Рішення № 138820670, 27.04.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2449/25

Розглянувши матеріли справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДЖЕКТ БУД ІНЖИНІРІНГ»

до Фізичної особи-підприємця Ковтуна Віталія Вікторовича

про стягнення 251 240,67 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

Від позивача: Андрусенко О.В.;

Від відповідача: Ковтун В.В.

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДЖЕКТ БУД ІНЖИНІРІНГ» до Фізичної особи-підприємця Ковтуна Віталія Вікторовича про стягнення заборгованості в розмірі 251 240,67 грн.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області № 24-АР від 03.03.2026, у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 за її заявою про відставку (Наказ суду від 02.03.2026 № 7-К) та у зв`язку недопущенням порушення процесуальних строків розгляду справи № 911/2449/25, призначено здійснити повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/2449/25.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.20206 справу № 911/2449/25 передано судді Господарського суду Київської області Карпечкіну Т.П. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2026 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду спочатку за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження у об`єднаній справі № 911/2449/25 судові засідання відкладались з метою з`ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками підготовчого провадження у справі позивач позовні вимоги підтримував, відповідач проти позову заперечував.

На виконання вимог ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом під час підготовчого провадження справі № 911/2449/25 вирішено питання та вчинено усі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи закінчення терміну підготовчого провадження, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.04.2026.

У судовому засіданні 27.04.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 27.04.2026 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДЖЕКТ БУД ІНЖИНІРІНГ» подано позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ковтуна Віталія Вікторовича 251 240,67 грн., з яких 118 290,00 грн. збитків та 132 950,67 грн. неустойки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДЖЕКТ БУД ІНЖИНІРІНГ» (Генеральний підрядник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Ковтуном Віталієм Вікторовичем (Підрядник, відповідач) був укладений Договір підряду № ВК № 221123 на виконання комплексу робіт з влаштування стінових панелей на об`єкті: «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом на вул. Васильківській, 37 в Голосіївському районі м. Києва». Житловий будинок №1. (далі - Договір підряду).

Згідно з п.п. 1.1.5.1 Договору підряду закінчені Роботами вважаються Роботи, виконані Підрядником відповідно до умов Договору та прийняті Замовником шляхом підписання ним Акту виконаних робіт та Довідки форми КБ-3 щодо 100% виконання робіт за Договором.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1. Договору підряду обсяги та склад робіт визначаються Твердим кошторисом (Додаток № 1 до Договору). Підписанням цього договору Підрядник підтверджує, що отримав від Генерального підрядника проектну документацію до цього договору в повному обсязі та в нього відсутні будь-які зауваження.

Відповідно до п. 2.3. Договору підряду Підрядник зобов`язується виконати всі Роботи, що передбачені Договором, з належною якістю та в обумовлені терміни, керуючись вказівками Генерального підрядника, які не суперечать умовам Договору. Підписанням цього Договору Підрядник засвідчує, що на момент його укладення Генеральний підрядник надав йому всю необхідну інформацію, достатню для визначення вартості, переліку та обсягів Робіт, строків їх виконання.

Згідно з п. 4.2. Договору підряду Договірна ціна Робіт по Договору визначена на підставі твердого кошторису (Додаток № 1 до Договору) та окремо від нього не розглядається, включає в себе вартість робіт та матеріалів та становить 146 094,52 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору підряду Генеральний підрядник після підписання договору перераховує на рахунок Підрядника авансовий платіж у розмірі 87 656,71 грн. Позивач перерахував авансовий платіж у розмірі 87 656,71 грн. у повному розмірі 18.12.23, що підтверджується платіжною інструкцією № 6913 від 18.12.2023.

Відповідно до п. 4.6. Договору підряду розрахунки за закінчені роботи здійснюються Генеральним підрядником протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт та Довідки Ф № КБ-3 уповноваженою особою Генерального підрядника, з урахуванням умов утримання до Гарантійного фонду.

Умовами пункту 5.1. Договору підряду передбачено строк виконання робіт, а саме початок виконання робіт через 3 дні після перерахування авансового платежу, закінчення через 30 робочих днів від початку.

З урахуванням строку оплати авансового платежу 18.12.2023, строк закінчення робіт за умовами Договору підряду 01.02.24.

Однак, відповідачем роботи були виконані з простроченням, лише 03.05.24, що підтверджується підписаним сторона Актом виконаних робіт.

Згідно з п. 9.1.2. Договору Підрядник зобов`язаний: забезпечити якісне та своєчасне виконання Робіт у відповідності до технологічної послідовності виконання Робіт у строки, визначені Договором. Інформувати в письмовій формі і завчасно Генерального підрядника про можливість припинення або сповільнення виконання Робіт з вини Генерального підрядника чи власної вини, а також через незалежні від Підрядника обставини.

На підставі п. 9.1.3. Договору Підрядник зобов`язаний: передавати Генеральному підряднику виконані Роботи у порядку та в строки згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 9.1.16. Договору Підрядник зобов`язаний: письмово інформувати Генерального підрядника про будь-які обставини, які можуть впливати на хід виконання Робіт, їх якість або безпеку виконання, в строк протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виникнення таких обставин.

Згідно з п. 9.1.17. Договору Підрядник зобов`язаний: зробити все необхідне для усунення будь-яких обставин, що зумовлюють затримку або можливе зупинення Робіт.

На підставі п. 8.1. Договору підряду Підрядник гарантує якість закінчених Робіт, визначених в Проектній документації, можливість експлуатації результату Робіт, користуватись результатами робіт протягом Гарантійного строку. Роботи, виконані Підрядником, мають відповідати умовам Договору, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Відповідно до п. 8.2. Договору підряду Гарантійний строк на всі Роботи за Договором, становлять 12 (дванадцять) місяців з дати підписання останнього Акту виконаних робіт, що підтверджує прийняття Генеральним підрядником Закінчених Робіт за Договором. Гарантія не поширюється на пошкодження або несправності, що виникли з вини Генерального підрядника або третіх осіб. В будь-якому випадку, гарантія не може бути меншою ніж передбачено діючим законодавством та державними будівельними нормами.

Згідно з п. 8.6. Договору підряду якщо протягом Гарантійного строку (або при прийманні виконаних робіт) будуть виявлені недоліки (дефекти), то Підрядник зобов`язаний усунути їх за власний рахунок. Для участі в складанні дефектного акту, погодження порядку та термінів усунення недоліків (дефектів), Підрядник направляє свого уповноваженого представника не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати направлення письмового повідомлення Генеральним підрядником. У випадку неприбуття представника Підрядника, прибуття неуповноваженого представника, направлення в адресу Генерального підрядника листа зі змісту якого вбачається згода чи ігнорування процедури або відмови підписати акт, в ньому робиться помітка про це та акт підписується Генеральним підрядником одноособово, після чого дефектний акт надсилається Підряднику. В разі якщо представник Підрядника не погодиться з недоліками повністю або частково, Генеральний підрядник може залучити незалежних експертів висновок яких щодо наявності чи відсутності дефектів (недоліків) в Роботах буде остаточним документом та визнаний Підрядником.

Відповідно до п. 8.7. Договору підряду Підрядник за свій рахунок повинен терміново усунути недоробки або неякісно виконані Роботи, в тому числі що були виявлені протягом Гарантійного строку, але не пізніше як протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту направлення підписаного Генеральним підрядником дефектного акта (рекламації).

Відповідно до п. 8.8. Договору підряду у випадку, якщо Підрядник не виправить неякісно виконані Роботи у встановлені Генеральним підрядником терміни, Генеральний підрядник має право залучити третіх осіб, які за відповідну платню перероблять неякісно виконані Підрядником Роботи. У випадку відмови Підрядника сплатити всі витрати, пов`язані з переробкою неякісно виконаних Робіт третіми особами, то Підрядник зобов`язаний відшкодувати Генеральному підряднику такі додаткові витрати протягом 5-ти робочих днів з моменту направлення Генеральним підрядником письмової вимоги, якщо такі додаткові витрати не були компенсовані за рахунок сум Гарантійного фонду.

Згідно з умовами п. 10.2. Договору підряду Підрядник за цим Договором несе наступну відповідальність:

10.2.1. за невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов Договору) взятих на себе за Договором обов`язків, в тому числі, невиконання та/або неналежне виконання Робіт та/або виконання Робіт не якісно та/або з порушенням погоджених Сторонами у Договорі строків, та/або не усунення недоліків в виконаних Роботах, Підрядник зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 1% від загальної Договірної ціни Робіт з ПДВ (п.4.2. Договору) за кожен день порушення.

10.2.2. за завдання шкоди майну Генерального підрядника та (або) третіх осіб під час виконання Робіт за Договором, Підрядник за свій рахунок повністю компенсує завдані збитки в натурі або (якщо це неможливо з об`єктивних причин або Підрядник заперечує проти цього) шляхом грошової компенсації за ринковою вартістю пошкодженого майна або вартістю робіт з відновлення порушеного стану майна, яка склалась на ринку на день завдання шкоди або усунення недоліків за власним одноособовим вибором Генерального підрядника.

Позивач зазначає, що у ході експлуатації Об`єкту, під час гарантійного терміну були виявлені дефекти кріплення панелей, що призводять до систематичного їх відпадання яка не дає можливість нормальної експлуатації та шкодить загальному вигляду вестибюлів.

26.03.2025 позивач направив відповідачу Листа за вих. №26/03-25 прибути на об`єкт 01.04.25 на 10:00 для складання дефектного акту.

Відповідач отримав даного листа, проігнорував прохання Генерального підрядника і не прибув у вказаний час та місце, та не повідомив про неможливість прибуття, для складання дефектного акту.

У зв`язку з нез`явленням представника підрядника для складення Дефектного акту, позивач 04.04.2025 створив комісію для огляду виконаних робіт підрядником ФОП Ковтун В.В. і виявив, що при експлуатації під час гарантійного терміну стінових панелей вестибюлів секцій № № 1, 2, 3 житлового будинку № 1 через дефекти кріплення панелі почали систематично відпадати, що не дає можливості нормальної експлуатації вестибюлів. Були виявлені дефекти кріплення наступних стінових панелей: на стіну рейкові МДФ AGT 395 Пікассо Золото - 8,67 кв.м.; на стіну рейкові ДСП Egger U 968 ST9 Сіре вугілля - 51,32 кв.м.

08.04.2025 позивач направив Дефектний акт відповідачу з вимогою усунути дефекти протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту направлення дефектного акта.

Відповідач, отримавши Дефектний акт та лист від 08.04.2025, знову проігнорував вимоги позивача.

У зв`язку з неусуненням відповідачем недоліків виконаних робіт, позивач залучив третіх осіб, які за відповідну плату переробили неякісно виконані роботи, а саме 28.04.2025 уклав Договір підряду № ВТ240525 з ФОП Причантовський В.В., предметом якого є виконання комплексних ремонтних робіт ламелей у вестибюлі на об`єкті «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом на вул. Васильківській, 37 в Голосіївському районі м. Києва». Житловий будинок №1.

ФОП Причантовський В.В. здійснив демонтаж старих панелей та монтаж нових панелей, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт від 30.04.25.

Загальна сума понесених позивачем витрат складає 118 290,00 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних робіт від 30.04.25 та платіжною інструкцією № 1921 від 20.05.25.

За умовами п. 4.6. Договору підряду № ВТ24052 з оплати загальної суми робіт утримується 2,5% гарантійного фонду, тому оплата була у розмірі 115 332,75 грн.

23.06.25 позивач звернувся з претензією до відповідача щодо компенсації понесених позивачем збитків у розмірі 118 290,00 грн., однак відповідач вкотре проігнорував вимоги позивача.

Таким чином, загальний розмір збитків, завданих позивачу бездіяльністю відповідача, включає в себе: вартість виготовлення панелей з рейками замовника (демонтаж, пакування, очищення рейок) 99 690,00 грн. та монтаж рейкових панелей на стіну вартістю 18 600,00 грн., що сукупно становить 118 290,00 грн.

Крім того, відповідачем було прострочено строки виконання робіт, зокрема, за умовами Договору строк закінчення робіт припадав на 01.02.24, однак роботи були виконані з простроченням на 92 дні лише 03.05.24.

У зв`язку з чим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача також штрафні санкції за період прострочення з 02.02.24 по 03.05.24 у сумі 132 950,67 грн.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, у якому позовні вимоги заперечував. Відповідач у відзиві на позов визнав факт укладення Договору підряду з позивачем та виконання робіт за таким Договором. Зазначає, що роботи були виконані належним чином, про що сторонами підписано Акт виконаних робіт.

Стверджує про недоведеність та безпідставність позовних вимог, оскільки має місце спір про недоліки виконаних робіт, які у порушення п. 8.10. Договору не підтверджені незалежною експертизою.

Відповідач не погоджується з визначеним Комісією об`ємом недоліків, вважає їх завищеними, оскільки вартість робіт з усунення недоліків, яких за об`ємом виконано менше, майже на рівні вартості всього обсягу виконаних ним робіт.

З приводу нез`явлення представника для складення Дефектного акту та на засідання Комісії, відповідач пояснив, що зустрічався з представниками забудовника для з`ясування причин дефектів,було встановлено, що на момент виконання робіт приміщення було вологим і холодним, стіни не просохли після малярних робіт, що і могло спричинило відпадання планок.

Відповідач зазначає, що не мав можливості бути присутнім на Комісії і в ході телефонної розмови з представником ТОВ «Інтергалбуд» Романом Желтянніковим погодився усунути недоліки у визначений термін. Однак, прибувши на об`єкт у визначену дату, було виявлено, що всі роботи вже виконані іншим Підрядником.

Щодо прострочення термінів виконання робіт, за що у позові заявлено штрафні санкції, відповідач зазначив, що своєчасному виконанню робіт перешкоджали незалежні від нього обставини, а саме: несвоєчасна робота попередніх робітників - малярів, низька температура у приміщення, що вплинуло на термін просихання стін; затримки з поставкою крайки.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач виступає по відношенню до відповідача як Замовник, а відповідач по відношенню до позивача як Підрядник.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Однак, як вбачається з обставин спору та підтверджується матеріалами справи, відповідач, як Підрядник, виконав роботи з простроченням термінів.

Зокрема, Умовами пункту 5.1. Договору підряду передбачено строк виконання робіт, а саме початок виконання робіт через 3 дні після перерахування авансового платежу, закінчення через 30 робочих днів від початку.

З урахуванням строку оплати авансового платежу 18.12.2023, строк закінчення робіт за умовами Договору підряду 01.02.24.

Однак, відповідачем роботи були виконані з простроченням лише 03.05.24, що підтверджується підписаним сторона Актом виконаних робіт, тобто, має місце прострочення відповідача щодо виконання робіт.

Згідно зі ст. 847 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Однак, як вбачається з обставин спору та підтверджується матеріалами справи, відповідач не надав доказів попередження замовника про наявність обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Згідно з ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Як вбачається з обставин спору та підтверджується матеріалами справи, позивач невідкладно повідомив відповідача про виявлені в ході експлуатації об`єкта недоліки, викликав для складення Дефектного акту та на засідання Комісії з приводу недоліків виконаних робіт. Однак, відповідні вимоги були проігноровані. Тобто, відповідач зволікав з дотримання визначеного Договором порядку виявлення та оформлення недоліків виконаних робіт, не надав заперечень на надісланий позивачем Дефектний акт, не вимагав проведення експертизи.

Статтею 852 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України:

1. Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

2. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

3. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст. 858 Цивільного кодексу України:

1. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

2. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

3. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

4. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

5. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

За умовами ст. 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

У постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18 та від 06.12.2022 у справі № 925/1429/21, згідно яких «у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу».

Таким чином, враховуючи те, що відповідач гарантував якість і надійність виконаних робіт протягом гарантійного строку та встановивши, що позивач під час дії гарантійного строку звернувся до відповідача стосовно наявності недоліків у виконаних роботах, вбачається висновок, що саме відповідач відповідає за недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації або зберігання такого матеріалу (аналогічні висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 925/400/21).

Щодо правових підстав складення Дефектного акту від 04.04.2025 без участі відповідача, то така процедура оформлення дефектних актів встановлена умовами п. 8.6. Договору підряду.

Відповідно до положень пункту 8.6. Договору у випадку неприбуття представника Підрядника, ігнорування процедури або відмови підписати акт, в ньому робиться помітка про це та акт підписується Генеральним підрядником одноособово після чого дефектний акт надсилається Підряднику.

Будь-яких заперечень, мотивованих відмов, щодо Дефектного акту відповідачем не направлялися.

Щодо твердження відповідача що він у визначену дату прибув для усунення недоліків, однак відповідні роботи вже були виконані іншим підрядником, судом досліджено та встановлено, що у листі від 08.04.2025 було встановлено строк усунення недоліків протягом 15 днів, тобто до 23.04.2025. Відповідачем не надано доказів у яку дату він прибув на об`єкт і в цілому, поведінка відповідача, який не відповідав на звернення позивача, не прибув для складення Дефектного акту та допускав прострочення виконання робіт та усунення недоліків, не може вважатись правомірною і добросовісною.

Щодо тверджень відповідача про завищення вартості робіт з усунення недоліків, суд зазначає, що відповідач своїм недбалим відношенням до вимог позивача та умов Договори створив спірну ситуацію і враховуючи що усунення недоліків передбачало додаткові роботи щодо демонтажу неякісно виконаних робіт, вартість усунення недоліків є цілком обґрунтованою.

