Ухвала суду № 138789745, 04.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"04" серпня 2026 р. справа № 300/8938/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 300/8938/25 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 10.11.2025 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9 118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

Рішення суду набрало законної сили 25.06.2026.

24.07.2026 від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 300/8938/25.

Вказана заява вмотивована тим, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 300/8938/25 виконано неналежним чином, оскільки відповідач не провів індексацію показника середньої заробітної плати за 2018 2020 роки у розмірі 9118,81 грн. наростаючим підсумком із застосуванням коефіцієнтів індексації за 2022 2025 роки. На його переконання, проіндексований показник мав становити 14 978,73 грн., а основний розмір пенсії за віком - 12 840,75 грн. без урахування доплат, однак, відповідач безпідставно застосував обмеження індексації з 01.03.2023 у сумі 468,04 грн. та з 01.03.2025 у сумі 1022,13 грн., що суперечить пункту 5 Порядку № 124 та не забезпечує повного виконання судового рішення.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026, судову справу № 300/8938/25 передано судді Панікару І.В.

31.07.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 300/8938/25.

Вказано, що на виконання рішення з 10.11.2025 проведено індексацію та перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, та внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії визначено у сумі 14 163,60 грн., а доплату за період з 10.11.2025 по 31.07.2026 у сумі 30 523,16 грн. внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України. Щодо застосованих обмежень індексації відповідач вказує, що вони встановлені чинними нормативно-правовими актами, зокрема, пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 передбачено, що розмір підвищення пенсії внаслідок індексації не може перевищувати 1500 грн. Внаслідок чого, суми 468,04 грн. та 1022,13 грн. відображають не обмеження максимального розміру пенсії, а різницю між фактично розрахованою сумою індексації та встановленою урядом її граничною величиною. На переконання відповідача, застосування зазначених обмежень не суперечить частині другій статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати порядок, умови та розмір індексації. Такий підхід також узгоджується з практикою Верховного Суду, відповідно до якої встановлення граничної суми індексації у розмірі 1500 грн. є правомірним та спрямоване на збалансування бюджетних ресурсів і забезпечення соціальної рівності. Водночас, відповідач зазначає, що фактична виплата нарахованої за рішенням суду заборгованості залежить від наявності бюджетних призначень і нормативно визначеного механізму фінансування таких виплат. Після визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 821 виникла прогалина у правовому регулюванні порядку фінансування ретроспективних виплат за судовими рішеннями. У зв`язку із цим Пенсійний фонд України звертався до Міністерства соціальної політики щодо визначення подальшого порядку їх виплати. Отже, відповідач вважає, що здійснив усі залежні від нього дії для виконання судового рішення, а саме провів перерахунок, визначив належний розмір пенсії та нарахував відповідну доплату, внаслідок чого, підстави для висновку про протиправне невиконання рішення суду або необхідність подальшого застосування заходів судового контролю відсутні.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вказує на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 3 статті 14 КАС України).

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Встановлення судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах передбачено статтями 382, 382-1 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення

Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Окрім того, принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зазначити, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 300/8938/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 10.11.2025 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9 118,81 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії з 10.07.2026 розмір пенсії ОСОБА_1 становить 14163,60 грн., та складалася з:

- 12840,75 грн. розмір пенсії за віком (ст.27) (26072,59 (9118,81*1,14*1,197*1,0796*1,115*1,74064=26072,59) * 0.49250);

- 204,06 грн. доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1. абз. 2) (за 19 років);

- 13044,81 грн. загальний розмір пенсії;

- 2608,96 грн. підвищення як жителю гірського району;

- «-» 468,04 грн. обмеження в індексації з 01.03.2023;

- «-» 1022,13 грн. обмеження в індексації з 01.03.2025.

Обґрунтовуючи правомірність проведеного перерахунку, відповідач посилається, зокрема, на абзац другий пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168, відповідно до якого розмір збільшення пенсії внаслідок перерахунку, проведеного з 1 березня 2023 року, не може перевищувати 1500 грн.

Так, Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2026 року у справі № 440/11160/24 виснував, що:

«…52. Однак, колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним з огляду на те, що в протоколі перерахунку пенсії від 26.02.2024 відсутня будь-яка інформація стосовно того, що індексація пенсії позивача була здійснена із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, а також відсутня інформація стосовно того, що індексація пенсії позивача обрахована в межах граничної суми збільшення 1500 грн. В зазначеному протоколі не відображено, що позивачеві встановлювались будь-які доплати до пенсії у зв`язку з її індексацією.

53. У цьому контексті варто зауважити, що Постанова №168 та Постанова №185 є окремими нормативно-правовими актами, кожен з яких встановлює власну межу обмеження для конкретного етапу індексації. Отже, обмеженню підлягає не загальна сума індексації у складі пенсійної виплати, а виключно розмір її збільшення в результаті перерахунку, проведеного з 01.03.2024. Іншими словами, обмеження за Постановою №185 має застосовуватися виключно до приросту, отриманого у 2024 році внаслідок індексації пенсії, а не до всієї суми, яка вже була обмежена раніше у попередніх періодах.

54. Таким чином, для правильного вирішення цього спору судам попередніх інстанцій необхідно проаналізувати й надати оцінку розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2024 та чітко розмежувати: яка сума є результатом множення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт 1,0796 (індексація 2024 року); чи був включений відповідачем до цієї суми залишок у 566,01 грн, який не був виплачений у 2023 році через обмеження сумою у 1500 грн згідно із Постановою №168. Як наслідок, встановити реальний розмір збільшення пенсії позивача у 2024 році й дотримання при цьому алгоритму її індексації, установленого Постановою №185.

55. Без встановлення вказаних обставин та перевірки їх відповідними доказами, висновки судів попередніх інстанції по суті позовних вимог є передчасними…».

Верховний Суд зазначив про необхідність чітко розмежувати суму, отриману внаслідок застосування коефіцієнта індексації за відповідний рік, суму фактичного збільшення пенсії та залишок, який не був виплачений у попередньому році внаслідок застосування встановленої граничної величини.

Без установлення цих обставин і перевірки їх відповідними доказами висновок щодо правильності проведеного перерахунку є передчасним.

Наведені висновки є релевантними до обставин цієї справи, оскільки у протоколі перерахунку пенсії позивача одночасно відображено дві від`ємні складові: 468,04 грн. як «обмеження в індексації з 01.03.2023» та 1022,13 грн. як «обмеження в індексації з 01.03.2025».

Разом із тим із поданих відповідачем матеріалів неможливо встановити, чи кожна із зазначених сум визначена окремо щодо приросту пенсії, отриманого внаслідок відповідного щорічного перерахунку, чи під час наступних перерахунків відповідач продовжив ураховувати як від`ємну складову суму обмеження, сформовану в попередньому році.

Суд зазначає, що в межах розгляду заяви про встановлення судового контролю не вирішується новий самостійний спір щодо законності положень постанов Кабінету Міністрів України, якими встановлено граничний розмір збільшення пенсії, та не доповнюється резолютивна частина рішення приписом про проведення індексації без будь-яких обмежень.

Разом із тим, судовий контроль передбачає перевірку повноти та належності виконання конкретного способу перерахунку пенсії, визначеного судовим рішенням, а також з`ясування того, чи не призвели дії відповідача під час такого перерахунку до фактичного нівелювання результату послідовного збільшення показника середньої заробітної плати.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити, чи відповідає проведений відповідачем перерахунок змісту та способу виконання рішення суду та чи правильно застосовано граничний розмір збільшення пенсії окремо за кожним відповідним роком.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання пенсійним органом рішення в справі № 300/8938/25 під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , незалежно від обставин за яких такий перерахунок проводиться, в частині застосування пенсійним органом підтвердженого судовим рішення права на отримання пенсії з урахуванням відповідного розміру індексації без її обмеження, призводить до порушення пенсійним органом статті 129-1 Конституції України, до систематичного порушення прав позивача, змушує позивача постійно звертатись до суду за захистом своїх прав, з метою доведення факту, який встановлений та визнаний рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 300/8938/25.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15 звернув увагу, що статтями 382, 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Таким чином, суд вважає за необхідне встановити місячний строк для суб`єкта владних повноважень на виконання судового рішення та подання відповідного звіту до суду з дати вирішення порушеного процесуального питання.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду в Івано-Франківській області рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 300/8938/25, яке набрало законної сили, керуючись статтею 382 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області протягом одного місяця з дати прийняття цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі №300/8938/25.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.