що станом на теперішній час відповідачем в добровільному порядку штрафні санкції не сплачено.

За розрахунком позивача, за заявкою на поставку №R000666 від 23.12.2024 року ДП «ДОТ» було замовлено у ФОП Крюков Б.В.:

1. 14 000 одиниць Товару зі строком поставки у період з 01.01.2025 року по 14.03.2025 року.

2. 6 000 одиниць Товару зі строком поставки у період з 01.01.2025 року по 14.04.2025 року.

Відповідно до Акту №94 приймання Товару в кількості 20 000 штук відбулось 18 квітня 2025 року.

Отже Постачальником було порушено строки поставки Товару у кількості 14000 штук на 35 (тридцять п`ять) календарних днів (з 15.03.2025 року по 18.04.2025 року (включно, відповідно до п.8.2 Договору)).

Загальний розмір штрафних санкцій за заявкою №R000666 від 23.12.2024 року складає 315 520,80 грн. з них: пеня - 157 760,40 грн, штраф: 157 760,40 грн.

Щодо заявки №R000667-1.

Заявкою на поставку №R000667-1 від 23 грудня 2024 року ДП «ДОТ» було замовлено у ФОП Крюков Б.В. 45500 одиниць Товару зі строком поставки з 01.04.2025 року по 12.05.2025 року.

Водночас, відповідно до Акту №214 приймання Товару в кількості 45 500 штук відбулось 27.06.2025 року.

Отже Постачальником було порушено строки поставки Товару у кількості 45500 штук на 46 (сорок шість) календарних днів (з 13.05.2025 року по 27.06.2025 року (включно, відповідно до п.8.2 Договору)).

Загальний розмір штрафних санкцій за заявкою №R000667-1 від 23 грудня 2024 року складає 1 186 583,58 грн. з них: пеня: 673 862,28 грн, штраф: 512721,30 грн.

Щодо заявки №R000667-2.

Заявкою №R000667-2 від 04.03.2025 року ДП «ДОТ» було замовлено у ФОП Крюков Б.В. 19500 одиниць Товару зі строком поставки з 01.04.2025 року по 12.05.2025 року.

Водночас, відповідно до Акту №214 приймання Товару в кількості 19 500 штук відбулось 27.06.2025 року.

Отже Постачальником було порушено строки поставки Товару у кількості 19500 штук на 46 (сорок шість) календарних днів (з 13.05.2025 року по 27.06.2025 року (включно, відповідно до п.8.2 Договору)).

Загальний розмір штрафних санкцій за заявкою №R000667-2 від 04.03.2025 року складає 508 535,82 грн. з них: пеня: 288 798,12 грн, штраф: 219 737,70 грн.

Враховуючи викладене, за розрахунком позивача, загальна ціна позову складає 2 010 640,20 грн.: 315 520,80 грн. (загальний розмір штрафних санкцій за заявкою №R000666 від 23.12.2024 року) + 1 186 583,58 грн. (загальний розмір штрафних санкції за заявкою №R000667-1 від 23.12.2024 року) + 508 535,82 грн. (загальний розмір штрафних санкцій за заявкою №R000667-2 від 23.12.2024 року)).

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання по сплаті штрафних санкцій на загальну суму 2 010 640,20 грн. в строки передбачені Договором, позивач вважає за необхідне стягнути вказану суму в судовому порядку.

Водночас, позивач зауважує, що Постачальник своєчасно здійснив поставку Товару відповідно до заявок № R000668-1 від 23.12.2024 року та № R000668-2 від 27.05.2025 року у загальній кількості 15000 штук, що підтверджується відповідним актом приймання Товару №304 від 14.08.2025 року.

З огляду на викладене, у межах даної справи відсутній спір щодо належності виконання Постачальником зобов`язань з поставки Товару за заявками № R000668-1 від 23.12.2024 року та № R000668-2 від 27.05.2025 року.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтями 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України. Загальна відповідальність кожної Сторони за цим Договором буде обмежуватись прямими документально підтвердженими витратами (збитками). Сторони не несуть відповідальність за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес можливостей тощо.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ЗАМОВНИКУ пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Судом встановлено, що заявкою на поставку №R000666 від 23.12.2024 року ДП «ДОТ» було замовлено у ФОП Крюков Б.В.:

1. 14 000 одиниць Товару зі строком поставки у період з 01.01.2025 року по 14.03.2025 року.

2. 6 000 одиниць Товару зі строком поставки у період з 01.01.2025 року по 14.04.2025 року.

Відповідно до Акту №94 приймання Товару в кількості 20 000 штук відбулось 18 квітня 2025 року.

Отже відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання належним чином, порушив строки виконання поставки, а саме: за Актом приймання-передачі №94 від 18.04.2025 термін прострочення складає 35 календарних днів (з 15.03.2025 року по 18.04.2025 (включно, відповідно до п.8.2 Договору)).

Також, за заявкою на поставку №R000667-1 від 23 грудня 2024 року ДП «ДОТ» було замовлено у ФОП Крюков Б.В. 45 500 одиниць Товару зі строком поставки з 01.04.2025 року по 12.05.2025 року.

Водночас, відповідно до Акту №214 приймання Товару в кількості 45 500 штук відбулось 27.06.2025 року.

Отже відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання належним чином, порушив строки виконання поставки Товару у кількості 45500 штук на 46 календарних днів (з 13.05.2025 року по 27.06.2025 року (включно, відповідно до п.8.2 Договору)).

Крім того, за з заявкою №R000667-2 від 04.03.2025 року ДП «ДОТ» було замовлено у ФОП Крюков Б.В. 19500 одиниць Товару зі строком поставки з 01.04.2025 року по 12.05.2025 року.

