Рішення № 138795270, 05.08.2026, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1683/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

справа №446/1683/25,

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА Фінанс»;

представник позивача Андрущенко Михайло Валерійович;

відповідач ОСОБА_1 ;

представник відповідача Мельник Леся Ігорівна,

розглянувши в порядку спрощенного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

22.07.2025 представник позивача Андрущенко М.В. подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить стягнути на користь позивача із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 17840 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №7361370325. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору позики Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 8000,00 грн. 00 коп. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків. Позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору позики не виконав, в той час як позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти. Внаслідок не виконання належним чином умов договору ОСОБА_1 допустив заборгованість, яка станом на 22.07.2025 становить 17840 грн, з яких 8000 грн заборгованість за тілом кредиту; 8640,00 грн заборгованість за процентами та 1200,00 грн. комісія за надання кредиту. Відтак відповідач перед позивачем має невиконані зобов`язання з повернення коштів, які в добровільному порядку не виконує, що зумовило звернення до суду з відповідним позовом та стягнення заборгованості в судовому порядку.

За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 22.07.2025 для розгляду цієї справи визначено суддю Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Котормус Т.І.

Ухвалою суду від 24.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, визначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

25.08.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мельник Л.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила суд у задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема зазначила, що відповідачем не укладалось жодного кредитного договору з стороною позивача у справі. Більше того, картковий рахунок, на який було здійснено переказ коштів згідно вищевказаного договору, не належить ОСОБА_1

03.09.2025 від представника позивача - Андрущенко М.В. надійшла відповідь на відзив, в якій зокрема зазначив, що даний кредитний договір є правомірним та укладених у відповідності до вимог закону, а зазначені представником відповідача доводи щодо заперечення позовних вимог є нічим необгрунтованими.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданому позові та у відповіді на відзив просив суд розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Як зазначає позивач у справі, що 08 березня 2025 року між сторонами був укладений договір про надання грошових коштів у позику № 7361370325 в електронній формі, а кредитні кошти у сумі 8 000 грн були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка, за твердженням позивача, належала відповідачу (а.с.34-56).

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7992 ( а.с. 56).

В матеріалах справи також наявний паспорт споживчого кредиту, який підписаний тим самим шляхом (а.с. 83-92).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статті 639 ЦК України передбачено, що Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Тобто відповідачем за допомогою електронного підпису було надано згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту. Зазначений договір є публічним договором приєднання.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У рішенні № 7-рп/2013 від 11.07.2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст .3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.

В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем до суду надані докази щодо укладення договору кредиту, а саме: копія договору № 7361370325; графік платежів, який є додатком до вказаного договору; паспорт споживчого кредиту, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису.

Разом з тим доказів виконання кредитодавцем ТОВ «Іннова Фінанс» своїх обов`язків по перерахуванню коштів на рахунок відповідача матеріали справи не містять.

Також, у матеріалах справи відсутні та позивачем не надано жодних доказів про належність відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 , а також підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 8000,00 грн від ТОВ «Іннова Фінанс» саме на картку ОСОБА_1 .

Крім того, як видно з наданої ПуАТ "КБ "Акордбанк" інформації, яка витребовувалась судом згідно ухвали від 01.04.2026, що платіжна картка № НОМЕР_1 ніколи не відкривалася на ім`я ОСОБА_1 , не належала йому та будь-які рахунки, до яких була емітована зазначена картка, відповідачу не відкривалися.

Доказів щодо видачі вказаної платіжної карти та зарахування на цю карту іншим банком-емітентом матеріали справи не містять.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини, позивачем суду не надано.

Сам по собі текст електронного договору, в якому зазначено реквізити платіжної картки, не підтверджує належність цієї картки відповідачу, оскільки містить лише інформацію, внесену під час оформлення кредитної заявки, однак не підтверджує її достовірності.

Позивачем також не надано доказів проходження відповідачем процедури ідентифікації та верифікації особи під час відкриття рахунку чи випуску відповідної платіжної картки, не надано документів банківської установи щодо належності відповідачу карткового рахунку, не подано доказів отримання відповідачем зазначеної картки, її активації чи подальшого використання.

Отже, суд позбавлений можливості дійти переконання, що кредитні кошти були фактично надані саме відповідачу.

Крім того, судом встановлено, що після виявлення зазначених обставин відповідач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, за результатами чого до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості та розпочато кримінальне провадження.

Як вбачається з доданих стороною відповідача матеріалів з кримінального провадження, предметом досудового розслідування є можливе незаконне використання невстановленими особами персональних даних відповідача та номера мобільного телефону, який також був використаний під час оформлення спірного кредитного договору, внаслідок чого від імені відповідача було подано заявку на отримання кредиту.

Суд зазначає, що сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР не є безумовним доказом вчинення кримінального правопорушення чи підроблення електронного договору. Разом з тим відкриття кримінального провадження у сукупності з іншими доказами у справі, а саме документальним підтвердженням банківської установи про те, що платіжна картка, на яку були перераховані кредитні кошти, не належала відповідачу, свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо того, що саме відповідач укладав спірний договір та отримував кредитні кошти, а отже і недостатністю підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України саме позивач несе ризик недоведеності обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факту отримання відповідачем кредитних коштів, а також не підтверджено належність відповідачу банківської картки, на яку були перераховані грошові кошти.

Таким чином, відсутні належні та допустимі докази виникнення між сторонами спірного кредитного зобов`язання, а тому заявлені позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати у виді сплаченого судового збору - покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА Фінанс».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 44127243, юридична адреса: вул. Верхній Вал, 10, офіс 5, м. Київ, 04071).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення виготовлено 05.08.2026.

Суддя Т.І. Котормус