Ухвала суду № 138811058, 05.08.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 Справа №607/16827/26 Провадження №1-кс/607/5478/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі, клопотання начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження №42024032010000254 від 29.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024032010000254 від 29.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи службовою особою, достовірно знаючи, що на рахунку товариства на підставі договорів від 16.07.2020, 23.07.2020, 13.10.2020, 19.10.2020, 20.10.2020, 22.10.2020, 28.10.2020, 30.11.2020, 08.12.2020, 03.02.2021, 04.02.2021, 08.02.2021, 25.05.2021, 07.10.2021, 26.01.2022, 28.01.2022, 14.12.2022 укладених з ОСОБА_7 перебувають обігові кошти на суму 5 076 000 грн, як поворотна фінансова допомога, 30.07.2020, 07.09.2020, 10.09.2020, 15.09.2020, 25.09.2020, 07.10.2020, 16.11.2020, 21.12.2020, 15.02.2021, 17.02.2021, 16.03.2021, 19.03.2021, 24.03.2021, 12.04.2021, 15.04.2021, 19.04.2021, 28.04.2021, 17.05.2021, 21.05.2021, 04.06.2021, 07.06.2021, 13.10.2021, 22.10.2021, 19.11.2021, 18.02.2022, 25.05.2022, 26.05.2022, 27.05.2022, 05.01.2023, 06.01.2023, 13.01.2023, 31.01.2023 у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням час у касі відділення № 102/02 АБ «Укргазбанк» за адресою: м. Луцьк, вул. Шопена, 1, одержав за грошовими чеками № МА2594158, №МА2594160 , № МА2594161, №МА2594162, №МА2594164, №МА2594166, №МА2594167 і заявами на видачу готівки №TR.8299430.78388.10924,№TR.8299430.69132.10924,№TR.8299430.38392.10924,№TR.8299430.36344.10924,№TR.8299430.66853.10924,№TR.8299430.66816.10924,№TR.8299430.38794.10924,№TR.8299430.29841.10924,№TR.8299430.41018.10924,№TR.8299430.28270.10924,№TR.8299430.47230.10924,№TR.8299430.26966.8656,№TR.8299430.37670.10924,TR.8299430.131295.8656,TR.8299430.53286.8656,№TR.8299430.77459.10924,№TR.8299430.84934.10924,№TR.8299430.73444.10924,№TR.8299430.16381.10924,TR.8299430.17220.10924,TR.8299430.19748.10924,TR.8299430.24348.8656,TR.8299430.28346.8656,TR.8299430.24989.8656,TR.8299430.39615.8642,TR.8299430.22110.10924 відповідно, з розрахункового рахунку ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» НОМЕР_1 грошові кошти за вказаними договорами у сумі 150 000 грн, 55 000 грн, 120 000 грн, 150 000 грн, 250 000 грн, 30 000 грн, 65 000 грн, 38 000 грн, 80 000 грн, 50 000 грн, 235 000 грн, 390 000 грн, 390 000 грн, 170 000 грн, 350 000 грн, 160 000 грн, 200 000 грн, 200 000 грн, 250 000 грн, 10 000 грн, 390 000 грн, 70 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 200 000 грн, 183 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 90 000 грн. відповідно, на загальну суму 5 076 000 грн, одразу після одержання яких він, ОСОБА_4 , діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, а саме повноваженнями щодо управління поточною діяльністю товариства, привласнив належні ОСОБА_7 кошти в сумі 150 000 грн, 55 000 грн, 120 000 грн, 150 000 грн, 250 000 грн, 30 000 грн, 65 000 грн, 38 000 грн, 80 000 грн, 50 000 грн, 235 000 грн, 390 000 грн, 390 000 грн, 170 000 грн, 350 000 грн, 160 000 грн, 200 000 грн, 200 000 грн, 250 000 грн, 10 000 грн, 390 000 грн, 70 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 200 000 грн, 183 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 100 000 грн, 90 000 грн. відповідно, на загальну суму 5 076 000 грн, розпорядившись ними на власний розсуд.

Так, 31 липня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

Достатніми підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 ; протоколи допиту свідка ОСОБА_7 від 30.12.2024 та 16.12.2025 із показаннями останньої про те, що грошові кошти, надані ОСОБА_4 , як директору ТОВ «Спецкомунтех», в якості поворотної фінансової допомоги товариству впродовж 2020-2022 років їй повернуті не були; протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 12.02.2025 та 16.12.2025 із показаннями останнього про те, що грошові кошти, надані ОСОБА_4 , як директору ТОВ «Спецкомунтех», в якості поворотної фінансової допомоги товариству впродовж 2020-2022 років ні йому, ні ОСОБА_7 повернуті не були; документи, вилучені на підставі ухвали слідчого судді із ЦНАПу Луцької міської ради, а саме: протоколи загальних зборів учасників ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ», статут товариства та інші; документи, вилучені на підставі ухвали слідчо судді із Волинської дирекції АБ «Укргазбанк», а саме: договори про надання фінансової допомоги ОСОБА_7 та документи, на підставі яких отримані грошові кошти були внесені та зняті з рахунку ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» ОСОБА_4 ; інформація щодо руху коштів по банківському рахунку ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ», що містить відомості про внесення грошових кошів в якості поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_7 та їх зняття з метою повернення; висновок судової економічної експертизи від 19.01.2026 №СЕ-19/120-26/396-ЕК, за результатами проведення якої документально підтверджується нанесення збитків на загальну суму 5076000 грн. ОСОБА_7 внаслідок неповернення їй поворотної фінансової допомоги, що була надана для ТОВ «Спецкомунтех» відповідно до договорів, укладених із товариством в особі директора ОСОБА_4 ; висновок судової почеркознавчої експертизи від 25.03.2026 №СЕ-19/120-26/3404-ПЧ згідно з яким підписи у заявах на видачу готівки з каси банку та платіжних інструкціях виконані ОСОБА_4 ; висновок судової почеркознавчої експертизи від 07.04.2026 №СЕ-19/120-26/3418-ПЧ згідно з яким підписи у грошових чеках виконані ОСОБА_4 ; висновок судової почеркознавчої експертизи від 09.04.2026 №СЕ-19/120-26/3417-ПЧ згідно з яким підписи у договорах про надання фінансової допомоги виконані ОСОБА_4 ; висновок судової почеркознавчої експертизи від 08.04.2026 №СЕ-19/120-26/4355-ПЧ згідно з яким підписи у заявах на переказ готівки виконані ОСОБА_4 ; інші матеріали кримінального провадження.

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким злочином, а також зазначає про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням вказаних обставин слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1525 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає 5 075 200 грн, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому та долучив до матеріалів клопотання інформацію щодо доходів підозрюваного ОСОБА_4 .

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просить відмовити у задоволенні клопотання про застосування щодо його підзахисного запобіжного заходу у вигляді застави, з огляду на наступне. На думку сторони захисту клопотання є необґрунтованим, а наведені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, недоведеними та такими, що ґрунтуються на припущеннях. Так, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду не підтверджений належними доказами, адже підозрюваний був обізнаний про кримінальне провадження, однак не вчиняв дій, спрямованих на ухилення. Крім цього зауважив, що ОСОБА_4 перетинав державний кордон та повертався на територію України, що не свідчить про намір переховуватися. Також не доведено ризику незаконного впливу на свідків чи інших учасників кримінального провадження, адже конкретних фактів здійснення такого впливу або намірів його здійснити стороною обвинувачення не наведено, більше того спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_7 обмежено. Ризик знищення, приховування чи спотворення речей і документів також фактично відсутній, оскільки необхідну документацію вже вилучено органом досудового розслідування, відтак підозрюваний об`єктивно позбавлений можливості її приховати, знищити або спотворити. Також доводи сторони обвинувачення щодо ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України є припущенням та не підтверджений жодними доказами, саме по собі перебування особи на посаді директора товариства не свідчить про намір чи можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. Також захисник вважає підозру незаконною, оскільки інкриміновані ОСОБА_4 дії є наслідком виключно корпоративного та майнового конфлікту.