Водночас, відповідно до Акту №214 приймання Товару в кількості 19 500 штук відбулось 27.06.2025 року.

Отже Постачальником було порушено строки поставки Товару у кількості 19500 штук на 46 календарних днів (з 13.05.2025 року по 27.06.2025 року (включно, відповідно до п.8.2 Договору)).

Відтак, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені, як це узгоджено сторонами в п. 8.2. Договору, у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару, у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання, а також штрафу у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.

Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки пені та штрафу, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 1120420,80 грн пені та 890219,40 грн штрафу, є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Заперечуючи в проти позову в частині стягнення пені за заявками №R000666 від 23.12.2024 року, №R000667-1 від 23.12.2024 року та №R000667-2 від 04.03.2025 року, відповідач посилається на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та стверджує про необхідність зменшення розміру пені до подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до ст. 3 цього Закону.

Суд відхиляє вищезазначені доводи представника відповідача як безпідставні та такі, що ґрунтуються на неправильному розумінні суті спірних правовідносин та норм матеріального права, з огляду на таке.

Відповідно до преамбули Закону №543/96-ВР цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Зі змісту наведеної норми прямо випливає, що сфера застосування Закону №543/96-ВР обмежується виключно правовідносинами щодо відповідальності за порушення грошових зобов`язань.

Як встановлено судом під час розгляду справи, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання Відповідачем обов`язку щодо поставки товару за заявками №R000666, №R000667-1 та №R000667-2.

Таким чином, правопорушення з боку Відповідача мало місце у сфері саме негрошового зобов`язання (зобов`язання з передачі/поставки товару).

Оскільки дія Закону №543/96-ВР на такі правовідносини не поширюється, положення статті 3 цього Закону щодо обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 року у справі №910/6232/21, яку суд враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суд зазначає, що правовідносини сторін у цій справі підлягають регулюванню положеннями статті 546, 549 Цивільного кодексу України, які визначають правову природу неустойки (штрафу, пені) та порядок її нарахування за порушення господарських зобов`язань, без застосування будь-яких обмежень, встановлених Законом №543/96-ВР.

Враховуючи, що факт порушення відповідачем строків поставки товару за вказаними заявками підтверджений матеріалами справи та не заперечується відповідачем, а розрахунок пені здійснено позивачем відповідно до умов Договору та вимог ст. 549 ЦК України, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо доводів представника відповідача про неправомірність включення суми податку на додану вартість (ПДВ) до вартості товару при здійсненні Позивачем розрахунку штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на п. 188.1 ст.181 Податкового кодексу України та доходить висновку, що сума ПДВ не може враховуватися при розрахунку пені та штрафу.

Суд відхиляє вказані заперечення як безпідставні та такі, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 194, 201 Податкового кодексу України ПДВ додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України та ст. 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору та визначається за згодою сторін.

Якщо сторони погодили у договорі ціну товару з урахуванням ПДВ, то саме ця повна сума є грошовим вираженням зобов`язання та вартістю товару.

Пунктом 188.1 ст.188 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення бази оподаткування ПДВ для цілей податкового обліку та зазначено, що до складу цієї бази не включаються штрафні санкції. Проте, вказана норма регулює виключно податкові правовідносини між платником податків та державою і не може застосовуватися для визначення цивільно-правової чи господарської відповідальності сторін за договором.

Штрафні санкції (пеня, штраф) за порушення строків поставки товару за заявками №R000666, №R000667-1 та №R000667-2 нараховуються на вартість непоставленого у строк товару.

Відповідно до пункту 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ЗАМОВНИКУ пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни Товару. За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.

Разом з тим, ані пункт 8.2 Договору, ані інші його положення не містять застереження про те, що при нарахуванні пені із ціни Товару підлягає виключенню сума податку на додану вартість.

При цьому зі Специфікації (Додаток № 1 до Договору) вбачається, що сторони окремо визначили: ціну за одиницю Товару без ПДВ; вартість Товару без ПДВ у сумі 13 415 000,00 грн; ПДВ у сумі 2 683 000,00 грн; разом, грн з ПДВ - 16 098 000,00 грн.

Крім того, пунктом 3 Специфікації прямо встановлено, що загальна ціна Договору становить 16 098 000 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 2 683 000,00 грн.

Отже умовами Договору сторони розмежували поняття ціни за одиницю Товару, вартості Товару без ПДВ та загальної ціни Договору, яка включає податок на додану вартість.

Водночас пункт 8.2 Договору не містить посилання саме на вартість Товару без ПДВ як на базу для нарахування пені та штрафу та не передбачає виключення податку на додану вартість із ціни Товару при визначенні розміру відповідальності за порушення строків поставки.

Таким чином, твердження Відповідача про необхідність застосування для розрахунку пені та штрафу виключно ціну Товару без урахування ПДВ фактично ґрунтується на довільному тлумаченні умов Договору, яке не передбачене його положеннями.

Оскільки вартістю товару за умовами укладеного Договору є сума з урахуванням ПДВ, Позивач правомірно здійснив розрахунок штрафних санкцій від повної вартості товару (з ПДВ).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки сторонами у Договорі не передбачено окремого положення щодо виключення ПДВ із бази нарахування пені та штрафу, а загальна ціна Договору прямо погоджена у сумі 16 098 000,00 грн., у тому числі ПДВ, то розрахунок пені, здійснений Позивачем, повністю відповідає умовам укладеного між сторонами Договору.

Крім того, Верховний суд неодноразово наголошував, що нарахована сума ПДВ є складовою частиною вартості товару (ціни договору), а тому включення ПДВ до бази нарахування пені та штрафу є правомірним.

За таких обставин, доводи відповідача про необхідність виключення суми ПДВ з розрахунку штрафних санкцій судом відхиляються.

