Рішення № 138806395, 05.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/7939/26

Провадження № 2/712/4474/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого судді Пересунька Я.В.,

при секретарі Руденко А.В.,

за участі представника позивача адвоката Гаврильченка В.М.,

представника відповідача адвоката Стойка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

1. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. 01 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» (далі - КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради») від 07 травня 2026 року № 14-кл про звільнення його з роботи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити його на роботі на посаді екстреного медичного техніка І класу Калинопільської підстанції Звенигородської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад з 08 травня 2026 року; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 08 травня 2026 року.

1.2. Позов обгрунтовано тим, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем та обіймав посаду екстреного медичного техніка І класу Калинопільської підстанції Звенигородської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад.

1.3. Наказом начальника КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» від 07 травня 2026 року № 14-кл позивача було звільнено з роботи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації та стану здоров`я.

1.4. Позивач вважає наказ про звільнення незаконним, необгрунтованим та таким, що винесений з порушенням законодавства України.

1.5. Зокрема, 24 липня 2025 року позивач отримав тяжку побутову травму, у звязку з чим 13 жовтня 2025 року йому було проведено складне оперативне втручання на плечовому суглобі.

1.6. Не зважаючи на це, відповідач прийняв рішення звільнити позивача та розірвав трудовий договір поза межами строку дії згоди профспілки на звільнення (згоду на звільнення надано 25 грудня 2025 року, а звільнення відбулось 07 травня 2026 року).

1.7. Крім того, роботодавець не виконав імперативний обов`язок працевлаштувати позивача при звільненні за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та не запропонував вакантних посад, які позивач міг би зайняти на день звільнення.

1.8. Позивач також вважає, що оцінювання знань позивача 19 листопада 2025 року було проведено неповноважним органом, із порушенням строків ознайомлення про наступне оцінювання та без забезпечення можливості пройти професійне навчання чи курси підвищення кваліфікації.

1.9. На думку позивача, відповідач також допустив суперечливість формулювань у наказі про звільнення, оскільки зазначив про зміну істотних умов праці та про звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

1.10. За таких обставин, на думку позивача, суд має поновити його на посаді із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

1.11. 24 червня 2026 року до суду надійшов відзив КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» на позов, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Відзив обгрунтовано тим, що згода профспілки на звільнення позивача була чинною, враховуючи його тимчасову непрацездатність із грудня 2025 року по 06 травня 2026 року; відповідач обєктивно не мав підстав вважати, що позивач може бути допущений до інших посад у системі екстреної медичної допомоги, які так само потребують належного рівня професійної підготовки та практичних компетенцій; твердження позивача про відсутність атестаційної комісії не свідчить про незаконність проведеного оцінювання, оскільки в даному випадку не йдеться про проведення атестації в розумінні Закону України «Про професійний розвиток працівників», а про внутрішню перевірку професійної компетентності працівника. Щодо доводів позивача про суперечливість формулювань при звільненні, то у наказі про звільнення чітко вказано відповідну підставу п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

1.12. 28 червня 2026 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача, в якій позивач наполягає на задоволення позовних вимог. Зокрема, позивач просить врахувати, що в штатному розписі відповідача були наявні вакансії, які позивач міг би обійняти, а саме прибиральниці автомобільно-експлуатаційного відділу, сторожа автомобільно-експлуатаційного відділу, тощо.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

2.2. У судовому засіданні представник позивача адвокат Гаврильченко В.М. позов підтримав.

2.3. Представник відповідача адвокат Стойко А.Ю. заперечив проти задоволення позову.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

3.2. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.3. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.4. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

3.5. Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

3.6. Згідно із ч. 6 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

3.7. Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

3.8. За змістом абзацу 5 пункту 4 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року, якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

3.9. Пунктом 5 розділу IV Порядку передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

3.10. Пунктом 8 розділу IV Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

3.11. За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. 31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну істотних умов праці, згідно з яким відповідно до наказу директора КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» № 191 від 23 жовтня 2024 року працівники бригад ШМД, фахівців, які займають посади водіїв автотранспортних засобів, які з 01 січня 2025 року бажатимуть продовжувати роботу в бригадах ШМД в базовому складі, повинні будуть мати професійну кваліфікацію «екстрений медичний технік» (а.с. 37).

4.2. Відповідно до витягу з наказу по КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» від 13 листопада 2024 року № 202-к/в на підставі наказу МОЗ України від 04 серпня 2021 року № 1627 «Про удосконалення підготовки з надання домедичної допомоги осіб, які не мають медичної освіти» зараховано екстреного медичного техніка Калинопільської підстанції ОСОБА_1 для проходження практичної частини курсу домедичної підготовки за програмою 3 рівня «Екстрений медичний технік» з 28 липня 2025 року по 09 серпня 2025 року включно, який буде проходити без відриву від виробництва (а.с.27-28).

4.3. Згідно з наказом по КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» від 13 листопада 2024 року № 116-к/в на підставі наказу МОЗ України від 04 серпня 2021 року № 1627 «Про удосконалення підготовки з надання домедичної допомоги осіб, які не мають медичної освіти» зараховано водія автотранспортних засобів Калинопільської підстанції ОСОБА_1 для проходження теоретичної частини курсу домедичної підготовки за програмою «Екстрений медичний технік» з 13 листопада 2024 року (а.с. 22-23).

4.4. Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 , 01 січня 2025 року його було переведено на посаду екстреного медичного техніка бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад Калинопільської підстанції КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» (а.с. 11).

4.5. У період із 20 липня 2025 року по 14 серпня 2025 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному через втрату працездатності, з 15 серпня 2025 року по 21 серпня 2025 року у відпустці без збереження заробітної плати, з 22 серпня 2025 року по 09 жовтня 2025 року на лікарняному через втрату працездатності, з 24 жовтня 2025 року по 06 травня 2026 року на лікарняному через втрату працездатності (а.с. 152).

4.6. Зокрема, згідно з випискою № 209 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої КНП «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської міської ради, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 12 по 24 січня 2026 року з діагнозом «стан після оперативного лікування 13 жовтня 2025 року» (а.с. 16), а відповідно до довідки № 32 КНП «Калинопільська багатопрофільна лікарня» Калинопільської селищної ради, 06 травня 2026 року ОСОБА_1 був оглянутий лікарем у зв`язку зі станом після операції 13 жовтня 2025 року із рекомендаціями: пацієнту протипоказана важка фізична праця, підняття ваги більше 10 кг, вимушене положення руки, холод на плечові суглоби тривалістю 6 місяців (а.с. 17).

4.7. Згідно з повідомленням КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» від 19 листопада 2025 року, за результатами практичних іспитів, 11 ЕМТ не отримали мінімальну кількість балів та не здали іспит з практичної частини, зокрема й ОСОБА_1 (а.с. 32).

4.8. Відповідно до персонального повідомлення КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради», отриманого ОСОБА_1 21 листопада 2025 року, працівники бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, фахівці, які займають посади екстрених медичних техніків, які з 01 січня 2026 року бажатимуть продовжувати роботу в бригадах ШМД в базовому складі, повинні мати професійну кваліфікацію «екстрений медичний технік» та станом на 31 грудня 2024 року мають мати документ, який підтверджує успішне проходження теоретичної частини підготовки за програмою «Екстрений медичний технік», за умови успішного проходження частини підготовки за цією програмою до 31 грудня 2025 року та надати відповідний підтверджуючий документ. Повідомлено, що ОСОБА_1 не склав практичний екзамен 10 листопада 2025 року та має право повторно скласти екзамен не раніше, ніж через один місяць після отримання здобувачем результатів іспиту, та роз`яснено, що у випадку здачі повторного екзамену з негативним результатом його буде звільнено 31 грудня 2025 року за п. 2 ст. 40 КЗпП України (або ж на наступний день, що слідує за останнім днем непрацездатності); вакантної посади, на яку можна було б перевести ОСОБА_1 за його згоди немає (а.с. 38).

4.9. Відповідно до витягу з протоколу засідання первинної організації профспілок від 25 грудня 2025 року № 9 надано згоду на звільнення за основним місцем роботи та за суміснитцвом на наступний день, що слідує за останнім днем непрацездатності екстреного медичного техніка бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад Калинопільської підстанції Звенигородської станції ЕШМД ОСОБА_1 (а.с. 34-36, 91-93).

4.10. Згідно з наказом КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» від 07 травня 2026 року № 14-кл звільнено ОСОБА_1 , екстреного медичного техніка (бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад) 1 класу Калинопільської підстанції Звенигородської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги структурного КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» та за сумісництвом у зв`язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (пункт 2 статті 40 КЗпП України); підстава лист начальника НТВ про результати іспиту від 19 листопада 2025 року, письмове повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, чек-лист ОСОБА_1 від 10 листопада 2025 року, витяг з протоколу засідання первинної організації профспілок про надання згоди на звільнення від 25 грудня 2025 року № 9 (а.с. 18)

4.11. Згідно з довідкою КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» від 28 липня 2026 року № 682 про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 , враховуючи кількість робочих годин за графіками за період із січня 2026 року по квітень 2026 року, його середньоденна заробітна плата становить 393 грн 04 коп.

5. Оцінка Суду

5.1. Відповідно до пунктів 60-65 постанови КЦС ВС від 05 червня 2026 року у справі № 752/8886/24 «60. У цивільному процесі чітко не виділяються «стандарти доказування», які слугують для позначення рівня ймовірності, до якого обставина повинна бути підтверджена доказами, щоб вважатись дійсною. 61. В свою чергу Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13). 62. Виходячи із змісту статей 12, 81 ЦПК (див. пункт 59), прослідковується наближеність порядку доказування до стандарту «балансу вірогідностей» (balance of probabilities). 63. Стандарт доказування «баланс вірогідностей» передбачає необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тест на перевірку «балансу вірогідностей» залежно від обставин справи полягає в тому, що доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав. 64. Сторона повинна довести, що її факти схиляють чашу терезів на її користь, навіть якщо вірогідність правоти становить всього 50,1% і такий підхід відповідає статтям 12, 81 ЦПК України, він не пов`язаний з припущеннями, а ґрунтується на оцінці доказів наданих сторонами. 65. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 89 ЦПК).»

5.2. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово вказував, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц).

5.3. Разом з тим, спори, що випливають із трудових правовідносин мають особливості щодо доказування. Зокрема, у постанові КЦС ВС від 13 листопада 2019 року у справі №207/1385/16 вказано, що у справах, що випливають з трудових відносин тягар доказування правомірності прийнятих рішень, вчинених дій покладається, як правило, на роботодавця.

5.4. Роботодавець є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40 та частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

5.5. При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

5.6. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що між отриманням згоди профспілкового органу та фактичним звільненням позивача минуло понад 4 місяці, тоді як відповідно до ч. 8 ст. 43 КЗпП України роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника); позивачу не було запропоновано зайняття вакантних посад, які відповідали його кваліфікації або є нижчими за посадовим окладом, які він міг виконувати (водій автомобіля, ЕМТ ІІ класу, ЕМТ без класу, санітар тощо); звільнення відбулось з порушенням порядку та процедури проведення оцінювання кваліфікації; формулювання наказу про звільнення є суперечливими (відповідач посилається одночасно і на зміну істотних умов праці, і звільняє на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України).

5.7. Доводи позивача про те, що роботодавець порушив ч. 8 ст. 43 КЗпП України не заслуговують на увагу, оскільки строк тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 сплив 06 травня 2026 року, його було звільнено 07 травня 2026 року, а відповідно до витягу з протоколу засідання первинної організації профспілок від 25 грудня 2025 року № 9 надано згоду на звільнення ОСОБА_1 за основним місцем роботи та за суміснитцвом на наступний день, що слідує за останнім днем його непрацездатності.

5.8. Не заслуговують на увагу й доводи про суперечливість формулювань наказу про звільнення, оскільки в ньому чітко вказано, що підставою для звільнення є п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, що перешкоджає продовженню даної роботи.

5.9. Водночас звільняючи позивача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідач не звернув увагу на те, що згідно із ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

5.10. Як вбачається із штатного розпису КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» (а.с. 94-106), на день звільнення 07 травня 2026 року позивачу не було запропоновано вакантних посад, які він міг би зайняти, наприклад посади: прибиральника території господарсько-технічного управління, підсобного робітника та водія автотранспортних засобів (для адміністративно-господарських функцій) автомобільно-експлуатаційного відділу, тощо.

5.11. За таких обставин, станом на 07 травня 2026 року відповідач не надав працівнику можливість обрати іншу вакантну посаду на підприємстві, яку він міг би обійняти в силу своєї кваліфікації та досвіду роботи, і передчасно видав наказ про звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

5.12. За таких обставин відповідачем не доведено дотримання процедури звільнення позивача за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, що є підставою для його поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

5.13. Оскільки останні два місяці перед звільненням позивач не працював через тимчасову непрацездатність, а його посадовий оклад становить 5 432 грн і є меншим розміру мінімальної заробітної плати, то розрахунок середньогодинної заробітної плати ОСОБА_1 , враховуючи 176+176 кількість робочих годин за графіками у березні та квітні 2026 року, проводиться з розміру передбаченої законодавством мінімальної заробітної плати і становить 49 грн 13 коп. за годину (8 647 грн мінімальної ЗП*2 місяці/(176+176 робочих годин за останні 2 місяці відповідно до графіка)=49,13).

5.14. Оскільки за період із 08 травня 2026 року по 05 серпня 2026 року включно кількість робочих днів становить 64 і в кожному робочому дні 8 робочих годин, то розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за цей самий період становить 49,13 грн * 8 годин * 64 робочих дні = 25 154 грн 56 коп.

5.15. Суд також зауважує, що при виконанні рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, роботодавець має утримати з цієї суми податки, збори та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

6. Розподіл судових витрат між сторонами

6.1. Враховуючи висновок суду про задоволення позову та звільнення позивача від сплати судового збору за вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 1331,20 грн*0,8 (коефіцієнт за звернення до суду через Електронний суд)*2 вимоги майнового та немайнового характеру=2 129 грн 92 коп.

6.2. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

6.3. Приписами ст. 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

6.4. Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

6.5. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

6.6. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6.7. Як вбачається з п. 4.4. наданого позивачем Договору №11/05/26-ц про надання правової допомоги від 11 травня 2026 року, сума гонорару за даним Договором встановлюється за згодою сторін після складання акта прийому-передачі наданих послуг.

6.8. Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 11.05.2026 року № 11/05/26 розмір гонорару за надання правової допомоги визначено у розмірі 1500 грн за 1 годину роботи адвоката. На виконання умов вказаного договору адвокатом була виконана робота та надані наступні послуги: складання адвокатських запитів 2 години (3000 грн), складання позовної заяви 4 години (6000 грн), складання відповіді на відзив (3 години) 4 500 грн, участь у судових засіданнях 3 000 грн *4 засідання (30 червня, 14 липня, 28 липня та 31 липня 2026 року)=12 000 грн, що разом становить 25 500 грн.

6.9. Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру 28 липня 2026 року адвокатом прийнято від ОСОБА_1 25 500 грн.

6.10. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

6.11. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

6.12.Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandispimeniw ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»npoTH України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

6.13. Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).

6.14. Відповідач в поясненнях просив зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката, посилаючись на їх неспівмірність.

6.15. Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд вважає, що такі витрати неспівмірні із обсягом виконаної адвокатом роботи.

6.16. На думку суду, з огляду критерій співмірності витрат на правничу допомогу, реальності адвокатських витрат та високу кваліфікацію адвоката позивача, достатній розмір витрат часу на складання адвокатських запитів для адвоката 1 година, складання позовної заяви 2 години, відповіді на відзив 2 години, участь у судових засіданнях відповідно до протоколу судового засідання 7 хвилин 30 червня 2026 року, 6 хвилин 14 липня 2026 року, 2 хвилини 28 липня 2026 року та 38 хвилин 31 липня 2026 року, тобто 1 годину, а разом 6 годин часу роботи адвоката, що становить 9 000 грн.

6.17. Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

На підставі ст. 40, 49-2, 235 КЗпП України, керуючись ст. 12-13, 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» від 07 травня 2026 року № 14-кл про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити з 08 травня 2026 року ОСОБА_1 на посаді екстреного медичного техніка (бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад) 1 класу Калинопільської підстанції Звенигородської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги структурного підрозділу КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» та на посаді екстреного медичного техніка (бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад) 1 класу Калинопільської підстанції Звенигородської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги структурного підрозділу КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради», за сумісництвом.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 08 травня 2026 року по 05 серпня 2026 року в розмірі 25 154 грн 56 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката 9 000 грн.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» в дохід держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 129 грн. 92 коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді екстреного медичного техніка (бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад) 1 класу Калинопільської підстанції Звенигородської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги структурного підрозділу КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» та на посаді екстреного медичного техніка (бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад) 1 класу Калинопільської підстанції Звенигородської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги структурного підрозділу КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради», за сумісництвом, а також у частині стягнення з КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: комунальне некомерційне підприємство «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради», код ЄДРПОУ: 38553482, місцезнаходження: 18014, Черкаська область, м.Черкаси, вул. Корольова академіка, 15.

Повний текст рішення суду складено 05 серпня 2026 року о 17 год. 30 хв.

Суддя: Я.В. Пересунько