Підозрюваний ОСОБА_4 просить відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Відповідно до приписів ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42024032010000254 від 29.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України.

31 липня 2026року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У свою чергу, сторона захисту ненавела обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність підозрюваного до злочину чи необґрунтованість підозри. Тому доводи захисника про повну необґрунтованість підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на цій стадії досудового розслідування суд не вирішує питання про винуватість чи невинуватість особи та не дає остаточної оцінки доказам для винесення вироку.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення та розмір покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_4 може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, в тому числі перетнути державний кордон, використовуючи наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. При цьому слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваний може незаконно впливати заявницю ОСОБА_7 у даному провадженні з якою він знайомий, адже остання надає викривальні покази, які мають першочергове значення для встановлення обставин вчинення даного кримінального правопорушення. Також на даний час органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на проведення повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення та встановлення осіб, які володіють відомостями про обставини його вчинення.

Також доведений ризик того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з огляду на те, що на даний час орган досудового розслідування не володіє бухгалтерською документацією ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» в повному обсязі, у зв`язку із тим, що директором ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ» ОСОБА_4 були проігноровані вимоги ухвали від 24.03.2025 у справі №161/5244/25 щодо надання доступу до оригіналів документації вказаного товариства та відповідно не надано їх для долучення до матеріалів кримінального провадження.

Окрім того існує ризик можливого вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що останній, перебуваючи на посаді директора ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ», продовжує виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а також має відповідні повноваження щодо управління поточною діяльністю товариства та знайомства, що дає йому можливість вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.

З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, який є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, при цьому слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Так, у клопотанні слідчого та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами частиною 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого слід задовольнити частково та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому, визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить із принципів помірності і пропорційності, та враховує те, що згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відтак, при визначенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для відступу від загальних правил та виходу за межі граничного розміру застави та не вважає, що в цьому випадку має місце виключний випадок при якому застава у зазначених межах передбачених ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Більше того слідчий вважає надмірним розмір застави 1525 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який просить сторона обвинувачення та є необґрунтовано завищеним, адже стороною обвинувачення не доведено факт наявності у підозрюваного грошових коштів чи майнових активів у розмірі, що відповідає запропонованій сумі застави.

Окремо слід зауважити, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення було вчинене у 20202021 роках. На думку слідчого судді , сам по собі факт значного плину часу від моменту вчинення кримінального правопорушення вказує на відсутність виключних обставин, які б обґрунтовували необхідність встановлення застави у розмірі, що кратно перевищує встановлені законом межі.

Разом з тим, метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .

На переконання слідчого судді, застава в межах, встановлених у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та буде достатньою для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідатиме ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особі підозрюваного, його віку.

З урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, існуючих ризиків, слідчий суддя вважає обґрунтованими вимоги cлідчого про покладення ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що є необхідним з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , зокрема те, що він зареєстрований в с. Зміїнець Волинської області Луцького району та проживає в с. Боголюби Волинської області Луцького району, а також здійснює підприємницьку діяльності в межах Волинської області, та приходить до переконання, що при покладенні на підозрюваного обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, слід заборонити останньому відлучатися за межі Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на наступне: з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення 31 липня 2026 року.

Відповідно до ч.3 ст.219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк виконання обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за « ОСОБА_4 » у справі №607/16827/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.08.2026.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 23 год. 59 хв. 29 вересня 2026 року, наступні обов`язки:

-не відлучатися за межі Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 .

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику негайно після її оголошення.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 29 версня 2026 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1