Ухвала суду № 138787964, 05.08.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 487/197/26

1-кп/468/133/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43

УХВАЛА

05.08.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 (в режимі відео конференції), ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 (в режимі відео конференції), захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Баштанського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12024150000000588 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України.

До обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурором подано клопотання, яке підтримане ним у судовому засіданні, про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначенням розміру застави, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України та наявність ризиків, які не зменшилися та не відпали, передбачених ст.. 177 ч.1 п. 1,2,3,5 КПК України, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років та тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_4 , є його батько ОСОБА_6 , та співмешканка ОСОБА_5 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , немає постійної роботи та легального джерела доходу, ухилявся від мобілізації, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби виїзду за кордон. Також враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_5 , є її співмешканець ОСОБА_4 , та його батько ОСОБА_6 яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , немає постійної роботи та легального джерела доходу, документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби переховування від суду,виїзду за кордон. Крім того, наявні ризики: знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впивати на інших обвинувачених та здійснювати тиск, а також продовжити вчинення інкримінованих правопорушень, оскільки ОСОБА_4 систематично вдавався до дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (збуту), з метою отримання незаконного прибутку, що було фактично основним джерелом доходу родини, залучивши до цього свого батька ОСОБА_6 та співмешканку ОСОБА_5 , та в їх діях вбачається системність та регулярність.

При цьому, стан здоров`я та сімейний стан ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , не перешкоджають триманню їх під вартою, підстав для застування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки жодний із них не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та їхню належну поведінку.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також захисник заперечувати проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.

В свою чергу, 04.08.2026 до суду захисником обвинувачених адвокатом ОСОБА_8 надано до суду клопотання, яким просила змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на домашній арешт. Клопотання обґрунтувала тим, що заявлені прокурором ризики, передбачені ст. 177 ч.1 п. 1,2,3,5 КПК України, є недоведеними, незмістовними. Також вказала на те, що обвинувачені раніше не судимі, за останнім місцем роботи характеризуються позитивно, за час перебування під вартою вимоги режиму утримання та правил внутрішнього розпорядку не порушували, стягнень та заохочень не мають, мають вищу освіту, за час перебуваня під вартою погіршився їх стан здоров`я, забезпеченні житлом.

Прокурор заперечував проти задоволення вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані стронами клопотання, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Зі змісту ст. 199 КПК України вбачається, що підставами для продовження строку запобіжного заходу є те, що ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження запобіжного заходу та наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії запобіжного заходу.

В свою чергу, прокурором доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років та тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_4 , є його батько ОСОБА_6 , та співмешканка ОСОБА_5 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України. Також враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_5 , є її співмешканець ОСОБА_4 , та його батько ОСОБА_6 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, вона немає постійної роботи та легального джерела доходу, документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби виїзду за кордон. Крім того, наявні ризики: знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впивати на інших обвинувачених та здійснювати тиск, а також впливати на інших осіб, з метою зміни їх показів та які виправдовують обвинувачених, а також продовжити вчинення інкримінованих правопорушень, оскільки ОСОБА_4 , систематично вдавався до дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (збуту), з метою отримання незаконного прибутку, що було фактично основним джерелом доходу родини, залучивши до цього свого батька ОСОБА_6 , та співмешканку ОСОБА_5 , та в їх діях вбачається системність та регулярність. При цьому, стан здоров`я та сімейний стан ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перешкоджають триманню їх під вартою.

Таким чином, тримання під вартою обвинувачених в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинувачених, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.

Додатково наведені захисником обставини з приводу того, що обвинувачені раніше не судимі, за останнім місцем роботи характеризуються позитивно, за час перебування під вартою вимоги режиму утримання та правил внутрішнього розпорядку не порушували, стягнень та заохочень не мають, мають вищу освіту, забезпеченні житлом, на думку суду, не є такими, що свідчать про зменшення ризиків, заявлених прокурором, оскільки наведенні обставини в абсолютній більшості мали місце як на час обрання запобіжного заходу, так і під час їх продовження, а тому не можуть свідчити про зміну обставин (зменшення ризиків). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим.

Водночас слід зазначити, що доведеність прокурором обставин з приводу того, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати, свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотань захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на домашній арешт, через їх необгрунтованість.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та необхідності відмови в задоволенні клопотань, заявлених стороною захисту, щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 315, 332,333 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 03.10.2026 (включно).

Продовжити обвинуваченої ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 03.10.2026 (включно).

В задоволенні клопотання захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашнй арешт обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту винесення.

Повний текст ухвали оголошений 06.08.2026 року о 10.00 год.

СУДДЯ: