Ухвала суду № 138795819, 16.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35374/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурорадругого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №62024000000000969 від 31.10.2024 р,-

В С Т А Н О В И В:

29.06.2026 року в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурорадругого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №62024000000000969 від 31.10.2024 р з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №62024000000000969 від 31.10.2024, з забороною відчуження, розпорядження та користування ним, а саме на майно, вилучене в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Redmi чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 ; Сторона обвинувачення вказує на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000969 від 31.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-1, ч 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 246 КК України. В ході досудового розслідування, 18.06.2026 у кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-1

КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , відповідно до рішення № 1 від 25.08.2022, є власником та виконує обов`язки директора ПП «САЛІС» (ЄДРПОУ 33190847). ОСОБА_5 , не будучи безпосереднім експортером лісоматеріалів, однак достовірно знаючи про незаконне походження деревини породи дуб та відсутність законних підстав для її експорту, організував надання суб`єктам господарювання первинних документів, а саме: ТТН-ліс та товарно-транспортних накладних, до яких внесена неправдива інформація, з метою надання вказаним документам статусу офіційних та їх подальшого використання під час оформлення сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, чим забезпечив можливість експорту та таким чином організував незаконне переміщення лісопродукції через митний кордон України. Ряд суб`єктів господарювання із використанням технологічного обладнання, з метою виготовлення із незаконно зрубаних дерев пиломатеріалів, які підлягали експорту, задля укриття відомостей про осіб, які залучались на етапах вчинення незаконних порубок, завантаження та перевезення незаконно добутої деревини та її подальшої легалізації, забезпечували видозмінення цієї лісопродукції шляхом переробки на пиломатеріали. Так, директор ТОВ «КОУВЕЛ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 44926134) ОСОБА_4 , здійснюючи підприємницьку діяльність у сфері оптової торгівлі та експорту лісоматеріалів, будучи обізнаним про порядок переміщення лісоматеріалів через митний кордон України і встановлені Законом України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», обмеження та правила щодо експорту деревини, лісо-та/або пиломатеріалів, діючи у складі організованої групи до якої входять

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші не встановлені на даний час особи, незаконно перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю заборонені до вивезення лісоматеріали. ОСОБА_4 , у невстановлених досудовим розслідуванням осіб, придбав пиломатеріали обрізні дубові невідомого походження без будь-яких товарно-супровідних документів та документів про походження об`ємом 59,649 метрів кубічних. Продовжуючи діяти умисно, будучи достовірно обізнаним, що отримані внаслідок переробки незаконно зрубаних дерев пиломатеріали заборонені до вивозу за межі митної території України, у тому числі такі пиломатеріали заборонені для переміщення через митний кордон України у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», ОСОБА_4 , з метою приховання протиправних дій, пов`язаних з незаконною порубкою лісу, а також надання запланованим експортним операціям видимості правомірних, використав надані ОСОБА_5 офіційні документи, які б підтверджували достовірність факту легального придбання лісу в лісокористувачів та використовувались для отримання у територіальних підрозділах Державного агентства лісових ресурсів України сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів (далі - Сертифікатів). Отримавши в розпорядження сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, ОСОБА_4 , продовжуючи діяти умисно з метою реалізації злочинного умислу, шляхом надання усних вказівок особі, уповноваженій надавати брокерські послуги, протягом 2024-2025 років забезпечив реалізацію низки операцій із митного оформлення ТОВ «КОУВЕЛ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 44926134) експортних поставок лісоматеріалів за кодом 4407919000 «Пиломатеріали обрізні дубові» та подальшого переміщення із використанням послуг транспортних перевізників через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів, заборонених для переміщення у відповідності з вимогами ч. 6 ст. 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», шляхом подання до вказаних митних органів як підстави для переміщення цієї продукції сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, одержаних незаконним шляхом, на користь отримувача LESCOMERS TRADING LTD та «PRIMA VICTORIA» EOOD.

З огляду на викладене, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи у складі організованої групи, здійснив переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України на загальну суму 207860,4 грн., що у тридцять шість і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення і відповідно до Примітки до ст. 201-1 КК України є особливо великим розміром.

Додатково встановлено, що ОСОБА_4 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час досудового розслідування, 18.06.2026 у зв`язку з наявністю невідкладного випадку, пов`язаного із врятуванням майна, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, до постановлення ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою:

АДРЕСА_1 , під час якого вилучено речі, що містять відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень, а саме: мобільний телефон Redmi чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 ; Вилучений мобільний телефон належить підозрюваному ОСОБА_4 . Аналіз контактів та СМС у вказаному телефоні надасть можливість з`ясувати обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та виявлення можливих інших вчинених кримінальних правопорушень. Крім того, зазначений телефон необхідний для проведення відповідних комп`ютерних експертиз. Враховуючи вище викладене, 18.06.2026 зазначений мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, є предметом кримінально протиправних дій, набутий кримінально протиправним шляхом, та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому в сукупності з іншими наявними матеріалами кримінального провадження, має значення для досудового розслідування. Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі. Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним з яких, згідно з п. 7 ч. 2 вказаної статті, є арешт майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, та є тимчасовим позбавленням за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Згідно п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання. Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Також, згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Сукупність зібраних на даний час доказів дають підстави для подальшого продовження досудового розслідування свідчать про те, що було вчинено кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що виправдовує застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно. Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності. В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні №62024000000000969 від 31.10.2024 р на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктами 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурорадругого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №62024000000000969 від 31.10.2024 р - задовольнити.

Накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №62024000000000969 від 31.10.2024, з забороною відчуження, розпорядження та користування ним, а саме на майно, вилучене в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Redmi чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 ; Ухвала про арешт майна негайно виконується слідчим та/або прокурором. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1