Ухвала суду № 138804633, 05.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9725/26

Провадження №2-з/367/166/2026

УХВАЛА

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Орлової М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Лисенка Сергія Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Лисенка Сергія Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Сіті Ірпінь» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав, додатковою угодою до договору купівлі-продажу майнових прав,

В С Т А Н О В И В:

До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Лисенко С.М. із позовними вимогами до ТОВ «Смарт Сіті Ірпінь» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав, додатковою угодою до договору купівлі-продажу майнових прав.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.08.2026 у провадження судді Орлової М.О. також передано заяву про забезпечення позову, подану адвокатом Лисенком С.М. в інтересах позивача.

У заяві про забезпечення позову, представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову 804725 грн, які належать ТОВ «Смарт Сіті Ірпінь», код ЄДРПОУ: 41141113, адреса: 01054, місто Київ, вул. Б. Хмельницького, 55, п/р НОМЕР_1 у банку АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» МФО 380805 в межах суми пред`явлених позовних вимог, тобто на суму 804 725 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що 13.09.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Н.б.25-14. Всю визначену договором суму позивач вніс на рахунок відповідача 18.08.2022, що підтверджується довідкою від 18.08.2022 №Н.б.25-14.

У подальшому відповідач не виконав своїх обов`язків, об`єкт нерухомості не побудував, в експлуатацію не ввів. Внаслідок чого 24.07.2025 сторони уклали Додаткову угоду про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № Н.б.25-14 від 13.09.2021, що підтверджується копією цієї додаткової угоди, яка додається до позовної заяви.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди від 24.07.2025 сторони домовились, що «сплачені Покупцем грошові кошти у розмірі: 844 725 грн 00 коп, в т.ч. ПДВ - 140 787 грн 50 коп будуть повернені Покупцю протягом 12 календарних місяців на р/p ІBAN: НОМЕР_2 в АТ «Кредобанк».»

Таким чином, в строк до 24.07.2026 відповідач зобов`язаний був перерахувати на рахунок позивача грошові кошти в сумі 844 725 грн, однак не зробив цього. Тільки 23.12.2025 відповідач на виконання умов Додаткової угоди від 24.07.2025 сплатив на рахунок позивача 40 000 грн. Внаслідок таких дій було порушено права позивача.

Ризики щодо приховування майна та реальне утруднення чи неможливість виконання рішення суду в майбутньому пояснюється наступним. За обставин, які склалися існують ризики того, що відповідач у справі, буде намагатися усіма способами зменшити суми грошових коштів на своїх рахунках шляхом їх обготівковування, переведення на інші рахунки або оплати за послуги. Це в свою чергу призведе до порушення прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Тим паче, дані ризики ще більше зростуть, коли відповідач дізнається про даний судовий спір. У зв`язку викладеним постала гостра необхідність у забезпеченні позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Вважає, що якщо не вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти до закінчення розгляду справи існує реальна неможливість або істотне утруднення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з частиною першою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Так, мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Так, у заяві про забезпечення позову зазначено, що підставою для звернення до суду з цією заявою є обґрунтоване побоювання, що відповідач буде намагатися уникнути від виконання майбутнього рішення суду всіма можливими способами, проте жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаного надано не було.

Аргументація заяви про забезпечення позову базується виключно на припущеннях, при цьому ризик невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову недоведений.

З огляду на вказане суд, дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 149-153, 157, 260-261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Лисенка Сергія Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Лисенка Сергія Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Сіті Ірпінь» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав, додатковою угодою до договору купівлі-продажу майнових прав.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне судове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.О. Орлова