Заперечуючи проти стягнення штрафу у розмірі 7% за порушення строку поставки Товару на понад 20 (двадцять) календарних днів представник відповідача посилається на норми п.4 ст.17 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» №4196-IX (далі- Закон №4196-IX) та зазначає, що стягнення штрафу у розмірі 7% не застосовуються до виконавців державних контрактів з оборонних закупівель, які виконуються у період дії воєнного стану, що має місце у спірних правовідносинах.

Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача щодо застосування положень пункту 4 статті 17 Закону № 4196-IX до спірних правовідносин, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону № 4196-IX у період дії правового режиму воєнного стану в Україні до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель не застосовуються положення абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України в частині стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов`язання. Зі змісту наведеної норми чітко випливає, що законодавець встановив обмеження виключно щодо застосування законного штрафу, механізм нарахування якого передбачений безпосередньо статтею 231 ГК України за замовчуванням (у разі відсутності відповідних умов у договорі). Проте, як встановлено судом під час розгляду матеріалів справи, штраф у розмірі 7% за порушення строку поставки Товару на понад 20 календарних днів нарахований Позивачем не на підставі норм Господарського кодексу України, а на підставі пункту 8.2 Контракту, укладеного між сторонами.

Відповідно до чч. 1, 2, 3 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У контексті відповідальності за порушення зобов`язання ст. 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Принципово важливо розрізняти два джерела виникнення обов`язку щодо сплати неустойки: договір та закон.

Коли неустойка встановлена договором (контрактом), вона є результатом волевиявлення сторін, які у процесі узгодження умов договору (контракту) визначили, яка міра відповідальності буде адекватною для стимулювання належного виконання зобов`язання.

Коли ж неустойка встановлена законом, вона є імперативною нормою, яка застосовується незалежно від волі сторін та яку вони не можуть змінити своєю домовленістю (якщо закон прямо не передбачає інше).

У даному випадку Сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 Договору в наступній редакції:

«За порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено».

Зазначена вище договірна умова є невід`ємною частиною змісту Договору, безпосередньо погодженою сторонами. Вона не містить жодного посилання на ст.231 ГК України чи будь-яку іншу норму закону. Навпаки, ця умова сформульована як самостійне договірне зобов`язання Виконавця, яке випливає з його порушення основного зобов`язання щодо поставки товару.

Той факт, що розмір договірного штрафу є тотожним розміру штрафу, який раніше встановлювався абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, не позбавляє цю умову статусу договірної та не перетворює її на законодавчу санкцію.

Право сторін встановити в Договорі неустойку у розмірі, який їм видається справедливим та адекватним, не може бути обмежено лише на тій підставі, що цей розмір співпадає з тим, що передбачений або був передбачений законом. Інше тлумачення призвело б до ситуації, коли сторони були б позбавлені можливості встановити в договорі певний розмір неустойки лише тому, що такий самий розмір передбачено законом. Позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу виключно на підставі п. 8.2 Контракту.

У позовній заяві позивачем зазначено джерело нарахування штрафу - договірну умову, а не норму закону. Відповідач, укладаючи Договір, усвідомлював умови відповідальності та прийняв на себе відповідний ризик.

Враховуючи, що пільгова норма Закону № 4196-IX звужує лише застосування законної санкції за ГК України і не поширюється на договірну відповідальність за п.8.2 Контракту, доводи відповідача є безпідставними та судом відхиляються. Розрахунок штрафу у розмірі 7% є правомірним.

Таким чином, суд зауважує, що норми п. 4 ст. 17 Закону №4196-IX не застосовуються до спірних правовідносин.

Окремо суд зазначає, що Законом України № 4225-IX від 16.01.2025 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень» Бюджетний кодекс було доповнено статтею 121-1 «Відповідальність за порушення зобов`язань, пов`язаних з оборонними закупівлями».

Відповідно до ст. 121-1 Бюджетного кодексу України у разі якщо порушення зобов`язання пов`язане з виконанням державного контракту (договору) постачальником товарів, виконавцем робіт та надавачем послуг та/або виконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Співвідношення у часі двох законів є наступним: Закон № 4196 прийнято 09.01.2025, він набрав чинності 28.02.2025; Закон № 4225-IX прийнято 16.01.2025, тобто пізніше на 7 днів.

У випадку колізії між нормами, що регулюють однакові правовідносини, застосуванню підлягає норма, прийнята пізніше. Цей принцип є фундаментальним для забезпечення стабільності правової системи та відображає презумпцію, що законодавець, приймаючи пізніший закон, має більш повну інформацію про стан регульованих відносин та може врахувати недоліки попереднього регулювання.

Прийняття ст. 121-1 БК України після Закону № 4196 не може бути випадковим. Законодавець, усвідомлюючи наслідки звільнення від відповідальності виконавців оборонних контрактів, запровадженого Законом № 4196, прийняв усвідомлене рішення про необхідність встановлення спеціального режиму відповідальності саме для сфери оборонних закупівель. Ця норма створює окремий правовий режим, який відрізняється від загального режиму, встановленого ст. 231 ГК України (яка втратила чинність).

Принципово важливо, що ст. 121-1 БК України не просто відтворює попередню редакцію ст. 231 ГК України. Це нова спеціальна норма, яка: має чітко визначену сферу застосування - оборонні закупівлі для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, містить диспозитивне регулювання («якщо інше не передбачено законом чи договором»), що прямо дозволяє сторонам встановити в договорі інший розмір відповідальності та розміщена у спеціальному кодифікованому акті - Бюджетному кодексі України, який регулює відносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів.

У теорії права визнається, що коли одна норма регулює певне коло відносин більш детально, з урахуванням їх специфіки, а інша норма має загальний характер, застосуванню підлягає спеціальна норма. Це пояснюється тим, що законодавець, встановлюючи спеціальне регулювання, враховує особливості конкретних відносин, які не можуть бути адекватно врегульовані загальними нормами.

Статтею 121-1 БК України фактично створено спеціальний правовий режим для оборонних закупівель, який враховує їх публічно-правовий характер, критичну важливість для національної безпеки, необхідність забезпечення дисципліни виконання контрактів. У рамках цього режиму законодавець визнав за необхідне встановити чітку відповідальність у вигляді 7% штрафу, надавши при цьому сторонам можливість встановити інший розмір у договорі.

Підсумовуючи все вищевикладене можна зробити висновок, що спірні правовідносини ґрунтуються на договірній неустойці, погодженій сторонами, а також підпадають під дію спеціальної норми статті 121-1 Бюджетного кодексу України, яка прямо допускає застосування штрафу в розмірі 7 % та надає сторонам право самостійно визначати умови відповідальності у договорі.

Таким чином, відповідачем не спростований факт правомірності нарахування штрафу в розмірі 7 % від ціни Товару за порушення строку поставки Товару понад 20 (двадцять) календарних днів.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 99%, суд зазначає наступне.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

При цьому суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Зі змісту зазначених норм убачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Аналіз положень статей 551 Цивільного кодексу України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.07.2019 у справі №914/1517/18.

Реалізуючі свої дискреційні повноваження, які передбачені ст.551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, ураховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).

Також чинне законодавство не містить переліку обставин, які мають істотне значення, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Отже, звертаючись з клопотанням про зменшення розміру штрафу, відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування зазначеної норми, зокрема, надмірність розміру штрафу порівняно зі збитками позивача.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №910/16925/18.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (вказана правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 21.08.2024 у справі №462/7300/20).

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов`язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 99% відповідачем зазначено, що ним порушено терміни постачання товару через вплив на відповідача обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Так, згідно з п. 10.1. Договору укладаючи цей Договір, Сторони розуміють та усвідомлюють, що на момент його підписання:

і) відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введений воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та відповідно до Указу Президента України від 5 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 лютого 2024 року № 3564-IX, в Україні продовжений строк дії воєнного стану з 14 лютого 2024 року строком на 90 діб (до 13 травня 2024 року включно);

іі) відповідно до загального офіційного листа Торгово-промислової палати України (надалі - ТПП України) від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1 військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану засвідчена ТПП України як форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили); цим листом ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

ііі) строк дії воєнного стану може бути змінений та/або подовжений в будь-який час після укладання цього Договору.

Таким чином, Сторони свідомо укладають Договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися Сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні цього розділу Договору.

Згідно з п. 10.2. Договору враховуючи той факт, що під час погодження та підписання цього Договору Сторони максимально врахували наявність в Україні специфічних обставин, перерахованих у п. 10.1. цього Договору, Сторони не будуть у майбутньому посилатися на ці обставини як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) в розумінні цього розділу Договору. Винятки можуть становити лише істотні зміни об`єктивних обставин під час дії воєнного стану, які можуть вплинути на виконання цього Договору, зокрема: збої в роботі платіжних систем, що унеможливлює вчасне перерахування коштів; прийняття нормативно-правових актів органами державної влади або місцевого самоврядування, які впливають на строки та умови виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору; критичне пошкодження об`єктів інфраструктури (доріг, складів), критичне пошкодження/знищення баз/складів ПОСТАЧАЛЬНИКА, де виготовляється/зберігається Товар для ЗАМОВНИКА, знищення виробничих потужностей, Товару, сировини та матеріалів, аварія, пожежа, заборона (обмеження) експорту/імпорту сировини та матеріалів, що впливає на строки та умови виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, тощо. У разі настання таких обставин, Сторони діють відповідно до положень п. 10.6. цього Договору та без застосування положень п. 10.7. цього Договору.

За приписами пункту 10.3. Договору у разі настання під час строку дії воєнного стану або після його завершення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених п. 10.4. цього Договору, до них застосовуються положення п.п.10.4.-10.9. цього Договору.

При настанні надзвичайних та невідворотних форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема тих, які передбачені в частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», які об`єктивно унеможливлюють повне або часткове виконання Сторонами зобов`язань, передбачених умовами Договору, строк виконання таких зобов`язань може бути відкладений на час, протягом якого діятимуть такі обставини, за умови, якщо Сторони не знайдуть інших прийнятних альтернативних способів виконання таких зобов`язань, як це передбачено п. 10.6. цього Договору (пункт 10.4. Договору).

Згідно з п. 10.5. Договору протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), передбачених п. 10.4. цього Договору, та за умови дотримання вимог цього розділу, Сторони не несуть відповідальності за невиконання умов Договору, якщо це невиконання стало наслідком форсмажорних обставин (обставин непереборної сили), причин, що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує свої зобов`язання.

У разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Сторона, яка підпала під їх дію, має негайно упродовж 3 (трьох) робочих днів повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі (на електронну пошту, що зазначена в розділі 12 цього Договору; одночасно з цим відповідне повідомлення дублюється та направляється в паперовій формі на фактичну адресу, що зазначена в Договорі), вказавши характер цих обставин та очікуваний строк їхньої тривалості. Якщо інша Сторона не надає інших письмових інструкцій, Сторона, що підпадає під дію обставин непереборної сили, має докласти всіх можливих зусиль для того, щоб і надалі виконувати свої зобов`язання за цим Договором, наскільки це буде можливо в конкретних обставинах, та шукати інших прийнятних альтернативних способів виконання своїх зобов`язань, яким би не заважала дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Після закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Сторона, яка підпала під дію таких обставин, повинна повідомити про це іншу Сторону протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту припинення дії таких обставин у порядку зазначеному вище (пункт 10.6 Договору).

Відповідно до п. 10.7. Договору якщо Сторона, яка підпала під дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх настання не знайшла інших можливостей виконувати свої зобов`язання за цим Договором, вона повинна підтвердити факт виникнення/існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідним документом, виданим торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (особою) країни (місцевості), де виникли/існували форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили). Такий документ надається іншій Стороні протягом 14 ( чотирнадцяти) робочих днів з дня виникнення таких обставин у порядку зазначеному у п. 10.6. вище. У випадку не надання Стороною для якої виникли форс-мажорні обставини, повідомлень та доказів виникнення таких обставин, у строк вказаний у п.п. 10.6 та 10.7 Договору, Сторона втрачає право, у майбутньому, посилатись на такі форс-мажорні обставини, як на підставу звільнення від відповідальності.

Пункт 10.10. Договору передбачає, що у разі, якщо ПОСТАЧАЛЬНИК підпав під дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту їх настання не знайшов інших можливостей виконувати свої зобов`язання за цим Договором, ЗАМОВНИК може ініціювати дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 12.1. Договору обмін повідомленнями у межах виконання умов цього Договору здійснюється Сторонами у письмовій формі власноручно або шляхом надсилання поштовим зв`язком (рекомендованим листом) на адреси, вказані в у розділі 16 цього Договору, та/або шляхом надсилання електронного повідомлення засобами електронної пошти, на адреси, вказані в у п. 12.2 цього Договору, з застосуванням автентифікації, передбаченої Законом України "Про електронні довірчі послуги". Всі інші повідомлення в межах цього Договору здійснюються в письмовій формі шляхом передачі поштовим зв`язком (рекомендованим листом).

Згідно з п. 12.2. Договору обмін повідомленнями засобами електронної пошти можуть здійснюватись з застосуванням електронної ідентифікації (автентифікації), передбаченої Законом України "Про електронні довірчі послуги". У межах виконання цього Договору Сторони обмінюються повідомленнями за наступними електронними адресами (у разі, якщо письмово не будуть повідомлені інші адреси): від ЗАМОВНИКА: logistics@dotua.org, logistics_ekip@dotua.org; від ПОСТАЧАЛЬНИКА: i.s.vk@very.ua.

Суд звертає увагу, що Товар, який постачався Відповідачем є специфічним товаром, який відсутній у звичайному доступі та виготовляється для потреб МОУ у відповідності до ТС МОУ, і лише після укладення державного договору.

Відповідно до п.6.5 Державного контракту (Договору) про закупівлю №459/12-24-РМ від 20.12.2024 здійснення контролю за якістю Товару регламентується Розділом 7 Договору та Додатком № з до цього Договору та складається з наступних етапів:

- затвердження контрольного зразка;

- приймальний контроль Товару за якістю.

Відповідно до Додатку № з до державного контракту (договору) про закупівлю № 459/12-24- РМ «20» грудня 2024 року зазначено, що у разі відповідності зразків Товару комісія складає Акт перевірки зразків Товару та супровідних документів до них, затверджує їх шляхом підписання ярлика (Додаток № 3.1) та опломбовує. Затвердження зразків Товару здійснюється після їх погодження із Тилом Командування Сил логістики Збройних Сил України (далі - Тил ЗСУ). Затверджені зразки Товару є контрольними зразками, характеристики яких прийняті за основу під час виготовлення та контролю Товару за якістю.

Так відповідно до листа-пояснення від відповідача від 12.02.2025, останній повідомив позивача, щодо вхідного контролю матеріалів за договорами № 459/12-24-РМ, № 558/01-25-РМ зразки були відібрані та передані до випробувальної лабораторії, що підтверджується актами відбору зразків сировини та заявкою- запитом на проведення випробування продукції, фото-підтвердження від лабораторії були надані Вашим співробітникам під час перевірки 05.02.2025 р. Лабораторія затримує видачу протоколів випробувань у зв`язку з навантаженням запитами від нас та інших замовників, виконання робіт з випробувань по одному протоколу може займати майже тиждень. Також відповідач наголошував, що останній переслав в лабораторію листи щодо надання інформації та вони пообіцяли виконати наші замовлення в першу чергу.

Лише 18.02.2025 був затверджений контрольний зразок (тобто менше ніж за місяць до першої поставки), що надало можливість виробнику можливість приступити до наступного процесу, а саме виготовлення товару на підставі контрольного зразку.

28.02.2025 виробником ТОВ «СЕНС СМАРТ» було повідомлено відповідача про неможливість виконання послуг з пошиття замовленого товару до 14.03.2025 у зв`язку з екстреними відключеннями електропостачання через постійні обстріли та тривалими повітряними тривогами, які унеможливлюють дотримання строків поставки із проханням продовження строку виконання товару до 14.04.2025, в тому числі і кепі бойове (кашкет польовий) з тканини тип 4, клас 7.

03.03.2025 постачальником ФОП Крючковим Б.В. було направлено повідомлення на адресу позивача щодо продовження строку постачання до 14.04.2025, оскільки виробником товару за договором, що буде поставлено ДП Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», є ТОВ «СЕНС СМАРТ» (ЄДРПОУ 38494841), виробничі потужності якого знаходяться в м. Харків, пр-т Гагаріна, б.98, приміщення №1.

Повідомлено про неможливість здійснення постачання Товару, а саме партії №1 - 20 000 шт. Кепі бойове (кашкет польовий) з тканини тип 4, клас 7 до 14.03.2025 року у зв`язку з екстреними відключеннями електропостачання через постійні обстріли та тривалими повітряними тривогами (згідно зі статистикою з 20.12.2024 - по 27.02.2025 включно загальна тривалість тривог в Харківській області складала 742 години 29 хвилин), які унеможливлюють дотримання строків поставки.

05.03.2025 ФОП Крючковим Б.В. була направлена уточнена інформація про неможливість здійснення постачання 30% товару з партії №1 Кепі бойове (кашкет польовий) з тканини тип 4, клас 7, клас 13, а саме 6000 шт., до 14.03.2025 року у зв`язку з електропостачання через постійні обстріли та тривалими повітряними тривогами екстреними відключеннями (згідно зі статистикою з 20.12.2024 по 27.02.2025 включно загальна тривалість тривог в Харківській області складала 742 години 29 хвилин), які унеможливлюють дотримання строків поставки.»

Лише 13.03.2025 МОУ направило повідомлення щодо відсутності заперечень повторного використання контрольного зразку № 69 Кепі бойове (кашкет польовий) з тканини тип 4, клас 7, згідно ТС AoiXJ.30099-359:2022 (01) за договором №459/і2-24-РМ від 20.12.2024 року, якщо товар був виготовлений без зміни конструкції та матеріалів.

18.03.2025 ФОП Крючковим Б.В. була направлена інформація щодо затримки процедури приймального контролю товару за якістю за державними контрактами (договорами) про закупівлю в тому числі і за договором № 459/12-24-РМ від 20.12.2024 Р-> оскільки через постійні повітряні тривоги та в зв`язку з підвищеною кількістю хворих працівників, які відсутні на роботі, через сезонні віруси затримується виробничий процес з очищення виробу від технічного сміття та крейдових ліній, комплектування його до упаковки. Також друкарня затримала (через повітряні тривоги та відсутність електроенергії) на 2 тижні картонні ярлики, які кріпляться індивідуально на кожний виріб.

05.05.2025 виробником ТОВ «СЕНС СМАРТ» було повідомлено відповідача, що в останнього виникли об`єктивні обставини (обставини непереборної сили, форс-мажор, істотна зміна обставин), які виникли поза волею нашої сторони (повітряні тривоги, ворожий обстріл та пошкодження від та забезпечення нього) та які безпосередньо негативно впливають на виконання зобов`язань за Договором в частині строків постачання.

07.05.2025 ФОП Крючковим Б.В. на адресу позивача був направлений гарантійний лист що існує затримка у виробництві з об`єктивних обставин (постійні повітряні тривоги та обстріли). Найближчим часом останній гарантував, що відправить лист-повідомлення про відстрочку термінів постачання партії №2 та документальне підтвердження настання таких обставин від Харківської обласної військової адміністрації та Торгово-промислової палати.

15.05.2025 ФОП Крючковим Б.В. на адресу позивача було направлено повідомлення про неможливість здійснення постачання Товару, а саме партії №2 загальною кількістю 65000 шт. Кепі бойове (кашкет польовий) з тканини тип 4, клас 7, до 12.05.2025 року у зв`язку з екстреними відключеннями електропостачання через постійні обстріли та тривалими повітряними тривогами, які унеможливлюють дотримання строків поставки. За документальним підтвердженням настання об`єктивних обставин в затримці у виробництві, останній звернувся до Харківської обласної військової адміністрації (заява вих. №30/04-08 від 30.04.2025 р.) та проханням продовжити строк постачання товару до 31.05.2025.

28.07.2025 виробником ТОВ «СЕНС СМАРТ» було повідомлено відповідача про виникнення та існування форс-мажорної обставини у зв`язку з обстрілом виробничих приміщень ТОВ «СЕНС СМАРТ» з боку військ РФ, що мало місце 02.05.2025 та спричинило невідворотні наслідки вказаного обстрілу пошкодженням та втратою майна - виробничого обладнання і тканин, що знаходилися у приміщеннях його нежитлової будівлі у м. Харкові, які останній використовував у виробничому процесі та в яку тієї ночі влучив ворожий повітряний засіб ураження. Конструкції будівлі також зазнали пошкоджень.

01.08.2025 ФОП Крючков Б.В. надіслав ДП МОУ «Державний оператор тилу» лист та повідомив про надання Сертифіката ТПП про форс-мажорні від 31.07.2025 щодо обставини по Договору №459/і2-24-РМ про закупівлю від 20.12.2024 та пропозицію продовжити строки постачання Товару в загальній кількості 65000 шт. до 28.06.2025 включно.

Сертифікатом регіональної торгово-промислової палати №0500-25-1340 від 31.07.2025 засвідчено виникнення 02.05.2025 та закінчення 15.06.2025 форс-мажорних обставин за Договором, а саме: обстріл збройними силами російської федерації міста Харків, влучання ворожих засобів повітряного ураження в житлові та нежитлові будівлі, що спричинило пошкодження конструкцій будівлі, виробничого обладнання та матеріалів за місцем виробництва Товару.

Відповідач зауважував, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 в редакції, Харківська міська територіальна громада, в тому числі і саме місто Харків з 15.09.2022 по теперішній час перебуває на території можливих бойових дій (підпункт "Харківський район" пункту 1.8 "Харківська область" частини 1 "Території можливих бойових дій" розділу І "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії" Переліку).

Відповідач звертав увагу, що діяльність виробника ускладнювалась нестабільною роботою енергомережі, через обстріли агресора, повітряними тривогами та обстрілами. Що також скорочує тривалість робочого часу, адже під час повітряних тривог, працівники припиняють свою роботу, відповідно до наказу керівника та повинні пройти до бомбосховища.

Разом з тим, відповідачем порушено строки поставки Товару, а саме:

1) термін прострочення за Актом № 94 від 18.04.2025 складає всього 35 календарних днів;

2) термін прострочення за Актом № 214 від 27.06.2025 складає всього 46 календарних днів.

При цьому поставка Товару виконана на 100% договірного об`єму поставки з незначним простроченням без порушень і претензій по якості поставленого товару.

Відповідач стверджував, що незначне прострочення поставки не заподіяло Позивачу збитків або шкоди у заявленій до стягнення чи іншій сумі, вони не є документально підтвердженими і не виражені у майновому значені для можливості оцінки їх розміру чи вартості.

Таким чином, порушення договірних зобов`язань не мали ніяких негативних наслідків для Позивача та ніяким чином не порушили його майнові інтереси.

Відповідач вважає, що покладення на нього неустойки в заявленому Позивачем розмірі є значним, набуває ознак каральної функції та є надмірним тягарем.

При цьому, поведінка постачальника є добросовісною, адже він за власні кошти без передоплати поставив покупцю весь товар і не припинив своїх зобов`язань.

Крім того, розрахунок позивача штрафних санкцій за відсутності будь-яких збитків становить майже 15 % від вартості товару, який поставлено із затримкою, що становить значний, непомірний тягар для відповідача. Вартість товару, за якою постачається товар, є найнижчою з мінімальною прибутковістю, при тому, що 20% вартості товару є податковим зобов`язанням також Відповідача.

За висновком суду, обставини непереборної сили, на які посилався відповідач у вказаних листах, мають причинно-наслідковий зв`язок із простроченням відповідача.

Так відповідно до Додатку № 1 до державного контракту (договору) про закупівлю №459/12-24-РМ від 20.12.2024 виробником Товару є ТОВ «Сенс Смарт» (ЄДРПОУ 38494841), виробничі потужності якого знаходяться в м. Харкові, просп.Гагаріна (наразі Аерокосмічний), буд. 98.

За заявками R000667-i від 23.12.2024 року, R000667-2 від 04.03.2025 року кінцева дата поставки -12.05.2025.

Разом з тим, 02.05.2025 року війська РФ здійснили чергову масовану атаку на м. Харків повітряними засобами ураження. Для ТОВ «Сенс Смарт» наслідками вказаного обстрілу стало пошкодження та втрата майна - виробничого обладнання і тканин, що знаходилися у приміщеннях його нежитлової будівлі у м. Харкові, які останній використовував у виробничому процесі та в яку тієї ночі влучив ворожий повітряний засіб ураження. Конструкції будівлі також зазнали пошкоджень.

Так з цього приводу уповноваженими особами підприємства відповідача 03.05.2025 складено Акт обстеження № 1 будівлі та виробничого обладнання внаслідок ворожого обстрілу 02.05.2025, яким зафіксовано факт пошкодження виробничих будівель, виробничого обладнання і тканин, що знаходилися у приміщенні.

Щодо наведеного ТОВ «Сенс Смарт» звернувся до органів Національної Поліції України з відповідною заявою від 09.06.2025.

З приводу масованого обстрілу м. Харкова 02.05.2025 року Слідчим відділом УСБУ у Харківській області зареєстровано кримінальне провадження №12025221140000467 за ст. 438 ч. 1 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Постановою слідчого УСБУ у Харківській області від 03.07.2025 визнано підприємство відповідача потерпілим у кримінальному провадженні №12025221140000467.

Наказом директора підприємства відповідача від 02.05.2025 до моменту відновлення виробничого майна оголошено простій в роботі цеху, цехів зі спеціальним обладнанням та швейних цехів починаючи з 02.05.2025.

В подальшому, згідно з Актом введення в експлуатацію після ремонту виробничого майна від 16.06.2025 уповноваженими особами підприємства зафіксовано факт введення в експлуатацію виробничого обладнання підприємства, яке було пошкоджено 02.05.2025 в результаті обстрілу.

Наказом директора підприємства відповідача від 16.06.2025 завершено оголошений 02.05.2025 простій в роботі цеху, цехів зі спеціальним обладнанням та швейних цехів.

При цьому, 05.05.2025 ТОВ «Сенс Смарт» повідомило відповідача про виникнення об`єктивних обставин (обставин непереборної сили, форс-мажор, істотна зміна) які виникли поза волею сторони (повітряні тривоги, ворожий обстріл та пошкодження від нього) та які безпосередньо негативно впливають на виконання зобов`язань за Договором в частині строків постачання.

07.05.2025 ФОП Крючков Б.В. повідомив позивача про те, що за державним контрактом (договором) про закупівлю №459/і2-24-РМ від 20.12.2024, гарантійний лист щодо готовності товару Кепі бойове (кашкет польовий) з тканин тип 4, клас 7 надати не може, тому що існує затримка у виробництві з об`єктивним причин (постійні повітряні тривоги та обстріли). Найближчим часом відповідач зазначив, що відправить лист-повідомлення про відстрочку термінів постачання партії № 2 та документальне підтвердження настання таких обставин від Харківської обласної військової адміністрації та Торгово-промислової палати.

15.05.2025 ФОП Крючков Б.В. повідомив позивача про неможливість здійснення постачання Товару, а саме партій №2 загальною кількістю 65 000 шт. Кепі бойове (кашкет польовий) з тканини тип 4, клас 7, до 12.05.2025 року у зв`язку з екстреними відключеннями електропостачання через постійні обстріли та тривалими повітряними тривогами, які унеможливлюють дотримання строків поставки. За документальним підтвердженням настання об`єктивних обставин в затримці у виробництві, позивач звернувся до Харківської обласної військової адміністрації (заява вих. №30/04-08 від 30.04.2025) з проханням надати лист про тривалість повітряних тривог в м. Харкові, на даний час чекаємо на відповідь ХОВА.

Крім того, відповідач на підставі пп.13.3 Договору, відповідно до абзацу десятого пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 11 листопада 2022 №1275, підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178, просив продовжити строк постачання вище зазначеного товару до 21.06.2025 року.

28.07.2025 ТОВ «Сенс Смарт» надіслало документальне підтвердження виникнення та існування форс-мажорних обставин:

1. Заяву TOB «СЕНС СМАРТ» від 06.06.2025 з відміткою про реєстрацію та прийняття Відділом поліції №1 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області щодо пошкоджень підприємства ТОВ «СЕНС`СМАРТ» внаслідок акту російської агресії 02.05.2025 за вхідним №11028 від 09.06.2025.

2. Лист Відділу поліції №1 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області №52569-2025 від 11.06.2025 про направлення матеріалів №11028 від 09.06.2025 до Начальника СВ Управління СБУ в Харківській області для приєднання до матеріалів кримінального провадження №12025221140000467 від 02.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 4.1 ст.438 КК України.

3. Витяг від 24.06.2025р. з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12025221140000467 від 02.05.2025р. з вказівкою про пошкодження внаслідок обстрілу російською федерацією 02.05.2025р. за адресою: м. Харків, проспект Аерокосмічний, буд.98 (ТОВ «СЕНС`СМАРТ»).

4. Сертифікат №0500-25-1309 про форс-мажорні обставини від 28.07.2025, виданий Вінницькою Торгово Промисловою Палатою.

01.08.2025 ФОП Крючков Б.В. надіслав ДП МОУ «Державний оператор тилу» повідомлення про надання Сертифіката ТПП про форс-мажорні від 31.07.2025 щодо обставини по Договору №459/12-24-РМ про закупівлю від 20.12.2024 та пропозицію продовжити строки постачання Товару в загальній кількості 65000 шт. до 28.06.2025 включно.

Сертифікатом регіональної торгово-промислової палати №0500-25-1340 від 31.07.2025 засвідчено виникнення 02.05.2025 та закінчення 15.06.2025 форс-мажорних обставин за Договором, а саме: обстріл збройними силами російської федерації міста Харків, влучання ворожих засобів повітряного ураження в житлові та нежитлові будівлі, що спричинило пошкодження конструкцій будівлі, виробничого обладнання та матеріалів за місцем виробництва Товару.

Разом з тим, 11.08.2025 від позивача надійшла відмова про перенесення термінів поставки за державним контрактом в тому числі за договором №459/12-24-РМ від 20.12.2024, у зв`язку з відсутністю об`єктивних підстав, а саме: порушено строки надання підтверджуючих документів щодо факту виникнення або існування форс-мажорних обставин.

З урахуванням встановлених обставин справи та наданих доказів у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено терміни постачання товару через вплив на відповідача обставин непереборної сили, про що позивача було повідомлено належним чином.

Частиною першою статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Суд враховує, що Договір відповідачем виконано в повному обсязі.

Водночас суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Щодо посилань позивача, вказаних у відповіді на відзив, на висновки, викладені в постановах Верховного Суду (зокрема, від 15.06.2022 у справі №922/2141/21, від 24.07.2019 у справі №911/1608/18, від 30.07.2024 у справі №910/17079/23, від 19.03.2024 у справі №910/4390/23), суд вважає за необхідне зазначити, що у кожному конкретному випадку суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

Аналіз наведених позивачем у відповіді на відзив висновків суду касаційної інстанції стосовно підстав для зменшення розміру штрафних санкцій у справах свідчить про те, що з них не можна виокремити умови їх застосування окремо від специфічних обставин тих справ і застосувати у справі, що розглядається.

Справи, на які посилається позивач, демонструють різноманітність обставин, які бралися судами до уваги і були враховані Верховним Судом під час прийняття постанов за наслідками перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій щодо застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України.

Висновки Верховного Суду у цих справах є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) у залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

До того ж Верховний Суд у перелічених справах не формулював висновків, які б певним чином додатково обмежували умови здійснення розсуду суду у питаннях зменшення розміру неустойки так, щоб тільки один варіант реалізації розсуду суду можна було вважати правильним. Тому відсутні підстави вважати, що у тих випадках, коли суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права при реалізації судами власної дискреції, що тільки такий варіант реалізації дискреції слід вважати законним.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 26.05.2026 по справі 922/3800/26 за позовом ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» залишено в силі рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі № 922/3800/25 щодо зменшення розміру неустойки до 85 %.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 19.05.2026 по справі №910/8633/25 касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/8633/25 в оскаржуваній частині залишити без змін, відповідно до яких керуючись частиною третьою статті 551 ЦК України, статтею 233 ГК України та виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, суди визнали наявними підстави для зменшення нарахованої позивачем пені на 70 %.

Враховуючи вищенаведене, доводи обох сторін та загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, беручи до уваги дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд зменшує штрафні санкції, з огляду на незначний період прострочення, поведінку відповідача, який максимально намагався дотриматись термінів, однак виникали обставини, які не залежали від його волі, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків та настання інших негативних наслідків для позивача через простроченням відповідачем поставки позивачу Товару за Договором, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення клопотання відповідача про зменшення неустойки та зменшення заявлених до стягнення сум пені та штрафу на 50%, що забезпечить збалансованість інтересів сторін та надасть позивачу розумну компенсацію за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального України передбачено, що одним з основних принципів господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача .

Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються з відповідача у повному обсязі, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 24127,68 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Крючкова Богдана Володимировича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (адреса: 04074, місто Київ, вул.Автозаводська, буд.2; код ЄДРПОУ 44725823) штрафні санкції за договором №459/12-24-РМ від 20.12.2024 року у розмірі 1005320,10 грн, з яких: пеня - 560210,40 грн; штраф - 445109,70 грн, а також 24127,68 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "07" серпня 2026 р.

СуддяК.В. Аріт