Щодо посилання відповідача на несприятливий температурний режим та непідготовленість стін, суд зазначає, що відповідач мав усвідомлювати погодні умови, притаманні порі року, коли роботи мали виконуватись, і наслідки виконання робіт у відповідних умовах та не приймати на себе непомірні зобов`язання чи узгодити відповідні питання з позивачем у встановленому Договором порядку, чого зроблено не було.

Таким чином, позивачем правомірно та обґрунтовано виправлено недоліки робіт за свій рахунок, у зв`язку з чим, у позивача виникло право на відшкодування відповідних витрат на виправлення недоліків, що передбачено ст.ст. 852, 858 Цивільного кодексу України.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено, що відповідачем не доведено та не обґрунтовано поважності причин прострочення виконання робіт за Договором, не надано доказів своєчасного та належного усунення недоліків виконаних робіт.

Наведене, з огляду на норму ст. 852 Цивільного кодексу України є правомірною підставою для виправлення недоліків позивачем за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків.

З огляду на викладене, вимоги позивача про відшкодування йому витрат на виправлення недоліків за рахунок відповідача обґрунтовані, доведені, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню в сумі 99 690,00 грн. вартості виготовлення панелей з рейками замовника (демонтаж, пакування, очищення рейок) та 18 600,00 грн. за монтаж рейкових панелей, всього у сумі 118 290,00 грн.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправна бездіяльність відповідача (неналежне виконання умов договору) спричинило відповідні витрати. У разі належного виконання робіт відповідачем чи їх належного та своєчасного виправлення за свій рахунок, відповідач мав можливість уникнути відповідного стягнення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За приписами ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з умовами п. 10.2. Договору підряду Підрядник за цим Договором несе наступну відповідальність:

10.2.1. за невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов Договору) взятих на себе за Договором обов`язків, в тому числі, невиконання та/або неналежне виконання Робіт та/або виконання Робіт не якісно та/або з порушенням погоджених Сторонами у Договорі строків, та/або не усунення недоліків в виконаних Роботах, Підрядник зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 1% від загальної Договірної ціни Робіт з ПДВ (п.4.2. Договору) за кожен день порушення.

10.2.2. за завдання шкоди майну Генерального підрядника та (або) третіх осіб під час виконання Робіт за Договором, Підрядник за свій рахунок повністю компенсує завдані збитки в натурі або (якщо це неможливо з об`єктивних причин або Підрядник заперечує проти цього) шляхом грошової компенсації за ринковою вартістю пошкодженого майна або вартістю робіт з відновлення порушеного стану майна, яка склалась на ринку на день завдання шкоди або усунення недоліків за власним одноособовим вибором Генерального підрядника.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Враховуючи, що має місце прострочення відповідача щодо виконання робіт вимога про стягнення з відповідача неустойки у сумі 132 950,67 грн. є правомірною.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Як зазначено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 916/469/19 наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 916/469/19.

Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики, як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також, самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

В той же час, умови Договору мають відображати дійсну правову природу відповідальності, забезпечуючи реальне виконання зобов`язань без покладення на сторону непомірного фінансового тягара, який не відповідає ні ступеню порушення, ні співмірності завданим збиткам.

З огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини, враховуючи баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене порушення, суд дійшов висновку про не співмірність визначеної п. 10.2. Договору неустойки. Покладення на відповідача неустойки у розмірі, який сягає майже вартості робіт за Договором, спотворює дійсну природу неустойки. Таким чином, суд вважає справедливим зменшення неустойки до 10 % від нарахованої у позові, що складає 13 295,07 грн., в решті вимоги про стягнення неустойки в сумі 119 655,60 грн. суд відмовляє у зв`язку зі зменшенням неустойки.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 118 290,00 грн. збитків у вигляді витрат на усунення недоліків виконаних робіт та 13 295,07 грн. неустойки за прострочення термінів виконання робіт, в решті вимог про стягнення 119 655,60 грн. неустойки позов задоволенню не підлягає у зв`язку зі зменшенням судом неустойки.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі без врахування суми зменшення неустойки судом, оскільки спір у відповідній частині виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковтуна Віталія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДЖЕКТ БУД ІНЖИНІРІНГ» (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 8, код ЄДРПОУ 43063378) 118 290,00 грн. збитків, 13 295,07 грн. неустойки та 3 768,61 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.08.2026.

Суддя Т.П. Карпечкін