Рішення № 138806396, 05.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5839/26

Провадження № 2/712/3701/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Соснівський райсуд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Пироженко В.Д.

при секретарі Каплі А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про надання додаткового строку на прийняття спадщини, -

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36) про надання додаткового строку на прийняття спадщини.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

19.01.2007 року ОСОБА_2 залишила заповіт на належну їй частину квартири по АДРЕСА_2 , а також житловий будинок з надвірними спорудами та земельною ділянкою у АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 . Його повідомили про смерть баби його батьки, але вже на той час він проходив службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , а пізніше, із 25.03.2025 року у військовій частині НОМЕР_2 .

За заявою батька 04.03.2025 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. було відкрито спадкову справу, але в той же день ним і його рідною сестрою подано заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті матері.

Через несення служби ОСОБА_1 не зміг впродовж півроку звернутися до нотаріуса та подати заяву на прийняття спадщини.

23.04.2026 року приватним нотаріусом Миколенко І.М. винесено постанову № 78/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії з мотивів пропуску встановленого законом.

Просить визнати поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач просить надати йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 два місяці з дати набрання рішення законної сили.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.05.2026 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Відповідачу надано термін на надання відзиву на позовну заяву позивача.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.06.2026 року підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Драченко В.В. в судове засідання надав суду клопотання про розгляд справи в його та позивача відсутність. Позовні вимоги підтримує з мотивів викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Надали суду клопотання про розгляд справи в їх відсутність. У вирішенні спору покладалися на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_4 та житловий будинок у АДРЕСА_3 .

19.01.2001 року ОСОБА_2 заповіла все своє майно, а саме квартиру АДРЕСА_4 та житловий будинок у АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , 1982 року народження.

Даний заповіт посвідчений нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори та внесений до реєстру за №2-150.

23.04.2026 року позивач отримав постанову приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. №78/02-31 якою ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем та не подав заяву на прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк, що унеможливлює видати свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частини 3 статті 1223 ЦК України).

Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах -уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування з заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Судовим розглядом установлено, що на час відкриття спадщини позивач проходив службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , а пізніше, із 25.03.2025 року у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджено наданими відповідними довідками.

Загальновідомим є факт початку 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, у зв`язку з чим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який продовжений наступними Указами Президента України і триває дотепер.

Війна, як соціально-політичне явище, безумовно негативно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення, вплинула на нормальне функціонування державних органів, зокрема нотаріальних контор та органів поштового зв`язку.

Таким чином, закінчення строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини припало на період бойових дій як на території України.

На переконання суду, ті обставини, про які вказує позивач: введення воєнного стану на території України, що є загальновідомою обставиною, перебування позивача на військовій службі слід розцінювати як об`єктивну обставину, що істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії з прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

При цьому, суд зауважує, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил ч. 3 ст. 1272 ЦК України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Так, запроваджене ст. 8 Конституції України та ст. 10 ЦПК України верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Умовою реалізації та інструментом принципу верховенства права є принцип «пропорційності».

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (наприклад, рішення у справі «Кутцнер проти Німеччини», п. 60, та рішення від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, п. 47).Соціальна потреба визначається, зокрема, метою законодавчого врегулювання того чи іншого питання.

Необхідність встановлення певних строків на прийняття спадщини обумовлена інтересами цивільного обігу в цілому, маючи на меті якнайшвидше усунення стану правової невизначеності, яка виникає в разі смерті спадкодавця, та забезпечення певних гарантій особам, права яких є похідними від поведінки спадкоємців попередньої черги.

Отже, у цій справі суд має визначити, чи відповідає цій меті, а також принципу справедливості та інтересам суспільства позбавлення позивача прав на спадкове нерухоме майно з передачею відумерлої спадщини у власність територіальної громади.

Проте, таке втручання у право власності (законне сподівання, очікування) позивача не у повній мірі відповідає законній меті встановлення строків у спадковому праві, не вирішує нагальні соціальні потреби, а тому не може вважатись пропорційним. Невиправдана фактична конфіскація майна державою суперечить ідеології справедливості.

Таким чином, суд вважає, що надання позивачу додаткового строку на прийняття спадщини відповідає загальним положенням спадкового права, конституційному принципу верховенства права та положенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, враховуючи те, що на території України велися, на період прийняття спадщини, активні бойові діі, враховуючи перебування позивача на військовій службі, відсутність інших спадкоємців за заповітом, беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства, а саме: справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 79-81, 83, 89, 263-265, 267 ЦПК України, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк два місяці з дня вступу рішення в законну силу, для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий :

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Черкаська міська рада (м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36).

Повний текст рішення складений 05.08.2026