Ухвала суду № 138810416, 30.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9269/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Придачука О.А.

за участю секретаря судового засідання Бомбушкаря В.П.

прокурора Столець В.В.

представника відповідача адвоката Глеби П.О.

розглянувши заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватне підприємство «АВС-Сервіс» про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла цивільна справа за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватне підприємство «АВС-Сервіс» про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Разом з позовною заявою прокурор подав до суду заяву про забезпечення позову згідно якої просить накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належатимуть ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у межах суми позовних вимог на загальну суму 6458933,48 грн., а також накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у межах ціни позову 6458933,48 грн., лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

На обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову прокурора посилається на те, що підставами для пред`явлення позову стало те, що всупереч положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ відповідачем не сплачено кошти пайової участі до місцевого бюджету.

Предметом вказаного позову є вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання, у розмірі 6458933,48 грн, у зв`язку з будівництвом багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_1 .

Як зауважує позивач, необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обгрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Щодо співмірності заходів забезпечення позову прокурор звертає увагу на те, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача в даному випадку у межах заявлених позовних вимог (6458933,48 грн) не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), і не суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

У випадку недостатності коштів на банківському рахунку позивач матиме реальну гарантію того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

При цьому обраний вид забезпечення позову (арешт коштів та майна відповідача в межах заявленої суми позовним вимог) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватися із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Крім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Ураховуючи викладене, на думку позивача, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову у даному випадку буде накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить останньому, у межах суми позову 6458933,48 грн.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися такими коштами є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Позивач зазначає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить останній, у межах суми позову 6458933,48 грн, є адекватним способом захисту можливих порушень охоронюваних законом інтересів на користь територіальної громади міста Ужгород в особі позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно залишається у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.

Застосування у даному випадку названого заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушеного права у разі прийняття судового рішення на користь позивача.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити заяву про забезпечення позову, з наведених у такій підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, посилаючись на те, що застосування такого заходу забезпечення є неспівмірним із заявленими вимогами та обмежить відповідача у його господарській діяльності. У той же час не заперечив про накладення арешту на нерухоме майно, у межах суми позовних вимог, зазначивши, що уважає за доцільне конкретизувати майно на яке слід накласти арешт, зокрема достатнім і співмірним буде накладення арешту на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ: 3109107221100, номер запису про право власності ОСОБА_1 в ДРРПНМ: 59101818, ринкова вартість якої, на момент подання цих заперечень, становить не менше 6 500 000 гривень 00 копійок.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши заяву позивача про забезпечення позову та матеріали справи, суд доходить наступного.

Згідно зі ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1, п.1 ст.150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позовуспрямований проти несумлінних дій відповідача та являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, керівник Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних, та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання.

У даному позові позивач зазначає, що замовником будівництва ОСОБА_1 безпідставно не сплачені грошові кошти у якості пайової участі у розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури на користь Ужгородської міської ради у зв`язку з будівництвом об`єкта: «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_1 ».

Позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти пайової участі у розмірі 6458933,48 грн., з них: 4701710,90 грн. розмір пайового внеску, 1342570,32 грн. інфляційне збільшення, 414652,26 грн. 3% річних.

Таким чином з поданих прокурором матеріалів убачається, що між позивачем та відповідачем наявний спір щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі, відповідач протягом тривалого часу з моменту прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (07.07.2023) не виконує своє зобов`язання та не вживає жодних заходів щодо сплати вище вказаних коштів, і у позивача, з врахуванням вищенаведених обставин, наявні достатні обґрунтовані підстави та об`єктивні побоювання, що відповідач може відчужити належне йому майно і уникнути виконання свого зобов`язання та цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів прокурора, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом досліджено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`кта № 483059770 від 23.06.2026 року, та встановлено, що відповідач є власником ряду об`єктів нерухомого майна.

А тому оцінивши обґрунтованість доводів прокурора щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також враховуючи позицію представника відповідача, суд доходить висновку, що застосування виду забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно відповідача у межах суми позовних вимог на загальну суму 6458933,48 грн., а саме на закінчений будівництвом об"єкт, загальною площею 298,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3148152421100, спроможне забезпечити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Разом з тим, суд уважає, що накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу ОСОБА_1 , як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належатимуть ОСОБА_1 перешкоджатиме відповідачу здійснювати його законні права та інтереси, є не співмірним із заявленими вимогами та може спричинити більш негативні наслідки ніж ті, які можуть настати від невжиття цього заходу, а також не відповідає праву та законному інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, а тому указана вимога заяви про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 158, 258, 260, 353, 354, 355 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - закінчений будівництвом об"єкт, загальною площею 298,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна: 3148152421100, який належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у межах суми позовних вимог у розмірі 6 458 933,48 (шість мільйонів чотириста п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять три грн. 48 коп.) грн.

У решті вимог заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Суддя: О.А.Придачук