Ухвала суду № 138808372, 02.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 369/5723/26-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Новак Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Ваканда» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150000,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.05.2026 матеріали справи передано до Печерського районного суду за підсудністю (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).

Перевіривши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, встановлено наступне.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 1, 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ. Правила виключної підсудності, визначені ч. 2 ст. 30 ЦПК України, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються: будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири, тощо), речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно (право володіння, користування, тощо), а також поділ нерухомого майна, що перебуває в спільній власності, визнання недійсним договору купівлі - продажу будинку, розірвання договору оренди нерухомого майна у зв`язку з невиконанням стороною договору, переводу прав покупця нерухомого майна, стягнення заборгованості з орендної плати та користування нерухомим майном тощо.

Позивач подав позов до Києво-Святошинського районного суду Київської області згідно положень ч. 2 ст. 27 ЦПК України за місцем реєстрації відповідача. Позовна заява не містить посилань на ч. 6 ст. 28 ЦПК України щодо застосування альтернативної підсудності за місцем заподіяння шкоди.

Так, з матеріалів справи встановлено, що заявлені позовні вимоги пред`явлені виключно щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 150000,00 грн. Тобто даний позов не стосується спору щодо нерухомого майна, а є спором щодо захисту особистого немайнового права позивача і відповідно не підлягає розгляду судом за правилами виключної підсудності.

Отже позивачу необхідно уточнити позовні вимоги щодо нерухомого майна для належного визначення підсудності справи.

Відтак, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України її слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

В разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-259, 260-261, 293-294, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ваканда» про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачеві право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. 175 ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Новак