Рішення № 138804442, 06.08.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/2374/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2026 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М.,

за участі секретаря Боярської А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Бородянський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання зобов`язання припиненим, визнання іпотеки припиненою і зняття заборони відчуження, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ОСОБА_3 , про визнання іпотеки припиненою і зняття заборони відчуження, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ОСОБА_4 , про визнання іпотеки припиненою і зняття заборони відчуження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через представника адвоката Литвинову Г.В., звернулася до суду з вказаним позовом, просила: визнати припиненим кредитне зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 11220466000 від 21 вересня 2007 року, укладеним між нею ( ОСОБА_1 ) та АТ «УкрСиббанк»; визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеним між АТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , посвідченим 21 вересня 2007 року приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області Пікущою Г.Д. і зареєстрованим у реєстрі за № 3400, та припинити запис у Державному реєстрі речових прав про іпотеку № 52549675; зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області Пікущою Г.Д. і зареєстровану в реєстрі за № 3401, та припинити запис у Державному реєстрі речових прав про обтяження нерухомого майна № 52549281.

За ухвалою суду від 23 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

23 та 24 лютого 2025 року треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали позови в даній справі про визнання іпотеки припиненою і зняття заборони відчуження, згідно з якими вони просили: визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеним між АТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , посвідченим 21 вересня 2007 року приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області Пікущою Г.Д. і зареєстрованим у реєстрі за № 3400, та припинити запис у Державному реєстрі речових прав про іпотеку № 52549675; зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області Пікущою Г.Д. і зареєстровану в реєстрі за № 3401, та припинити запис у Державному реєстрі речових прав про іпотеку № 52549281.

За ухвалами суду від 19 травня 2025 року вказані позови були прийняті до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: АТ «УкрСиббанк», ТОВ «Інком-Фінанс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Бородянський відділ ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), про визнання зобов`язання припиненим, визнання іпотеки припиненою і зняття заборони відчуження.

На обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , яка є правонаступником ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зазначили, що 21 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11220466000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит з лімітом 18 000,00 доларів США, а позивач зобов`язалася повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 24 вересня 2017 року.

На забезпечення виконання основного зобов`язання за вказаним кредитним договором 21 вересня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_7 укладено договір поруки № 143588.

З цією ж метою між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 21 вересня 2007 року укладено договір іпотеки, посвідчений 21 вересня 2007 року приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Пікущою Г.Д. за реєстровим номером 3400, предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У жовтні 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 14 січня 2015 року у справі № 360/2465/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за вказаним кредитним договором у розмірі 7 347,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 жовтня 2014 року становить 95 147,59 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року скасовано рішення Бородянського районного суду Київської області від 14 січня 2015 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за вказаним кредитним договором у розмірі 7 347,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 182 365,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 серпня 2015 року рішення Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року залишено без змін.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2015 року в задоволенні позову в частині вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року рішення Апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 01 листопада 2016 року рішення Бородянського районного суду Київської області від 14 січня 2015 року в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк» за кредитним договором від 21 вересня 2007 року у розмірі 7 347,29 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 21 вересня 2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 і ОСОБА_5 .

Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2018 року рішення Апеляційного суду Київської області від 01 листопада 2016 року залишено без змін.

04 березня 2015 року Бородянським районним судом Київської області було видано виконавчий лист № 360/2465/14-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми боргу за кредитним договором № 11220466000 від 21 вересня 2007 року у розмірі 7 349,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 182 365,00 грн.

07 листопада 2019 року Бородянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було відкрито виконавче провадження № 60535817 щодо виконання вказаного виконавчого листа.

На час відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 не мала можливості сплачувати заборгованість через складні життєві обставини. У той період захворів її батько, який пізніше помер. У 2020 році помер перший чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_8 , який виступав поручителем за вказаним кредитним договором. Крім того, на утриманні позивача перебували троє малолітніх дітей, одна дитина з яких мала статус дитини-інваліда до 2021 року.

04 червня 2024 року ОСОБА_1 (через ОСОБА_9 ) було повністю сплачено заборгованість у ВП № 60535817 у розмірі 200 637,59 грн, що підтверджується квитанцією № 178633528 від 04 червня 2024 року.

11 червня 2024 року начальником відділу Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, було закінчено виконавче провадження, про що винесено постанову.

Відповідно до відомостей, отриманих з Державного реєстру речових прав, позивачу стало відомо, що за договором іпотеки змінився іпотекодержатель: замість ПАТ «Укрсиббанк» зазначено ОСОБА_2

12 червня 2024 року позивач, через свого представника, звернулася до ПАТ «УкрСиббанк» з повідомленням про виконання основного зобов`язання та закінчення виконавчого провадження № 60535817. У цьому повідомленні позивач просила банк виконати свої зобов`язання згідно вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» та звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки, та зняти обтяження з предмета іпотеки.

Проте, листом від 20 червня 2024 року № 27-1-01/6885 ПАТ «УкрСиббанк» повідомило ОСОБА_1 , що на підставі договору факторингу № 15/09/1/2023 від 15 вересня 2023 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Інком-фінанс» банк здійснив відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11220466000 від 21 вересня 2007 року разом зі всіма забезпечувальними договорами, на користь ТОВ «Інком-фінанс».

28 червня 2024 року позивач, через свого представника, звернулася до ТОВ «Інком-фінанс» з аналогічним повідомленням про виконання основного зобов`язання.

Листом № 03-07/-1 від 03 липня 2024 року ТОВ «Інком-фінанс» повідомило ОСОБА_1 , що права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11220466000 від 21 вересня 2007 року та за договором іпотеки від 21 вересня 2007 року, були відступлені фізичній особі ОСОБА_2

04 липня 2024 року позивач, через свого представника, звернулася до відповідача ОСОБА_2 з аналогічним повідомленням про виконання основного зобов`язання, проте відповідач не визнає виконання ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним кредитним договором.

ОСОБА_1 зауважила, що жоден з кредиторів не повідомив її про факт відступлення прав вимоги, а тому відповідно до закону вона виконала основне зобов`язання відповідно до рішення суду в межах виконавчого провадження.

У ході підготовчого провадження судом отримані письмові заяви учасників по суті справи.

Зокрема, 09 жовтня 2024 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому не погоджуючись із позовними вимогами, просила у задоволенні позову відмовити. Вказала, що, оскільки позивачем не погашена заборгованість перед новим кредитором, зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 11220466000 від 21 вересня 2007 року не можуть вважатись виконаними та припиненими.

16 жовтня 2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Литвинової Г.В. надійшла відповідь на відзив, у якій представник, не погоджуючись із доводами ОСОБА_2 , вказала, що останній достеменно було відомо про рішення судів та виконавче провадження, проте нею як набувачем права вимоги не було здійснено заходів щодо процесуального правонаступництва та заміни сторони у виконавчому провадженні з метою отримання суми стягнутої заборгованості замість первісного кредитора. Позивач не була обізнана про відступлення права вимоги ОСОБА_2 , а тому відповідно до закону вона виконала основне зобов`язання відповідно до рішення суду в межах виконавчого провадження, про яке було достеменно відомо відповідачу.

15 січня 2025 року, 05 червня 2025 року від представника АТ «УкрСиббанк» - Агабалаєвої Я.В. надійшли пояснення, у яких, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , представник зазначає, що, оскільки рішенням апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року стягнуто з боржників заборгованість за кредитним договором у доларах США, то належним виконанням зобов`язання є повернення коштів саме у тій валюті, яка визначена у рішенні суду. Проте, ОСОБА_1 сплачено 200 637,59 грн, що станом на 04 червня 2024 року за курсом НБУ становило 4 956,30 доларів США. Отже, шляхом сплати заборгованості у гривнях на виконання судового рішення, яким стягнуто борг у доларах США, не здійснене повне фактичне виконання грошових зобов`язань, а існування постанови про закінчення виконавчого провадження не є доказом належного виконання рішення суду, про що також зазначено у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 559/1995/22. Також, представник зауважила, що ОСОБА_1 не є належним позивачем у частині позовних вимог про визнання припиненими правовідносини за договором іпотеки та про видалення записів про предмет іпотеки із реєстру, оскільки вона не є власником предмета іпотеки. Крім того, представник вважає, що позовна вимога про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором є неефективним способом судового захисту.

24 лютого 2025 року, 11 червня 2025 року та 18 червня 2025 року від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Литвинової Г.В. надійшли пояснення, у яких представник вказала, що ПАТ «УкрСиббанк», отримавши постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, не оскаржував дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження про стягнення заборгованості у гривні. Отже, саме державним виконавцем зазначено суму боргу до стягнення у гривні, а тому саме суму, вказану у постанові про відкриття провадження, і було сплачено боржником.

Ухвалою суду від 15 липня 2025 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Литвинова Г.В. у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, з підстав вказаних у заявах по суті. Додатково зазначила, що наразі кошти, які було внесено на рахунок виконавчої служби для перерахування первісному кредитору не перераховано останньому, оскільки, як з`ясувалося, спочатку право вимоги було відступлено ТОВ «Інком-фінанс», а у подальшому відповідачу ОСОБА_2 , яка не вжила заходів щодо процесуального правонаступництва та заміни сторони у виконавчому провадженні з метою отримання суми стягнутої заборгованості.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Скоромна І.М. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила у задоволенні позову відмовити. Вказала, що доводи позивача щодо повного виконання кредитного зобов`язання є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та усталеній практиці Верховного Суду. Зауважила, що 15 вересня 2023 року первісний кредитор відступив ТОВ «Інком-фінанс» право грошової вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 , а у подальшому право грошової вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено ОСОБА_2 , про що ОСОБА_1 була повідомлена листом № 03-07/-1 від 03 липня 2024 року. Таким чином, єдиним кредитором ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором з моменту відступлення право вимоги є ОСОБА_2 . Виконавче провадження № 60535817 було відкрито на підставі судового рішення про стягнення боргу на користь ПАТ «УкрСиббанк» як стягувача. Однак на момент сплати коштів 04 червня 2024 року банк вже понад вісім місяців не був кредитором ОСОБА_1 , а тому сплачені кошти у розмірі 200 637,59 грн залишились на депозитному рахунку виконавчої служби і не надійшли жодному кредитору. Щодо доводів позивача про те, що ОСОБА_2 не вступила у виконавче провадження як правонаступник стягувача, адвокат Скоромна І.М. зазначила, що ОСОБА_2 , набувши право вимоги за договором відступлення, має право обрати будь-який законний спосіб реалізації свого права вимоги, а тому не вступ ОСОБА_2 у виконавче провадження є реалізацією її права як кредитора обрати зручний для неї спосіб стягнення і жодним чином не впливає на існування боргового зобов`язання. Також, представник відповідача зауважила, що навіть якби кошти надійшли до належного кредитора, то вони не погасили б зобов`язання, оскільки станом на дату платежу еквівалент сплаченої суми становив 4 956 доларів США, на що зауважувала і третя особа АТ «УкрСиббанк» у своїх письмових поясненнях.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Треті особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс», Бородянський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) своїх представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки треті особи не повідомили про причини своєї неявки, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у суду наявні відомості про належне повідомлення третіх осіб про дату, час і місце цього засідання, тому причин для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає і вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника позивача та третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Литвинової Г.В., представника відповідача адвоката Скоромної І.М., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 вересня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11220466000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит з лімітом 18 000,00 доларів США, а позивач зобов`язалася повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 21 вересня 2017 року (т.1 а.с.16-18, т.2 а.с.71-76, 200-205).

На забезпечення виконання основного зобов`язання за вказаним кредитним договором 21 вересня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_7 укладено договір поруки № 143588 (т.1 а.с.19-20, т.2 а.с.80-82, 208-210).

З цією ж метою 21 вересня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Пікущою Г.Д. за реєстровим номером 3400, відповідно до якого ОСОБА_3 і ОСОБА_5 (іпотекодавці) передали ПАТ «УкрСиббанк» (іпотекодержателю) в іпотеку нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.21, т.2 а.с. 77-79, 83, 84-85, 206-207, 211-212).

У жовтні 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 360/2465/14-ц).

Справа № 360/2465/14-ц неодноразово розглядалася судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року рішення Бородянського районного суду Київської області від 14 січня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за вказаним кредитним договором у розмірі 7 347,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 182 365,00 грн. У задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 серпня 2015 року рішення Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року у частині позовних вимог про стягнення боргу залишено без змін. Рішення Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року у частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 01 листопада 2016 року рішення Бородянського районного суду Київської області від 14 січня 2015 року в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк» за кредитним договором від 21 вересня 2007 року у розмірі 7 347,29 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 21 вересня 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 і ОСОБА_5 .

Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2018 року рішення Апеляційного суду Київської області від 01 листопада 2016 року залишено без змін (т.1 а.с.183-192, т.2 а.с.86-90, 213-222).

Отже, з наведеного вбачається, що рішення Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року, яким стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за вказаним кредитним договором у розмірі 7 347,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 182 365,00 грн, набрало законної сили 04 березня 2015 року.

11 грудня 2015 року Бородянським районним судом Київської області було видано виконавчий лист у справі № 360/2465/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми боргу за кредитним договором № 11220466000 від 21 вересня 2007 року у розмірі 7 349,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 182 365,00 грн (т.1 а.с.27, т.2 а.с.91, 223-224).

Вказаний виконавчий лист 23 грудня 2016 року повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У межах трирічного строку, з дня повернення вказаного виконавчого листа, а саме 15 листопада 2019 року Бородянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було відкрито виконавче провадження № 60535817 щодо виконання вказаного виконавчого листа (т.1 а.с.28, т.2 а.с.15, 92, 225-226).

15 вересня 2023 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Інком-фінанс» було укладено договір факторингу № 15/09/1/2023, за умовами якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Інком-фінанс» права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11220466000 від 21 вересня 2007 року (т.1 а.с.149-154).

Того ж дня між ТОВ «Інком-фінанс» та ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого остання набула право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11220466000 від 21 вересня 2007 року разом зі всіма забезпечувальними договорами (т.1 а.с.108-111, 115).

05 жовтня 2023 року відповідач надіслала на адресу проживання ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 листи з повідомленням про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, а також вимогу повернути у 30-денний термін суму заборгованості за вказаним кредитним договором, проте конверти повернулися без вручення адресатам (т.1 а.с.112, 113, 114).

Відповідно до квитанції № 178633528 від 04 червня 2024 року ОСОБА_9 на рахунок Бородянського ВДВС у Бучанському районі Київської області у ВП № 60535817 сплачено 200 637,59 грн (т.1 а.с.29, т.2 а.с.93, 227).

11 червня 2024 року начальником відділу Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову, з якої вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 360/2465/14-ц/93/15, виданого 11 грудня 2015 року Бородянським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Укрсиббанк» боргу 181 880,54 грн, боржник ОСОБА_1 , закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (т.1 а.с.30, т.2 а.с.16, 94, 228-229).

У подальшому позивач звернулася до кредиторів із повідомленнями про виконання основного зобов`язання, у яких просила звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки та зняття заборони (т.1 а.с.31-38, т.2 а.с.95-105, 230-237).

Станом на 12 серпня 2024 року у Державному реєстрі речових прав наявні записи про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна (т.1 а.с.39, т.2 а.с. 106-107, 238).

Як встановлено у судовому засіданні наразі кошти сплачені позивачем не перераховано ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок попереднього кредитора або відповідача ОСОБА_2 . Кошти перебувають на депозитному рахунку відділу ВДВС, оскільки станом на день платежу ПАТ «УкрСиббанк» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором.

Позивач та треті особи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , звертаючись до суду з вказаними позовами, стверджують про повне виконання рішення суду від 04 березня 2015 року у справі № 360/2465/14-ц, яким стягнуто у солідарному порядку зі ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за вказаним кредитним договором у розмірі 7 347,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 182 365,00 грн.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору).

Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

З викладеного вбачається, що після сплати боржником перед банком боргу у повному обсязі, кредитний договір припиняється у зв`язку з виконанням боржником зобов`язання за кредитним договором, а отже і припиняється дія всіх забезпечувальних договорів.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.

При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною третьою статті 49 вказаного Закону визначено, що, у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц зроблено висновок про те, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

Судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов`язання, яке існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов`язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що державний виконавець, виконуючи зобов`язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора).

Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 01 листопада 2017 року у справі № 697/307/15, від 12 червня 2025 року у cправі № 910/25711/13.

Як встановлено вище, рішенням Апеляційного суду Київської області від 04 березня 2015 року у справі № 360/2465/14-ц стягнуто у солідарному порядку зі ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за вказаним кредитним договором у розмірі 7 347,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 березня 2015 року еквівалентно 182 365,00 грн.

На виконання вказаного рішення на рахунок відділу ВДВС у виконавчому провадженні № 60535817 грн було перераховано 200 637,59 грн, що за курсом НБУ станом на день платежу (04 червня 2024 року) становить 4 956,30 доларів США (200 637,59 грн / 40,4813 (курс НБУ станом на 04 червня 2024 року).

Отже, з викладеного вбачається, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором шляхом повного виконання судового рішення про стягнення з неї всієї суми заборгованості, а саме 7 347,29 доларів США, а тому, оскільки зобов`язання за кредитним договором не припинилися, іпотека є такою, що не припинена, і відсутні підстави для зняття обтяження з нерухомого майна.

При цьому немає жодного правового значення закінчення 11 червня 2024 року виконавчого провадження про стягнення 181 880,54 грн, оскільки рішенням суду стягнуто борг у розмірі 7 347,29 доларів США із визначенням гривневого еквівалента станом на 04 березня 2015 року, а заборгованість у гривнях (181 880,54 грн) станом на дату її погашення (04 червня 2024 року) не була еквівалентна, визначеною рішенням суду сумою боргу у розмірі 7 347,29 доларам США, а саме була меншою на 2 854,34 доларів США (4 492,95 доларів США порівняно з 7 347,29 доларам США, що визначені рішенням суду).

Аналогічну правову позицію підтримано у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 559/1995/22.

Зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження суми боргу у гривнях не може змінювати зміст боргових зобов`язань за рішенням суду про стягнення суми боргу у доларах США.

Таким чином, якщо виходити з того, що державним виконавцем відраховано із загальної суми 200 637,59 грн суму виконавчого збору у розмірі 18 188,05 грн, зазначеної у постанові про відкриття виконавчого провадження від 15 листопада 2019 року, сума, яка підлягає передачі новому кредитору становить 182 449,54 грн, що за курсом НБУ станом на день платежу (04 червня 2024 року) становить 4 507 доларів США (182 449,54 грн / 40,4813 (курс НБУ станом на 04 червня 2024 року), що не можна вважати належним виконанням рішення суду про стягнення боргу у розмірі 7 347,29 доларів США, а тому позов подано передчасно.

При цьому доводи сторони відповідача про те, що борг позивача становить 15 847,35 доларів США, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідач за умови пред`явлення державному виконавцю належних документів на підтвердження заміни сторони виконавчого провадження не позбавлений можливості отримати кошти сплачені боржником в рахунок примусового виконання рішення суду. Крім того, первісний кредитор скористався правом дострокового повернення кредитних коштів, звернувшись у 2014 році до суду із позовною заявою про стягнення повної суми заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов`язання, а зі спливом строку кредитування припинилося право кредитора нараховувати проценти, комісію та штрафні санкції за кредитним договором (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 352/1999/14-ц).

Також, слід звернути увагу на те, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Отже, відповідач не позбавлена можливості ставити питання щодо відновлення виконавчого провадження, заміни сторони виконавчого провадження та отримання з депозитного рахунку частково сплачених позивачем коштів на виконання рішення суду у справі № 360/2465/14-ц.

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором шляхом повного виконання судового рішення про стягнення з неї всієї суми заборгованості, а саме 7 347,29 доларів США, суд дійшов висновку, що зобов`язання за кредитним договором не припинилися, а тому іпотека не припинена, і відсутні підстави для зняття обтяження з нерухомого майна, у зв`язку з чим у задоволенні позову ОСОБА_1 та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Бородянський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання зобов`язання припиненим, визнання іпотеки припиненою і зняття заборони відчуження, відмовити.

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ОСОБА_3 , про визнання іпотеки припиненою і зняття заборони відчуження, відмовити.

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ОСОБА_4 , про визнання іпотеки припиненою і зняття заборони відчуження, відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 06 серпня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО