Рішення № 138803560, 05.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1629/26

Провадження № 2/159/1567/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором банківських послуг,

у с т а н о в и в :

19.03.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank від 23.04.2022 в розмірі 14291,71 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що особливістю проекту Monobank є надання клієнту банківський послуг у мобільному додатку дистанційно. Попередня ідентифікація клієнта відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток. За заявою клієнта, яка підписана за допомогою персональної генерації ключової пари з особистим ключем, і містить згоду на запропоновані умови кредитування, на платіжній карті встановлюється кредитний ліміт. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Платіжна карта надається клієнту не активованою. Активується карта при додаванні інформації з карти в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону або при активації клієнтом віртуальної карти з мобільного додатку. З метою ідентифікації клієнта встановлюється ПІН код. Правильний ПІН код є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної карти. Умови відкриття поточного рахунку і кредитування розміщені за посиланням https://www. monobank.ua/terms.

23.04.2022 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, підписала Анкету-заяву, підтвердила ознайомлення із Умовами та Тарифами кредитування, у мобільному застосунку monobank, отримала розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .

В рамках проекту monobank відповідачці наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту під 37,2% річних від суми залишку заборгованості, зі сплатою обов`язкового щомісячного платежу.

Скориставшись кредитними коштами, відповідачка допустила прострочення сплати чергового обов`язкового платежу понад 90 днів, у зв`язку з чим на час звернення з позовом до суду має прострочену заборгованість, яка складається з 14291,71 грн тіла кредиту.

Ураховуючи наведене, загальний розмір заявлених позовних вимог 14291,71 грн боргу та 2662,40 грн судового збору.

24.03.2026 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання на 24.04.2026, визначив сторонам строк для подання заяв по суті.

Судове засідання 24.04.2026 відкладене на 25.05.2026 у зв`язку з відсутністю даних про отримання відповідачем судового виклику.

14.05.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання позов не визнала, зазначила, що не є належним боржником за заявленими вимогами, оскільки є потерпілою від шахрайських дій, обставини кримінального правопорушення розслідуються правоохоронними органами, на підтвердження чого долучила відповідні докази.

В судове засідання 25.05.2026 сторони не з`явилися. Враховуючи відсутність даних про отримання позивачем копії відзиву, суд з метою реалізації стороною права на подання відповіді на відзив встановив позивачу строк на подання заяв по суті справи і відклав розгляд справи.

В судові засідання 23.06.2026 та 03.08.2026 належним чином повідомлений представник АТ «Універсал Банк» не з`явився, відповідь на відзив не подав.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 23.11.2024 вона розмістила оголошення на сайті «ОLХ» про продаж товару. Того ж дня потенційний покупець у месенджері Вайбер повідомив про намір придбати товар за умови «ОLХ-доставки» і скинув посилання для заповнення замовлення. Останнє передбачало введення всіх анкетних даних і банківських реквізитів, зокрема CVV та ПІН-кодбанківської карти. Крім того, для проведення подальших розрахунків у листуванні зловмисники запропонували внести 2000 грн на рахунок. Виконавши усі дії, вона помітила списання коштів на суму близько 14 000 грн, з яких 2000 грн щойно внесені її особисті кошти та 12 000 грн кредитні. Про несанкціоноване списання коштів вона намагалась повідомити банк через Чат-бот, а наступного дня звернулась в поліцію із заявою про злочин. Як роз`яснив банк, для блокування карти потрібно було внести кошти, що вона і зробила. В свою чергу слідчий встановив перерахування коштів на рахунок іншої особи і зняття коштів у валюті. З огляду на шахрайські дії невстановлених упродовж двох років осіб, просила не стягувати зазначені кошти з неї.

Заслухавши відповідачку, дослідивши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Датою проголошення рішення є 05.08.2026.

На підставі наданих суду доказів суд встановив, що 23.04.2022 ОСОБА_1 підписала Запевнення клієнта та Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, підтвердила приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, погодження Тарифів, ознайомлення з Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг, примірники яких отримала у мобільному додатку. Просила відкрити розрахунковий рахунок і встановити кредитний ліміт.

Ідентифікація позичальника проведена за паспортними даними, які відображені у Анкеті. Також в анкеті ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій, визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

Сторонами у Анкеті-заяві погоджений пільговий період 62 дні для повернення кредиту, після якого сплачуються проценти за ставкою 3,1% в місяць з правом Банку на їх зменшення.

У п.3 Анкети-заяви відповідачка підтвердила отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами договору.

Використовуючи згенерований електронний підпис, відповідачка підписала Запевнення клієнта, що є невід`ємною частиною Анкети-заяви до договору, де у п. 10 надала право та доручила Банку здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків відкритих у банку, без додаткових її розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов`язань відповідача перед банком, що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між відповідачем та банком.

Відповідно до п.п.5.3., 5.8.1. п.5 розділу І Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг monobank, клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.

Пункт 5.10.1 розділу ІІ Умов передбачає, що погашення кредиту та відсотків здійснюється клієнтом щомісяця. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його поточного рахунку за рахунок власних коштів, а в разі їхньої відсутності за рахунок кредитного ліміту, в розмірі відсотків, які підлягають сплаті за цим договором. Списання процентів за рахунок кредитного ліміту може бути здійснено за умови наявності невикористаного кредитного ліміту (здійснювати договірне списання). При цьому сторони, на підставі ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», узгодили, що доручаючи Банку здійснити договірне списання на оплату відсотків за користування кредитом за рахунок кредитного ліміту, клієнт використовує кредитні кошти на споживчу ціль, а саме здійснює трату на оплату послуг Банку за цим договором. В разі, якщо у клієнта повністю використаний кредитний ліміт доручення клієнта про договірне списання за рахунок кредитного ліміту не застосовується. В разі, якщо доручення клієнта на договірне списання не застосовується, клієнт зобов`язаний здійснити внесення коштів у готівковій або безготівковій формі в сумі нарахованих відсотків до 23.55 останнього дня календарного місяця, наступного за звітним.

За умовами Договору кредит повертається шляхом, зокрема, внесення обов`язкового мінімального платежу. Кредит, не повернутий упродовж 90 днів, вважається простроченим.

Підпунктами 2.1, 2.4, 2.5 пункту 2 розділу ІІ Умов визначено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Мonоbank», датою укладення якого є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Карта передається клієнту не активованою. Платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. При проведенні операції з карткою встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки.

Як вбачається з виписки з особового рахунку (а.с.10-23) відповідачка активно користувалася особистими та кредитними коштами, своєчасно вносила вносила платежі на повернення кредиту.

23.11.2024 у виписці відображена операція на суму 14500 грн «купівля іноземної валюти». Того ж дня внесені особисті кошти на суму 2100 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості (а.с.9) станом на 23.11.2024 виникла кредитна заборгованість на суму 12800,43 грн.

Банк нараховував проценти за користування кредитними коштами до 31.05.2025 за ставкою 37,2% річних та з урахуванням положень п.10 Анкети-заяви (запевнення) до Договору про надання банківських послуг monobank, зараховував несплачені проценти в основну суму заборгованості по тілу. 04.01.2025 відповідачка внесла платіж на суму 1030 грн. Остаточна сума заборгованості визначена позивачем на 31.05.2025 в розмірі 14291,71 грн. основного боргу.

25.11.2024 за заявою ОСОБА_1 розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024030550001631 за ознаками ч.4 ст.190 КК України. У витязі з ЄРДР зазначено, що 23.11.2024 приблизно о 17.18 год невстановлена особа заволодівши реквізитами банківського рахунку, шляхом обману, використовуючи електронно-обчислювальні машини, заволоділа коштами в сумі 14157 грн з банківського рахунку АТ «Універсал банк» 44441*1744, які перераховані на рахунок НОМЕР_3 , чим завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_1 .

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

Сторони справи при укладенні Договору про надання банківських послуг погодили, що на відкритий банком для клієнта рахунку буде здійснюватися обслуговування власних вкладів, отримання споживчого кредиту, тощо.

Згідно з частиною 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом ( ч.1, 2 ст.1069 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У статті 1073 ЦК України визначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначено Законом України «Про платіжні послуги».

Статтею 1 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг; користувач платіжних послуг (далі - користувач) - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку; неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно); платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.

Частиною 12 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що електронний платіжний засіб, що використовується в платіжній системі, має відповідати вимогам щодо захисту інформації, передбаченим правилами платіжної системи, з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Законодавством при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.

Згідно з пунктом 138 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164 (далі - Положення № 164), Емітент зобов`язаний:

1) забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення);

2) зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору;

3) забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання платіжного інструменту після отримання такого повідомлення;

4) забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про потребу розблокування або заміни (перевипуску) платіжного інструменту;

5) повідомляти користувача про виконання операцій з використанням платіжного інструменту;

6) реєструвати та протягом строку, передбаченого нормативно-правовими актами Національного банку, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування емітентом користувача та користувачем емітента, надавати користувачу таку інформацію за його письмовим зверненням. Емітент зобов`язаний зазначити дату і час одержання повідомлення користувача про втрату платіжного інструменту під час реєстрації повідомлення.

Емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором ( пункт 141 розділу VII цього Положення).

Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення № 164 користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення № 164, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.

У відповідності до пункту 146 розділу VII Положення № 164 власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг monoban визначає модель поведінки клієнта у разі несанкціонованого операцій:

- п.6.2.4. у разі компрометації та / або використання Платіжної картки або її реквізитів або Мобільного додатку, Абонентського номера або Абонентського пристрою без згоди Клієнта Клієнт зобов`язаний негайно після виявлення зазначених фактів повідомити про них Банк

- п.6.2.8. зберігати ПІН-код, Коди доступу, Аутентифікаційні дані в таємниці і ні за яких обставин не повідомляти їх третім особам. У разі одержання Клієнтом інформації щодо несанкціонованих операцій з його карткою або при виникненні підозр щодо шахрайства, він повинен якнайшвидше звернутись до Центру клієнтської підтримки Банку.

Отже наявність обставин, які доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його цивільно-правової відповідальності.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №202/10128/14, від 13.09.2019 у справі №501/4443/14, від 20.11.2019 у справі №577/4224/16, від 17.06.2021 у справі №759/4025/19, від 16.08.2023 у справі №176/1445/22, від 06.09.2023 у справі №686/30030/21.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2018 в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.

При вирішенні питання про встановлення обставин справи на підставі досліджених доказів, суд має керуватися принципами всебічності, повноти, об`єктивності та безпосередності розгляду, забезпечуючи справедливий баланс між правами сторін та стандартами доказування.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).

Суд встановив, що 23.11.2024 згідно пояснень відповідачки вона отримала від невідомої особи посилання в месенджері «Вайбер», перейшовши за яким ввела усі реквізити банківської карти, CVV та ПІН-код. Крім того, відповідачка вчинила додаткові дії, про які просила невідома особа, а саме зарахувала на власний рахунок особисті кошти 2000 грн. Після чого була вчинена операція по купівлі іноземної валюти та зняття готівкових коштів в перерахунку на гривні в сумі 14 500 грн.

Дії відповідачки щодо використання посилання у месенжері з наступним поширенням CVV та ПІН-код були свідомими, самостійними та сприяли незаконному використанню інформації, яка давала змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою.

За таких умов відповідачка несе відповідальність за використання кредитних коштів.

Крім того, відповідач не надала доказів про своєчасне повідомлення позивача про списання коштів. В правоохоронні органи ОСОБА_1 звернулась через два дні після події 25.11.2024.

Наявність порушеного кримінального провадження не звільняє останню від обов`язку сплатити борг.

Заборгованість в розмірі 14291,71 грн визначена позивачем з урахуванням положень п.10 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг monobank, де передбачене право зарахування несплачених процентів в основну суму заборгованості по тілу.

Заявлена у позові заборгованість не повернута упродовж 90 днів, отже є простроченою.

Відповідач правильність розрахунку заборгованості не спростувала, тому позов належить задовольнити в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги суд задовольнив повністю, відтак на відповідача покладаються судові витрати в розмірі сплаченого позивачем при зверненні до суду через систему «Електронний суд`судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 268, 274-278 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 6, 207, 509, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1066, 1069 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.04.2022, що відповідає тілу кредиту в розмірі 14291 (чотирнадцять тисяч двісті дев`яносто одна) гривня 71 копійка та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, адреса: м. Київ, вул. Оленівська, 23.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 05.08.2026.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК