Рішення № 138796172, 06.08.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5934/26

РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови позивачу поновити з 01.01.2026 виплату пенсії у повному розмірі, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII та рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/6805/25.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити позивачу, з 01.01.2026, перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, у розмірі 85% призначеної пенсії та без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером Державної прикордонної служби України, інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 30.09.2011 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII з розрахунку 85 % відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №560/6805/25 (набрало законної сили 03.03.2026) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2025 пенсії без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 №1, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача: з 01.01.2025 розмір пенсії становив 44401,71 грн, а з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №560/7327/25 з 01.03.2025 розмір пенсії становив 45901,71 грн.

Разом з тим, починаючи з 01.01.2026 відповідач в односторонньому порядку застосував до пенсії позивача, розмір якої перевищує 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, обмежувальні коефіцієнти, передбачені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», у зв`язку з чим розмір пенсії до фактичної виплати з 01.01.2026 становив 32794,84 грн замість нарахованих 45901,71 грн (а з урахуванням індексації з 01.03.2026 - замість 48496,71 грн).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.03.2026 про поновлення з 01.01.2026 виплати пенсії без обмеження максимальним розміром. Листом від 03.04.2026 №2200-0203-8/24312 відповідач відмовив позивачу, послався на статтю 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанову Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з цим позовом.

Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), як про це просив позивач.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що на виконання статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 проведено відповідний перерахунок пенсії позивача із застосуванням понижуючого коефіцієнта, оскільки її розмір перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (25 950 грн), а обчислення пенсії проведено з урахуванням норм чинного законодавства та в межах повноважень Кабінету Міністрів України, наданих йому Верховною Радою України законом про Державний бюджет. У задоволенні позову просить відмовити.

У відзиві на позов відповідач також просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що ця справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, тому в задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером Державної прикордонної служби України (пенсійна справа №2210005537), інвалідом ІІ групи, з 30.09.2011 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, з розрахунку 85 % відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №560/6805/25, яке набрало законної сили 03.03.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2025 пенсії ОСОБА_1 без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

На виконання цього рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, у результаті якого з 01.01.2025 розмір пенсії становив 44401,71 грн, а з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №560/7327/25 з 01.03.2025 розмір пенсії становив 45901,71 грн.

З 01.01.2026, у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, відповідач застосував до пенсії позивача обмежувальні коефіцієнти до суми перевищення 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, унаслідок чого розмір пенсії до фактичної виплати з 01.01.2026 становив 32794,84 грн. З урахуванням проведеної з 01.03.2026 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 індексації повний розмір пенсії позивача (без обмежень) становив би 48496,71 грн, однак відповідач обмежив розмір пенсії до виплати сумою 45901,71 грн (раніше встановленою судовим рішенням максимальною сумою), а з урахуванням коефіцієнтів постанови №1778 фактично виплачував 32794,84 грн.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.04.2026 №2200-0203-8/24312 позивачу відмовлено у поновленні з 01.01.2026 виплати пенсії у розмірі, встановленому без застосування обмежувальних коефіцієнтів та без обмеження максимальним розміром, з посиланням на статтю 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанову Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, статтею 46 Конституції України.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 3034, 38, 39, 4144, 53 Конституції України. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України і на момент розгляду цієї справи воєнний стан в Україні діє. Відтак у період дії воєнного стану не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, встановлені статтею 46 Конституції України.

Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII. Відповідно до статті 43 цього Закону максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році в період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», пунктом 1 якої визначено відповідні коефіцієнти до сум перевищення десяти прожиткових мінімумів.

Водночас суд зауважує, що у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень мають використовуватися окремі закони. У рішенні від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Відтак у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України. Аналогічну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, максимальним розміром, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 22.10.2022 №7-р(II)/2022, яке набрало законної сили 12.04.2023, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи України» від 08.07.2011 №3668-VI (зі змінами) у частині, в якій вони поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, оскільки обмеження пенсії, призначеної за цим Законом, максимальним розміром не забезпечує соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу осіб, які перебували на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України та частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Отже, з моменту набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 22.10.2022 №7-р(II)/2022 положення законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, застосуванню не підлягають, а тому до спірних правовідносин щодо пенсії позивача не підлягають застосуванню й положення статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, якими повторно, на 2026 рік, запроваджено обмеження пенсій, призначених за спеціальними законами (у тому числі за Законом №2262-XII), шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів до сум перевищення десяти прожиткових мінімумів. Аналогічну правову позицію суд неодноразово застосовував у спорах між цими самими сторонами (справи №560/6805/25, №560/7327/25), і підстав для відступу від неї не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025, а дії відповідача щодо застосування з 01.01.2026 зазначених коефіцієнтів та обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправними.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу саме у розмірі 85 % призначеної пенсії, суд зазначає, що розмір пенсії позивача за Законом №2262-XII обчислений із 85 % відповідної суми грошового забезпечення (вислуга років - 30 років), що підтверджується наявними у матеріалах справи розпорядженнями про перерахунок пенсії, і саме із цього розрахунку виходив і відповідач при визначенні розміру пенсії позивача як до, так і після 01.01.2026. Спору між сторонами щодо самого порядку обчислення пенсії (85 %) чи права позивача на пенсію за вказаним Законом не існує. Предметом спору у цій справі є виключно правомірність застосування відповідачем з 01.01.2026 коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1778, та обмеження пенсії максимальним розміром. Оскільки в частині розрахунку пенсії з 85 % грошового забезпечення право позивача не порушене, підстав для окремого судового захисту та задоволення позову в цій частині, у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, немає, а тому в цій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

За правилами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не спростував доводів позивача щодо неправомірності застосування коефіцієнтів постанови №1778 до пенсії, призначеної за Законом №2262-XII, з урахуванням наведеної правової позиції Конституційного Суду України.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає вирішенню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини третьої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю ІІ групи.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування з 01.01.2026 при обчисленні та виплаті пенсії ОСОБА_1 коефіцієнтів, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, без обмеження максимальним розміром пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський